Постанова

від 11.03.2025 по справі 140/25391/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/25391/23 пров. № А/857/4163/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Кухтея Р. В.

Носа С. П.

за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинського національного університету імені Лесі Українки на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 140/25391/23 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Волинського національного університету імені Лесі Українки про визнання дії та бездіяльності протиправними,

місце ухвалення судового рішення м.Луцьксуддя у І інстанціїКостюкевич С.Ф.дата складання повного тексту рішення03.01.2025

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 140/25391/23 задоволено заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Поновлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Волинського національного університету імені Лесі Українки про зобов`язання вчинити дії та встановити строк для пред`явлення виконавчого листа від 03.09.2024 № 16629/2024 у справі №140/25391/23 до виконання - один місяць з дня набрання ухвалою законної сили.

Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні його заяви.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не вжив належних заходів щодо вчасного повідомлення Волинського національного університету імені Лесі Українки про розгляд заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а відтак згідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь- якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Крім того зазначає, що при розгляді заяви ГУ ДСНС Волинський окружний адміністративний суд мав би надавати оцінку саме діям стягувача щодо вчасної реалізації останнім права на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а не які дії вживалися прокуратурою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Однак, суд першої інстанції вважав поважною причиною пропуску пред`явлення виконавчого листа з тих обставин, що саме прокуратурі було видано виконавчий лист з допущеною помилкою та не надавав жодної оцінки діям саме стягувача ГУ ДСНС щодо реалізації ними свого прав на вчасне отримання виконавчого листа, що є грубим порушенням ст. 376 КАС України. Також відповідач вказав, що за наведених обставин були і є відсутні підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, адже підставами для поновлення такого строку є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

Представник позивача Макогончук Є.С. в судовому засіданні надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у заяві причини пропуску строку (допущення описок судом при видачі виконавчого документу) для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними, тому заява про поновлення вказаного строку підлягає задоволення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, у даній справі позов задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Волинський національний університет імені Лесі Українки привести у стан готовності захисну споруду № 04056, що знаходиться за адресою: просп. Соборності, 7, м. Луцьк Волинської області з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.

03.09.2024 Волинським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист № 16629/2024 у вказаній справі, де зазначено, що судове рішення у справі № 140/25391/23 набрало законної сили 16.12.2023, а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить до 17.03.2024.

Таким чином, при видачі виконавчого листа № 16629/2024 від 03.09.2024 судом допущено помилку - невірно вказано дату набрання рішенням законної сили (16.12.2023 замість 12.06.2024) та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (17.03.2024 замість 13.09.2024).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про виправлення помилки у виконавчому листі задоволено; внесено виправлення у виконавчий лист № 16629/2024, виданий Волинським окружним адміністративним судом 03.09.2024 на виконання рішення суду від 15.11.2023 в адміністративній справі №140/25391/23 за позовом першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Волинського національного університету імені Лесі Українки про зобов`язання вчинити дії, зазначивши у ньому дату набрання рішенням законної сили « 12.06.2024» та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання « 13.09.2024».

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно із частиною першою статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік таких причин законодавчо не визначений, їх наявність чи відсутність суд розцінює у кожній конкретній ситуації за своїм внутрішнім переконанням. При цьому, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.

Водночас, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 по справі №2/101 (72863555) в якій зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи при видачі виконавчого листа № 16629/2024 від 03.09.2024 судом допущено помилку - невірно вказано дату набрання рішенням законної сили (16.12.2023 замість 12.06.2024) та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (17.03.2024 замість 13.09.2024).

Таким чином, отримавши 03.09.2024 року обумовлений вище виконавчий лист стягувач був позбавлений можливості звернути його до примусового виконання, позаяк на дату такого отримання, як помилково зазначено у виконавчому листі строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув 17.03.2024 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 заяву усунуто вказану описку зазначивши у виконавчому листі дату набрання рішенням законної сили « 12.06.2024» та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання- « 13.09.2024».

Однак, усунення такої описки здійснено судом по закінченню строків пред`явлення обумовленого виконавчого листа до виконання.

З урахуванням обумовлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що обумовлена описка суду при видачі виконавчого листа була саме тією об`єктивною перепоною за наявності якої, позивач не зміг забезпечити своєчасне звернення такого виконавчого листа до виконання.

Як наслідок, встановлені судом обставини вказують на пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, наслідком чого суд першої інстанції підставно поновив строк для пред`явлення виконавчого листа від 03.09.2024 № 16629/2024 у справі №140/25391/23 до виконання.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються того, що при розгляді заяви ГУ ДСНС Волинський окружний адміністративний суд мав би надавати оцінку саме діям стягувача щодо вчасної реалізації останнім права на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а не які дії вживалися прокуратурою, яка не мала на це відповідних повноважень, то колегія суддів зазначає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 по суті спору є ухваленим та таким що набрало законної сили та підлягає виконанню, а як наслідок в межах розгляду цієї апеляційної скарги суд позбавлений можливості перегляду вказаного судового рішення на предмет вжитих дій прокуратури та її повноважень.

Крім того відповідно до ст. 376 КАС України, із заявами про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання звертається саме стягувач. У справі № 140/25391/23 стягувачем є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (а не прокурор), про що вказано у виконавчому листі.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги на предмет неповідомлення скаржника, як позивача про дату, час та місце розгляду заяви позивача про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 376 КАС України суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

За даними системи діловодства адміністративного суду та скріншоту особистого кабінету Університету із підсистеми» Електронний суд» у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Дослідженими матеріалами справи не підтверджено обставин щодо своєчасного повідомлення скаржника, як позивача про дату, час та місце розгляду заяви позивача про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Як наслідок, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст. 376 КАС України.

Частиною 2 ст.317 КАС України установлено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи колегією суддів установлено, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті поданої заяви щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому за наслідком розгляду апеляційної скарги колегією суддів установлено, що виявлене судом порушення норм процесуального права не призвело до невірного вирішення вказаної заяви позивача, позаяк приведені скаржником доводи суду апеляційної інстанції по суті поданої заяви не спростовують обставин та висновків суду першої інстанції щодо наявності поважних причин для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Як наслідок приведені скаржником доводи не є тими обставинами, за яких суд убачає протиправне поновлення строку судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинського національного університету імені Лесі Українки залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 140/25391/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 11 березня 2025 року