Рішення

від 13.03.2025 по справі 904/295/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 Справа № 904/295/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", м.Київ

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

про стягнення 1 433 180,02 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі-Позивач) 23.01.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-Відповідач), в якому просить суд:

визнати цю справу малозначною та розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження;

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (ЄДРПОУ: 19480600) заборгованість в розмірі 1 432 547,96грн, з яких:

889 744,71 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію в період грудень 2021 - січень 2022 на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк»;

12 778,72 грн - 15% річних, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

23 001,69 грн - пеня, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області.

12 456,43 грн - інфляційні втрати, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 198,17 грн на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та Договором №44/2-135 про реструктуризацію заборгованості від 09.12.2024 року.

За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 17198,17 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №70 від 22.01.2025 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

24.01.2025 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.

27.01.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних втрат (арк.с. 34-37), в якій просить суд:

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (ЄДРПОУ: 19480600) заборгованість в розмірі 1 432 547,96грн, з яких:

889 744,71 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію в період грудень 2021 - січень 2022 на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк»;

308 176,29 грн - 15% річних, за невиконання Договору постачальника «останньої надії» на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

12 778,72 грн - 15% річних, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

113,28 грн - пеня, за невиконання Договору постачальника «останньої надії» на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

23 001,69 грн - пеня, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

186 276,84 грн - інфляційні втрати, за невиконання Договору постачальника «останньої надії» на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

12 456,43 грн - інфляційні втрати, за невиконання Договору про реструктуризацію на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;

стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 198,17 грн на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 27.01.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.02.2025 через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання, в якому просить суд повернути позовну заяву Позивачу, оскільки останнім не були вжиті заходи досудового врегулювання спору.

03.02.2025 ухвалою суд відмовив Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду.

3. Позиція Відповідача у відзиві на позов

06.02.2025 року через систему "Електронний суд" Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк.с. 75-80), в якому вказує про те, що Позивач посилається на Договір про постачання електроенергії постачальником "останньої надії" та Договір №44/2-135 про реструктуризацію заборгованості від 09.12.2024 року проте: не надав підтверджень фактичного постачання електроенергії у заявлений період; відсутні докази направлення Відповідачу належним чином оформлених вимог щодо оплати; договір реструктуризації не є підтвердженням боргу, а лише фіксує порядок його можливого погашення. Єдиний документ, який певним чином свідчить про наявність заборгованості, - це Додаток 6 до позовної заяви Позивача: розрахунок заборгованості за невиконання договору реструктуризації. Однак він не містить: дати його складання; відомостей щодо посадових осіб, які займалися його розробкою/формуванням; будь-яких фактичних підтверджень доведення приписів зазначеного розрахунку до посадових осіб військової частини НОМЕР_1 . Крім того, згаданий розрахунок заборгованості стосується договору реструктуризації, а не первинної заборгованості, яка виникла у період грудень 2021 - січень 2022 років. Також Відповідач посилається на п.5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України та вказує, що договір №44/2-135 про реструктуризацію заборгованості від 09.12.2024 є похідним від заборгованості, що виникла у період із грудня 2021 року по січень 2022 року, яка, безумовно, потребує дослідження, зокрема, щодо правильного обрахунку розміру заборгованості. Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що договір постачальника «останньої надії» є публічним договором приєднання та не потребує акцептування з боку споживача. Однак він не надав жодних документів, які б підтверджували укладення такого договору, зокрема: підписної заяви про приєднання; оплати рахунків постачальника; підтвердження факту споживання електричної енергії. Позивач також не долучив до матеріалів справи жодного документа, який би підтверджував виникнення заборгованості за період із грудня 2021 по січень 2022 року та відповідні розрахунки на заявлену в позовній заяві суму;

до того ж, Відповідач у відзиві зазначає про те, що Військова частина є юридичною особою, має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відповідних банківських установах. Військова частина укладає та виконує цивільно-правові та господарські договори відповідно до законодавства України. За військовою частиною з метою забезпечення її діяльності та якісного виконання покладених завдань закріплюються в установленому порядку на праві оперативного управління будинки, споруди, передавальні пристрої, усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення військової частини здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через органи і підрозділи забезпечення Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі. З огляду на вищевикладені норми законодавства військова частина НОМЕР_1 не є головним розпорядником бюджетних коштів та здійснює всі видатки в межах бюджетних асигнувань встановлених на рік. Договір із Позивачем було укладено наприкінці бюджетного року, що, своєю чергою, призвело до неможливості отримання коштів для виконання його умов, оскільки сума договору не входила до загального розміру коштів, визначених кошторисом на 2024 рік. Також Відповідач вказує, що у військової частина НОМЕР_1 відсутня фінансова автономність з огляду на те, що частина є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, що теж призвело до несвоєчасного здійснення оплати.

4. Позиція Позивача у відповіді на відзив

11.02.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав відповідь на відзив (арк.с. 86-91), в якій вказує про те, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Таким чином, як уже було зазначено у позовній заяві, зокрема особливості встановлені законодавством України, Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з Відповідачем укладений на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Крім того Позивач зазначає, що Відповідачем не було надано будь-яких підтверджень існування договірних відносин з іншим постачальником електричної енергії у грудні 2021 та січні 2022;

до того ж, згідно з п.1.2 договору про реструктуризацію від 09.12.2024 №44/2-135 сторони підтверджують, що у споживача (Відповідача - ВЧ НОМЕР_1 ) перед постачальником (Позивачем, ДПЗД «Укрінтеренерго») станом на дату укладання вказаного договору існує заборгованість за договором про постачання електроенергії постачальником «останньої надії» за грудень 2021 - січень 2022 на загальну суму 1 384 311,12грн, з яких: 889 744,71 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію (за період грудень 2021 - 12 920,71 грн, січень 2022 - 876 824,00 грн); 494566,41 грн - майнові втрати (308176,29 грн - 15% річних; 113,28 грн - пеня; 186 276,84 грн - інфляційні втрати);

розрахунок майнових втрат Постачальника (інфляція та 15% річних) та/або штрафних санкцій (штраф, пені) додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною;

відповідно до п. 2.2 Договору про реструктуризацію Постачальник надає Споживачу розстрочку на погашення заборгованості з дня підписання цього договору, а Споживач зобов`язується погасити заборгованість, зазначену у п.1.2 цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені Постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому Договором про постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», відповідно до такого графіку погашення заборгованості та інших платежів за Договором саме: 494 566,41 грн - інфляційні втрати, пеня, та 15% річних - строком погашення до 12.12.2024; 889 744,71 грн - основна заборгованість за поставлену електричну енергію -строком погашення до 06.01.2025;

відповідно до пункту 4.1. Договору про реструктуризацію - Споживач (Відповідач) зобов`язується: своєчасно та в строки визначені п.2.2. цього Договору здійснювати платежі з погашення заборгованості; здійснювати поточні платежі за спожиту електроенергію на умовах, визначених Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; сплатити штрафні санкції за невиконання графіку погашення заборгованості, встановленого пунктом 2.2. Договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Пунктом 4.1 Договору про реструктуризацію визначено, що Споживач зобов`язаний своєчасно та в строки визначені у п.2.2 договору здійснювати платежі з погашення заборгованості. За невиконання графіку погашення заборгованості встановленого п.2.2 вказаного договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів, передбачена сплата штрафних санкцій за невиконання умов Договору про реструктуризацію. Відтак, станом на дату подання позовної заяви Відповідач не виконав умови Договору про реструктуризацію чим порушив умови Договору реструктуризації.

5. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» (далі- ДПЗД «Укрінтеренерго, Позивач, Постачальник), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 (розміщеної на офіційному сайті НКРЕКП, яка може бути перевірена, з огляду на її загальнодоступність за посиланням https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenziy-z-postachannya-elektrichnoi-energii spozhivachu-prat-akkhz-tov-enersvit-tov-energopostachalnik-tov-intekhservis-tov-megaenergo postach-tov-kramatorskteploe-616da7c3053dl?id=35699), та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - ВЧ НОМЕР_1 , Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір постачальника «останньої надії») (арк.с.15).

Договір постачальника «останньої надії» є публічним договором приєднання та не потребує акцептування зі сторони споживача. Датою укладання Договору про постачання електричної енергії Постачальника «останньої надії» є початок фактичного споживання електричної енергії споживачами.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 перебував на постачанні у Позивача у період грудень 2021 - січень 2022.

Як зазначає Позивач у позові, в період з грудня 2021 по січень 2022, Позивач надсилав Відповідачу рахунки на оплату за спожиту електричну енергію, які Відповідач не оплатив.

Таким чином, у Військової частини НОМЕР_1 виникла заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію у розмірі 889 744,71грн.

28.11.2024 Відповідач звернувся до Позивача листом № 2/21/11/1-1453, в якому просив реструктурувати заборгованість за період постачання грудень 2021 - січень 2022, шляхом укладення договору реструктуризації (арк.с. 16).

12 грудня 2024 між ДПЗД «Укрінтеренерго» та Військовою частиною НОМЕР_1 укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №44/2-135 (далі - Договір про реструктуризацію) (арк.с. 17-19).

Згідно з п.1.2 Договору про реструктуризацію сторони підтверджують, що у Споживача перед Постачальником станом на дату укладання цього договору існує заборгованість за Договором про постачання електроенергії постачальником «останньої надії» за грудень 2021 - січень 2022 на загальну суму 1 384 311,12 грн, з яких:

889 744,71 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію (за період грудень 2021 - 12 920,71 грн, січень 2022 - 876 824,00 грн.);

494 566,41 грн - майнові втрати (308 176,29 грн - 15% річних; 113,28 грн -пеня; 186 276,84 грн - інфляційні втрати).

Відповідно до п.2.2 Договору про реструктуризацію Постачальник надає Споживачу розстрочку на погашення заборгованості з дня підписання цього договору, а Споживач зобов`язується погасити заборгованість, зазначену у п.1.2 цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені Постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому Договором про постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», відповідно до такого графіку погашення заборгованості та інших платежів за Договором саме:

- 494 566,41 грн - інфляційні втрати, пеня, та 15% річних - строком погашення до 12.12.2024;

- 889 744,71 грн - основна заборгованість за поставлену електричну енергію - строком погашення до 06.01.2025.

Пунктом 4.1 Договору про реструктуризацію визначено, що Споживач зобов`язаний своєчасно та в строки визначені у п.2.2 договору здійснювати платежі з погашення заборгованості.

За невиконання графіку погашення заборгованості встановленого п.2.2 вказаного договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів, передбачена сплата штрафних санкцій за невиконання умов Договору про реструктуризацію.

Відтак, станом на 16.01.2025 Відповідач не виконав умови Договору про реструктуризацію чим порушив умови Договору реструктуризації.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договору про реструктуризацію Споживачу за невиконання або неналежне виконання умов договору нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, інфляційні втрати та 15% річних за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 11) сума пені складає 23001,69 грн, яка нарахована за період з 13.12.2024 по 16.01.2025.

Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 12456,43 грн інфляційних втрат за період - грудень 2024 та 12778,72 грн 15% річних за період з 13.12.2024 по 16.01.2025.

Нараховані Позивачем 15% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 1 432 547,96 грн, з яких:

889 744,71 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію в період грудень 2021 - січень 2022;

308 176,29 грн - 15% річних, за невиконання Договору постачальника «останньої надії»;

113,28 грн - пеня, за невиконання Договору постачальника «останньої надії»;

186 276,84 грн - інфляційні втрати, за невиконання Договору постачальника «останньої надії»;

12 778,72 грн - 15% річних, за невиконання Договору про реструктуризацію;

23 001,69 грн - пеня, за невиконання Договору про реструктуризацію;

12 456,43 грн - інфляційні втрати, за невиконання Договору про реструктуризацію.

Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

В силу ст.11 ЦК України:

1.Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 633 ЦК України:

1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Також статтею 634 ЦК України врегульовано укладення договору приєднання:

1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії":

1. Постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

2. Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.

4. Постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

5. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

6. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

7. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

8. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

9. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

10. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

11. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

12. Крім обов`язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник "останньої надії" зобов`язаний:

1) здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів;

2) інформувати споживачів щодо умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у визначеному законодавством порядку;

3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з постачання "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій:

1)здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку;

2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного цим Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.

Пунктом 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферха енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, встановлено, що постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, який розробляється постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

При цьому Закон зобов`язує постачальника електричної енергії останньої надії оприлюднити зміст договору на офіційному сайті такого постачальника, що було зроблено Позивачем і не заперечується Відповідачем. Зміст договору має відповідати Типовому договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії відбувається по факту споживання електричної енергії споживачем.

Такий спосіб приєднання до публічного договору у спірних правовідносинах встановлений спеціальними нормами Закону України Про ринок електричної енергії і не суперечать положенням Цивільного кодексу України, яким передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.1 ч.3 ст.58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Оскільки умови публічного договору не виконані Відповідачем, чим порушено право Позивача як електропостачальникана своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії.

Заперечення Відповідача про те, що відсутні докази виникнення боргу, суд відхиляє, оскільки укладенням договору реструктуризації Відповідач саме підтвердив існування заборгованості.

7. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Оскільки матеріалами справи доводиться несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", позовні вимоги Позивача про стягнення 889 744,71 грн - заборгованості за спожиту електричну енергію в період грудень 2021 - січень 2022; 308 176,29 грн - 15% річних; 113,28 грн - пені, 186 276,84 грн - інфляційних втрат за невиконання Договору постачальника «останньої надії» та 12 778,72 грн - 15% річних, 23 001,69 грн - пені та 12 456,43 грн - інфляційних втрат за невиконання Договору про реструктуризацію підлягають задоволенню в повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 889 744,71 грн заборгованості за спожиту електричну енергію в період грудень 2021 - січень 2022 на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк».

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 308 176,29 грн - 15% річних, 113,28 грн - пені, 186 276,84 грн - інфляційних втрат за невиконання Договору постачальника «останньої надії»; 12 778,72 грн - 15% річних, 23 001,69 грн - пені, 12 456,43 грн - інфляційних втрат, за невиконання Договору про реструктуризацію та витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 198,17 грн на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 13.03.2025

Суддя Н.Б. Кеся