Рішення

від 28.02.2025 по справі 161/5268/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5268/20

Провадження № 2/161/459/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонської І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біопаливно-енергетична компанія» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

1.1. Позиція позивача.

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біопаливно-енергетична компанія» (далі третя особа, ТОВ «Біо ПЕК») про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є одним із засновників ТОВ «Біо ПЕК» та головую спостережної ради ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

Стверджує, що у 2017 році ОСОБА_2 , який вважає себе громадським активістом, розпочав кампанію, спрямовану на дискредитацію позивача, поширювати щодо нього відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, чим заподіяв значної моральної шкоди.

Вказує, що 19 червня 2017 року на мітингу біля приміщення Волинського окружного адміністративного суду і в процесі ходи по вул. Богдана Хмельницького від музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка до Луцької міської ради відповідач неодноразово вигукував «Годі нас травити! ОСОБА_3 , Макара вбивають українців!».

Також, 22 червня 2017 року на мітингу на території Гнідавського цукрового заводу ОСОБА_2 заявив, що « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбивають українців! Ми з вами будемо знову дихати сірчаною кислотою».

Позивач вважає, що публічні вислови відповідача « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбивають українців!» принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а також завдали йому моральної шкоди.

З наведених вище підстав позивач просить суд:

1) визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, про те, що « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбивають українців», поширену ОСОБА_2 в усній формі 19 червня 2017 року під час його проходження по АДРЕСА_1 та 22 червня 2017 року під час його перебування по АДРЕСА_2 ;

2) зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом публікації в газеті «Волинь-Нова» тексту резолютивної частини судового рішення в місячний строк після набранням рішенням суду законної сили;

3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 340056,00 грн. моральної шкоди (т.1 а.с.1-20).

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позов.

1.3. Позиція третьої особи.

Третя особа у письмових поясненнях позовні вимоги підтримало та просило суд їх задовольнити (т.2 а.с.1-11).

1.4. Рух справи.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року у справі призначено судово-лінгвістичну експертизу, а провадження зупинено.

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 30 травня 2023 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 10 січня 2023 року поновлено провадження у справі.

1.5. Позиція сторін у судовому засіданні, в якому суд перейшов до стадії ухвалення рішення по суті спору.

У судове засідання 18 лютого 2025 року, коли суд перейшов до стадії ухвалення рішення у справі, сторони не прибули.

Від представника позивача та представника третьої особи надійшла заява з проханням слухати справу за їх відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив. В ході судових засідань позиція відповідача полягала в тому, що він не заперечував факт своє участі у мітингах, але заперечував факт виголошення фраз «ОСОБА_3 , Макара вбивають українців!». З цих підстав заперечував позов у цілому.

ІІ. Мотивувальна частина.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19 червня 2017 року на мітингу біля приміщення Волинського окружного адміністративного суду і в процесі ходи по вул. Богдана Хмельницького від музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка до Луцької міської ради відповідач ОСОБА_2 неодноразово вигукував «Годі нас травити! Галькевич, Макара вбивають українців!».

Також, 22 червня 2017 року на мітингу на території Гнідавського цукрового заводу ОСОБА_2 заявив, що « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбивають українців! Ми з вами будемо знову дихати сірчаною кислотою».

Факт виголошення відповідачем таких висловів підтверджується публічними відеозаписами цих виступів, які наявні в матеріалах справи.

Згідно висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 03 січня 2023 року №18828/18829/22-30, який підготовлений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз:

1) висловлювання ОСОБА_2 «Галькевич, Макара вбивають українців!» є логічним завершенням його тверджень: про небезпечне для життя та здоров`я людей виробництво біоетанолу ТЗОВ «Біопаливно-енергетична компанія» (БІОПЕК), власниками якого с ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; про те, що у процесі виробництва біоетанолу використовується сірчана кислота, яку нагрівають до 90 градусів, залишки сировини безконтрольно скидають у навколишнє середовище, випарами якої дихають жителі м. Луцька та селища Вересневе; про те, що скиди залишків сировини від виробництва біоетанолу у навколишнє середовище сприяють запальним процесам органів дихання, шкіри, алергічним реакціям, онкологічним захворюванням, спричиняють розвиток ракових клітин тощо.

2) у висловлюваннях: «Галькевич, ОСОБА_4 вбивають українців!», (зафіксованих на відеозаписах у файлах «19306103_1813229772325185_1523402188104138752_n.mp4», «00057.MTS», «MVI 5241.MOV», «MVI 5231.MOV», «MVI_5240.MOV», «MVI_5242.mov», «00104.MTS», «00108.MTS», «00110.MTS», «00054.MTS», «00056.MTS», «00100.MTS», «00104. MTS», поширених 19 та 22 червня 2017, міститься інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та його діяльності, викладена у формі фактичних тверджень.

3) у висловлюваннях ОСОБА_2 , поширених ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистій сторінці у мережі Facebook: «Також назборах людизавдячуючи експертухіміку Світланідізналися,що жтак шкодитьздоров`ю жителів,а особливодітям -виявляється спиртзаводвикористовує сірчанукислоту,яку потімз відходамибродіння притемпературі 92градуси скидаєу відстійники.Щодві годинице 70кубів! ОСОБА_6 сірчаноїкислоти зфекаліями даютьне лишенеприємний запах,а йшкодять слизовійоболонці,а цекашель,хворе горло.За словамиексперта цівипари кислотигірше шкодятьза запах» репрезентована інформація, викладена у формі конкретних відомостей.

4) фрагменти текстових матеріалів: «прийди 19.06.2017 року о 12 год. до адміністративного суду м. Луцька та підтримай акцію», «Припини роботу біоетанольного заводу» є закликами до підтримки акції проти шкідливого виробництва на заводі «Біопаливно-енергетична компанія» (Біопек) та припинення його діяльності; інформація, реалізована у фрагменті: «викиди зповітря таскиди відвиробництва небезпечні:створюють сморід,викликають подразненнядихальних шляхів,алергічні реакції,мають наркотичнуканцерогенну дію», викладена у формі конкретних відомостей.

5) у фрагменті тексту статті «у Луцьку судитимуть завод, через діяльність якого смердить у місті» від 18.06.2017, розміщеної на сайті новин «Район. Луцьк»: «з березня2017року нашемальовниче зеленемісто накрилохмара смороду,причиною якогоє діяльністьТзОВ «Біопаливно-енергетичнакомпанія» (БІОПЕК).Відходи виробництвавиливаються наполя фільтраційПрАТ «Гнідавськийцукровий завод»(Луцькийрайон с.Городище).Разом зтим викидаєтьсянадмірна кількістьсірчаної кислоти,яка йдетакож уповітря,яким нашімаленькі тадорослі лучанидихають.Звідси іпроблеми зішкірою,запальні процесидихальних шляхіві такожшвидкий рістракових клітини» репрезентована інформація, викладена у формі конкретних відомостей про діяльність ТЗОВ «Біопаливно-енергетична компанія» (БІОПЕК).

6) інформація, репрезентована у висловлюваннях: « ОСОБА_3 , Макара вбивають українців»;

«завод «БОПЕК» - це хімічне виробництво, ми знаємо, що він буде робити хімічними методами, а саме за допомогою сірчаної кислоти, біоетанол і робив його. Як він це робив, ми теж знаємо»

«Якщо його не зупинять ми будемо знову з вами дихати сірчану кислоту»

«Як він це робив ми теж знаємо, бо ми прочитали технологію вже все, а потім проходив електроліз. Завдяки всій цій процедурі вони отримували біоетанол. Оце все, що оставалось, вони зливали туди, воно все текло разом з дріжджами, сірчаною кислотою під 90 градусів і зливалось на наші поля, тому ці труби почали не витримувати, вони почали рватись з одної заводської ії почали міняти, змінюються не на металеві, бо сірчана кислота їх роз?їдає, міняють на пластик»;

«Тому, щоб ви розуміли, ми боремося зі смородом, ми так називались ще тоді, місяць тому, коли почали виникати проблеми, але з кожним днем ми її розуміли по новому і наша ціль зараз, щоб завод мав всі законні підстави працювати»;

«В них коди діяльності, в них основний код діяльності починається на двадцять, це - хімічне виробництво»;

«В нихє двабенефіціарних власники,це ті,що вклаликошти,це відомостей. ОСОБА_7 .Більше немає,тільки двоє», викладена у формі конкретних відомостей.

7) у тексті від 19 квітня 2019 року, поширеному у відеоролику у мережі інтернет: «Звертаюсь до ОСОБА_8 ... саме ваш завод став причиною смороду, який охопив мікрарайони Цукрового, ДПЗ та Львівську, а також навколишні села», міститься конкретна інформація щодо діяльності ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» (БІОПЕК), керівником якого є ОСОБА_9 (т.3 а.с.124-135).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що 19 червня 2017 року вона була біля приміщення Волинського окружного адміністративного суду та побачила, як збираються люди на мітинг. Свідок бачила, як відповідач ОСОБА_2 організував мітинг та кричав у гучномовець «Галькевич та Макара вбивають українців!». В подальшому хода пішла від приміщення суду в сторону міської ради по вул. Богдана Хмельницького.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона стала свідком подій біля приміщення Волинського окружного адміністративного суду, які відбувалися 19 червня 2017 року, де був мітинг проти шкоди заводу «Біотек», про сморід у місті. ОСОБА_2 був особою, яка організовувала мітинг та кричав у гучномовець «Галькевич і Макара вбивають українців!». Особу ОСОБА_2 вона дізналася з ЗМІ, а до цього з ним не була знайома. Про події, які відбувалися біля заводу 22 червня 2017 року їй не відомо.

Допитаний на власне прохання як свідок позивач ОСОБА_1 будь-яких показів, стосовно подій, що відбувалися 19 червня 2017 року суду не надав. Стосовно подій 22 червня 2017 року, що відбувалися на мітингу біля заводу, то чув, що його називають як «вбивця українців».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 22 червня 2017 року був на площі перед Гнідавським цукровим заводом та чув, як на мітингу відповідач ОСОБА_2 вигукував фразу «Галькевич та Макара вбивають українців». Після мітингу позивач був стурбований та пригнічений, у нього піднявся тиск, сам до себе говорив, що будуть люди говорити, він хвилювався. Потім йому ставало зле, але від госпіталізації він відмовився.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 будь-яких показів по суті спору не надала, зокрема не вказала, чи чула від відповідача вигуки « ОСОБА_3 і Макара вбивають українців!».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що на заходах, що відбулися 19 та 22 червня 2017 року чула заклики «Галькевич та Макара вбивають українців».

2.2. Позиція суду.

2.2.1. Щодо позовних вимог про визнання недостовірною інформації.

Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

У частині першій статті 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У пунктах 4, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено наступне:

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Застосовуючи вищенаведені норми матеріального права та роз`яснення до розглядуваної справи суд зазначає, що у даному випадку позивач довів суду факт публічного поширення відповідачем негативної інформації, яка не відповідає дійсності та порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Так, публічні вигуки відповідача, що мали місце під час мітингів 19 та 22 червня 2017 року «Галькевич та Макара вбивають українців!» безпосередньо порочать гідність, честь та ділову репутацію позивача, оскільки будь-яких злочинів, проти життя чи здоров`я особи він не вчиняв, і протилежного відповідачем не доведено.

Доводи відповідача про те, що він не вигукував ці вислови, спростовуються як дослідженими судом відеозаписами події, так і показами свідків, а тому такі до уваги не беруться.

Контекст цих вигуків, а саме здійснення мирних акцій (мітингів) у зв`язку з можливим впливом на повітря з боку підприємства, власником якого є позивач, значення не має, зважаючи на грубу та вульгарну форму, в якій вони були здійсненні.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, а саме визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, про те, що « ОСОБА_3 … вбивають українців», поширену ОСОБА_2 в усній формі 19 червня 2017 року під час його проходження по АДРЕСА_1 та 22 червня 2017 року під час його перебування по АДРЕСА_2 .

У задоволенні позовної вимоги в частині зазначення особи з прізвищем « ОСОБА_4 » слід відмовити, оскільки ця особа не є позивачем у справі, позов не пред`явлений в її інтересах, а тому вирішувати позовні вимоги стосовно неї суд не вправі.

2.2.2. Щодо позовних вимог про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Частиною сьомою статті 277 ЦПК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Зважаючи на спосіб, яким було здійснено поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно позивача, а саме на публічних мітингах, зважаючи на введений на території України воєнний стан та заборону будь-яких масових заходів, суд дійшов висновку, що спростовувати недостовірну інформацію в той же самий спосіб не є доцільним, а найбільш наближеним (адекватним) способом буде запропонований позивачем варіант публікації ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом зобов`язання ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом публікації в газеті «Волинь-Нова» тексту резолютивної частини судового рішення в місячний строк після набранням рішенням суду законної сили.

Такий спосіб спростування недостовірної інформації буде ефективним та охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Тому в цій частині позов слід задовольнити повністю.

2.2.3. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Згідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , позивачу могла бути завдана моральна шкода, оскільки була принижена його гідність, честь та ділова репутація, суд стягує її у розмірі 20 000,00 грн. та задовольняє позов частково. Заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 340056,00 грн. є явно завищеним та не відповідає ступеню моральних страждань, які зазнав позивач.

Висновок експерта від 04 лютого 2020 року, на який посилається позивач у своєму позові, правового значення для визначення розміру відшкодування моральної шкоди не має, оскільки саме суд наділений виключеними повноваженням визначати її розмір.

На підставінаведеного такеруючись ст.265ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біопаливно-енергетична компанія» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, про те, що « ОСОБА_3 …. вбивають українців», поширену ОСОБА_2 в усній формі 19 червня 2017 року під час його проходження по АДРЕСА_1 та 22 червня 2017 року під час його перебування по АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом публікації в газеті «Волинь-Нова» тексту резолютивної частини судового рішення в місячний строк після набранням рішенням суду законної сили;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. ПРИСЯЖНЮК