Рішення від 11.03.2025 по справі 910/15945/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025Справа № 910/15945/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України

про стягнення 312 616,16 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України про стягнення 312 616,16 грн, з яких: 291 573,22 грн основного боргу за необліковану електричну енергію, 3776,11 грн - 3% річних та 17 266,83 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, яке виявилось у без обліковому споживанні електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15945/24, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України. Встановлено позивачу строк - п`ять днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.ст. 166, 251 ГПК України. Встановлено відповідачу строк - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог ст.ст. 167, 251 ГПК України.

08.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.01.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 заперечення Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України на відповідь на відзив від 13.01.2025 повернуто без розгляду.

23.01.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи.

Як встановлено судом, відповідач у відзиві на позовну заяву просив витребувати у позивача докази, а саме: роздруківку погодинно спожитої електроенергії протягом 27.02.2024 - 26.04.2024, із зазначенням дати та часу виявлення порушення в засобах обліку, оскільки відповідачем не визнаються не підтверджені електронною системою АСКОЕ донарахування в кількості 39309 кВт.год на загальну суму за період з лютого по квітень 2024 року.

Суд зазначає, що за приписами ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

До відзиву на позовну заяву відповідачем не було надано доказів самостійного звернення останнього до позивача з метою отримання відповідних доказів, про витребування яких заявлено у відзиві, у зв`язку з чим клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо поданих до суду відповідачем додаткових письмових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, суд зазначає таке.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З метою забезпечення реалізації учасниками справи принципу змагальності, з огляду на дотримання відповідачем встановленого в ухвалі суду від 26.12.2024 строку для подання додаткових пояснень, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи поданих відповідачем додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи № 910/15945/24.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі») (постачальник) та Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 87022, відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за його об`єктами згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є невід`ємною його частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Пунктом 9.1. вказаного договору визначено, що сторони дійшли згоди вважати додатками до цього Договору додатки до договору про постачання електричної енергії від 01.01.2013 № 87022, викладеного у новій редакції договором про закупівлю товарів за державні кошти від 12.03.2012 № 87022.

Відповідно до Переліку об`єктів, який є додатком до договору № 20-87022 (о/р № 20-87022) визначено, що до об`єктів електропостачання відповідача належить об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генарала Наумова, 17, з встановленою потужністю 630 кВт.

Додатком 6А до Договору № 20-87022 є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до пунктів 1, 2 якого до балансової належності споживача належать ТП-4404 та КЛ-10кв №№ 1, 2 від РП 232. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на наконечниках РП-232 лінії № 1, № 2 до ТП-4401.

Згідно з п. 4 вказаного додатку споживач несе відповідальність за технічний стан і експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі.

За доводами позивача, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об`єкті відповідача здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано відповідача, згідно з постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № 2087022.

Пунктом 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 визначено, що договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Пунктом 2.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 визначено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

Зважаючи на викладене, як вказує позивач та не заперечує відповідач, останнього було приєднано до умов публічного договору споживча про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком № 2087022.

Позивач, як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Пунктами 2.3.1 - 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.

В п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено обов`язки споживача електричної енергії, серед яких: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача.

Відповідно до п. 8.6. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного на сайті позивача, у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи розподілу вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

У разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту (п. 8.9. договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками позивача 26.04.2024 було проведено перевірку дотримання правил ПРРЕЕ на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, за результатами якої складено Акт про порушення № 003600 від 26.04.2024.

У вказаному акті встановлений факт порушення пунктів 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 2.3.4., 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - «порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії, при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази «С» лічильний механізм лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія на фазі «С» не враховується. Знеструмлення виконано шляхом перелому вторинного ланцюга U1 по фазі «С».

Як зазначено в Акті про порушення № 003600 від 26.04.2024, він складений за участю представника споживача - Ніколаєва О.В., яким підписано вказаний акт без зауважень. Також у вказаному акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 14.05.2024 за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1А, каб. 119, на засідання запрошено споживача або уповноважену ним особу. Повідомлено, що у разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

14.05.2024 відбулося засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду Акту про порушення № 003600 від 26.04.2024 за участі представника споживача - Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу № 456 від 14.05.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення про перенесення розгляду Акту про порушення № 003600 від 26.04.2024 з метою доопрацювання матеріалів по акту; визначено дату та час наступного засідання.

19.06.2024 відбулося засідання комісії ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу № 719 від 19.06.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення здійснити споживачу нарахування за необліковану електричну енергію згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою 8.4 ПРРЕЕ, період нарахування з 27.02.2024 по 25.04.2024 (з дня останнього контрольного огляду приладів комерційного обліку).

За розрахунком позивача, відповідачу за період з 27.02.2024 по 25.04.2024 нараховано 158,4 кВт обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ вартістю 291 573,22 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок за електричну енергію, щодо якої порушено облік згідно з ПРРЕЕ, 250140353574 від 19.06.2024 по Акту № 003600 на суму 291 573,22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з урахуванням приписів п. 8.2.7. ПРРЕЕ відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 19.07.2024, однак кошти у розмірі 291 573,22 грн за не обліковану електричну енергію не сплатив, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду. Крім того, за порушення строків перерахування коштів позивачем нараховано до сплати відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 3776,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 17 266,83 грн.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи про наявність в Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України діючої автоматизованої системи контролю обліку енергоресурсів (АСКОЕ), яка постійно забезпечує оператору системи розподілу дистанційний контроль та передачу погодинних показників пофазно спожитої електроенергії. Відтак, відповідач не погоджується зі здійсненим позивачем донарахуванням електроенергії з 27.02.2024, а не станом на 26.04.2024 (на дату проведення перевірки). В той же час, відповідач зазначає те, що пошкодження проводу трансформатора струму могло бути спричинене працівниками Київенерго, які мали постійний доступ до ТП, що могло призвести до пошкодження діючої системи обліку споживання електроенергії споживачем. При цьому, відповідач зазначає, що йому не було відомо коли саме сталося відповідне пошкодження і з чиєї вини. У зв`язку з зазначеним, відповідач не погоджується зі здійсненим донарахуванням.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю, на думку позивача, у відповідача зобов`язання щодо відшкодування вартості не облікованої електричної енергії на суму 291 573,22 грн.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, в тому числі: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

У п. 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі 906/233/17 вказано, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Тому, вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.

Як зазначалось раніше, працівниками позивача при проведенні перевірки дотримання споживачем правил ПРРЕЕ за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, було виявлено порушення пунктів 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 2.3.4., 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - «порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії, при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази «С» лічильний механізм лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія на фазі «С» не враховується. Знеструмлення виконано шляхом перелому вторинного ланцюга U1 по фазі «С».

Вказані порушення зафіксовано у Акті про порушення № 003600 від 26.04.2024, який підписаний без жодних зауважень представником відповідача.

При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулося встановлення особи.

Аналогічні правові висновки, щодо застосування абзаців 1, 2, 8, 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, викладено Верховним Судом у постановах від 19.07.2018 у справі №923/832/17, від 06.06.2020 у справі №916/2504/18, від 16.06.2021 у справі №911/26/20, від 03.08.2021 у справі №910/5998/20 та від 17.05.2022 у справі №910/18902/20.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Акт про порушення № 003600 від 26.04.2024 відповідає положенням п. 8.2.5. ПРРЕЕ та є дійсним.

Згідно з приписами п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Так, відповідним записом у Акті про порушення № 003600 від 26.04.2024 споживач був повідомлений про призначення засідання комісії з розгляду складеного Акту на 14.05.2024 о 09:30 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119, про що свідчить підпис представника відповідача в самому акті про порушення.

14.05.2024 відбулося засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду Акту про порушення № 003600 від 26.04.2024 за участі уповноваженого представника споживача - Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу № 456 від 14.05.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення про перенесення розгляду Акту про порушення № 003600 від 26.04.2024 з метою доопрацювання матеріалів по акту; визначено дату та час наступного засідання. Підпис уповноваженого представника споживача на вказаному протоколі № 456 від 14.05.2024 свідчить про його ознайомлення із даним протоколом та датою наступного засідання із розгляду Акту про порушення № 003600 від 26.04.2024.

Крім того, листом від 14.05.2014 № 28074/3/01/5 позивач повідомив відповідача про призначення засідання комісії з розгляду складеного Акту на 19.06.2024 о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119, про що підтверджується долученими до позовної заяви доказами направлення вказаного листа.

19.06.2024 відбулося засідання комісії ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу № 719 від 19.06.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення здійснити споживачу нарахування за необліковану електричну енергію згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою 8.4 ПРРЕЕ, період нарахування з 27.02.2024 по 25.04.2024 (з дня останнього контрольного огляду приладів комерційного обліку). Копію вказаного протоколу засідання було отримано представником споживача, що підтверджується підписом останнього на вказаному протоколі. При цьому, представником споживача вказано про гарантування оплати коштів за недовраховану електроенергію.

За розрахунком позивача, відповідачу за період з 27.02.2024 по 25.04.2024 нараховано 158,4 кВт обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ вартістю 291 573,22 грн.

При цьому, судом встановлено, що позивачем визначено період нарахування згідно з пп. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ, відповідно до якого визначено, що якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Суд встановив, що 19.06.2024 представником відповідача отримано виставлений позивачем рахунок за електричну енергію, щодо якої порушено облік згідно з ПРРЕЕ, 250140353574 від 19.06.2024 по Акту № 003600 на суму 291 573,22 грн.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Враховуючи положення п. 8.2.7. ПРРЕЕ та дату отримання відповідачем рахунку, останній зобов`язаний був сплатити кошти у розмірі 291 573,22 грн у строк до 19.07.2024 включно.

Втім, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем коштів у вищевказаному розмірі за необліковану електричну енергію та порушення ПРРЕЕ.

Наведені відповідачем заперечення щодо позовних вимог суд вважає безпідставними, оскільки саме на споживача покладено обов`язок щодо забезпечення цілісності проводу трансформатору струму.

Суд враховує, що як під час проведення перевірки 26.04.2024, за результатами якої було складено Акт про порушення № 003600, так і під час розгляду вказаного акту на засіданнях комісії 14.05.2024 та 19.06.2024, були присутні представники споживача (відповідача), які не висловили жодних заперечень щодо виявлених порушень. Більше того, представник відповідача, який був присутній на засіданні комісії 19.06.2024, гарантував здійснення оплати нарахованої суми вартості електричної енергії, що підтверджується відповідною розпискою та підписом у протоколі № 719 від 19.06.2024.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами, є обґрунтованою, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 291 573,22 грн за необліковану електричну енергію підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3776,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 17 266,83 грн за період прострочення з 20.07.2024 по 24.12.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку викладеного у позові позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розмір 3% річних визначено позивачем вірно, в той час як за перерахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим, проте, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Суд вказує, що інші заперечення відповідача судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено за звернення із даним позовом до суду 4597,49 грн судового збору, без урахування положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідних до яких при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, з урахуванням того, що даний позов було подано в електронній формі через систему Електронний Суд ЄСІТС, за його подання мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3751,40 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), а тому саме вказана сума коштів судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права на повернення надміру сплаченого судового збору у разі подання до суду відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (вул. Генерала Наумова, буд. 17, м. Київ, 03164; ідентифікаційний код 03291669) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) 291 573,22 грн боргу за не обліковану електричну енергію, 3776,11 грн 3% річних, 17 266,83 грн інфляційних втрат та 3751,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 11.03.2025.

Суддя Т.Ю. Трофименко