Постанова

від 11.03.2025 по справі 160/28964/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28964/24(суддя Ільков В.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №160/28964/24 за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року звернулася до суду з позовом до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області згідно з яким просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 20 вересня 2024 року №24-49//VІІІ, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000:02:004:018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1223285000:02:004:018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято не відповідно до вимог чинного законодавства, а ґрунтується лише на припущенні, що в технічній документації відсутня інформація « 05.01. Водоохоронна зона» та « 01.05. Охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи», але не зазначає з яких підстав вона там має бути.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов задоволено частково.

Суд, визнав противоправним та скасував рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 20 вересня 2024 року №24-49/VІІІ, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язав Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині позову відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки докази, які б підтверджували факт віднесення усієї ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, до земель водного фонду відсутні, спірне рішення не відповідає основним засадам, передбаченим ст. 2 КАС України, тобто є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Зазначає відповідач і про те, що суд залишив поза увагою, не надавши правової оцінки наявності крутизни схилу більше трьох градусів річки Піщанка зі сторони земельної ділянки в районі житлового будинку 49 по вул. Набережна, в с. Орлівщина, тим самим залишивши поза увагою розташування вищенаведеної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги відповідно до вимог статті 60 Земельного кодексу України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 23 серпня 2023 року позивач звернулася до Новомосковсько-Солонянського міськрайонного виробничого відділу Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» із заявою про виконання комплексу топографічно-геодезичних робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована в с. Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області, вулиця Набережна, 49, орієнтовною площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрового номеру.

28.08.2023 року між позивачем та виконавцем було укладено договір на виконання робіт із землеустрою №2304190100044 на виконання, якого виконавцем було проведено комплекс топографічно-геодезичних робіт та передано позивачеві технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вулиця Набережна, ділянка 49, та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000:02:004:0185.

Також, позивачу на підставі відповідної її заяви було видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0500515972024 від 13 травня 2024 року.

Розробником технічної документації є Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Центр ДЗК».

Реєстрація земельної ділянки на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 1223285000:02:004:0185 площею 0,2500 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вулиця Набережна, 49, була здійснена Відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Згідно з долученими до матеріалів справи доказами кадастровий реєстратор Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області перевірив відповідність Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, за результатами чого земельній ділянці розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вулиця Набережна, 49 присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 1223285000:02:004:0185.

10.09.2024 року ОСОБА_1 було повторно подано до Піщанської сільської ради Дніпропетровської області заяву та Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вимогам законодавства.

Так, до заяви позивачем було додано пакет документів, зокрема: засвідчена належним чином копія технічної документації із землеустрою; витяг з Державного земельного кадастру; коректурний лист щодо недоліків Рішення Піщанської сільської ради від 24 липня 2024р. №33-46/VIII підготовлений начальником НовомосковськоСолонянського міськрайонного виробничого відділу ДРФ ДП «Центр ДЗК» Н.О. Холоділіною.

Рішенням Піщанської сільської ради від 20 вересня 2024 року № 24-49/VІІІ було відмовлено позивачеві в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 1223285000:02:004:0185 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Як вбачається із вищезазначеного рішення, підставою для відмови в затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки в приватну власність є те, зокрема що в технічній документації не зазначено, про те, що згідно з листом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 26.01.2024 року Вих. № 180/03-24 (який є складовою технічної документації) земельна ділянка за адресою вул. Набережна, 49 та вул. Набережна, 51 в с. Орлівщина розташована на узбережжі р. Піщанка, яка належить до малих річок. Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах малих річок шириною 25 метрів. Але передбачено, що при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Враховуючи рельєф місцевості вул. Набережна, в с. Орлівщина, крутизна схилу річки зі сторони земельної ділянки в районі житлового будинку 49, складає більше трьох градусів.

Згідно з листом управління архітектури та містобудування Новомосковської райдержадміністрації від 04.03.2024 р. вих. № 01/1-24 ( ОСОБА_1 ) та Вих. № 02/1-24 ( ОСОБА_2 ) (який є складовою технічної документації), виданого головним архітектором Новомосковського району, зазначено, що відповідно до наявної містобудівної документації відсутнє графічне визначення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 Водного Кодексу.

У листі Управління архітектури та містобудування Новомосковської райдержадміністрації від 04.03.2024 р. Вих. № 01/1-24 ( ОСОБА_1 ) та вих. № 02/1-24 ( ОСОБА_2 ) зазначено, що відповідно до Генерального плану с.Орлівщина земельна ділянка по АДРЕСА_1 потрапляє до кварталу земель житлової забудови садибного типу через який проходить лінія електропередавання - ЛЕП 6 кВ. Однак, у поданій технічній документації відсутня інформація щодо обмеження у використанні земельної ділянки « 01.05. Охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи». Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 3 Земельного кодексу України (в подальшому - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із п. «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Згідно із ч. 1 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (ч. 2 ст. 118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Частиною 7 ст. 120 ЗК України передбачено, що у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно із ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів; в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Згідно із ч. 7 ст. 186 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Відповідно до ч. 8 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч. 10 ст. 186 ЗК України, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, в ньому відповідач зазначає про невідповідність розробленої технічної документації із землеустрою діючому земельному законодавству, зважаючи на те, що надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечать нормам ст. 84, 84 ВК України.

Статтею 59 ЗК України визначено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Статтями 83 та 84 Водного кодексу України визначено, що користування прикордонними водами здійснюється в порядку, що визначається законодавством України та міждержавними договорами. Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інших актів законодавства України.

Так, у своєму рішенні відповідач вказує на те, що відсутнє графічне визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги.

Суд, апеляційної інстанції зауважує, що за вимогами ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, натомість у рішенні відповідач зазначає про відсутність графічних зображень визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги, без встановлення факту того, що бажана позивачем земельна ділянка зачіпає межі водоохоронної зони чи прибережної захисної смуги.

Слід зазначити й те, що відповідачем не надано доказів того, що відповідачем, як органом місцевого самоврядування у віданні якого перебуває земля та водоохоронна зона і прибережної захисна смуга річки Піщанка, яка належить до малих річок приймалися нормативно-правові акти, документація із землеустрою або містобудівної документації, невідповідність яким встановлено відповідачем при вирішення питання щодо затвердження поданої позивачем документації із землеустрою.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №160/28964/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 березня 2025 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва