Постанова

від 11.03.2025 по справі 320/1861/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1861/23 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 № UА100160/2022/000012/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100160/2022/000120.

В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Підставою коригування митної вартості відповідачем вказано, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також не надано на вимогу митного органу додаткових документів. Оскільки рішенням відповідача митна вартість була скоригована, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні товарів. На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Київська митниця не погоджується з рішенням суду першої інстанції, наполягає на його скасуванні у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням ст. 242 КАС України в частині ухвалення судом рішення, що не ґрунтується на повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, не підтверджених тими доказами, які були досліджені в розгляду справи та наданням необ`єктивної оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34350636) з місцезнаходженням: Україна, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, керівником якого є Мазієнко Олег Миколайович, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля металами та металевими рудами (КВЕД 46.72).

08.08.2022 між ТОВ "Вартіс" (покупець) та КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) укладено контракт на поставку товару № 08/0822 (далі - Контракт), згідно з пунктом 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити вартість товару на умовах цього контракту. Специфікація та рахунок (інвойс) є невід`ємними частинами цього контракту. Товар, що поставляється використовується покупцем для власних потреб та (або) частково для подальшої реалізації.

Відповідно до пункту 2 контракту за домовленістю сторін, за цим контрактом може передаватися такий товар: швелер, двотаврові балки IPN / IPE / HEA / HEB, сталеві труби, сталеві листи.

У пункті 3 контракту вказано, що продавець продає, а покупець купує на умовах Інкотермс 2020 товар в асортименті, кількості та за цінами, що містяться у специфікації та проформі інвойс, що є невід`ємною частиною цього контракту. Загальна сума контракту на момент підписання становить 500 000,00 доларів США та може бути збільшена за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 6 контракту рахунок виставляється за фактичною вагою.

Згідно з підпунктом 7.2 контракту покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100 % вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (інвойсу) продавця у строки та порядку погоджені сторонами у специфікації та рахунку (інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США.

У пункті 8 контракту передбачено, що ціни на товар встановлюються та фіксуються в USD на момент підписання Специфікації та Проформи Інвойс та розуміються на умовах, зазначених у Проформі Інвойс. Ціна на товар включає вартість тари та упаковки. Валюта контракту - USD, валюта платежу - USD.

Відповідно до підпунктах 10.1, 10.2 постачання товару проводиться партіями за правилами Інкотермс 2020. Умови постачання (зокрема термін поставки та місце поставки) конкретної партії вказуються у відповідних специфікаціях та проформі інвойс.

Згідно з специфікації від 10.08.2022 № 1 товар, що постачається - гарячекатанні сталеві листи у кількості 460,000 мт (+/-10 %) на загальну суму 333 500,00 доларів США (ціна за одиницю товару (1 т) - 725 доларів США). Умови оплати: 100 % передплати від загальної вартості товару, вказаної в цій специфікації, протягом 3 (три) банківських дні після підписання сторонами цієї специфікації. Місцем завантаження відповідно вказаної специфікації визначено Аляга, Туреччина, а місцем розвантаження - Вінниця, Україна. Умови поставки FCA Аляга, Туреччина, вантажним автомобільним транспортом. Дозволено часткове відвантаження товару. Умови оплати - 100 % передплати від загальної вартості товару, протягом трьох банківських днів після підписання сторонами цієї специфікації. Виставлення рахунку здійснюється на основі фактичної ваги. Визначено, що відвантаження товару здійснюватиметься протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання 100 % передплати, але в будь-якому випадку не пізніше 31.09.2022; товар буде доставлений у місце розвантаження до 31.10.2022.

Так, відповідно до специфікації від 10.08.2022 № 1 сторони узгодили постачання такого товару: код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 10,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 80,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 58 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 12,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 16,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 20,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5400 9011 за розміром 2,00, довжиною 1250 х 2500, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 6,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 43 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 8,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 60,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 58 000,00 доларів США.

10.08.2022 КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) виставив позивачу проформу-інвойс № КСК2022-073 на загальну суму 333 500,00 доларів США.

15.08.2022 позивачем була здійснена оплата товару на загальну суму 333 500,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 72.

22.08.2022 між ТОВ "Вартіс" (покупець) та КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) було підписано додаткову угоду № 1 до контракту, у зв`язку із неможливістю прокату металу, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до розділу "опис товару" Специфікації від 10.08.2022 № 1 та викласти його у новій редакції (відкориговані коди товару, їх розміри та кількість, загальна вага та вартість залишилися без змін). Зокрема, визначено здійснювати постачання такого товару: код за УКТ ЗЕД: 7208 5299 9000 за розміром 10,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 120,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 87 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 12,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 100,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 72 500,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 16,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 80,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 58 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5120 9019 за розміром 20,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 120,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 87 000,00 доларів США; код за УКТ ЗЕД: 7208 5198 9000 за розміром 14,00, довжиною 1500 х 6000, кількість - 40,00 мтон, ціна за одиницю - 725,00 мтон, загальна вартість - 29 000,00 доларів США.

Між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РА Транс" (експедитор) 05.06.2018 укладено договір транспортного експедирування з перевезення вантажів у міжнародному та міжміському сполученні (далі - договір транспортного експедирування), відповідно до якого експедитор від свого імені, за дорученням та за рахунок замовника забезпечує організацію вантажів, довірених йому замовником, різними видами транспорту, у тому числі в контейнерах. Експедитор в інтересах замовника виконує такі, пов`язані з перевезенням транспортно-експедиторські послуги: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація відправлень вантажу, інші операції, пов`язані з перевезенням. Експедитор залучає до виконання умов цього договорі третіх осіб - перевізників-експедиторів (виконавців), які взяли на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору транспортного експедирування ціна містить у собі винагороду експедитора. Грошові кошти, які надійшли на рахунок експедитора від замовника, не переходять у його власність і не є доходом, а вважаються транзитними для - виконавців. Власність експедитора є виключно експедиторська винагорода. Експедиторська винагорода - це різниця між сумою коштів, які надійшли до експедитора від замовника, та вартістю послуг виконавців, які залучено до виконання договору.

Згідно з пунктом 3.3 договору транспортного експедирування термін оплати не може перевищувати 5 банківських днів з дня отримання замовником виконаних робіт (послуг) та CMR або ТТН, якщо інше не обумовлено в заявці.

13.09.2022 між позивачем та ТОВ "Ра Транс" було узгоджено транспортну заявку № 5143, відповідно до якої маршрутом перевезення визначено: Алиага (Турція) - м. Київ (Україна), місце митного оформлення вантажу - на місці, митний перехід на кордоні - Порубное, місце митного оформлення вантажу (розвантаження) - м. Київ згідно з CMR (Еа), місце доставки вантажу - м. Вишневе Київська обл. (Україна) згідно з ЦМР. Номер авто: держ.ном.: В 46 СМК / РН 16 JZB, вантаж/кількість місць / габарити місць: 21, метал, верхнє завантаження. Узгоджений термін доставки вантажу: 20.09.2021 - 21.09.2022, узгоджена сума за перевезення - 191 949 грн, умови розрахунків - безготівковий, на розрахунковий рахунок.

ТОВ "Ра Транс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру на оплату послуг від 15.09.2022 № СФ-0001043 (дійсний до 18.09.2022), відповідно до якого транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Аліага (Туреччина) - м/п Порубне (авто В 46 СМК / РН 16 JZB 46 СМК) становить 115 169,00 грн, а за маршрутом м/п Порубне - м. Київ (Україна) (авто В 46 СМК / РН 16 JZB) становить 76 780,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг становить 191 949,00 грн.

16.09.2022 позивач оплатив транспортні послуги ТОВ "Ра Транс", що підтверджується платіжним дорученням № 1 1892 на загальну суму 383 989,00 грн (у призначенні платежу зазначено рахунки від 15.09.2022 № СФ-0001042 та № СФ-0001043).

Згідно з міжнародною товарно-транспортної накладної CMR, пакувального листа (packing list) від 14.09.2022 та митної декларації від 14.09.2022 № 22350300ЕХ00142551 КОСАК CELIK LTD. STI (продавцем) було задекларовано товар, кількість позицій 3, кількість місць 9, загальна сума - 14 862,50 доларів США на умовах поставки франко-перевезення Аліага (FCA) вантажним транспортом В 46 СМК / РН 16 JZB, а саме: сталеві листи EN 10025 - S235JR розміром 10,00 мм: код товару 7208 5299 9000, кількістю 3, вагою 6 460 кг; розміром 12,00 мм: код товару 7208 5198 9000, кількістю 1, вагою 2 560 кг; розміром 16,00 мм, код товару 7208 5120 9019, кількістю 5, вагою 11 480 кг. Загальна вага товарів - 20 500 кг.

У комерційному рахунку-фактурі від 14.09.2022 № КС12022000000145 також зазначено кількість товару (сталеві листи EN 10025 - S235JR розміром 10,00 мм, 12,00 мм та 16,00 мм) на загальну суму 14 862,50 доларів США, на умовах поставки FCA Аліага, загальною кількістю 20 500.

20.09.2022 для здійснення митного оформлення товару позивач через свого представника - ФОП ОСОБА_1 (відповідно до договору про надання митно-брокерських послуг від 16.02.2018 № 2) подав до митниці попередню митну декларацію ІМ 40 ЕА (№ UA100140/2022/710040) щодо 3 товарів, всього 9 паковань, імпортованих з Туреччину в Україну на умовах франко-перевезення (FCA) Аліага (Туреччина), на загальну суму 14 862,50 доларів США, на загальну кількість 20 500 кг. Зокрема: товар 72085299 - прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 10х1500х6000 - 6 460 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104943, хімічний склад, %: С - 0.05, Si - 0.016; Mn - 0.65; P - 0.029; товар 72085198 - прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 12х1500х6000 - 2 560 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104930, хімічний склад, %: С - 0.06, Si - 0.013; Mn - 0.65; P - 0.027; товар 72085120 - прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист гарячекатаний сталевий розмір (мм) 16х1500х6000 - 11 480 кг, марка сталі S235JR, номер плавки 22104963, хімічний склад, %: С - 0.07, Si - 0.016; Mn - 0.65; P - 0.027.

20.09.2022 від митниці надійшло повідомлення в електронному вигляді про прийняття у БД митниці та про те, що ЕА № UA100140/2022/710040 поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску.

23.09.2022 від митниці отримано повідомлення про перетин кордону при ввезенні. Виявлено ознаку для подальшого контролю - ознака "повноти коду" для товарів з кодом 7208529900, 7208519800, 7208512000. Також 23.09.2022 отримано повідомлення про те, що з метою забезпечення дотримання вимог статті 388 МКУ необхідно провести митний огляд товарів за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А. Постійна зона митного контролю ВМО № 1м/п "Київ-центральний" Київської митниці.

27.09.2022 позивачем було подано на партію товару вагою 20 500 кг додаткову митну декларацію № UA100160/2022/853000 (типу ІМ 40 ДЕ), до якої долучено пакет документів.

27.09.2022 від митниці надійшло повідомлення про прийняття у БД митниці, а також повідомлення: для обрання форм та обсягу митного контролю (п. 4 ст. 337 МКУ), на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п. 1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, необхідно надати оригінали документів, зазначених у митній декларації. Також відповідно до чергових повідомлень декларанту необхідно надати документи, що підтверджують виробника товару, сертифікат якості на товар від виробника товару; з метою забезпечення дотримання вимог статті 338 Митного кодексу України необхідно провести митний огляд товарів 28.09.2022 о 19-40 за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А (постійна зона митного контролю - відділ митного оформлення № 3 митного поста "Київ-центральний" Київської митниці.

Позивач направив лист з інформацією про виробника та сертифікат якості від виробника.

За результатами перевірки митної декларації від 27.09.2022 № UA100160/2022/853000, а також інших наданих документів: сертифікату якості (certificate of quality) від 14.09.2022 № б/н, пакувального листа (packing list) від 14.09.2022 № б/н, рахунку-фактури (інвойсу) (commercial invoice) від 14.09.2022 № КС12022000000145, автотранспортної накладної (road consignment note) від 14.09.2022 № б/н, сертифікату про походження товару (certificate of origin) від 14.09.2022 № V 0687198; банківського платіжного документа, що стосується товару від 15.08.2022 № 72; копії митної декларації країни відправлення: від 14.09.2022 № 22350300ЕХ00142551; зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів: від 08.08.2022 № 08/0822; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): специфікація від 10.08.2022 № 1 та додаткова угода від 22.08.2022 № 1; договору про надання послуг митного брокера: від 16.02.2018 № 2; договору (контракту) про перевезення: від 13.09.2022 № 5143; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.09.2022 № СФ-0001043; документу, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про тр.витрати) від 13.09.2022 № 1543; заяви декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю: від 19.09.2022 № б/н - митницею було прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за № UA100160/2022/000088, з таких причин: порушено вимоги Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані з застосуванням митних декларацій", Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, а саме: в графах 31 та 44 МД невірно вказано виробника товару та код контракту відповідно.

01.10.2022 позивачем було подано додаткову митну декларацію № UA100160/2022/853243 на партію товару вагою 20 500 кг з доданими документами.

01.10.2022 від митниці надійшло повідомлення, відповідно до якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів, встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема зазначено, що перевізником товарів виступає інша особа - Kalkan Viva Express, у той час як довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані щодо ТОВ "Ра Транс", тобто відбулося залучення третіх осіб, однак підтверджуючих документів не надано. Також надане платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 містить посилання лише на контракт, без вказівки у ньому рахунку-фактури (інвойсу), що не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Комерційні пропозиції продавця не містять дати складання та терміну дії та по суті є офертою для конкретного покупця, тобто видана безпосередньо на поставку оцінюваного товару та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. У наданій копії висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 12.09.2022 № 123/248 експертом проведено аналіз лише контрактної ціни товару, не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Зазначено, що у митного органа наявна інформація щодо вищої митної вартості товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

01.10.2022 представником позивача (митним брокером ФОП ОСОБА_1 ) надано відповідь на отримане повідомлення, відповідно до якої додатково надано договір про надання транспортних послуг від 05.06.2018 № 05/06 та зазначено, що більше додаткові документи у 10-денний термін надаватися не будуть у зв`язку з відсутністю можливості їх надати. Просить визнати заявлену митну вартість оцінюваних товарів на підставі наданих документів та завершити митне оформлення відповідно до ч. 1 ст. 255 МКУ.

За таких обставин, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2022 № UA100160/2022/000012/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Зазначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). 3 метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, де деякі фігуранти взагалі відсутні у наданих до митного оформлення документах. Контракт від 08.09.2022 надано без урахування вимог ст.. 254 МКУ. У зв`язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть були застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи подавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 - 1,2729 USD/кг (ЕМД від 11.07.2022 № UA500500/2022/021437), товар № 2 - 1,2044 USD/кг (ЕМД від 02.09.2022 № UA500500/2022/29758). Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД (лист від 01.10.2022 № б/н). Також було роз`яснено, що Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000120.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до Київської митниці такі документи: контракт від 08.08.2022 № 08/0822; специфікацію № 1 від 10.08.2022; Додаткова угода від 22.08.2022 № 1; комерційну пропозицію від 01.08.2022; проформу-інвойс від 10.08.2022 № КСК2022-073; експортну декларація від 14.09.2022 № 22350300EX 00142551; інвойс від 14.09.2022 № KC12022000000145; пакувальний лист (packing list) від 14.09.2022; транспортну накладну (CMR) № б/н; довідку про транспортні витрати від 13.09.2022 № 5143; транспортну заявку від 13.09.2022 № 5143; рахунок - фактуру від 15.09.2022 № СФ-0001043; платіжне доручення від 16.09.2022 № 11892 про оплату транспортних послуг; сертифікат походження від 14.09.2022 № V 0687198; висновок ДП "Держзовнішінформ" від 12.09.2022 про визначення ціни; лист підтвердження ціни контракту; видаткову накладну від 19.09.2022 № 100140/2022/709787; платіжне доручення від 15.08.2022 № 72; договір про надання послуг митного брокеру; сертифікат якості; сертифікат якості виробника 3.751; лист від постачальника (Kocak Celik LTD. STI) щодо інформації про виробника товару; біржову інформацію; заявку про те, що товар не підлягає державному експортному контролю.

Крім того, на виконання вимог митного органу декларантом було направлено відповідь на електронне повідомлення та додатково надано договір про надання транспортних послуг від 05.06.2018 № 05/06.

Так, позивач надав митному органу проформу-інвойс (рахунок-проформу) від 10.08.2022 № КСК2022-073, умови якої відповідають укладеній сторонами специфікації від 10.08.2022 № 1 до контракту на поставку товару від 08.08.2022 № 08/0822. Зі змісту проформи-інвойсу суд встановив, що вона виставлена на загальну кількість узгодженого між сторонами товару гарачекатанних сталевих листів довжиною 1500 х 6000, загальна вага яких становить 460 мт, а загальна вартість - 333 500,00 доларів США. Відповідно до платіжного доручення від 15.08.2022 № 72 позивач повністю сплатив замовлену партію товару. При цьому, відповідно до умов контракту постачання проводиться партіями, рахунок виставляється за фактичною вагою.

Відповідно до специфікації від 08.08.2022 № 1 виставлення рахунку також здійснюється на основі фактичної ваги, дозволено часткове відвантаження товару. Кінцева дата відвантаження (дата поставки) товару визначена - 30 календарних днів з моменту отримання 100 % передплати, але в будь-якому випадку не пізніше 30.09.2022.

Судом першої інстанції встановлено, що після здійснення 100 % передплати товару (15.08.2022) продавець КОСАК CELIK LTD. STI 14.09.2022 відвантажив товар відповідно до фактичної ваги товару 20,50 мт на загальну суму 14 862,50 доларів США, що відповідає наданому позивачу комерційному рахунку-фактурі від 14.09.2022 № КС12022000000145.

Колегія суддів погодується з судом першої інстанції та критично оцінює твердження відповідача про те, що платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 не є достатнім доказом через зазначення у графі "призначення" лише контракту та не зазначення рахунку-фактури (інвойсу), на підставі якого здійснено платіж, позаяк позивач сплатив 100 % вартості за товар відповідно до умов контракту (специфікації № 1) та в узгоджені терміни очікував отримання партії вже оплаченого товару. Часткове відвантаження товару сторонами було передбачено, а тому окреме виставлення комерційного рахунку-фактури за окрему партію фактично відвантаженого товару не суперечить умовам договору. Крім того, відповідач не довів, що отримавши товар у кількості 20,50 мт на суму 14 862,50 доларів США від загальної кількості оплачених 460,00 мт на суму 333 500,00 доларів США позивач не сплатив за придбаний товар, чим не підтвердив достовірними та об`єктивних відомостями числові значення складових митної вартості.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

При цьому посилання відповідача на джерело інформації - інші декларації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладено у постанові від 05.05.2022 в справі №2040/6019/18, від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Між тим, як встановлено судом, митна декларація від 11.07.2022 № UA500500/2022/021437, як джерело інформації митного органу для застосування другорядного резервного методу, стосується товару з кодом 72254060 - прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах: лист гарячекатаний, плоский, зі сталі DIN EN 10083-3:2006 30MNB5 (LRKK ERDEMIR 5630) розміром (мм): 8,00 х 1500 х 6000 - 4520 кг; 6,00 х 1400 х 6300 - 15800 кг. Зміст бору - 18-21 РРМ. Не є мартенситно-старіючою сталлю. Межа міцності на розтягання менш як 2050 МПа при температурі 293 К. Призначений для Див.доп. (до суду надано лише першу сторінку МД).

Також, митна декларація від 11.07.2022 № UA500500/2022/029758, як джерело інформації митного органу для застосування другорядного резервного методу, стосується товару з кодом 72254040 - прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах, лист гарячекатаний, плоский, зі сталі DIN EN 10083-3 30MnB5 розміром (мм): 25,00 х 1500 х 6000 - 2 1250 кг. Зміст бору - 0,0029 %. Не є мартенситно-старіючою сталлю. Межа міцності на розтягання менш як 2050 МПа при температурі 293 К. Призначений для виготовлення робочих органів сільськогосподарської т Див.доп. (до суду надано лише першу сторінку МД).

Подібними у зазначених деклараціях із тими, що подавалися позивачем є умови поставки, країна походження; частково збігаються валюта (у одній із МД, наданих відповідачем валютою є EUR, замість USD) та процедура: 4000 ZZ00 (у одній із МД, наданих відповідачем процедура 4081 ZZ00). Відмінними у деклараціях, які задекларував позивач і ті, які надані відповідачем, а саме - відомості про товар. У деклараціях позивача товар має коди 72085299, 72085198 та 72085120, прокат плоский яких зроблений з вуглецевої сталі, а не з легованої борованої сталі; відрізняються розміри та марки сталі; відмінні числові значення митної вартості таких товарів.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог ч.ч. 4, 5 статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких підстав та враховуючи, що вказані твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржувані рішення не містять, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за другорядним методом, а саме за резервним.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2025 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев