Постанова від 10.06.2025 по справі 910/15945/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р. Справа№ 910/15945/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025

у справі № 910/15945/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України

про стягнення 312 616,16 грн,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України про стягнення 312 616,16 грн, з яких: 291 573,22 грн основного боргу за необліковану електричну енергію, 3 776,11 грн - 3% річних та 17 266,83 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, яке виявилось у без обліковому споживанні електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 291 573,22 грн боргу за не обліковану електричну енергію, 3 776,11 грн 3% річних, 17 266,83 грн інфляційних втрат та 3 751,40 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Інститут хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України звернувся 28.03.2025 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15945/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів того, що відповідач дійсно здійснював безоблікове споживання електроенергії, а у матеріалах справи відсутня роздруківка погодинного споживання електроенергії Інститутом з системи АСКОЕ за період з 27.02.2024 по 26.04.2024. Відповідач неодноразово заявляв про необхідність витребування цих даних, оскільки вони можуть підтвердити або, спростувати факт несанкціонованого споживання електроенергії. Крім того, позивач зазначає, що правопорушення виникло 27.02.2024, посилаючись на акт перевірки, який не надано до матеріалів справи та взагалі його не існує, проте суд першої інстанції не взяв до уваги даний факт, та всупереч не існуючих в матеріалах справи доказів задовільний вимоги Позивача

Також відповідач не погоджується з періодом нарахування електроенергії та зазначає, що позивач необґрунтовано здійснив донарахування електроенергії з 27.02.2024 по 26.04.2024, хоча акт перевірки було складено лише 26.04.2024, а суд, в свою чергу, не перевірив коли саме здійснювався попередній контрольний огляд засобів обліку, що могло вплинути на правильність розрахунку суми донарахування, та не взяв до уваги фактичну відсутність акту від 27.02.2024.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги Відповідач додатково зазначав, що технічна несправність, пошкодження проводу трансформатора струму могло бути спричинене втручанням з боку представників постачальника, які мали вільний доступ до ТП- 4401.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15945/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 апеляційну скаргу Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15945/24 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, а саме 1406,76 грн.

04.04.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази доплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/15945/24. Призначено до розгляду на 13.05.2025.

10.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшов відзив, в якому позивач заперечив проти доводів відповідача, наведених в апеляційній скарзі та просив рішення місцевого суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Так, позивач у відзиві зазначив, що факт порушення підпадає під ознаки порушення, регламентованого саме 8.4.2., яке є самостійною підставою для нарахування Відповідачу обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті і здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу ПРРЕЕ.

Позивач заперечив проти доводів відповідача, що акт перевірки не доданий до матеріалів справи, зазначивши, що акт про порушення №003600 від 26.04.2024 був доданий Позивачем до позову (файл: «Акти порушення 003600_ТПЗ_НЗО_004324 та розпломбування»), що підтверджується матеріалами справи в Електронному суді.

Крім того, позивач звернув увагу, що 23.01.2025 до суду першої інстанції від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи і він просив витребувати у позивача докази, а саме: роздруківку погодинно спожитої електроенергії протягом 27.02.2024 - 26.04.2024, із зазначенням дати та часу виявлення порушення в засобах обліку, оскільки відповідачем не визнаються не підтверджені електронною системою АСКОЕ донарахування в кількості 39309 кВт.год на загальну суму за період з лютого по квітень 2024. Натомість, суд першої інстанції правомірно, на думку позивача, відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про витребування доказів з підстав невиконання останнім вимог ст. 80, 81 ГПК України.

Позивач вказує, що контрольний огляд засобів обліку (КОЗО) відповідача проведено 27.02.2024, що підтверджується фотофіксацією та даними програми САП позивача, яка додана до позовної заяви (файл «роздруківка з фіксації проведеного КОЗО за 27_02_2024»). Отже, суд першої інстанції цілком правомірно погодився із визначеним позивачем періодом нарахування із актом порушень.

Щодо тверджень відповідача, що пошкодження проводу трансформатора струму могло бути спричинене втручанням з боку представників постачальника Позивач зазначив, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на наконечніках РП 232 лінії №1, №2 до ТП-4401, тобто за стан цілісності проводу трансформатору струму відповідає саме Відповідач. А тому, позивач вважає, що звинувачення відповідачем працівників позивача в умисному пошкодженні його майна, зокрема, цілісності вузлу обліку електроенергії, безпідставні і не підтверджуються жодними та допустимими доказами і мають на меті уникнення передбаченої законодавством для споживача відповідальності за порушення ПРРЕЕ. Натомість, саме власник несе відповідальність за цілісність та справність належного йому майна, в даному випадку - забезпечення цілісності проводу трансформатору струму.

15.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких останній наголосив, що нарахування не зрозумілих відповідачу причин виконане за період з 27.02.2024 по 26.04.2024, яке не підтверджене ніякими документами, а саме відповідним актом та роздруківкою погодинної фіксації споживання діючою електронною системою АСКОЕ. Фото знімки, на які посилається позивач виконані саме 26.04.2024, що не підтверджує можливості нарахування безоблікового споживання саме з 27.02.2024.

Щодо підпису представника Інституту в акті, відповідач вказував, що він не є визнанням факту порушення, оскільки відсутні жодні пояснення чи підтвердження згоди з висновками, крім того згідно доручення № 259\01-10-252 від 20.05.2024, яке видане Мельничуку Василю Семеновичу, жодним чином не зазначено, що представник за вище зазначеним дорученим має право підпису фінансових документи та визнавати будь- які грошові зобов`язання від імені відповідача (копія довіреності додається).

Відповідач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у витребуванні необхідних доказів (зокрема погодинної фіксації електроенергії протягом 27.02.2024-26.04.2024), хоча ці дані могли б свідчити про відсутність будь-яких ознак безоблікового споживання в зазначений період.

Позивач не довів, що саме відповідач пошкодив провід трансформатору струму, а не співробітники самого оператора, а відсутність технічної експертизи робить висновки Позивача необґрунтованими.

12.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача, в якій останній просив провести судове засідання, призначене на 13.05.2025 без участі представника відповідача.

Судове засідання, призначене на 13.05.2025 не відбулось в зв`язку з перебуванням суддів у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 розгляд справи призначено на 10.06.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2025 у справі №910/15945/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 прийнято справу №910/15945/24 за апеляційною скаргою Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.

10.06.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у даній справі без участі представника Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України.

В судове засідання 10.06.2025 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу на підставі доводів викладених в ній та просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справ був повідомлений належним чином. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що скаржник просив справу розглядати без участі його представника.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07 серпня 2025 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.01.2013 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі») (постачальник) та Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 87022, відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за його об`єктами згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є невід`ємною його частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Пунктом 9.1. вказаного договору визначено, що сторони дійшли згоди вважати додатками до цього Договору додатки до договору про постачання електричної енергії від 01.01.2013 № 87022, викладеного у новій редакції договором про закупівлю товарів за державні кошти від 12.03.2012 № 87022.

Відповідно до Переліку об`єктів, який є додатком до договору № 20-87022 (о/р №20-87022) визначено, що до об`єктів електропостачання відповідача належить об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генарала Наумова, 17, з встановленою потужністю 630 кВт.

Додатком 6А до Договору №20-87022 є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до пунктів 1, 2 якого до балансової належності споживача належать ТП-4404 та КЛ-10кв №№ 1, 2 від РП 232. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на наконечниках РП-232 лінії №1, №2 до ТП-4401.

Згідно з п. 4 вказаного додатку споживач несе відповідальність за технічний стан і експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі: РУ-10/0,4 кВ ТП-4401 та КЛ-01 кВ від РП-232 до ТП-4401 №1, №2 (п.4 зазначеного Акту розмежування балансової належності).

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об`єкті відповідача здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано відповідача, згідно з постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № 2087022.

Згідно з п.4 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Пунктом 2.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 визначено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

Зважаючи на викладене, як вказує позивач та не заперечує відповідач, останнього було приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком № 2087022.

Позивач, як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Пунктами 2.3.1 - 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

В п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено обов`язки споживача електричної енергії, серед яких: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача.

Як підтверджується матеріалами справи, працівниками позивача 26.04.2024 було проведено перевірку дотримання правил ПРРЕЕ на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, за результатами якої складено Акт про порушення №003600 від 26.04.2024.

Внаслідок проведеної перевірки встановлено порушення обліку електричної енергії: порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 6.4.2., 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії, при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази «С» лічильний механізм лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія по фазі «Є» не враховується. Знеструмлення виконано шляхом перелому вторинного ланцюга Ш по фазі «С». Пошкодження цілісності накладки трансформатора струму по фазі «А», що могло надати можливість знеструмлення вторинних кіл обліку по фазі «А». Порушення продемонстровано споживачу. Дата усунення порушення; 26.04.2024.

Як зазначено в Акті про порушення №003600 від 26.04.2024, він складений представниками оператора Кирилюк І.В. та Вітьман Я.В., за участю представника споживача - Ніколаєва О.В., яким підписано вказаний акт без зауважень.

Відповідно до умов договору дозволена електрична потужність за вказаною адресою встановлена на рівні 630 кВт (п.5 Акту).

Також у вказаному акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 14.05.2024 за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1А, каб. 119, на засідання запрошено споживача або уповноважену ним особу. Повідомлено, що у разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

У переліку додатків до Акта № 003600 від 26.04.2024 зазначено: фотофіксація, сейфпакет №00105236.

14.05.2024 відбулося засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду Акту про порушення №003600 від 26.04.2024 за участі представника споживача - Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу № 456 від 14.05.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення про перенесення розгляду Акту про порушення №003600 від 26.04.2024 з метою доопрацювання матеріалів по акту; визначено дату та час наступного засідання 19.06.2024.

Представник відповідача був ознайомлений з протоколом засідання комісії від 14.05.2024 під підпис та копію протоколу отримав. При цьому, позивач повідомив відповідачеві про наступну дату, час та адресу проведення засідання комісії з розгляду акта порушення, направивши лист на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0600920026955, службовим чеком від 15.05.2024 та списком згрупованих відправлень.

19.06.2024 відбулося засідання комісії ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника відповідача Мельничука В.С.

Відповідно до протоколу №719 від 19.06.2024 комісією на засіданні було прийнято рішення нарахування за необліковану електричну енергію провести згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою №4, визначеною главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Потужність 158,84 кВт, розрахована виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність (267,42 А, 300,05 А, 234,75А).

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год, 7 днів на тиждень.

Коефіцієнт використання обладнання К=0,6.

Період нарахування з 27.02.2024 по 25.04.2024 (з дня останнього контрольного огляду приладів комерційного обліку).

Отже, всього підлягає сплаті за недовраховану електроенергію 291 573,22 грн.

У протоколі зазначено, що споживачем нарахована сума має бути сплачена протягом 30 календарних днів.

Як вбачається з самого протоколу №719 від 19.06.2024 з протоколом ознайомлений та копію протоколу отримав представник відповідача Мельничук В.С. 19.06.2024. Також представникові відповідача був вручений і сам розрахунок вартості недоврахованої електроенергії.

Також, позивачем було виставлено відповідачу рахунок за електричну енергію, щодо якої порушено облік згідно з ПРРЕЕ, 250140353574 від 19.06.2024 по Акту № 003600 на суму 291 573,22 грн.

Оскільки відповідач не оплатив отриманий рахунок до 19.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом до суду. Крім того, за порушення строків перерахування коштів позивачем нараховано до сплати відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 3 776,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 17 266,83 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила/ПРРЕЕ).

Як визначено п. 1.1.1 Правил, вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п. 8.2.4. Правил, у разі виявлення представниками оператора системи, в тому числі, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з п. 8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Отже, судом встановлено, що представниками оператора проведено перевірку дотримання правил ПРРЕЕ на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, та внаслідок проведеної перевірки встановлено порушення обліку електричної енергії: порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 6.4.2., 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ, за результатами чого складено Акт про порушення №003600 від 26.04.2024.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Акт про порушення №003600 від 26.04.2024 складено з дотриманням вимог пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

В свою чергу, представник відповідача не скористався своїм правом внести пояснення та зауваження до акта.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що судом не перевірено, а позивачем не надано достатніх доказів того, що відповідач дійсно здійснював безоблікове споживання електроенергії, а у матеріалах справи відсутня роздруківка погодинного споживання електроенергії Інститутом з системи АСКОЕ за період з 27.02.2024 по 26.04.2024, крім того, акту перевірки від 27.02.2024 взагалі не існує, проте суд першої інстанції не взяв до уваги даний факт, виходячи з наступного.

Відповідач в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву просив витребувати у позивача докази, а саме: роздруківку погодинно спожитої електроенергії протягом 27.02.2024 - 26.04.2024, із зазначенням дати та часу виявлення порушення в засобах обліку, оскільки відповідачем не визнаються не підтверджені електронною системою АСКОЕ донарахування в кількості 39309 кВт.год на загальну суму за період з лютого по квітень 2024 року.

Суд першої інстанції звернув увагу відповідача, що в силу вимог ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву, при цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити:

доказ, який не може бути подано;

причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;

докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Проте, до відзиву на позовну заяву відповідачем не було надано доказів самостійного звернення останнього до позивача з метою отримання відповідних доказів, про витребування яких заявлено у відзиві, у зв`язку з чим клопотання відповідача про витребування доказів залишено судом першої інстанції без задоволення, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Щодо тверджень відповідача, що акту перевірки від 27.02.2024 взагалі не існує, колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідач не був позбавлений можливості звернутись до позивача з метою отримання вказаних документів, які в подальшому надати суду, проте таким правом не скористався.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Відповідач зазначає, що неодноразово заявляв про необхідність витребування цих даних, оскільки вони можуть підтвердити або, спростувати факт несанкціонованого споживання електроенергії. Але колегія суддів наголошує, що в силу вимог ч. 3 ст. 3 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 8.2.6. Правил акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню, крім випадків необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення. Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті про порушення було зазначено дата, час та місце проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення №003600 від 26.04.2024, після складення якого один примірник був вручений Ніколаєву О.В., як представнику відповідача. Також, 14.05.2024 представник відповідача під час засідання комісії був повідомлений під підпис про наступне засідання комісії 19.06.2024, а також направлено повідомлення з датою, часом та адресою проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення за місцезнаходженням відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача був присутній на засіданнях комісії з розгляду акту про порушення №003600 від 26.04.2024 як 14.05.2024, так і 19.06.2024, проте не скористався правом звернення з метою повторного розгляду комісією акту про порушення.

Також відповідач не скористався можливістю, визначеною п.8.2.7. Правил, звернення до Регулятора або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичного омбудсмена та/або суду.

Не приймаються і доводи відповідача, що технічна несправність, пошкодження проводу трансформатора струму могло бути спричинене втручанням з боку представників постачальника, які мали вільний доступ до ТП- 4401, оскільки відповідно до додатку 6А відповідач несе відповідальність за технічний стан і експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі: РУ-10/0,4 кВ ТП-4401 та КЛ-01 кВ від РП-232 до ТП-4401 №1, №2, межа якої встановлюється на наконечниках РП-232 лінії №1, №2 до ТП-4401.

Більше того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження зазначених обставин.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 16.12.2015 № 3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» роз`яснено, що у вирішенні спорів про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об`єктів електроенергетики, та визначенні особи, яка є споживачем та належним відповідачем у спорі, судам слід виходити з приписів положень 319, 322 ЦК України та враховувати, що відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушень з боку позивача, а також не спростовано обставин порушення схеми підключення засобу обліку електричної енергії.

Згідно з п. 8.2.7. правил ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Позивачем здійснено розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку за актом порушень правил користування електричною енергією №003600 від 26.04.2024, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 291 573,22 грн.

Інші аргументи відповідача колегія суддів апеляційного суду також відхиляє як необґрунтовані і визнає їх скоріше формальними, адже відповідач в перебігу розгляду справи не продемонстрував свого прагнення надати суду об`єктивні докази на спростування факту споживання електроенергії без обліку та відповідно, відсутності у нього обов`язку з оплати необлікованої електроенергії.

А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами, є обґрунтованою, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 291 573,22 грн за необліковану електричну енергію підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 776,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 17 266,83 грн за період прострочення з 20.07.2024 по 24.12.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку викладеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що розмір 3% річних визначено позивачем вірно, в той час як за перерахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим, проте, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.

Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/15945/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/15945/24 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15945/24 залишити без змін.

3.Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4.Матеріали справи №910/15945/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2025 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддяО.В. Тищенко

СуддіО.М. Сибіга

С.А. Гончаров