ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23874/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 № UA110130/2023/000151/1 та від 01.09.2023 № UA110130/2023/000155/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митницею, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Також, на думку позивача, у митниці не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), оскільки зміст наданих позивачем документів не був суперечливим, не містив розбіжностей, в них не були наявні ознаки підробки, документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що у митниці не було підстав для сумніву в правильності визначення митної вартості товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У додаткових пояснення позивачем зазначено, що в його справі під час провадження в суді першої інстанції встановлено існування таких самих обставин, а саме відсутності обґрунтування причин недотримання послідовності застосування методів визначення митної вартості, відсутності порівняння товару позивача із товаром у джерелі цінової інформації.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.08.2023 між ТОВ «Дрім Тім-Вед Сервіс» (покупець) та компанією «LONGi (Netherlands) Trading B.V.» (продавець) укладено контракт №LGi-DG-Sal-2308-0206-C368 для купівлі-продажу сонячних модулів (товар).
Відповідно пункту 1 контракту встановлено примітки до ціни за одиницю товару: ціна за одиницю вказана без урахування вартості послуг з утилізації фотоелектричних модулів. Покупець сплачує вартість послуг з утилізації фотоелектричних модулів та бере на себе відповідальність виробника відповідно до вимог Директиви 2012/19/ EU або будь-яких інших аналогічних нормативно-правових актів, прийнятих державним органом, в якому буде встановлено товар.
Згідно пункту 2.1 оплата протягом 180 днів з моменту отримання товару покупцем.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 компанією «LONGi (Netherlands) Trading B.V.» було здійснено поставку товару: сонячні панелі фото чутливі, напівпровідникові прилади зібрані у модуль, вмонтовані в панель Mono Solar Module LR5-72HPH-555M 620 шт., вихідна потужність 555ВТ призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнанні елементами, що дають можливість надавати енергію безпосередньо споживачу. Торгова марка LONGI, країна виробництва СN, виробник LONGi Green Energy Technology Co., Ltd.
25.08.2023 позивачем було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110130017484U6, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1 за ціною договору (контракту).
До електронної митної декларації позивачем були додані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №LGi-DG-Sal-2308-0206-C368 від 03.08.2023; інвойс від 08.08.2023 № LONGINL230800123; пакувальний лист від 08.08.2023 № LONGINL230800123; автотранспортну накладну №69821645 від 17.08.2023; супровідний документ Т1 №23ВЕ34300083595542 від 14.08.2023; декларацію про походження товару від 08.08.2023 № LONGINL230800123; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №393 від 16.08.2023; калькуляцію транспортних витрат (довідку) №А0000615 від 16.08.2023; заявку № 7 від 16.08.2023; внутрішній договір (контракт) комісії ДТВС-УТК060323 від 06.03.2023; договір (контракт) про перевезення №01-03/23 від 01.03.2023; договір (контракт) про перевезення №0708-2022 від 07.12.2022; піврічний звіт 2022 від 01.01.2023; технічну документацію від 29.05.2023; митну декларацію країни відправлення від 14.08.2023 №23ВЕЕ0000049505548.
При проведенні митних формальностей, відповідач повідомив позивача, що заявлену митну вартість не може бути визнано за основним методом за ціною договору (контракту), оскільки надані не всі необхідні документи, а надані документи, на підтвердження митної вартості заявленого до розмитнення товару, містять розбіжності та не місять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
У зв`язку з викладеним, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Позивач листом від 25.08.2023 повідомив, що можливість надати інші додаткові документи відсутня.
25.08.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000151/1, відповідно якого митна вартість товару визначена за другорядним (резервним) методом та збільшена до 5,59 дол. США за 1 кг товару.
В рішенні вказано, що визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості: товар №1 - 5,59 дол.США за 1 кг МД №UA209170/2023/050252 від 27.06.2023.
Також, 03.08.2023 між ТОВ «Дрім Тім-Вед Сервіс» (покупець) та компанією «LONGi (Netherlands) Trading B.V.» (продавець) укладено контракт №LGi-DG-Sal-2308-0210-C368 для купівлі-продажу сонячних модулів (товар).
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 компанією «LONGi (Netherlands) Trading B.V.» було здійснено поставку товару: сонячні панелі фото чутливі, напівпровідникові прилади зібрані у модуль, вмонтовані в панель Mono Solar Module LR5-72HPH-555M 620 шт., вихідна потужність 555ВТ призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнанні елементами, що дають можливість надавати енергію безпосередньо споживачу. Торгова марка LONGI, країна виробництва СN, виробник LONGi Green Energy Technology Co., Ltd.
01.09.2023 позивачем було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110130017980U6, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1 за ціною договору (контракту).
До електронної митної декларації позивачем були додані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №LGi-DG-Sal-2308-0210-C368 від 03.08.2023; інвойс від 18.08.2023 № LONGINL230800266; пакувальний лист від 18.08.2023 № LONGINL230800266; автотранспортну накладну б/н від 24.08.2023; супровідний документ Т1 №23NL0008551АА86357 від 22.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №415 від 24.08.2023; калькуляцію транспортних витрат (довідку) №А0000643 від 24.08.2023; заявку № 8 від 16.08.2023; внутрішній договір (контракт) комісії ПРО-ДТВС03052023 від 03.05.2023; договір (контракт) про перевезення №01-03/23 від 01.03.2023; договір (контракт) про перевезення №010823-7 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення №0708-2022 від 07.12.2022; піврічний звіт 2022 від 01.01.2023; технічну документацію від 29.05.2023; митну декларацію країни відправлення від 23.08.2023 №23NLLLM9RVA9MTWD53.
При проведенні митних формальностей, відповідач повідомив позивача, що заявлену митну вартість не може бути визнано за основним методом за ціною договору (контракту), оскільки надані не всі необхідні документи, а надані документи, на підтвердження митної вартості заявленого до розмитнення товару, містять розбіжності та не місять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
У зв`язку з викладеним, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Позивач листом від 01.09.2023 повідомив, що можливість надати інші додаткові документи відсутня.
01.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000155/1, відповідно якого митна вартість товару визначена за другорядним (резервним) методом та збільшена до 5,59 дол.США за 1 кг товару.
В рішенні вказано, що визначена митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень ідентичного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 27.06.2023 №23UA209170050252U1 (№UA209170/2023/0050252) - 5,59 дол.США/кг.
Незгода позивача з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом першої інстанції, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтоване тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Як встановив суд першої інстанції, позивач подав відповідачу митні декларації та для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу такі документи: зовнішньоекономічний контракт №LGi-DG-Sal-2308-0206-C368 від 03.08.2023; інвойс від 08.08.2023 № LONGINL230800123; пакувальний лист від 08.08.2023 № LONGINL230800123; автотранспортну накладну №69821645 від 17.08.2023; супровідний документ Т1 №23ВЕ34300083595542 від 14.08.2023; декларацію про походження товару від 08.08.2023 № LONGINL230800123; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №393 від 16.08.2023; калькуляцію транспортних витрат (довідку) №А0000615 від 16.08.2023; заявку № 7 від 16.08.2023; внутрішній договір (контракт) комісії ДТВС-УТК060323 від 06.03.2023; договір (контракт) про перевезення №01-03/23 від 01.03.2023; договір (контракт) про перевезення №0708-2022 від 07.12.2022; піврічний звіт 2022 від 01.01.2023; технічну документацію від 29.05.2023; митну декларацію країни відправлення від 14.08.2023 №23ВЕЕ0000049505548; зовнішньоекономічний контракт №LGi-DG-Sal-2308-0210-C368 від 03.08.2023; інвойс від 18.08.2023 № LONGINL230800266; пакувальний лист від 18.08.2023 № LONGINL230800266; автотранспортну накладну б/н від 24.08.2023; супровідний документ Т1 №23NL0008551АА86357 від 22.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №415 від 24.08.2023 ; калькуляцію транспортних витрат (довідку) №А0000643 від 24.08.2023; заявку № 8 від 16.08.2023; внутрішній договір (контракт) комісії ПРО-ДТВС03052023 від 03.05.2023; договір (контракт) про перевезення №01-03/23 від 01.03.2023; договір (контракт) про перевезення №010823-7 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення №0708-2022 від 07.12.2022; піврічний звіт 2022 від 01.01.2023; технічну документацію від 29.05.2023; митну декларацію країни відправлення від 23.08.2023 №23NLLLM9RVA9MTWD53.
Щодо сумнівів відповідача щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товару, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно умов зовнішньоекономічного контракту №LGi-DG-Sal-2308-0206-C368 від 03.08.2023, умовами постачання є EXW-LONGi EU warehouse.
Відповідно інвойсу від 08.08.2023 № LONGINL230800123 умовами поставки зазначено EXW.
При цьому слід наголосити, що умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).
Отже, після передання (завантаження) на заводі Товару у розпорядження перевізника, з яким Покупець (позивач) уклав відповідний договір перевезення, Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання.
Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.
Позивачем у митній декларації від 25.08.2023 в графі 20 вказано умови поставки EXW BE Zeebrugge, що узгоджується з даними автотранспортної накладної (CMR) №69821645 від 17.08.2023, довідки про транспортні витрати від 16.08.2023 №А0000615 ТОВ «Старлоджик» та заявки № 7 від 16.08.2023.
Транспортні витрати заявлено у розмірі 57 892 грн. для перевезення вантажу за маршрутом Брюгге, Бельгія Дніпро, Україна, до кордону України (Краківець) та витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи у розмірі 1000 грн., які здійснено перевізником ТОВ «Старлоджик» та підтверджено довідкою про транспортні витрати від 16.08.2023 №А0000615 ТОВ «Старлоджик».
Відповідно даних автотранспортної накладної (CMR) №69821645 від 17.08.2023 року, перевізником, який здійснював безпосереднє перевезення вантажу за спірною партіє товару є ТОВ «Аккад».
Позивачем до митного оформлення було надано договір №01-03/23 від 01.03.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «Старлоджик» (експедитор), відповідно якого експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно- експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги клієнту за згодою сторін.
Пунктом 2.2.4 цього договору передбачено право експедитора доручати виконання цього договору третій особі.
Отже, позивач, який має правовідносини з ТОВ «Старлоджик» та відповідно умов договору з останнім надав право на залучення третіх осіб до виконання такого договору, повинен мати первинні документи, які підтверджують взаємовідносини саме зі стороною договору ТОВ «Старлоджик» та не повинен вимагати від сторони документи які підтверджують взаємовідносини між ними.
На підтвердження транспортної складової митної вартості товару за митною декларацією від 25.08.2023 позивачем було надано договір про №01-03/23 від 01.03.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «Старлоджик», довідку про транспортні витрати від 16.08.2023 року №А0000615 ТОВ «Старлоджик» та заявку № 7 від 16.08.2023, які в повній мірі підтверджують витрати позивача на транспортування.
Зауваження митного органу про зазначення в рахунку на оплату послуг ТОВ «Старлоджик» №393 від 16.08.2023 номеру контейнеру та невідображення такого номеру у митній декларації від 25.08.2023, що може свідчити про перевантаження контейнера та не включення таких витрат до митної вартості, є необґрунтованими, оскільки відповідно довідки про транспортні витрати від 16.08.2023 №А0000615 ТОВ «Старлоджик» у вартість включено витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи у розмірі 1000 грн., що свідчить про включення всіх витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи незалежно від їх виду.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи повністю підтверджували митну вартість товару, не містили протирічь чи розбіжностей та в сукупності не мали викликати жодних сумнівів у правильності визначеної позивачем митної вартості товару заявленого у митній декларації № 23UA110130017484U6 від 25.08.2023, а отже подальше коригування митної вартості товару було необґрунтованим.
Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митної декларації від 01.09.2023 товарів надано митному органу автотранспортну накладну б/н від 24.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №415 від 24.08.2023; калькуляцію транспортних витрат (довідку) №А0000643 від 24.08.2023; заявку № 8 від 16.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 № 01-03/23; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2022 № 0708-2022; договір з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні від 01.08.2023 № 010823-7.
Відповідно до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2022 № 0708-2022, укладеного між ТОВ «Старлоджик» (замовник) та ТОВ «Трансгалекс» (виконавець) замовник доручає і оплачує перевезення вантажу, а виконавець бере на себе зобов`язання перевезти вантаж по території України та/або за її межами, в міжнародному сполученні, і доставити його належному отримувачу, згідно із транспортною накладною (ТТН/СМR), вантажним транспортом (контейнеровоз, тент, реф, ізотерм і т.п.), що належить виконавцю на праві власності або залучений (для перевезень по території України) в іншій формі, на умовах, погоджених сторонами цього договору.
Згідно пункту 1.2 цього договору маршрут перевезення, вид транспорту, найменування одержувача/відправника, характеристики вантажу і інші питання, що стосуються виконання цього договору, при необхідності можуть встановлюватись у заявках до цього договору або в транспортних накладних (ТТН/СМR).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2023 між ТОВ «Старлоджик» (експедитор) та ТОВ «Дрім Тім-Вед Сервіс» (клієнт) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 01-03/23, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.
Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача.
Відповідно до договору з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні від 01.08.2023 № 010823-7, укладеним між ТОВ «Трансгалекс» (експедитор) та ТОВ «Аккад» (перевізник) предметом є відносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надається експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб у міжнародному, міжміському та міському сполученні.
Згідно рахунку на оплату №415 від 24.08.2023, виставленого ТОВ «Старлоджик» на адресу позивача, вартість наданої послуги становить 93 143,12 грн та складається з наступних складових: транспортно-експедиційні послуги по маршруту: Роттердам, Нідерланди-пункт пропуску Краківець Renault, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 58 892,00 грн, транспортно-експедиційні послуги по маршруту: пункт пропуску Краківець-Дніпро, Україна НОМЕР_1 / НОМЕР_2 28 108,00 грн, експедиторська винагорода на території України 1 711,00 грн, транспортно-експедиційне обслуговування на території України 4 432,12 грн.
Відповідно довідки про транспортні витрати від 24.08.2023 №А0000643 наданої для митних органів, ТОВ «Старлоджик» повідомлено, що загальна вартість витрат по іноземній території від Роттердам (Нідерланди) до кордону України (Краківець) 1516 км становить 57892 грн. 00 коп., навантажувально-розвантажувальні роботи складають 1000 грн., 00 коп., страхування вантажу не проводилось.
Водночас, надання вказаних документів також підтверджується відповідачем.
Отже, доводи відповідача про ненадання позивачем відомостей щодо включення до витрат на перевезення за межами митної території України вартості перевезення від міста Zeebrugge, Бельгія до Роттердам (Нідерланди), оскільки заявка №8 містить відомості про навантаження в місті Zeebrugge та про невиділення вартості послуг експедитора то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки наведеними вище документами належним чином підтверджуються транспортні складові митної вартості товару.
Отже, як зазначено вище і підтверджується матеріалами справи Товариством було надано достатньо документів з вартістю товару і реквізитами, що дозволяють ідентифікувати товар.
Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 820/2660/18, від 13 жовтня 2023 року у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 № UA110130/2023/000151/1 та від 01.09.2023 № UA110130/2023/000155/1 підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддяТ.І. Ясенова
суддяО.В. Головко
суддяА.В. Суховаров
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125752912 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні