Постанова

від 12.03.2025 по справі 280/9228/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9228/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (суддя Богатинський Б.В., повне судове рішення складено 09 грудня 2024 року) в справі № 280/9228/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (далі ТУ ССО) про:

визнання протиправними дій, які виразилися у відмові внести зміни до наказу ТУ ССО № 510 о/с від 15 грудня 2022 року щодо його вислуги років при звільненні для призначення пенсії, а також у відмові в здійснені перерахунку розміру пенсії, підготовки на направлені відповідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п. а) ст. 12 Закону № 2262-XII;

зобов`язання внести зміни до наказу ТУ ССО № 510 о/с від 15 грудня 2022 року шляхом внесення відомостей про те, що вислуга років позивача у Службі судової охорони на день звільнення складає 36 років 01 місяць та 01 день, а вислуга років для призначення пенсії 36 років 01 місяць та 01 день;

зобов`язання здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, підготувати на направити відповідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до п. а) ст. 12 Закону № 2262-XII.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного та неповного дослідження доказів, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вважає неправильним висновок суду першої інстанції про наявність у нього права на зарахування вислуги років у пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії, адже судовими рішеннями у справі № 280/6326/22 визначена вислуга років для призначення пенсії, й це встановлено до змін, внесених до порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 393, а саме на час звільнення з органів Національної поліції 14 серпня 2020 року.

Судом першої інстанції не враховано, що зарахування вислуги років вже здійснено судом у зазначеній справі, тобто має преюдиційне значення, а внесення змін до Порядку №393 на момент виникнення спору з ТУ ССО немає правового значення, адже відповідач мав тільки врахувати інформацію стосовно вислуги років для призначення пенсії, зазначену у наказі ГУНП № 565о/с від 17 листопада 2023 року, направивши відповідні документи для призначення пенсії на підставі пункту а) статті 12 Закону № 2262-ХІІ до органу Пенсійного фонду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу у Службі судової охорони з 25.08.2020 та за наказом ТУ ССО у Запорізькій області від 15.12.2022 №510 о/с звільнений зі служби у Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Відповідно до наказу ТУ ССО у Запорізькій області від 15.12.2022 №510 о/с позивачу обраховано стаж служби у Службі судової охорони, який становить 20 років 04 місяці 07 днів.

Позивач звернувся 28.08.2024 із заявою до відповідача з проханням внести відповідні зміни до наказу ТУ ССО № 510 о/с від 15.12.2022, приймаючи до уваги рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 № 280/6326/22, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 № 280/6326/22, а також внесення змін до наказу ГУНП № 305 від 13.08.2020, зокрема зазначити, що вислуга років у Службі судової охорони, органах НПУ та МВС України складає 36 роки 01 місяць та 01 день, а вислуга років для призначення пенсії складає 36 роки 01 місяць та 01 день.

Листом від 16.09.2024 відповідачем повідомлено, що на підставі рішення суду за наказом ГУНП в Запорізькій області від 17.11.2023 №565 о/с позивачу встановлено вислугу років для призначення пенсії, він є самостійно підставою для вирішення питань, пов`язаних із пенсійним забезпеченням у органі, який призначає та виплачує пенсію. Під час звільнення зі служби в Службі судової охорони за наказом ТУ ССО у Запорізькій області від 15.12.2022 № 510 та на теперішній час, з урахуванням рішення суду, розрахована вислуга років зміні не підлягає. Право пенсіонера подавати додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, передбачено ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та останні подаються до органу, який призначає та виплачує пенсію.

Суд першої інстанції, врахувавши правове регулювання спірного питання на час виникнення у позивача права на призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що вимоги про внесення зміни до наказу ТУ ССО № 510 о/с від 15.12.2022 шляхом внесення відомостей про те, що вислуга років позивача у Службі судової охорони на день звільнення складає 36 років 01 місяць та 01 день, а вислуга років для призначення пенсії 36 років 01 місяць та 01 день, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства на час звільнення позивача 15.12.2022, а інші позовні вимоги як похідні до основної вимоги задоволенню також не підлягають.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 29 липня 2002 року по 06 листопада 2015 року, в органах Національної поліції - з 07 листопада 2015 року по 14 серпня 2020 року, у Службі судової охорони - з 25 серпня 2020 року.

Наказом ТУ ССО у Запорізькій області від 15 грудня 2022 року №510о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби у Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

У наказі вказано, що на день звільнення стаж служби у ССО 20 років 04 місяці 07 днів, загальний страховий стаж для призначення пенсії 28 років 05 місяців, 26 днів, вислуга років на пільгових умовах 15 років 08 місяців 29 днів (а.с. 21).

Позивач звернувся 28 серпня 2024 року до ТУ ССО з питання внесення змін до наказу ТУ ССО № 510о/с від 15 грудня 2022 року, приймаючи до уваги рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі № 280/6326/22, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у справі №280/6326/22, а також факт внесення змін до наказу ГУНП № 305 від 13 серпня 2020 року, зокрема зазначити, що вислуга років у Службі судової охорони, органах НПУ та МВС України складає 36 роки 01 місяць та 01 день, а вислуга років для призначення пенсії складає 36 роки 01 місяць та 01 день.

Листом від 16 вересня 2024 року відповідачем повідомлено, що на підставі рішення суду за наказом ГУНП в Запорізькій області від 17.11.2023 №565 о/с позивачу встановлено вислугу років для призначення пенсії, він є самостійно підставою для вирішення питань, пов`язаних із пенсійним забезпеченням у органі, який призначає та виплачує пенсію. Під час звільнення зі служби в Службі судової охорони за наказом ТУ ССО у Запорізькій області у Запорізькій області від 15.12.2022 № 510 та на теперішній час, з урахуванням рішення суду, розрахована вислуга років зміні не підлягає. Право пенсіонера подавати додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії передбачено ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та останні подаються до органу, який призначає та виплачує пенсію.

Крім того, судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі № 280/6326/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, наказом ГУНП в Запорізькій області від 17 листопада 2023 року № 565о/с (а.с. 19) частково змінено наказ ГУНП від 13 серпня 2020 року № 305о/с, а саме вважати оголошеним на день звільнення: стаж служби в поліції 18 років 00 місяців 15 днів, вислуга років на пільгових умовах 15 років 08 місяців 29 днів, стаж служби в поліції для виплати ОГД при звільненні 18 років 00 місяців 15 днів, вислуга років для призначення пенсії 33 роки 09 місяців 14 днів.

Спірним в цій справі є питання обчислення вислуги років для цілей визначення права на пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України (пункт 2 статті 162-1 Закону № 1402-VIII).

Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19, відповідно до пункту 5 Розділу I якого до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-ХІІ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею цього Закону встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховується участь у бойових діях у воєнний час, під час дії воєнного стану; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - один місяць служби за три місяці.

Кабінет Міністрів України може визначити інші підстави та порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок №393).

Порядок № 393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.»

Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Суд зауважує, що правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського або співробітника ССО права на таку пенсію пов`язується з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.

Після прийняття постанови № 119 і стаття 12 Закону №2262-XII, і Порядок №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Порядку № 393, календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Порядку №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

В постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі №520/5695/23, у якій спірним було питання правомірності відмови ГУ Нацполіції в оформленні та направленні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, яка вмотивована тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії, а вислуга в пільговому обчисленні відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII та Порядку №393 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років) такого права не надає, сформульовано висновок, відповідно до якого призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.

В зазначеній постанові Верховним Судом також зауважено, що визначальним є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що позивач звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ у 2023 році, після набрання чинності постановою №119, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.

Виходячи з обставин справи, що переглядається судом в апеляційному порядку, позивач звернувся до ТУ ССО з питання внесення змін до наказу про звільнення зі служби в частині визначення вислуги років, підготовки та направлення документів до органу Пенсійного фонду про призначення пенсії за вислугу років після 19 лютого 2022 року, тому призначення пенсії позивачу має здійснюватися, виходячи саме з обчислення календарної вислуги років.

Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду до спірних в цій справі правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд доходить до висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 календарних років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для цілей визначення права на пенсію за вислугу років, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо внесення змін до наказу в частині визначення вислуги років та оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до відповідного органу Пенсійного фонду.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Покликання апелянта на преюдиційність обставин, встановлених судовими рішеннями у справі № 280/6326/22, якими визначена вислуга років для призначення пенсії, й це встановлено до змін, внесених до порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 393, а саме на час звільнення з органів Національної поліції 14 серпня 2020 року, суд відхиляє та вказує, що правовідносини у справі № 280/6326/22 виникли до внесення змін до Порядку № 393 постановою № 119, тобто за іншого правового регулювання, тому не є преюдиційними для спірних в цій справі правовідносин.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 280/9228/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 280/9228/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12 березня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко