Рішення

від 13.03.2025 по справі 922/46/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/46/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ" (61072, м. Харків, проспект Науки 56, оф. 443 ж, код ЄДРПОУ 42152330) до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (стара назва Артема), буд. 43, код ЄДРПОУ 01270285) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ через систему Електронний суд звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу за перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 в загальній сумі 498759,58 грн, що складається з суми основного боргу - 435086,57 грн, інфляційного збільшення - 48760,86 грн та штрафних санкцій -14912,15 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано посиланням на несвоєчасну сплату відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення за договором № 121/-2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/46/25. Справу №922/46/25 визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.02.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. №3428) та відзив на позовну заяву (вх. №3438).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - задоволено. Поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позов та прийнято відзив на позов відповідача (вх. №3428 від 07.02.2025) до розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що між сторонами у даній справі окрім договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020, за яким сума заборгованості відповідача складає 435 086,57 грн, що підтверджується актами наданих послуг та актом звірки взаєморозрахунків від 31.10.2024 року, що підписані сторонами, також існують договірні відносини по договору поставки №1/01 від 04.01.2021, за яким сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ перед Приватним акціонерним товариством "Трест Житлобуд - 1" становить 199 249,37 грн, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків від 31.10.2024 року, що підписані сторонами. Також відповідач зазначив, що 28.01.2025 ним на адресу Позивача направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих. №01/62, згідно якої відповідач повідомив позивача про припинення зобов`язання АТ ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 перед ТОВ СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ на суму 199 249,37 грн. шляхом зарахування зустрічних зобов`язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020. Оскільки заперечень на заяву про зарахування зустрічних позовних вимог з боку позивача у справі не надійшло, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 у розмірі 199 249,37 грн та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався та відповідь на відзив не надав.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ (перевізник за договором/далі по тексту позивач) та Приватним акціонерним товариством ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 (замовник за договором/далі по тексту відповідач) укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 (далі по тексту Договір).

Пунктом 1.1 Договору було визначено, що позивач на умовах цього договору, зобов`язався надати транспортні послуги з перевезення бетона в асортименті (Товар), а відповідач зі свого боку, зобов`язався оплатити надані позивачем послуги з перевезення, на умовах цього Договору.

Ціна транспортних послуг на умовах цього Договору є договірною, визначається виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку і може коригуватися тільки в узгодженому Сторонами порядку (п. 4.1 Договору).

Розрахунок здійснюється в національній валюті України - гривні: в безготівковій формі - платіжним дорученням, в готівковій формі - гривня (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

На виконання вимог вказаного Договору між сторонами підписані акти наданих послуг у 2020 році, у 2021 році, у 2022 році, а саме: №35 від 21.03.2020 на суму 13200,00 грн;№36 від 21.03.2020 на суму 9000,00 грн;№127 від 19.06.2020 на суму 17700,00 грн;№130 від 20.06.2020 на суму 18900,00 грн;№132 від 18.06.2020 на суму 9600,00 грн;№134 від 23.06.2020 на суму 18450,00 грн;№136 від 27.06.2020 на суму 19500,00 грн;№137 від 30.06.2020 на суму 11700,00 грн;№138 від 01.07.2020 на суму 34800,00 грн;№169 від 06.07.2020 на суму 27600,00 грн;№170 від 08.07.2020 на суму 21600,00 грн;№172 від 02.07.2020 на суму 2700,00 грн;№177 від 18.07.2020 на суму 3000,00 грн;№188 від 28.07.2020 на суму 6300,00 грн;№189 від 30.07.2020 на суму 18600,00 грн;№193 від 31.07.2020 на суму 13200,00 грн;№210 від 01.08.2020 на суму 28200,00 грн;№208 від 11.08.2020 на суму 28800,00 грн;№209 від 20.08.2020 на суму 18900,00 грн;№211 від 25.08.2020 на суму 34500,00 грн;№238 від 27.08.2020 на суму 37800,00 грн;№239 від 28.08.2020 на суму 6300,00 грн;№240 від 29.08.2020 на суму 12600,00 грн;№241 від 01.09.2020 на суму 12600,00 грн;№249 від 02.09.2020 на суму 3000,00 грн;№250 від 08.09.2020 на суму 3000,00 грн;№251 від 03.09.2020 на суму 14400,00 грн;№256 від 15.09.2020 на суму 25200,00 грн;№281 від 23.09.2020 на суму 21900,00 грн;№302 від 08.10.2020 на суму 24600,00 грн;№303 від 09.10.2020 на суму 48300,00 грн;№304 від 10.10.2020 на суму 9600,00 грн;№306 від 27.10.2020 на суму 31200,00 грн;№308 від 29.10.2020 на суму 25800,00 грн;№374 від 06.11.2020 на суму 8400,00 грн;№395 від 17.11.2020 на суму 31500,00 грн;№407 від 19.11.2020 на суму 3000,00 грн;№411 від 25.11.2020 на суму 9000,00 грн;№412 від 26.11.2020 на суму 6000,00 грн;№413 від 01.12.2020 на суму 42000,00 грн;№414 від 02.12.2020 на суму 32400,00 грн; №415 від 03.12.2020 на суму 36900,00 грн; №420 від 12.12.2020 на суму 12000,00 грн; №422 від 18.12.2020 на суму 27000,00 грн; №423 від 22.12.2020 на суму 16200,00 грн; №426 від 23.12.2020 на суму 8700,00 грн; №1 від 05.01.2021 на суму 4800,00 грн;№5 від 04.01.2021 на суму 25800,00 грн;№2 від 06.01.2021 на суму 6600,00 грн;№4 від 12.01.2021 на суму 15600,00 грн;№7 від 21.01.2021 на суму 25200,00 грн;№8 від 29.01.2021 на суму 25200,00 грн;№9 від 21.02.2021 на суму 12900,00 грн;№21 від 12.02.2021 на суму 2100,00 грн;№22 від 20.02.2021 на суму 11250,00 грн;№24 від 25.02.2021 на суму 24150,00 грн;№31 від 22.03.2021 на суму 33900,00 грн;№36 від 26.03.2021 на суму 25800,00 грн;№37 від 27.03.2021 на суму 25800,00 грн;№38 від 31.03.2021 на суму 15600,00 грн;№46 від 06.04.2021 на суму 2700,00 грн;№49 від 13.04.2021 на суму 6150,00 грн;№52 від 16.04.2021 на суму 25200,00 грн;№59 від 28.04.2021 на суму 18300,00 грн;№60 від 29.04.2021 на суму 9000,00 грн;№61 від 30.04.2021 на суму 15000,00 грн;№67 від 10.05.2021 на суму 21900,00 грн;№68 від 11.05.2021 на суму 9300,00 грн;№74 від 14.05.2021 на суму 12000,00 грн;№75 від 15.05.2021 на суму 5400,00 грн;№76 від 20.05.2021 на суму 18480,00 грн;№78 від 19.05.2021 на суму 19800,00 грн;№79 від 20.05.2021 на суму 3900,00 грн;№80 від 21.05.2021 на суму 8700,00 грн;№81 від 24.05.2021 на суму 2700,00 грн;№82 від 03.06.2021 на суму 18300,00 грн;№83 від 04.06.2021 на суму 24060,00 грн;№92 від 01.06.2021 на суму 23100,00 грн;№94 від 02.06.2021 на суму 2400,00 грн;№95 від 05.06.2021 на суму 3000,00 грн;№104 від 09.06.2021 на суму 15600,00 грн;№105 від 11.06.2021 на суму 3000,00 грн;№106 від 15.06.2021 на суму 1600,00 грн;№107 від 14.06.2021 на суму 4900,00 грн;№111 від 10.06.2021 на суму 35010,00 грн;№136 від 08.07.2021 на суму 2610,00 грн;№137 від 09.07.2021 на суму 6300,00 грн;№139 від 02.07.2021 на суму 3000,00 грн;№140 від 03.07.2021 на суму 33900,00 грн;№153 від 15.07.2021 на суму 3600,00 грн;№154 від 16.07.2021 на суму 17400,00 грн;№155 від 19.07.2021 на суму 36600,00 грн;№165 від 22.07.2021 на суму 27300,00 грн;№166 від 23.07.2021 на суму 3000,00 грн;№173 від 27.07.2021 на суму 34800,00 грн;№174 від 29.07.2021 на суму 2100,00 грн;№177 від 30.07.2021 на суму 20400,00 грн;№175 від 31.07.2021 на суму 2100,00 грн;№192 від 14.08.2021 на суму 3300,00 грн;№193 від 18.08.2021 на суму 44100,00 грн;№194 від 20.08.2021 на суму 30600,00 грн;№195 від 23.08.2021 на суму 39000,00 грн;№238 від 31.08.2021 на суму 23100,00 грн;№239 від 01.09.2021 на суму 27900,00 грн;№240 від 03.09.2021 на суму 6300,00 грн;№241 від 07.09.2021 на суму 15300,00 грн;№242 від 09.09.2021 на суму 22500,00 грн;№252 від 16.09.2021 на суму 16200,00 грн;№270 від 04.10.2021 на суму 21000,00 грн;№271 від 08.10.2021 на суму 30600,00 грн;№314 від 25.10.2021 на суму 41100,00 грн;№315 від 26.10.2021 на суму 24000,00 грн;№337 від 03.11.2021 на суму 3000,00 грн;№338 від 02.11.2021 на суму 46500,00 грн;№339 від 15.11.2021 на суму 35100,00 грн;№364 від 16.11.2021 на суму 8400,00 грн;№365 від 17.11.2021 на суму 12900,00 грн;№366 від 20.11.2021 на суму 33600,00 грн;№378 від 22.11.2021 на суму 10200,00 грн;№379 від 23.11.2021 на суму 8400,00 грн;№380 від 25.11.2021 на суму 3300,00 грн;№384 від 26.11.2021 на суму 54900,00 грн;№385 від 29.11.2021 на суму 26400,00 грн;№386 від 30.11.2021 на суму 36900,00 грн;№402 від 04.12.2021 на суму 4650,00 грн;№403 від 07.12.2021 на суму 30690,00 грн; №404 від 08.12.2021 на суму 3750,00 грн; №408 від 09.12.2021 на суму 8400,00 грн; №409 від 10.12.2021 на суму 44200,00 грн; №410 від 15.12.2021 на суму 30300,00 грн; №3 від 04.01.2022 на суму 6600,00 грн;№11 від 05.01.2022 на суму 33600,00 грн;№4 від 06.01.2022 на суму 6000,00 грн;№6 від 10.01.2022 на суму 55500,00 грн;№7 від 11.01.2022 на суму 31800,00 грн;№8 від 12.01.2022 на суму 26400,00 грн;№14 від 14.01.2022 на суму 11100,00 грн;№13 від 15.01.2022 на суму 15150,00 грн;№15 від 20.01.2022 на суму 22200,00 грн;№16 від 21.01.2022 на суму 24300,00 грн;№17 від 22.01.2022 на суму 22200,00 грн; №19 від 25.01.2022 на суму 28050,00 грн;№20 від 27.01.2022 на суму 25200,00 грн; №21 від 28.01.2022 на суму 2700,00 грн; №19 від 25.01.2022 на суму 28050,00 грн; №93 від 27.10.2023 на суму 8500,07 грн.

Сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків від за період: Січень 2020 року Жовтень 2024 року.

Згідно з даними акту звірки взаєморозрахунків заборгованість Відповідача станом на 31.10.2024 становить 435086,57 грн.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач станом на момент подання позову до суду відповідачем вказана заборгованість не сплачена

04.01.2021 між Приватним акціонерним товариством ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ (покупець за договором) укладено Договір поставки №1/01 (далі по тексту Договір поставки №1/01).

Пунктом 1.1 Договору було визначено, що постачальник на умовах цього договору, зобов`язався виготовити і поставити, а покупець зі свого боку, зобов`язався прийняти і на умовах цього Договору постачальникові: бетонні і розчинні суміші, бетонні та залізобетонні вироби.

Ціна на товар, який поставляється постачальником покупцеві є договірною, і вказується у рахунку на який здійснюється оплата (п. 3.1 Договору).

Розрахунок здійснюється в національній валюті України - гривні: в безготівковій формі - платіжним дорученням, в готівковій формі - гривня (п. 3.6.2 Договору).

Згідно з п. 3.6.3 Договору датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

За згодою сторін постачальник має право відвантажити товар без його передплати. У такому випадку покупець зобов`язаний сплатити за товар у продовж 5 банківських днів з моменту поставки товару.

На виконання Договору поставки №1/01 відповідачем поставлено позивачу товару на загальну суму 711297,74грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Як вказано відповідачем, не заперечується позивачем та вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період: Січень 2020 року Жовтень 2024 року станом на 31.10.2024 оплату за поставлений товар здійснено на суму 512048,37, заборгованість позивача на користь відповідача становить 199249,37грн.

30.01.2025 відповідачем на адресу позивача було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.01.2025 вих. №01/62. Із зазначеної заяви вбачається, що відповідач просив позивача провести зарахування однорідних вимог. Результатом зарахування має бути зменшено суму стягнення по Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 на 199 249,37 грн. Врахувати кошти у сумі 199 249,37 грн як добровільне погашення заборгованості по договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 року, що є предметом по справі №922/46/25.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ч.1,2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Згідно з ст. ст.525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Судом установлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020, який за своєю правової природою є договором перевезення, строком з 01.03.2020 до повного виконання своїх зобов`язань. Факт надання позивачем послуг з перевезення товару підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг за період з 01.03.2020 по 27.10.2023, сума заборгованості у розмірі 435086,57 грн погоджена також сторонами у акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2024. Отже господарські зобов`язання позивача за договором є виконаними.

У відзиві на позов відповідачем визнано наявну суму заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 у розмірі 435086,57 грн.

Також, до відзиву на позов відповідачем надано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.01.2025 вих. №01/62, згідно якої відповідач поросив позивача про припинення зобов`язання АТ ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 перед ТОВ СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ на суму 199 249,37 грн.

Статтями 202, 203 ГК України передбачено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав, та відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.

Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 сформовані, зокрема, такі висновки щодо застосування статті 601 ЦК України та статей 202, 203 ГК України:

- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;

- вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

За змістом ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Cудом установлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 у розмірі 435086,57 грн. При цьому позивач має перед позивачем заборгованість за договором поставки №1/01 від 04.01.2021 у розмірі 199249,37 грн. Ці обставини підтверджуються актами звіряння взаєморозрахунків та первинними документами та сторонами не оспорюються.

Отже, вимоги сторін є зустрічними, однорідними, безспірними та строк виконання яких настав.

Заявою Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.01.2025 за вих. №01/62, відповідач просив позивача про припинення зобов`язання АТ ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 перед ТОВ СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ на суму 199 249,37 грн. шляхом зарахування вказаних коштів як добровільне погашення заборгованості по договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020, що є предметом по справі №922/46/25. Отже у вказаній заяві фактично міститься волевиявлення відповідача на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 199249,37 грн. При цьому, наявність та дійсність зустрічної вимоги відповідача до позивача останнім не заперечується.

Виходячи з того, що на момент звернення відповідача до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, вимоги сторін є зустрічними, однорідними, безспірними та строк виконання яких настав, а також з того, що їх зарахування не заборонено вимогами ст.602 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про припинення зобов`язання відповідача щодо сплати позивачу заборгованості на суму 199249,37 грн.

Таким чином, суд висновує, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 435086,57 грн (сума основного боргу) підлягає частковому задоволенню в розмірі 235837,20 грн, що є різницею між сумою заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 на суму 435086,57 грн та сумою зарахованих зустрічних однорідних вимог за договором поставки №1/01 від 04.01.2021 у розмірі 199249,37 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційного збільшення у розмірі 48760,86 грн та штрафних санкцій у розмірі 14912,15 грн, які є 3% річних, що нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем свого зобов`язання з оплати за надані позивачем з перевезення за період з 16.11.2023, яку позивач визначає, як дату останньої оплати відповідачем частини суми боргу, по 06.01.2025, суд керується наступним.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що визначення дати 16.11.2023, що є наступною після останньої оплати відповідачем частини суми боргу як початкової дати нарахування інфляційних та 3% річних не відповідає ні умовам договору поставки №121/-2020 від 01.03.2020, ні нормам діючого законодавства. При цьому договором поставки №121/-2020 від 01.03.2020 строк оплати наданих послуг не встановлений, вимога сплатити заборгованість відповідно до положень ст.530 ЦК України в матеріалах справи відсутня. За таких обставин відсутні підстави для нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч.1 ст.75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зокрема в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 235837,20 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Що стосується судових витрат зі сплати судового збору за подання позову до суду, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 202, 203 ГК України, статтями 6, 11, 509, 525, 526, 530, 601, 602, 610-612, 625, 599, 627-629, 908, 909 Цивільного кодексу України, та статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Алчевських (стара назва Артема), буд. 43, код ЄДРПОУ 01270285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ" (61072, м. Харків, проспект Науки 56, оф. 443 ж, код ЄДРПОУ 42152330) частину суми основного боргу за перевезення вантажів автомобільним транспортом №121/-2020 від 01.03.2020 у розмірі 235837,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Алчевських (стара назва Артема), буд. 43, код ЄДРПОУ 01270285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙМЕХАНІЗАЦІЯ" (61072, м. Харків, проспект Науки 56, оф. 443 ж, код ЄДРПОУ 42152330) судовий збір у розмірі 2830,05 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано "13" березня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук