Рішення

від 12.03.2025 по справі 910/249/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2025Справа № 910/249/25

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні», м.Київ

про стягнення 1 233 229,20 грн, -

За участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко О.О.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні» про стягнення основного боргу в сумі 573 153,52 грн, неустойки в розмірі 564 673,39 грн, інфляційних втрат в сумі 67 938,24 грн та 3% річних в сумі 27 464,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №12-03 від 05.06.2023 про надання послуг, в частині оплати послуг за період з 06.06.2023 по 04.12.2024.

Ухвалою від 13.01.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

29.01.2025 відповідачем подано відзив у справі та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що позивачем належним чином не обґрунтовано обставин надання послуг, вартість яких включена до рахунків.

Ухвалою від 30.01.2025 судом постановлено здійснювати розгляд справи №910/249/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін; призначено судове засідання у справі на 19.02.2025.

У судовому засіданні 19.02.2025 судом було оголошено перерву до 12.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2025 надав усні пояснення по суті спору, згідно яких позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, проте, про дату, час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви, яка наявна в матеріалах справи.

Щодо неявки відповідача суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 12.03.2025. До того ж, судом враховано, що відповідачем було висловлено свою правову позицію по суті спору у минулому судовому засіданні та у відзиві на позов.

В судовому засіданні 12.03.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту від 01.02.2023 приймання-передачі науково-учбового комплексу з гуртожитком готельного типу з балансу на баланс Товариству з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» було передано на баланс активи науково - учбового комплексу з гуртожитком готельного типу за адресою: м.Київ, вул..Василя Стуса, 35-А, та 35-Б.

04.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нарні» було укладено договір купівлі-продажу приміщення 12-03 загальною площею 320,7 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Київ, вул..Василя Стуса, 35-А. Продавцем передано приміщення покупцю за актом приймання-передачі.

05.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нарні» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Територальна сервісна компанія» (виконавець) було укладено договір №12-03 про надання послуг, предметом якого згідно п.2.1 є надання виконавцем, а споживачем отримання та своєчасної оплати наступних послуг: послуг з управління будинком та прибудинковою територією. Послуга з управління полягає у забезпеченні виконавцем належних умов задоволення господарсько-побутових потреб власників приміщень (їх користувачів) будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна Будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо: купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку: поточний ремонт спільного майна будинку: інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені споживачем. Забезпечення можливості отримання споживачем послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, послуг з поводження з побутовими відходами за умови своєчасної компенсації Виконавцю споживачем витрат з оплати виробникам (постачальникам, виконавцям) вартості спожитих послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення. вартості спожитої електроенергії та послуг з поводження з побутовими відходами шляхом укладання від свого імені договорів з виробниками (постачальниками, виконавцями) комунальних послуг. Отримання від споживача коштів та перерахування отриманих коштів виробникам (постачальникам, виконавцям) комунальних послуг. Забезпечення утримання служби консьєржів в будинку, відеоспостереження тощо.

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору №12-03 від 05.06.2023 будинок - науково-учбовий центр у складі науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул Василя Стуса 35-А у м. Києві. Приміщення - приміщення № 12-03 що має загальну площу 320,7 метрів квадратних та розташоване на 12 поверсі будинку.

Відповідно до п.3.1 договору №12-03 від 05.06.2023 вартість послуг визначається згідно з додатку №1 до цього договору (кошторис). Вартість послуг за цим договором визначається у гривнях з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті, а саме в грошовому еквіваленті доларів Сполучених Штатів Америки (далі - долар США). Сторони погодили, що визначення вартості послуг в гривні за розрахунковий період здійснюється згідно з додатку №1 до цього договору на таких умовах: вартість послуг за кожен окремий розрахунковий період визначається виконавцем в гривні за офіційним курсом долара США встановленого Національним Банком України в останній робочий день розрахункового періоду (календарного місяця) за який нараховуються послуги; перерахунок вартості послуг у гривні (під час визначення вартості послуг за кожен окремий розрахунковий період) здійснюється виконавцем у випадку збільшення офіційного курсу долара США на 2 % (два відсотки) або більше, по відношенню до гривні з моменту попередньо-встановленого розміру вартості послуг в гривні за офіційним курсом долара США або здійсненого останнього перерахунку виконавцем (за розрахунковий період); у випадку зменшення офіційного курсу долара США по відношенню до гривні (під час визначення вартості послуг за кожен окремий розрахунковий період) виконавець не здійснює перерахунок вартості послугу гривні, за розрахунковий період, а визначає вартість послуг в гривні на підставі встановленого розміру за попередній розрахунковий період (календарний місяць).

У п.3.2-3.5 договору №12-03 від 05.06.2023 сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, що надається споживачу не пізніше 3-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Рахунок передається споживачу шляхом надсилання на електрону адресу та у мобільному додатку. У випадку відсутності рахунку споживач зобов`язаний звернутися до виконавця за його місцезнаходження для його отримання. Сума, що зазначена у рахунку та/або додатку «ДАХ» або на сайті https://dah-online.com/ підлягає оплаті споживачем в повному обсязі. Споживач протягом двох днів з дати підписання даного договору зобов`язанний зареєструватися в додатку «ДАХ» або на сайті https://dah-online.com/ для здійснення оплати послуг за цим договором та отримання рахунків, інформації від виконавця. Невиконання даної вимоги не звільняє споживача від обов`язку по оплаті послуг за цим договором та відповідальності за порушення зобов`язань за даним договором.

Споживач також зобов`язаний компенсувати виконавцю витрати, які несе виконавець на оплату вартості електроенергії та водопостачання, які споживаються у зв`язку з експлуатацією будинку та площ загального користування, а також земельної ділянки, на якій розташований будинок та які розподіляються між всіма споживачами будинку пропорційно площі приміщення до загальної площі будинку (п.3.13 договору №12-03 від 05.06.2023)

У п.7.1 договору сторони погодили, що на момент укладення договору відповідно до чинного законодавства України встановлений наступний перелік послуг з управління визначених п.п. 2.1.1. п. 2.1. цього договору:

Технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання;

Технічне обслуговування ліфтів;

Вивезення побутових відходів;

Технічне обслуговування систем водопостачання, водовідведення;

Технічне обслуговування каналізаційної насосної станції (КНС);

Технічне обслуговування систем відеоспостереження;

Технічне обслуговування димових та вентиляційних каналів;

Технічне обслуговування систем диспетчеризацій;

Послуги з протипожежного захисту;

Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів, забезпечення функціонування іншого спільного майна та додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками будинку;

Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території, та іншого спільного майна будинку, що включає поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем;

Прибирання прибудинкової території;

Прибирання приміщень загального користування;

Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

Дератизація;

Дезінсекція.

Пунктом 6.1.2 договору №12-03 від 05.06.2023 передбачено, що порушення зобов`язання встановленого в п. 3.3. цього договору (не своєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послуги визначені в п. 2.1. цього Договору) - відповідальність за дане порушення є сплата споживачем на користь виконавця неустойки у формі штрафу в розмірі 10 (десять) відсотків від суми простроченого платежу. Нарахування виконавцем штрафу здійснюється з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати згідно з п. 3.3. цього договору.

Договір укладено в двох примірниках по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами з приводу фактичного надання послуг, які виникли до підписання цього договору, а саме з моменту державної реєстрації права власності споживача на приміщення. Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до розірвання його сторонами за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткового договору (п.9.1 - 9.3 договору №12-03 від 05.06.2023).

У додатку №1 до договору №12-03 від 05.06.2023 затверджено кошторис до договору.

Як вказує позивач, відповідачем належним чином умови договору №12-03 від 05.06.2023 не виконувались, послуги, надані у черні 2023- листопаді 2024 не оплачувались, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що позивачем належним чином не обґрунтовано обставин надання послуг, вартість яких включена до рахунків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вказувалось вище, у п.3.2-3.5 договору №12-03 від 05.06.2023 сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, що надається споживачу не пізніше 3-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Рахунок передається споживачу шляхом надсилання на електрону адресу та у мобільному додатку. У випадку відсутності рахунку споживач зобов`язаний звернутися до виконавця за його місцезнаходження для його отримання. Сума, що зазначена у рахунку та/або додатку «ДАХ» або на сайті https://dah-online.com/ підлягає оплаті споживачем в повному обсязі. Споживач протягом двох днів з дати підписання даного договору зобов`язанний зареєструватися в додатку «ДАХ» або на сайті https://dah-online.com/ для здійснення оплати послуг за цим договором та отримання рахунків, інформації від виконавця. Невиконання даної вимоги не звільняє споживача від обов`язку по оплаті послуг за цим договором та відповідальності за порушення зобов`язань за даним договором.

Споживач також зобов`язаний компенсувати виконавцю витрати, які несе виконавець на оплату вартості електроенергії та водопостачання, які споживаються у зв`язку з експлуатацією будинку та площ загального користування, а також земельної ділянки, на якій розташований будинок та які розподіляються між всіма споживачами будинку пропорційно площі приміщення до загальної площі будинку (п.3.13 договору №12-03 від 05.06.2023).

Як свідчать матеріали справи, на оплату послуг за договором №12-03 від 05.06.2023 у спірний період позивачем виставлялись рахунки на загальну суму 573 153,32 грн. Обставини їх отримання відповідачем не спростовувались.

Проте, оцінюючи представлені до матеріалів справи квитанції (рахунку) на оплату житлово - комунальних послуг, суд критично ставиться до обґрунтованості їх змісту.

Зокрема, означене ґрунтується на тому, що предметом договору згідно п.2.1 є надання виконавцем, а споживачем отримання та своєчасної оплати наступних послуг: послуг з управління будинком та прибудинковою територією. Послуга з управління полягає у забезпеченні виконавцем належних умов задоволення господарсько-побутових потреб власників приміщень (їх користувачів) будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна Будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо: купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку: поточний ремонт спільного майна будинку: інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені споживачем. Забезпечення можливості отримання споживачем послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, послуг з поводження з побутовими відходами за умови своєчасної компенсації Виконавцю споживачем витрат з оплати виробникам (постачальникам, виконавцям) вартості спожитих послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення. вартості спожитої електроенергії та послуг з поводження з побутовими відходами шляхом укладання від свого імені договорів з виробниками (постачальниками, виконавцями) комунальних послуг. Отримання від споживача коштів та перерахування отриманих коштів виробникам (постачальникам, виконавцям) комунальних послуг. Забезпечення утримання служби консьєржів в будинку, відеоспостереження тощо.

У п.7.1 договору сторони погодили, що на момент укладення договору відповідно до чинного законодавства України встановлений наступний перелік послуг з управління визначених п.п. 2.1.1. п. 2.1. цього договору:

Технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання;

Технічне обслуговування ліфтів;

Вивезення побутових відходів;

Технічне обслуговування систем водопостачання, водовідведення;

Технічне обслуговування каналізаційної насосної станції (КНС);

Технічне обслуговування систем відеоспостереження;

Технічне обслуговування димових та вентиляційних каналів;

Технічне обслуговування систем диспетчеризацій;

Послуги з протипожежного захисту;

Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів, забезпечення функціонування іншого спільного майна та додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками будинку;

Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території, та іншого спільного майна будинку, що включає поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем;

Прибирання прибудинкової території;

Прибирання приміщень загального користування;

Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

Дератизація;

Дезінсекція.

Тобто, умови укладеного між сторонами правочину не передбачають такої послуги як охорона, тоді як її вартість позивачем включена до рахунків за травень 2024, червень 2024, березень 2024, квітень 2024, лютий 2024, січень 2024.

У судовому засіданні 19.02.2025 судом було поставлено сторонам питання щодо укладення додаткової угоди до договору №12-03 від 05.06.2023, якою б було розширено перелік послуг, які надаються позивачем. Проте, позивачем у письмових поясненнях від 21.02.2025 повідомлено, що такі угоди сторонами не укладались, а послуги з охорони відповідачем у межах договору №12-03 від 05.06.2023 не замовлялись.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Наразі, матеріали справи не містять жодних доказів надання позивачем та прийняття відповідачем у спірний період послуг з охорони.

Отже, виходячи з наведеного, здійснивши власний перерахунок виключивши вартість послуг, які не були обумовлені в договорі №12-03 від 05.06.2023, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні» про стягнення основного боргу на суму 498 374,08 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 564 673,39 грн, інфляційних втрат в сумі 67 938,24 грн та 3% річних в сумі 27 464,25 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовівідносин) зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1.2 договору №12-03 від 05.06.2023 передбачено, що порушення зобов`язання встановленого в п. 3.3. цього договору (не своєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послуги визначені в п. 2.1. цього Договору) - відповідальність за дане порушення є сплата споживачем на користь виконавця неустойки у формі штрафу в розмірі 10 (десять) відсотків від суми простроченого платежу. Нарахування виконавцем штрафу здійснюється з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати згідно з п. 3.3. цього договору.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, в тому числі, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасного внесення платежів за договором №12-03 від 05.06.2023 позивачем було нараховано та заявлено до стягнення неустойку в розмірі 564 673,39 грн, інфляційні втрати в сумі 67 938,24 грн та 3% річних в сумі 27 464,25 грн.

Здійснивши перервірку наведеного позивачем розрахунку неустойки, суд дійшов висновку, що останній є помилковим, оскільки умови укладеного між сторонами правочину визначено сплату штрафу в розмірі 10% від розміру заборгованості, отже, виходячи з висновків суду щодо обгрунтованості стягнення з відповідача основного боргу на суму 498 374,08 грн, сума неустойки підлягає вирахуванню саме на базі цієї суми, а отже дорівнює 49 837,41 грн.

Аналогічним чином судом здійснено і перерахунок 3% річних й інфляційних втрат та встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 212,18 грн та інфляційних втрат в сумі 40 273,45 грн.

За таких обставин, виходячи з всього вище викладеного у сукупності суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні» про стягнення основного боргу в сумі 573 153,52 грн, неустойки в розмірі 564 673,39 грн, інфляційних втрат в сумі 67 938,24 грн та 3% річних в сумі 27 464,25 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні» про стягнення основного боргу в сумі 573 153,52 грн, неустойки в розмірі 564 673,39 грн, інфляційних втрат в сумі 67 938,24 грн та 3% річних в сумі 27 464,25 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні» (02092, м.Київ, вул.Алматинська, буд.35-А, ЄДРПОУ 42793577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» (03142, м.Київ, вул.Стуса Василя, буд.35-А, офіс 03-10, ЄДРПОУ 44436033) основний борг в сумі 498 374,08 грн, неустойку в розмірі 49 837,41 грн, 3% річних в сумі 11 212,18 грн, інфляційні втрати в сумі 40 273,45 грн та судовий збір в сумі 8995,46 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.03.2025.

Суддя В.В. Князьков