Постанова

від 26.02.2025 по справі 910/7438/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. Справа№ 910/7438/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.02.2025,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024

у справі №910/7438/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ада Групп»

про стягнення 129 375,00 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа - підприємець Бессараба Олексій Андрійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ада Групп» про стягнення 129 375,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 13.04.2023 від 13.04.2023 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 129 375 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №13.04.2023 від 13.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг на суму 129 375,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме позивачем не надано доказів в підтвердження того, що між сторонами були погоджені перелік послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг та, як наслідок, підписані технічні завдання за спірний період, а також доказів направлення на адресу відповідача у будь-який з визначених у Договорі спосіб, звітів про результати надання послуг та актів наданих послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 18.11.2024 Фізична особа - підприємець Бессараба Олексій Андрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Визнати поважним причини неподання доказів до суду першої інстанції, доданих до апеляційної скарги, прийняти їх та надати їм об`єктивну оцінку.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у відзиві на позов обставин, а саме відповідач не надав жодного доказу в підтвердження того, що він не отримував та не погоджував переліку послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг.

Відповідач ввів суд в оману щодо порядку погодження переліку послуг, Технічних завдань та Актів наданих послуг.

Відповідач не надав суду жодного доказу про ініціювання припинення договірних відносин із позивачем.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, також не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Позивач наголошує, що не отримував відзиву на позов, а через те, що розгляд справи судом першої інстанції здійснювався без виклику сторін, то позивач не був обізнаний про наявність відзиву, вважав, що його подано не було. З огляду на вказане, позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції не міг надати заперечення (відповідь на відзив) на доводи, викладені у відзиві, та додаткові докази разом з відповідними поясненнями.

До апеляційної скарги позивачем долучені нові докази, а саме фото квитанції з пошти з підписом іншої особи, роздруківка листування з мессенджеру «Телеграм»: місячні звіти (за 6 місяців), роздруківка листування з власником, першим та другим бухгалтером; скріншоти з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 про направлення актів та рахунків на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 та скріншоти з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на підтвердження відсутності листів зі сторони клієнта (з електронних адрес ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3), роздруківка SMM-звітів клієнту щодо виконаної роботи з програми Notion.site з відміткою щодо дати останнього коригування звітів.

У прохальній частині апеляційної скарги позивачем заявлено також клопотання про визнання поважними причин неподання перелічених доказів до суду першої інстанції, оскільки, як вказано у мотивувальній частині апеляційної скарги, позивач не був обізнаний про існування відзиву на позовну заяву й не міг надати заперечення на нього.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

03.01.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому відповідач просив суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

У відзиві відповідач наголосив на тому, що роботи, які передбачені Технічним завданням №4 від 24.07.2023, №5 від 24.08.2023, №6 від 24.09.2023, відповідно до пункту 2.2. цього Договору мають бути заздалегідь погоджені з замовником, що зі сторони виконавця зроблено не було. Так, позивачем не надано доказів погодження Технічного завдання з відповідачем. ТОВ «АДА Групп» не погоджувало надання послуг по технічним завданням №4 від 24.07.2023, №5 від 24.08.2023, №6 від 24.09.2023.

З огляду на це судом першої інстанції вірно встановлено, що «позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме позивачем не надано доказів в підтвердження того, що між сторонами були погоджені перелік послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг та як наслідок підписані технічні завдання за спірний період, а також доказів направлення на адресу відповідача, у будь-який з визначених у договорі спосіб, звітів про результати надання послуг та актів наданих послуг».

При пред`явленні позову позивачем не надано доказів виконання послуг по вищевказаним Технічним завданням, підписаних актів наданих послуг. Позивачем не надано чіткого опису процесу виконання робіт або результати відповідних робіт. У позовній заяві та апеляційній скарзі скаржник дає посилання на Звіти, які начебто направлялися відповідачу. Водночас вказані посилання не відкриваються, що не дає змоги спростувати інформацію, яка начебто у них викладена. Інші докази, які могли б підтвердити надання послуг позивачем, не надаються.

Скаржник зазначає про те, що він не отримував відзив на позовну заяву, однак відповідно до даних трекінгу відправлення, відправлення є врученим, що не оспорюється скаржником.

Позивач просить долучити документи, які не були долучені як докази до позовної заяви, водночас, не наводить об`єктивних та виняткових причин неподання вказаних доказів у суді першої інстанції.

Також скаржником в якості доказу додається електронне листування. Водночас, відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/3027/21 від 21 червня 2023 року суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Зі змісту ж електронного листування, яке додається скаржником, неможливо визначити, з якими саме особами велось відповідне листування, їх повноваження та інші обставини, які є необхідними для встановлення автентичності цих доказів. Таким чином позов, пред`явлений до ТОВ «АДА Групп», а також апеляційна скарга є безпідставними.

28.01.2025 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголосив на тому, що категорично не погоджується з доводами, зазначеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач звертає увагу на те, що порядок ведення комунікації між сторонами врегульований розділом 5 Договору, де вказані адреси електронних пошт замовника та виконавця вказані у пунктах 5.2.1., 5.2.2. Договору, а згідно з пунктом 5.2.3. Договору сторони дійшли згоди, що листи, надіслані електронною поштою, вважаюся отриманими і прочитаними на наступний день з дати отримання.

За доводами позивача Технічні завдання №4, №5, №6 та Акти надання послуг №24/08/2023, №24/09/2023, №24/10/2023 направлялися на електронну адресу замовника. Отже, надіслані Акти виконаних робіт за неоплачені періоди, Технічні завдання до відповідних періодів та рахунки на оплату вважаються такими, що були отримані та прочитані замовником. Зворотні листи або окремі листи, які повідомляли би виконавця про незадоволення його послугами або неналежне виконання ним робіт чи непогодження будь-чого з електронних адрес замовника на електронну адресу виконавця не надходили.

Представник відповідача також неправдиво стверджує, що посилання на електронні звіти за кожен період співпраці, які були вказані у позові та апеляційній скарзі, начебто не відкриваються, натомість, такі завжди були доступні до перегляду (роздруковані звіти додані до відповіді на відзив). Більше того, до апеляційної скарги були додані докази дат останнього коригування даних сторінок, що превентивно спростовує можливість відповідача апелювати до того, що зміст сторінок міг змінюватись під час розгляду судової справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7438/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

25.11.2024 матеріали справи №910/7438/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 залишено без руху; роз`яснено Фізичній особі - підприємцю Бессарабі Олексію Андрійовичу, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 551,00 грн.

04.12.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію суду) Фізична особа - підприємець Бессараба Олексій Андрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з супровідним листом про виправлення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію №554С-13В3-МН27-Т7КЕ від 04.12.2024 про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (із урахуванням ухвали від 19.12.2024 про виправлення описки) поновлено Фізичній особі - підприємцю Бессарабі Олексію Андрійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 28.01.2025.

У зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 28.01.2025 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/351/25 від 28.01.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 справу №910/7438/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А., призначено до розгляду апеляційну скаргу на 25.02.2025.

У судове засідання, призначене на 25.02.2025, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ада Групп», Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича та Фізична особа - підприємець Бессараба Олексій Андрійович особисто.

Суд у судовому засіданні 25.02.2025 заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази та, перейшовши до стадії судових дебатів, ухвалою Північного апеляційного господарського суду оголосив перерву у судовому засіданні до 26.02.2025.

У судовому засіданні 26.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 26.02.2025, з`явилися позивач та представники позивача і відповідача.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

13.04.2023 між Фізичною особою - підприємцем Бессарабом Олексієм Андрійовичем (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДА Групп» (замовник за договором, відповідач у справі) укладено Договір № 13.04.2023 (далі, Договір), відповідно до пункту 2.1. якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати комплекс маркетингових послуг замовнику, а замовник зобов`язується прийняти комплекс послуг та оплатити його у відповідності до умов цього договору та його додатків.

Інформація, щодо конкретних аспектів виконання цього договору, в тому числі уточнений перелік послуг, їх зміст, результат, ціни, ризики, рекламний бюджет і строки надання послуг, узгоджуються сторонами у технічних завданнях помісячно, які є додатками до цього договору (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сторони домовилися, що замовник сплачує разову плату за надання комплексу послуг виконавцем. Договірна ціна комплексу послуг, що надає виконавець замовнику протягом одного місяця надання послуг, становить 35 650 грн 00 коп. без ПДВ.

Згідно з пунктами 3.2. та 3.3. Договору замовник здійснює місячну плату, передбачену пунктом 3.1 даного договору у строк, що не перевищує 3 банківських днів від дати підписання цього договору. Замовник сплачує додаткові роботи окремо за домовленістю сторін.

У пункті 4.1. Договору сторонами погоджено, що виконавець розпочинає надання послуг у строк, що не перевищує трьох робочих днів. Відлік починається з наступного робочого дня за датою зарахування оплати комплексу послуг на рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 4.2. Договору надання послуг зупиняється одразу у разі закінчення вказаного у пункті 4.3. даного договору терміну надання послуг та при висловленні замовником бажання зупинити співпрацю, не пізніше ніж за 5 робочих днів до кінця вказаного у пункті 4.3. даного Договору терміну надання послуг, шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця.

Строк надання послуг за цим Договором становить 1 (один) місяць від дати його підписання (пункт 4.3. Договору).

Договір автоматично пролонгується на такий же термін, як вказаний у пункті 4.3., без змін вартості та обсягу комплексу послуг, що надає виконавець, за умови відсутності бажання замовника припинити співпрацю та (або) внести коригування у обсяг чи вартість послуг за згодою сторін, шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця (пункту 4.4. Договору).

Відповідно до пункту 5.2.3. Договору сторони узгодили, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, що стосується цього договору будуть вважатися такими, що були направлені і отримані належним чином, якщо: листування здійснювалось в письмовій формі, направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом, та/або направлені через канцелярію в адресу іншої сторони, зазначену в договорі, та/або здійснення листування електронною поштою, з використанням e-mail-адрес, виключно тих, які зазначені у договорі. Сторони дійшли згоди, що листи надіслані електронною поштою вважаюся отриманими і прочитаними на наступний день з дати отримання.

Пунктом 6.1. Договору сторонами визначено, що виконавець обробляє інформаційні матеріали та створює визначену у Технічному завданні кількість матеріалів різних типів відображення (дописи, анімовані відео ролики, сторіс) для замовника, що можуть бути використані в акаунтах.

Згідно з пунктом 6.4. Договору замовник, отримуючи матеріали, контент-план, візуальну концепцію, тексти, ідеї постів, акт наданих послуг у строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів з дати їх отримання: приймає і дозволяє публікацію матеріалів в акаунті або підписує акт наданих послуг; відмовляється від приймання та направляє до виконавця правки у вигляді документа із нумерованим текстом. Відмова повинна бути обґрунтована наявністю правок або претензій до якості, своєчасності, належності наданих послуг.

У відповідності до пункту 6.6. Договору якщо замовник не відмовляється від приймання у триденний строк (три календарні дні) від дати отримання матеріалів, контент-плану, візуальної концепції, текстів, ідеї постів, акту наданих послуг, то вважається, що всі направлені виконавцем матеріали, контент-плани, візуальні концепції, тексти, ідеї постів, акти були прийняті замовником, узгоджені без правок на недоліків. Тож, послуги є прийнятими без претензій, а матеріали дозволяються до публікації в акаунті.

Виконавець направляє замовнику звіти про результати надання послуг у вигляді презентації або PDF - файлу кожні 2 тижні та кожний місяць (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до пункту 7.2. Договору виконавець щомісячно надає замовнику письмовий акт наданих послуг з переліком та ціною наданих послуг не пізніше п`яти днів після закінчення поточного місяця, в якому надавались послуги.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначає, що надав відповідачу послуги за такі періоди:

- з 13.04.2023 по 24.05.2023 (перший період);

- з 25.05.2023 по 24.06.2023 (другий період);

- з 25.06.2023 по 24.07.2023 (третій період);

- з 25.07.2023 по 24.08.2023 (четвертий період);

- з 25.08.2023 по 24.09.2023 (п`ятий період);

- з 25.09.2023 по 06.11.2023 (шостий період).

Відповідач, у свою чергу, оплатив наступні періоди надання послуг:

- за перший період - у розмірі 35 650,00 грн (акт наданих послуг №24/05/2022);

- за другий період - у розмірі 20 625,00 грн (акт наданих послуг №24/06/2022);

- за третій період - у розмірі 43 125,00 грн (акт наданих послуг №24/07/2022).

Позивач наголошує, що відповідного електронного листа чи іншого повідомлення про припинення дії Договору позивач від відповідача не отримував. З огляду на це, вказаний Договір був чинний увесь час, тому ФОП Бессараб О.А., як виконавець за Договором, надавав свої послуги з маркетингу у повному обсязі згідно умов Договору. Жодних претензій від ТОВ «АДА Групп» щодо отриманих послуг ФОП Бессараб О.А. також не отримував.

У той же час, починаючи з четвертого періоду співпраці, відповідач припинив здійснювати оплату послуг, наданих позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, а саме:

- за четвертий період - у розмірі 43 125,00 грн (Акт наданих послуг №24/08/2023);

- за п`ятий період - у розмірі 43 125,00 грн (Акт наданих послуг №24/09/2023);

- за шостий період - у розмірі 43 125,00 грн (Акт наданих послуг №24/10/2023).

У кінці кожного періоду ФОП Бессараб О.А. надавав загальний звіт виконаної роботи, як це обумовлено умовами Договору (у позові наведені посилання на електронні звіти за кожен період співпраці).

Також позивач зазначає, що на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка вказана у Договорі, як контактна електронна адреса ТОВ «АДА Групп», було надіслано Акти виконаних робіт за неоплачені періоди співпраці, Технічні завдання до відповідних періодів та рахунки на оплату.

Як стверджує позивач, відповідач претензій чи зауважень з приводу кількості та/або якості наданих послуг не висловлював, а тому згідно з пунктом 6.6. Договору надані послуги вважаються прийнятими відповідачем.

Таким чином, позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за Договором та надав маркетингові послуги відповідачу у повному обсязі. У свою чергу відповідач порушив умови Договору та у нього перед позивачем виникла заборгованість згідно з Договором у розмірі 129 375,00 грн.

Із метою врегулювання спірного питання 15.12.2023 ФОП Бессараб О.А. засобами поштового зв`язку (цінним листом з описом вкладення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0318903135948, том 1, а.с. 48) направив на адресу ТОВ «АДА Групп» претензію вих. №1 від 15.12.2023 з проханням до відповідача виконати свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг за Договором до 15.01.2024.

Вказана претензія залишена ТОВ «АДА Групп» без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач і подав до суду позов у даній справі.

03.07.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував, що позивачем не надано доказів виконання послуг, плата за які заявлена до стягнення, вказав, що не отримував від позивача ані Технічні завдання, ані акти надання послуг, додані до позовної заяви, не погоджував відповідні Технічні завдання та акти, про що свідчить відсутність підпису на них.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучені докази на підтвердження його направлення позивачу, а саме накладну, поштову квитанції та опис вкладення у цінний лист 0103284797055. Адреса отримувача ФОП Бессараб О.А.: АДРЕСА_1 .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивачем до апеляційної скарги були долучені нові докази у справі та заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання перелічених доказів до суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скаржник не навів об`єктивних та виняткових причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідно до частини 1, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В апеляційній скарзі позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку для подання доказів до суду першої інстанції, зазначив, що не отримував відзиву на позов, а через те, що розгляд справи судом першої інстанції здійснювався без виклику сторін, не був обізнаний про наявність відзиву, вважав, що його подано не було. З огляду на вказане, позивач звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції не міг надати заперечення (відповідь на відзив) на доводи, викладені у відзиві, та додаткові докази разом з відповідними поясненнями.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем долучено до апеляційної скарги фотокопію накладної 0103284797055, з якою він ознайомився у журналі відділення 03039, де у графі підпис одержувача, як він стверджує, стоїть підпис невідомої особи. При цьому, будь-яких довіреностей на отримання від його імені поштової кореспонденції він не видавав. Отже, за доводами скаржника, поштове відправлення не було отримане ним, а було отримане іншою невідомою особою.

Розглянувши наведені позивачем обґрунтування, колегією суддів установлено, що в описі вкладення у цінний лист 0103284797055 зазначено, що відзив на позовну заяву направляється ФОП Бессарабу О.А. на адресу: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з сайту «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua/find-post-index поштове відділення 03022 у місті Києві дійсно обслуговує адресу по вул. Юлії Здановської, буд. 73-3, кв. 14. Роздруківка позивача з сайту «Укрпошта» щодо адрес обслуговування відділенням 03189 не містить адреси по вул. Юлії Здановській, буд. 73-3.

Водночас, у накладній №0103284797055 зазначено, що копія відзиву направлялася адвокатом Пушинським М.В. відповідачу не до поштового відділення 03022, а до поштового відділення 03039 «Склад-Склад», при цьому контактною особою одержувача також вказано адвоката Пушинського М.В., тобто самого ж відправника за даним поштовим відправленням.

З огляду на це суд критично оцінює доводи відповідача про отримання саме позивачем або його належним представником копії відзиву на позовну заяву в даній справі.

Відповідно, позивач не був ознайомлений зі змістом поданого відзиву на позовну заяву, й як наслідок, прокоментувати викладені у ньому доводи та заперечити проти них.

Таким чином, оскільки наразі відповідні документи фактично подаються на спростування доводів відзиву відповідача на позовну заяву, враховуючи характер та зміст останніх, а також зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ненадання позивачем вказаних документів зумовлено винятковістю такого випадку, а тому, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані позивачем до справи на стадії апеляційного розгляду документи, проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що ненадання позивачем вказаних документів зумовлено винятковістю такого випадку (відсутністю заперечень відповідача із приводу обставин, на підтвердження яких подані такі докази, під час розгляду справи судом першої інстанції), а тому, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані позивачем до справи на стадії апеляційного розгляду документи та вирішив надати їм оцінку в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з таких підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги (постанова Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №910/5352/21, пункт 109).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем були надані відповідачу, а відповідачем оплачені послуги згідно актів наданих послуг по Договору №24/05/2022 на суму 35 650,00 грн, №24/06/2022 на суму 20 625,00 грн та №24/07/2022 на суму 43 125,00 грн (том 1, а.с. 43 - докази оплати).

Водночас, спірними є акти наданих послуг по Договору за період з 25.07.2023 по 24.08.2023, з 25.08.2023 по 24.09.2023, з 25.09.2023 по 06.11.2023 на загальну суму 129 375,00 грн (том 1, а.с. 37-39).

Позивач наголошує, що послуги згідно перелічених актів були надані відповідачу у повному обсязі.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, що позивачем не надавалися йому послуги на спірну суму, Технічне завдання на виконання послуг згідно Договору ним не погоджувалось, акти наданих послуг йому не направлялися та ним не підписувалися.

За змістом пункту 4.5. Договір між сторонами припиняється у разі, зокрема, відмови від Договору за добровільною згодою сторін або за ініціативою однієї зі сторін, закінчення строку дії Договору та волевиявлення однієї зі сторін не поновлювати його строк.

При цьому, згідно з пунктом 4.4. Договору він автоматично пролонгується на такий же термін, як вказаний у пункті 4.3., без змін вартості та обсягу комплексу послуг, що надає виконавець, за умови відсутності бажання замовника припинити співпрацю та (або) внести коригування у обсяг чи вартість послуг за згодою сторін, шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця.

Відповідачем не надано суду доказів того, що він повідомляв позивача шляхом надсилання електронного листа на вказану у даному договорі електронну адресу виконавця про припинення співпраці за ним, відповідно, такий Договір у спірний період був чинним.

Колегія суддів наголошує, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов`язують обов`язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту. Відсутність підписаного двостороннього акту виконаних робіт (наданих послуг) не є перешкодою для захисту суб`єктивного матеріального права у разі, якщо господарський суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт їх надання належним чином та в установлений договором строк.

Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Отже, посилання скаржника на відсутність у матеріалах справи підписаних з його сторони актів наданих послуг №24/08/2023, №24/09/2023, №24/10/2023 саме по собі не свідчить про невиконання позивачем послуг за Договором.

Під час розгляду спору господарський суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, зобов`язаний встановити, чи має місце факт надання послуг відповідно до умов Договору та, у даному випадку, чи була відмова іншої сторони від підписання акту мотивованою.

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Так, у своєму відзиві відповідач зазначає, що роботи, які передбачені Технічними завданнями №4, №5 та №6 відповідно до пункту 2.2. Договору мають бути заздалегідь погоджені із замовником, чого виконавцем зроблено не було.

У матеріалах справи дійсно містяться Технічні завдання №4, №5 та №6 (том 1, а.с. 28-36), на яких відсутній фізичний підпис представника відповідача.

Водночас, зміст Технічних завдань №4, №5 та №6 аналогічний змісту Технічного завдання №3, послуги за яким були оплачені відповідачем без заперечень.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу на порядок обміну сторонами інформацією та документами, узгоджений сторонами у розділі 5 Договору.

Так, згідно з пунктом 5.1. Договору для поточного спілкування сторін, обміну документами, матеріалами та передачі результатів надання послуг замовник та виконавець визнають належним та погодились використовувати:

5.1.1. Спеціально створену групу у месенджері Telegram;

5.1.2. Відео-конференції на платформі Zoom;

5.1.3. Електронне листування між зазначеними у Договорі електронними адресами сторін.

Також у пункті 5.2. Договору сторони домовились, що всі уточнення щодо цього Договору, інформаційні матеріали, правки до креативів, обмін документами, матеріалами, передача результатів надання послуг та інші документи (посилання, матеріали) будуть дублюватися на наступні адреси електронної пошти Сторін:

5.2.1. електронну пошту замовника за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3

5.2.2. електронну пошту виконавця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до пункту 5.2.3. Договору сторони узгодили, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, що стосується цього договору будуть вважатися такими, що були направлені і отримані належним чином, якщо: листування здійснювалось в письмовій формі, направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом, та/або направлені через канцелярію в адресу іншої сторони, зазначену в договорі, та/або здійснення листування електронною поштою, з використанням e-mail-адрес, виключно тих, які зазначені у договорі. Сторони дійшли згоди що листи, надіслані електронною поштою, вважаюся отриманими і прочитаними на наступний день з дати отримання.

Виконавець направляє замовнику звіти про результати надання послуг у вигляді презентації або PDF - файлу кожні 2 тижні та кожний місяць (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до пункту 7.2. Договору виконавець щомісячно надає замовнику письмовий акт наданих послуг з переліком та ціною наданих послуг не пізніше п`яти днів після закінчення поточного місяця, в якому надавались послуги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначила таке: «процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статі 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України)».

Згідно висновків, викладених у пункті 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Так, матеріалами справи, а саме наданими позивачем роздруківками скрін-шотів з месенджеру Telegram підтверджується, що для комунікації між сторонами Договору була створена група під назвою «Визуальный Контент Blanche», що передбачено пунктом 5.1.1. Договору, в якій у період співпраці між сторонами велось листування (комунікація) з приводу внутрішніх робочих питань, а саме проведення зйомок, затвердження готового матеріалу, зворотнього зв`язку з приводу співпраці, а також в цій групі надсилались робочі звіти за кожен місячний термін співпраці.

З поданих роздруківок, зокрема, вбачається, що у спірний період відповідач коригував (надавав правки) щодо підготовленого позивачем візуалу контенту, а позивачем такі правки враховувались, що також підтверджує факт надання послуг згідно з Договором.

При цьому, твердження відповідача про те, що із названого листування не можна визначити, з якими саме особами воно велося, а тому вони не можуть братися до уваги судом як докази, оцінюються судом критично, оскільки, по-перше, у пункті 5.1.1. Договору сторони не узгоджували конкретних представників відповідача, які будуть учасниками названої групи у месенджері Telegram, а по-друге, відповідач оплатив позивачу без заперечень послуги по попереднім актам, спілкування з приводу яких, як вбачається зі змісту наданого листування, також здійснювалось у межах створеної групи під назвою «Визуальный Контент Blanche».

Отже, листування між сторонами Договору з використанням зазначеного засобу зв`язку (месенджеру Telegram) є звичайною діловою практикою для сторін даного спору і з моменту укладення Договору таке листування неодноразово здійснювалось між сторонами із використанням відповідного месенджеру. Відповідачем, у свою чергу, жодними доказами не спростовано, що особи, з якими позивачем здійснювалось листування у межах створеної групи, не є його працівниками.

Також позивачем надані суду роздруковані скрін-шоти з електронної адреси виконавця ІНФОРМАЦІЯ_1 (узгоджена сторонами для листування у пункті 5.2.2. Договору), з яких вбачається, що позивач також направляв відповідачу на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, узгоджену сторонами для листування у пункті 5.2.1. Договору, Технічні завдання, акти наданих послуг та рахунки на їх оплату.

Доказів на підтвердження того, що відповідач не погоджувався зі змістом отриманих документів, висловлював заперечення проти них матеріали справи не містять.

Зворотні листи або окремі листи, які повідомляли би виконавця про незадоволення його послугами або неналежне ним виконання робіт чи непогодження будь-чого, з електронних адрес замовника, що вказані у пункті 5.2.1. Договору (ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_2), на електронну адресу виконавця (ІНФОРМАЦІЯ_1.) не надходили, що підтверджується наданими позивачем роздруківками зі своєї електронної пошти та відповідачем не спростовано.

При цьому, враховуючи зміст спірних правовідносин та тему листів, у випадку недолучення до них вкладення або долучення іншого документу, ніж про це вказано в листі, відповідач, проявивши розумну обачність, мав би заявити про це позивачу, однак зазначеного не зробив.

Також, як уже вказувалось вище, виконавець направляє замовнику звіти про результати надання послуг у вигляді презентації або PDF - файлу кожні 2 тижні та кожний місяць (пункт 7.1. Договору).

Позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначено, що у кінці кожного періоду він надавав відповідачу загальні звіти виконаної роботи, а саме:

- Звіт за перший період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-24-04-24-05-49d7dc84c4964523afebf1cb74b9eace

- Звіт за другий період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-25-05-24-06-4396f4e1aacf47eab6fb341b8ad5eacf

- Звіт за третій період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-25-06-24-07-0f5763d19252430b986fabee4c78439f

- Звіт за четвертий період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-25-07-24-08-2c3f1 fe52ec24646a388e2f483a706ef?pvs=4

- Звіт за п`ятий період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-25-08-24-09-eb6be936db094f4f886a77bbc37deb83

- Звіт за шостий період - https://bessarabma.notion.site/SMM-BLANCHE-25-09-24-10-99561е5е601c4c1585628a32a6dffb36

Твердження відповідача про те, що посилання на вказані Звіти не відкриваються не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Також позивачем до відповіді на відзив на апеляційну скаргу долучені роздруківки перелічених SMM-звітів. До апеляційної скарги додані докази дат останнього коригування даних сторінок, які підтверджують ту обставину, що зміст сторінок не змінювався під час розгляду судової справи.

Зазначені звіти надсилались відповідачу через месенджер Telegram (том 1, а.с. 233-234), доказів наявності зауважень щодо них у відповідача не було.

З огляду на наведене, враховуючи критерій вірогідності доказів, суд приймає до уваги надані позивачем роздруківки електронного листування, SMM-звіти як докази, якими підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг у спірному періоді, направлення йому актів наданих послуг для оплати, отримання їх відповідачем та погодження відповідачем у розумінні пункту 6.6. Договору з отриманими послугами на зазначені в актах суми без заперечень.

Докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, є більш вірогідними, ніж не підкріплені жодними доказами заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до пункту 9.4.2. Договору замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату робіт і послуг виконавця відповідно до умов цього Договору та його додатків.

Враховуючи вищевикладене, висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі є помилковими, а позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 129 375,00 грн (загальна сума послуг по трьом спірним актам).

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/7438/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ада Групп» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-В, офіс 4; код ЄДРПОУ 42944827) на користь Фізичної особи - підприємця Бессараба Олексія Андрійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 129 375 (сто двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) грн 00 коп. заборгованості за Договором №13.04.2023 від 13.04.2023, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 4 452 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/7438/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко