Ухвала

від 12.03.2025 по справі 917/777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

12.03.2025 р. Справа № 917/777/20(917/365/25)

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261 в особі Філії "Лубенська дорожня експлуатаційна дільниця", вул. Харківська, 70, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, код ЄДРПОУ 03448971

про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії

в межах справи про банкрутство № 917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

24.02.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Лубенська дорожня експлуатаційна дільниця" про: стягнення заборгованості по заробітній плати в розмірі 15 697,81 грн.; стягнення середнього заробітку на весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення; зобов`язання Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Лубенська дорожня експлуатаційна дільниця" сплатити єдиний соціальний внесок за період трудових відносин з ОСОБА_1 за період 28.11.2023 по 31.05.2024 рік.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2025 року матеріали передані судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 28.02.2025 року позовну заяву залишено без розгляду та зобов`язано позивача надати розрахунок ціни позову за вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та докази сплати судового збору у встановленому законом порядку.

06.03.2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх № 3092), де останнім зазначено розрахунок ціни позову та додано чек на підтвердження сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Розглянувши матеріали позову та заяви про усунення недоліків, суд встановив, що позовна заява повторно підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Зважаючи на це, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та вимоги про зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок не є вимогами про стягнення заробітної плати за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати та вимоги про зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок не є вимогами про стягнення заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, також вимоги про зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак заявник не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання майнового позову (кожну майнову вимогу) до суду позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 1,5% від суми позовних вимог, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Отже, позивач повинен був надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1,5% від суми розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та докази сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, до заяви про усунення недоліків додані докази сплати судового збору на суму 3 028,00 грн, тобто лише за одну позовну вимогу.

Таким чином, позивачем не надано до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладених обставин, суд повторно залишає позовну заяву без руху. Позивачу надається строк у п`ять днів для усунення вищезазначених недоліків.

У разі відсутності наміру усувати недоліки позовної заяви, встановлені судом, позивач має право подати заяву про її відкликання (п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України).

Керуючись статтями 162, 164, 172, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до господарського суду Полтавської області:

- доказів сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

3. Встановити строк для усунення недоліків не пізніше 5 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Білоусов С. М.