Постанова

від 10.03.2025 по справі 400/13607/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/13607/23

Категорія: 113070200Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 22.07.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за позовом фермерського господарства "АГРОСТАР СІСТЕМС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2023 року фермерське господарство (далі ФГ) "АГРОСТАР СІСТЕМС" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ018585 від 12 жовтня 2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 03 вересня 2023 року посадовими особами відповідача було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN д/н НОМЕР_1 під час якої встановлено, що перевізник не забезпечив водія оформленою особистою карткою водія до цифрового тахографу. Позивач зазначає, що не являється перевізником в розуміння Закону України "Про автомобільних транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III), оскільки транспортний засіб марки MAN д/н НОМЕР_1 знаходиться у власності позивача, але перевізником в даному випадку було ФГ "АГРІ ТРАНС СІСТЕМС", відповідно до ТТН, тому позивач не є автомобільним перевізником, а відповідно до ст. 60 Закону №2344-III саме перевізники несуть відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час перевірки був виявлений факт надання послуг з перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки особистої картки водія до цифрового тахографу, у зв`язку з чим позивача було притягнуто до відповідальності на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст.39 і 48 цього Закону.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС" до Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 12 жовтня 2023 року №ПШ018585 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ018585 від 12 жовтня 2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС" судові витрати в розмірі 2 684 грн.

В апеляційній скарзі Укртрансбезпеки ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-за відсутності документів, зокрема, в даному випадку особистої картки водія до цифрового тахографа на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи;

-контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності;

-позивачем не надано доказів наявності у ТОВ "АГРІ ТРАНС СІСТЕМС" тимчасового реєстраційного талону на орендований транспортний засіб MAN, номерний знак НОМЕР_2 , щоб свідчило про його використання саме цією юридичною особою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Укртрансбезпеки, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

03 вересня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на а/д М-28 проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС", під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03 вересня 2023 року №АР016509. Під час перевірки виявлено перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону №2344-ІІІ, а саме: відсутня особиста картка водія до цифрового тахографу.

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на адресу ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 12 жовтня 2023 року.

На підставі вказаного акту перевірки, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №ПШ018585 від 12 жовтня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. до ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС" за порушення абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону №2344-III про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Обов`язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов`язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому, притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевізника автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган Укртрансбезпека.

Неправильне визначення Укртрансбезпекою дійсного автомобільного перевізника та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт до особи, яка не здійснювала спірного автомобільного перевезення є самостійною підставою для висновку про протиправність оспореної постанови та її скасування.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 1, ч.1 ст. 29, ст.ст. 33, 34, ч.1-2 ст. 48 Закону України "Про автомобільних транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III, п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14 жовтня 1997 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року (далі Положення №103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно ч.1-2 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ч.1 ст. 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Вимогами ст. 34 Закону №2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Закон №2344-III регламентує також загальні положення щодо перевезення пасажирів (глава 7 цього Закону), загальні положення щодо перевезення вантажів (глава 8 цього Закону), положення про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (розділ ІV цього Закону).

Розділом V Закону №2344-III визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідальність на підставі ст. 60 Закону №2344-III при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Приписами п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:

Перевізник фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.

Інформація про позивача, як автомобільного перевізника не була зазначена у ТТН №169 від 03 вересня 2023 року, якою оформлено перевезення вантажу насіння соняшника. Натомість, у вказаній ТТН перевізником зазначено ТОВ "АГРІ ТРАНС СІСТЕМС".

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і не може нести відповідальність, передбачену ч.1 ст. 60 Закону №2344-III.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ч.1 ст. 60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст.ст. 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Верховний Суд констатує, що положення ст. 60 Закону №2344-III застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону №2344-III про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Обов`язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов`язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевізника автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган - Укртрансбезпека.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20, від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21, від 06 липня 2023 року у справі №640/39442/21, від 28 грудня 2023 року у справі №300/4673/22.

Неправильне визначення Укртрансбезпекою дійсного автомобільного перевізника та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт до особи, яка не здійснювала спірного автомобільного перевезення є самостійною підставою для висновку про протиправність оспореної постанови та її скасування.

При цьому, колегія суддів враховує, що у п.п.65-71 постанови Верховний Суд від 06 липня 2023 року в справі №560/514/22 дійшов висновку про те, що на власника транспортного засобу у разі передачі права керування транспортним засобом іншій особі, не покладається обов`язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону. Вирішення питання оформлення тимчасового реєстраційного талону чи ні законодавець залишив на розсуд самого власника.

Посадова особа контролюючого органу, застосовуючи до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, не встановила правовий статус ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС" та ТОВ "АГРІ ТРАНС СІСТЕМС", відомості про якого, як автомобільного перевізника, зазначені в наданій водієм ТТН, не запросила його на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, обмежившись застосуванням адміністративної відповідальності до власника транспортного засобу.

Колегія суддів враховує, що встановлення належного перевізника при вирішенні питання про накладення адміністративно-господарського штрафу є повноваженням саме посадових осіб Укртрансбезпеки, на яку, в силу положень ч.2 ст. 77 КАС України, покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ФГ "АГРОСТАР СІСТЕМС".

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 березня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.