Рішення від 06.03.2025 по справі 908/2234/24

номер провадження справи 22/151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Справа № 908/2234/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2234/24

за позовом: Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ (вул. Можайська, буд. 63, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 203 818,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

22.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ до відповідача: Приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ про стягнення 203818,52 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208941 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по 30.04.2024.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачем поставленої теплової енергії в період з 01.11.2021 по 30.04.2024 до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 20, що належать відповідачу на праві власності.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

30.09.2024, у встановлений судом строк, надійшов відзив. Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю. Послуги на суму 203818,52 грн. з постачання теплової енергії відповідачу не надавались, оскільки нежитлові приміщення І та ІІІ від`єднані від централізованого опалення, труби та прилади системи централізованого опалення відсутні, опалення нежитлових приміщень І та ІІІ автономне, обладнано електричним котлом, що підтверджується технічним паспортом та довідкою ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТРАЗИЦІЇ», листом відповідача від 05.01.2022. 12.09.2024 міському голові було надіслано заяву з проханням проведення обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку по вул. Л. Жаботинського, 20 відповідно до рішення Виконкому Запорізької міської ради від 14.09.2023 № 513. Відповідачем індивідуальний договір № 72208941 про надання послуги з постачання теплової енергії не укладався, заява-приєднання до нього не підписувалася. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру заборгованості відповідача.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2234/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/2234/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.10.2024 повернуто без розгляду заяву (вих. № б/н від 07.10.2024) Приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки заява не була підписана представником відповідача.

Ухвалою суду від 25.10.2024, з огляду на наявні матеріали справи, позиції сторін, суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2234/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.11.2024.

Ухвалою суду від 19.11.2024, що занесена до протоколу судового засідання, за усним клопотанням відповідача, підготовче засідання відкладено на 07.01.2025.

Ухвалою суду від 07.01.2025, що занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, за усним клопотанням відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 23.01.2025 включно. У зв`язку зі збором та необхідністю надання відповідачем доказів, про які зазначалося у відзиві (висновку Міськвиконкому щодо підвального приміщення відповідача), за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено на 23.01.2025.

23.01.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327/17 від 31.08.2006 Про проектування та реконструкцію приватним підприємцем Яценком О.Й. орендованого нежитлового приміщення ІІІ першого поверху та приміщення підвалу І (літ. А-5) по вул. Правди 20 під магазин непродовольчих товарів; копії договору оренди нерухомого майна від 21 квітня 2006 та акту від 21 квітня 2008 прийому-передачі нежитлового приміщення; копії Витягу з протоколу засідання містобудівної Ради при Головному управлінні архітектури та містобудування м. Запоріжжя № 337 від 12.12.2006; копії технічних умов на реконструкцію приміщень магазину непродовольчих товарів по вул. Правди 20 в м. Запоріжжі; копії висновку № 686 від 01.12.2006 Міської санепідемстанції м. Запоріжжя; копії експертного висновку Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління МНС України в Запорізькій області, копії листа Концерну Міські теплові мережі № 000439/43 від 22.01.2025.

Ухвалою від 23.01.2025, у зв`язку з тим, що відповідачем не було заявлено поважності причин пропуску ним строку для подання вказаних доказів, клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів відповідачем не заявлено, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів. Підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 18.02.2025.

Ухвалою суду від 18.02.2025, згідно письмового клопотання відповідача, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 06.03.2025.

У судове засідання 06.03.2025 з розгляду справи по суті представники сторін не з`явилися.

Причини неявки позивача суду невідомі.

06.03.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в повному обсязі.

Заява судом задоволена.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення сторін про судове засідання з розгляду справи по суті, оскільки явка в судове засідання сторін обов`язковою не визнавалася, зважаючи на сплив строку розгляду справи по суті, суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін.

У судовому засіданні 06.03.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).

02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну «МТМ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно пункту 5, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Згідно п. 17 Типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця. Власник (співвласники) будівлі (багатоквартирного будинку) або його (їх) представник (представники) має (мають) право доступу до місць установлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки схоронності та зняття показань (п. 21).

Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).

Споживач згідно п. 40 має право, зокрема, на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку; відключитися від систем (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно п. 41, споживач зобов`язався оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Позивачем було присвоєно цьому договору номер: 72208941.

Приватному акціонерному товариству ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ належать на праві власності: нежиле приміщення, ІІІ першого поверху літ. А-5 загальною площею 129,47 кв.м, нежиле приміщення, І підвалу літ. А-5 загальною площею 111,69 кв.м, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (до перейменування вул. Правди), буд. 20, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач дану обставину не заперечив.

Позивачем виписано відповідачу рахунки за надані послуги за договором № 72208941:

- за листопад 2021 на суму 13006,80 грн.;

- за грудень 2021 на суму 10573,04 грн.;

- за січень 2022 на суму 18022,67 грн.;

- за лютий 2022 на суму 6704,23 грн.;

- за березень 2022 на суму 20223,60 грн.;

- за квітень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за травень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за червень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за липень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за серпень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за вересень 2022 на суму 1030,04 грн.;

- за жовтень 2022 на суму 1036,04 грн.;

- за листопад 2022 на суму 8902,43 грн.;

- за грудень 2022 на суму 13790,34 грн.;

- за січень 2023 на суму 13336,07 грн.;

- за лютий 2023 на суму 14145,26 грн.;

- за березень 2023 на суму 10397,50 грн.;

- за квітень 2023 на суму 1100,54 грн.;

- за травень 2023 на суму 1100,54 грн.;

- за червень 2023 на суму 2301,00 грн.;

- за липень 2023 на суму 1124,54 грн.;

- за серпень 2023 на суму 1313,23 грн.;

- за вересень 2023 на суму 1287,01 грн.;

- за жовтень 2023 на суму 1165,78 грн.;

- за листопад 2023 на суму 9311,81 грн.;

- за грудень 2023 на суму 12727,26 грн.;

- за січень 2024 на суму 14386,61 грн.;

- за лютий 2024 на суму 11298,92 грн.;

- за березень 2024 на суму 9217,28 грн.;

- за квітень 2024 на суму 1165,78 грн., всього на загальну суму 203818,52 грн.

На рахунках міститься зазначення типів приладів комерційного обліку та їх заводських номерів, вказана опалювальна площа споживача та загальна площа будівлі, зазначена адреса надання послуги; зазначені покази приладів обліку, різниця та обсяг в Гкал (м3).

Вказані рахунки надіслано позивачем відповідачу поштою 08.05.2024, що підтверджується матеріалами справи.

Початок та закінчення опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років підтверджується відповідними рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради, які розміщені в мережі Інтернет.

Відповідачем надано копії:

- оціночного акту на будівлю літ. А-5 по вул. Леоніда Жаботинського, 20 магазин, приміщення І (у підвалі), де міститься рукописний напис: «опалення центральне автономне». Слово «центральне» перекреслено без застережень виправлення.

- оціночного акту на будівлю літ. А-5 по вул. Леоніда Жаботинського, 20 магазин, приміщення ІІІ (І поверх), де міститься рукописний напис: «опалення центральне автономне». Слово «центральне» перекреслено без застережень виправлення.

На цих актах міститься кругла печатка ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТРАЗИЦІЇ» та стоять штампи: «реєстрацію поточних змін вніс 23.09.2024».

У листі від 23.09.2024 № 6690 ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТРАЗИЦІЇ», адресованого відповідачу, зазначено, що обстеженням станом на 23.09.2024 нежитлових приміщень І та ІІІ за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 20 встановлено, що в приміщеннях І та ІІІ труби та прилади системи централізованого опалення відсутні. Опалення нежитлових приміщень І та ІІІ автономне (обладнано електричним котлом).

Відповідач звернувся до Запорізької міської ради з заявою від 12.09.2024 вих. № 9 про проведення обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку на об`єкті нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 20, на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2023 № 513 «Про затвердження Порядку визначення належності підвальних приміщень багатоквартирного будинку до приміщень з транзитними мережами опалення на території міста Запоріжжя та створення робочої комісії».

У листі Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ від 22.01.2025 вих. № 000439/43, адресованого відповідачу на його звернення щодо автономного опалення в приміщеннях І та ІІІ, належних відповідачу, повідомлено таке. Розрахунок теплового навантаження, виконаний АТ «ТЕПЛОСЕРВІС» у 1997 році на замовлення відповідача підтверджує, що згідно проектного рішення приміщення І та ІІІ багатоквартирного будинку були обладнані системами централізованого опалення (чавунними радіаторами М-140 у кількості 100 секцій та трубопроводами системи опалення загальною довжиною 26,25 м). Направлені відповідачем документи не відповідають вимогам діючого законодавства щодо підтвердження законності підстав від`єднання від внутрішньобудинкової системи опалення. Проєктна документація на переобладнання приміщення, а також техніко-економічне обґрунтування та узгодження в установленому порядку відпуску електроенергії для потреб опалення не надані. Обстеження приміщень І та ІІІ відповідача на відповідність розробленим проєктним рішенням буде проведено після надання документації на переобладнання систем опалення, що відповідають вимогам законодавства та підтверджують законні підстави цього переобладнання.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст .630 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві посилався на те, що між Концерном «МТМ» та ПрАТ ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ не укладався індивідуальний договір № 722208941 про надання послуги з постачання теплової енергії, який покладений позивачем у підставу позову.

Вказані аргументи відповідача спростовуються таким.

У преамбулі Закону України "Про теплопостачання" визначено, що цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За змістом статті 1 цього Закону "Визначення термінів" :

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Таким чином, аналіз наведених вище визначень дає підставою дійти висновку про те, що обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Відповідач є власником нежилого приміщення, ІІІ першого поверху літ. А-5 загальною площею 129,47 кв.м, нежилого приміщення, І підвалу літ. А-5 загальною площею 111,69 кв.м, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (до перейменування вул. Правди), буд. 20, та розміщені в багатоквартирному будинку.

Тобто, у розумінні Закону України "Про теплопостачання" відповідач не є споживачем, а тому цей Закон не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, та є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги».

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 908/2078/22, від 09.04.2024 у справі № 908/710/23.

За наведеними у пунктах 2, 5, 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» визначеннями: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2189-VІІІ, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Частиною першою статті 4 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України, що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі й до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії, які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (пункт 13 Правил № 830).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 2189-VІІІ, за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно з Законом № 2189-VІІІ, договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та №1023.

Згідно з Правилами № 830 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022:

- Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

- Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

- Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

- У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

- Споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Згідно з частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Судом встановлено, що позивач (Концерн «МТМ») 02.10.2021 опублікував на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті (які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет) індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Системний аналіз вище викладеного дає підстави для висновку, що Типовий індивідуальний договір, якому присвоєно номер 72208941, про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 20, між Концерном МТМ та ПрАТ ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ є укладеним з 01.11.2021 шляхом отримання відповідачем таких послуг, відсутності доказів щодо прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин, та спливу 30-денного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 908/2078/22, від 09.04.2024 у справі № 908/710/23.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів розірвання укладеного договору сторонами не надано.

Нежитлові приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок вцілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових.

Житловий будинок по вул. Леоніда Жаботинського, 20 обладнано приладами комерційного обліку теплової енергії. Розподільчий прилад обліку теплової енергії в приміщеннях відповідача відсутній.

Відповідач вказаних обставин не заперечив та не спростував.

В матеріалах справи наявні копії актів приймання вузлів обліку в експлуатацію, їх обстеження.

03.05.2024 представниками позивача складений акт обстеження житлового будинку по вул. Леоніда Жаботинського, 20, згідно якого тепловий ввід 1 житлового будинку обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, відгалуження до КПО та після відсутні; система опалення нежитлових приміщень ПрАТ ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ сумісна з системою опалення житлового будинку.

03.05.2024 представниками позивача складений акт обстеження систем теплоспоживання нежитлового приміщення ПрАТ ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ (І поверх, непродовольчий магазин), розташованого в житловому будинку по вул. Леоніда Жаботинського, 20. Вказано, що системи теплоспоживання нежитлового приміщення підключені до І вводу внутрішньобудинкових мереж будинку; трубопровод опалення в нежитловому приміщення закритий декоративною конструкцією, оглядові віконця відсутні; на І поверсі доступ до підвалу не наданий; приміщення має окремий вхід.

Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування", опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів.

Відповідач заявляє, що належні йому нежитлові приміщення І та ІІІ від`єднані від централізованого опалення, труби та прилади системи централізованого опалення відсутні.

Відповідно до визначень, передбачених Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315): опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії; приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах системи від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що в належних йому приміщеннях, згідно проєкту будинку, відсутні опалювальні прилади; приміщення відповідача були на законних підставах системи від`єднані від внутрішньобудинкової системи опалення.

Посилання відповідача на оціночні акти на будівлю літ. А-5 по вул. Леоніда Жаботинського, 20 магазин, приміщення І (у підвалі), - магазин, приміщення ІІІ (І поверх), лист від 23.09.2024 № 6690 ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТРАЗИЦІЇ», не є належними та допустимими в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказами на підтвердження заяв відповідача щодо від`єднання від централізованого опалення належних йому приміщень, відсутність в них труб та приладів системи централізованого опалення.

Відповідач надав копію заяви від 12.09.2024 вих. № 9 до Запорізької міської ради щодо проведення обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку на об`єкті нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 20, на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2023 № 513 «Про затвердження Порядку визначення належності підвальних приміщень багатоквартирного будинку до приміщень з транзитними мережами опалення на території міста Запоріжжя та створення робочої комісії».

Суд зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2023 № 513 затверджено Порядок визначення належності підвальних приміщень багатоквартирного будинку до приміщень з транзитними мережами опалення на території міста Запоріжжя та створено робочу комісію.

Разом з тим, відповідач звернувся до Запорізької міської ради лише після відкриття провадження в цій справі. Будь-яких дій з 01.11.2021 (з моменту укладення договору) відповідачем здійснено не було.

Висновок комісії щодо того, що належне відповідачу підвальне приміщення належить до приміщення з транзитними мережами опалення суду не надано. Крім того, інше приміщення відповідача розташована на І поверсі.

Суд приходить до висновку, що нежитлові приміщення відповідача, які є невід`ємною частиною житлового будинку, є опалювальними приміщеннями.

Згідно п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Однак, це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

Частина 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає обов`язки індивідуального споживача, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5).

Наразі є чинним Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019. Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно даного Порядку, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Враховуючи знаходження приміщень відповідача в багатоквартирному будинку, відсутність доказів (документів) на підтвердження відключення від мережі централізованого опалення, суд вважає, що вказані приміщення є опалювальними.

Суд зазначає, що проєктна документація, на підставі якої можна зробити висновок про віднесення приміщень до приміщень з транзитними мережами опалення, суду не надана.

Нормами Розділу І Методики 315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Згідно пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Відповідно п. 33 вказаних Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

Пунктом 35 цих Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

З огляду на вищевказане, наявний факт отримання відповідачем послуг теплопостачання.

Відповідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Концерном «МТМ» виставлено відповідачу рахунки за постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по квітень 2024 включно на загальну суму 203818,52 грн.

Належні відповідачу приміщення не оснащені розподільним приладом обліку теплової енергії.

Відповідачем не надано контррозрахунку заявленої до стягнення суми, не зазначено та не доведено, яку саме суму за постачання теплової енергії він мав сплатити, на його думку; не надано доказів щодо сплати за послугу в спірний період будь-якої суми.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 910/1265/17, де зазначено, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Рахунки на загальну суму 203818,52 грн., що були надіслані відповідачу, та отримання яких відповідач не заперечив, містять зазначення типу приладу комерційного обліку, опалювальну площу споживача та загальну площу будівлі, адресу надання послуги.

Таким чином, відповідач мав вичерпну інформацію з приводу кількості наданих послуг, їх структури, вартості та наявної заборгованості, а також діючих на момент проведення розрахунків тарифів на відповідні послуги.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування даних показань приладу обліку, що зазначені позивачем у рахунках за спірний період.

Матеріали справи не містять доказів щодо звернення відповідача до позивача щодо неналежності виконання чи невиконання зобов`язання з надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами відсутність надання позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по квітень 2024 в заявленому обсязі та розмірі; доказів погашення заборгованості не надано.

Таким чином, позов підлягає задоволенню судом у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягується загальна сума заборгованості в розмірі 203818,52 грн.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 2445,82 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ (вул. Можайська, буд. 63, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 01550027) на користь Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) 203818 (двісті три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 52 коп. основного боргу за надану послугу з постачання теплової енергії, 2445 (дві тисячі чотириста сорок п`ять) грн. 82 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 13 березня 2025. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко