Рішення

від 13.03.2025 по справі 925/39/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/39/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у підготовчому засіданні справу

за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури,

в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає:

позивач - Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Софт",

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 126 607,70 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Бутар В.С., заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення від 28.03.2024 № 079168,

від позивача - участі не брали,

від відповідача - Атопкін С.В., адвокат, ордер серія СА № 1113890 від 10.02.2025.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає позивач - Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Софт" (далі - ТОВ "Скай Софт") з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 21.03.2022 № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт";

- визнати недійсною додаткову угоду від 21.09.2022 № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт";

- визнати недійсною додаткову угоду від 25.10.2022 № 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт";

- визнати недійсною додаткову угоду від 22.11.2022 № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт";

- стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Софт" на користь виконавчого комітету Вознесенської сільської ради кошти у сумі 126 607,70 грн.

Ухвалою від 29.01.2025 суд відкрив провадження у справі №925/39/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 27.02.2025 о 15:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 29.01.2025 о 20:10.

Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 30.01.2025.

В ухвалі про відкриття провадження у справі для відповідача встановлено строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Строк для подання відзиву на позов відповідачем сплив 14.02.2025.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

24.02.2025 відповідач подав клопотання про перенесення підготовчого судового засідання.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 27.02.2025 суд на підставі ст. 183, 202, 216 ГПК України задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання до 13.03.2025 о 15:00.

11.03.2025 відповідач подав заяву про розстрочку виконання судового рішення з вимогою розстрочити виконання судового рішення та затвердити графік добровільної виплати відповідачем коштів, які є предметом стягнення згідно позовної заяви.

За змістом поданої заяви відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги щодо визнання додаткових угод такими що підлягають до визнання їх недійсними та повернення коштів у сумі 126 607,70 грн. Водночас відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що на території України, внаслідок збройної агресії з боку російської федерації, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022р № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на момент подання даної заяви, відповідач не має змоги без настання негативних наслідків для контрагентів та Споживачів сплатити кошти, які є предметом звернення в добровільному порядку одним або кількома платежами через значну заборгованість деяких видів споживачів за отриману ними електричну енергію. Відповідач наводить порядок здійснення сплат:

- Судовий збір пов`язаний зі зверненням позивача до суду до 25.04.2025 на рахунок Черкаської обласної прокуратури;

- Платіж № 1 не пізніше ніж до 25.05.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 2 не пізніше ніж до 25.06.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 3 не пізніше ніж до 25.07.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 4 не пізніше ніж до 25.08.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 5 не пізніше ніж до 25.09.2025 в сумі 25 321,54 грн.

Відповідач залишає за собою право сплачувати кошти згідно судового рішення в розмірі більшому ніж зазначено в даному порядку. В подальшому, наступні платежі можуть бути відкореговані ним в частині розміру сум, які сплачуються на користь позивача в наступних платежах. Загальна сума, яку відповідач зобов`язується сплатити становить 126 607,70 грн не пізніше ніж до 25.09.2025.

11.03.2025 позивач подав клопотання, в якому зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги Золотоніської окружної прокуратури в справі № 925/39/25 та погоджує пропозицію ТОВ "Скай Софт" щодо розстрочення виконання судового рішення ТОВ "Скай Софт" шляхом добровільної виплати відповідачем коштів, які є предметом стягнення згідно позовної заяви з кінцевим терміном сплати до 25.09.2025.

Присутній у судовому засіданні 13.03.2025 прокурор позовні вимоги підтримав та не заперечував проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення. Представник відповідача підтвердив визнання позову та просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, викладену у заяві про розстрочку виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Заяву про розстрочку виконання судового рішення, в якій відповідач визнає позов подано через електронний кабінет представника відповідача - адвоката Атопкіна С.В., повноваження якого підтверджуються ордером від 10.02.2025 серія СА № 111890 на надання правничої допомоги ТОВ "Скай Софт" у Господарському суді Черкаської області по справі № 925/39/25. Ордер містить обмеження повноважень адвоката згідно договору про надання правничої допомоги: без права затвердження мирової угоди, без права отримання коштів, майна. Отже, ордером не обмежено право адвоката на підписання заяви про визнання позову. Водночас до заяви відповідач додав скан-копію ідентичної заяви, яка підписана, окрім адвоката, директором ТОВ "Скай Софт" та містить відтиск печатки підприємства.

Враховуючи достатність повноважень представника відповідача та безпосередньо директора ТОВ "Скай Софт" суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши матеріали справи з урахуванням заяви про визнання позову, суд встановив таке.

Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області провів публічну закупівлю електричної енергії (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-03-006671-a). Основним критерієм вибору переможця є ціна 100%. За результатами відкритих торгів переможцем визнано ТОВ "Скай Софт" з найнижчою остаточною пропозицією.

26.01.2022 ТОВ "Скай Софт" (Постачальник) та Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради (Споживач) підписали Договір № 4 про постачання електричної енергії споживачу. (далі - Договір)

Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу. (п. 1.1. Договору)

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 26.01.2022 до 31.12.2022 включно. (п. 3.1. Договору)

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергії, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. (п. 3.3. Договору)

Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 402207 кВт./год. 19741, Україна, Черкаська область, Золотоніський район, межа балансової належності електроустановок Замовника. (п. 3.4. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 1 649 048,70 грн. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2022 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом, а за наявності інших джерел фінансування, що не встановлюються кошторисом - в межах фактичного надходження відповідних коштів Споживачу. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" (у випадку, якщо даний Договір підлягає реєстрації в органах Державної казначейської служби України). (п. 5.1. Договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому Договорі, та в цілому до "31" грудня 2022 року, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами - до їх повного виконання. (п. 13.1. Договору)

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін, тощо) за одиницю товару не менше ніж в тих межах розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару, при цьому таке документальне підтвердження щодо збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін, тощо) надається окремо кожного разу, коли Постачальник звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін, тощо) за одиницю товару станом на будь-яку дату після укладення Договору або за наявності внесених раніше змін до Договору щодо міни ціни за одиницю товару - станом на будь-яку дату після останньої зміни Сторонами ціни за одиницю товару, та середньоринкової ціни (діапазону цін, тощо) за одиницю товару на більш піню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни товару, з обов`язковим зазначенням розміру коливання ціни за одиницю товару у відсотках (%) і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше мін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін, тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо ціни згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін, тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбаченої цим пунктом. (п. 13.5. Договору)

Внесення змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна і Сторін. Сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Стороні. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей Договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь Сторони, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк. В той же час, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом. (п. 13.7. Договору)

26.01.2022 виконавчий комітет Вознесенської сільської ради підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційну пропозицію про постачання електричної енергії споживачу (далі - Комерційна пропозиція).

Ціна (тариф) електричної енергії - тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ 4,10 грн/кВт*год. на загальну суму 1 649 048,70 грн з ПДВ. Обсяг електричної енергії - 402 207 кВт.

16.03.2022 ТОВ "Скай Софт" звернулось до Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради з листом, в якому повідомило про неможливість постачання електричної енергії за раніше погодженою у Договорі ціною, та пропонувало укласти додаткову угоду про підняття ціни до економічно обґрунтованого рівня. Із зазначеним листом відповідач надіслав відповідачу додаткову угоду № 1 та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 15.03.2022 № О-116.

21.03.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року, відповідно до умов якої вирішили викласти підпункт 1.1 пункту 1 розділу 1 Комерційної пропозиції в такій редакції:

"Ціна 1 кВт/год. електричної енергії з "01" березня 2022 року становить 4,50467 грн з ПДВ та містить наступні складові:

ціна електричної енергії - 3,40825 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

тариф на послугу з передачі - 0,34564 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

ПДВ 20 % - 0,75078 грн".

Отже, підписанням Додаткової угоди № 1 сторони збільшили фактичну ціну (тариф) електроенергії до 4,50467 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 9,87% від початкової ціни. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.03.2022.

02.05.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року (далі - Додаткова угода № 2), за умовами якої приєднано точки комерційного обліку до Договору без змін істотних умов Договору.

21.09.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року (далі - Додаткова угода № 3), відповідно до умов якої вирішили викласти пп. 1.2. п. 1 р. 1 Комерційної пропозиції в такій редакції:

"Ціна 1 кВт/год електричної енергії з "10" вересня 2022 року становить 4,91325 грн з ПДВ та містить наступні складові:

ціна електричної енергії - 3,748735 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

тариф на послугу з передачі - 0,34564 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

ПДВ 20 % - 0,818875 грн".

Отже, підписанням Додаткової угоди № 3 сторони збільшили фактичну ціну (тариф) електроенергії до 4,91325 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 19,8% від початкової ціни. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 10.09.2022. Підставою збільшення ціни за Додатковою угодою № 3 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової від 09.09.2022 № О-320.

25.10.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року, відповідно до умов якої вирішили викласти пп. 1.3. п. 1 р. 1 Комерційної пропозиції в такій редакції:

"Ціна 1 кВт/год електричної енергії включаючи тариф на послугу з передачі (0,34564 грн без ПДВ за 1 кВт*год) з "21" жовтня 2022 року становить 5,10488 грн з ПДВ та містить наступні складові:

ціна електричної енергії - 4,254067 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

ПДВ 20 % - 0,880813 грн".

Отже, підписанням Додаткової угоди № 4 сторони збільшили фактичну ціну (тариф) електроенергії до 5,10488 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 24,5% від початкової ціни. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 21.10.2022. Підставою збільшення ціни за Додатковою угодою № 4 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової від 21.10.2022 № О-413/01.

27.10.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року (далі - Додаткова угода № 5), відповідно до умов якої, приєднано точки комерційного обліку до Договору без змін істотних умов договору.

22.11.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26 січня 2022 року (далі - Додаткова угода № 6), відповідно до умов якої вирішили викласти п. 1.4. п. 1 р. 1 Комерційної пропозиції в такій редакції: "Ціна 1 кВт/год електричної енергії включаючи тариф на послугу з передачі (0,34564 грн без ПДВ за 1 кВт*год) з "10" листопада 2022 року становить 5,57342 грн з ПДВ та містить наступні складові:

- ціна електричної енергії - 4,2988767 грн без ПДВ за 1 кВт*год;

- ПДВ 20 % - 0,928903 грн."

Отже, підписанням Додаткової угоди № 6 сторони збільшили фактичну ціну (тариф) електроенергії до 5,57342 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 36% від початкової ціни. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 10.11.2022. Підставою збільшення ціни за Додатковою угодою № 6 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової від 09.11.2022 № О-438.

Постачання відповідачем позивачу електричної енергії підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- за квітень 2022 року № 533 від 26.05.2022 у кількості 19 068 кВт/год на суму 85 895,05 грн з ПДВ;

- за травень 2022 року № 694 від 09.06.2022 у кількості 13 826 кВт/год на суму 62 281,57 грн з ПДВ;

- за червень 2022 року № 839 від 18.07.2022 у кількості 11 886 кВт/год на суму 53 542,51 грн з ПДВ;

- за липень 2022 року № 971 від 22.08.2022 у кількості 12 306 кВт/год на суму 55 434,47 грн з ПДВ;

- за серпень 2022 року № 1173 від 19.09.2022 у кількості 10 487 кВт/год на суму 47 240,47 грн з ПДВ;

- за вересень 2022 року № 1382 від 20.10.2022 у кількості 6 600 кВт/год (за період 01.09.2022 - 09.09.2022) на суму 24 775,68 грн, у кількості 15 476 кВт/год (за період 10.09.2022 - 30.09.2022) на суму 63 364,55 грн, всього на загальну суму 105 768,28 грн з ПДВ;

- за жовтень 2022 року № 1611 від 31.10.2022 у кількості 16 530 кВт/год (за період 01.10.2022 - 20.10.2022) на суму 67 680 грн, у кількості 9 101 кВт/год (за період 21.10.2022 - 31.10.2022) на суму 38 716,27 грн, всього на загальну суму 127 675,53 грн з ПДВ;

- за листопад 2022 року № 1748 від 15.12.202 у кількості 6 900 кВт/год (за період 01.11.2022 - 09.11.2022) на суму 29 353,05 грн, у кількості 16 093 кВт/год (за період 10.11.2022 - 30.11.2022) на суму 74 744,20 грн, всього на загальну суму 124 916,72 грн з ПДВ;

- за грудень 2022 року № 1943 від 28.12.2022 у кількості 20 885 кВт/год на суму 116 400,88 грн з ПДВ.

Повна оплата позивачем за поставлену відповідачем електричну енергію (в сумі 779 155,48 грн) не заперечується відповідачем.

Так прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 є недійсною, оскільки вона укладена за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, при наявності зменшення середньоринкової ціни за одиницю товару, а додаткові угоди № 3, 4, 6 до Договору є недійсними з огляду на те, що перевищують 10% поріг, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, що передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, згідно з укладеними до Договору додатковими угодами фактичну ціну (тариф) електричної енергії збільшено з 4,10 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год до 5,57342 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, що призвело до значного підвищення ціни, а саме: на 36% з одночасним зменшенням обсягів її постачання.

Викладене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд застосовує такі положення чинного законодавства.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У тендерній документації зазначаються, зокрема, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов. (п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі")

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до п. 5.1. Договору, загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 1 649 048,70 грн, в тому числі ПДВ 274 841,45 грн.

Згідно з п. 1 Комерційної пропозиції, тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ 4,10 грн/кВт*год на загальну суму 1 649 048,70 грн з ПДВ. Обсяг електричної енергії - 402 207 кВт.

Також положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір купівлі-продажу (поставки) товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець (постачальник) має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Продавцю (постачальнику) треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику при закупівлі ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції), та заздалегідь замовити товар по визначеній у договорі вартості.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Як уже встановлено судом, відповідно до умов Договору, обсяг постачання електричної енергії становив 402 207 кВт загальною вартістю 1 649 048,70 грн з ПДВ.

Впродовж дії Договору додатковими угодами від 21.03.2022 № 1, від 21.09.2022 № 3, від 25.10.2022 № 4, від 27.10.2022 № 6 змінено істотні умови Договору, а саме збільшено ціну за Товар з покликанням на коливання цін.

Так Додатковою угодою № 1 сторони збільшили ціну на електричну енергію з 4,10 грн/кВт до 4,50467 грн/кВт (на 9,87 %).

Додатковою угодою № 3 сторони збільшили ціну на електричну енергію до 4,91325 грн/кВт (на 19,8 %).

Додатковою угодою № 4 сторони збільшили ціну на електричну енергію до 5,10488 грн/кВт (на 24,5 %).

Додатковою угодою № 6 сторони збільшили ціну на електричну енергію до 5,57342 грн/кВт (на 35,94 % %).

Отже, загалом, з урахуванням зазначених додаткових угод, з моменту укладення Договору, ціна на електричну енергію зросла з 4,10 грн до 5,57342 грн, тобто на 35,94 %.

При визначенні правомірності укладення Додаткової угоди № 1 суд враховує таке.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 215 ЦК України)

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч. 3 ст. 215 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

За Договором відповідач, починаючи з 26.01.2022, як це передбачено Заявою-приєднання, зокрема, протягом березня 2022 року щоденно постачав позивачу, а позивач приймав та споживав електричну енергію. 21.03.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою змінили ціну на електричну енергію, яка вже була продана споживачу та спожита ним. Отже, товар поставлений відповідачем до 21.03.2022 був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий.

Як виснував вище суд, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України.

У зв`язку з викладеним зміст Додаткової угоди № 1 суперечить ч. 3 ст. 632 ЦК України і тому така додаткова угода підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, як така, що суперечить акту цивільного законодавства.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п. 74-75).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. (ч. 1 ст. 203 ЦК України)

Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 )

Водночас у ч. 5 вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Суд встановив, що збільшення ціни товару після укладення додаткових угод відбулось більш ніж на 35 % від ціни, зазначеної в договорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 дійшла висновку, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Беручи до уваги те, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами не дотримано вимог закону про можливість збільшення ціни одиниці товару лише на 10% і виключно у зв`язку із доведенням коливанням цін на ринку, а також додатковими угодами змінено ціну на електричну енергію, яку вже було продано споживачу та спожито ним у березні 2022 року, суд доходить висновку, що такі додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такі, що суперечать актам цивільного законодавства - п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 3 ст. 632 ЦК України.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Підсумовуючи викладене, суд визнає недійсними додаткові угоди № 1, 3, 4, 6 до Договору № 4 про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2022.

Прокурор також заявив вимогу про стягнення з відповідача 126 607,70 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Постачання відповідачем електричної енергії позивачу в обсязі 159 158 кВт підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання робіт.

У зв`язку із визнанням судом недійсними Додаткових угод до Договору стосовно збільшення ціни суд доходить висновку, що позивач мав сплачувати за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною у Комерційній пропозиції, а саме - 4,10 грн/кВт*год.

Таким чином позивач мав сплатити відповідачу 652 547,80 грн.

Як уже встановлено судом, за поставлений об`єм електричної енергії позивач сплатив відповідачу 779 155,48 грн.

З викладеного випливає, що позивач надмірно сплатив відповідачу 126 607,70 грн.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що виконавчий комітет Вознесенської сільської ради, як орган місцевого самоврядування, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері. Разом з тим, виконавчий комітет Вознесенської сільської ради, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сам сприяв порушенням цих інтересів держави, тим самим не здійснює та неналежно здійснює їх захист. Виконання зобов`язань за додатковими угодами до Договору, що укладені з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, що закріплені в статті 5 цього Закону. Виплата коштів у зв`язку з укладенням додаткових угод зумовила втрату бюджетних коштів, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що 11.12.2024 Золотоніська окружна прокуратура звернулась до Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради з листом, в якому керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою вжиття заходів представницького характеру просила повідомити Золотоніську окружну прокуратуру чи здійснювались та чи будуть здійснюватись заходи з метою усунення порушень вимог законодавства під час проведення закупівлі UA-2021-12-03-006671-a, у тому числі в судовому порядку.

У відповідь, 12.12.2024 Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради надіслав Золотоніській окружній прокуратурі лист, в якому зазначив, що в судовому порядку не здійснювалися заходи з метою усунення порушень вимог законодавства під час проведення закупівлі UA-2021-12-03-006671-a по причині відсутності коштів для сплати судових витрат. Враховуючи такі обставини Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради просив Золотоніську окружну прокуратуру здійснити заходи з метою представництва інтересів держави в суді щодо відшкодування зайво сплачених коштів згідно Договору № 4 від 26.01.2022 та додаткових угод до нього, які були укладені між ТОВ "Скай Софт" та виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради.

27.12.2024 Золотоніська окружна прокуратура надіслала Виконавчому комітету Вознесенської сільської ради лист, в якому повідомила, що в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області підготовлено позовну заяву до ТОВ "Скай Софт" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 126 607,70 грн.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Як зазначено вище, відповідач у заяві про розстрочку виконання судового рішення позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. (ч. 4 ст. 191 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не встановив обставин того, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, встановив, що позов є обґрунтованим, а тому дійшов висновку щодо задоволення позову повністю.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У зв`язку з тим, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Решта 50 % судового збору підлягає стягненню з відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до Порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого та направленого контролюючим органом - відповідним судом.

Для повернення судового збору прокурору необхідно звернутися із заявою до Господарського суду Черкаської області із обов`язковим зазначенням інформації, визначеної у п. 5 Розділу І Порядку.

Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення суд зазначає таке.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. (ч. 1 ст. 239 ГПК України)

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. (абз. 1 ч. 1) Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч. 2) Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (абз. 1 ч. 3) Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (ч. 4) Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5)

Також суд враховує, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач вказує, що у зв`язку з тим, що на території України, внаслідок збройної агресії з боку російської федерації, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на момент подання даної заяви, відповідач не має змоги без настання негативних наслідків для контрагентів та Споживачів сплатити кошти, які є предметом звернення в добровільному порядку одним або кількома платежами через значну заборгованість деяких видів споживачів за отриману ними електричну енергію.

Відповідач зазначає, що на момент подання позовної заяви, як підприємство паливно-енергетичного комплексу здійснює постачання електричної енергії установам критичної інфраструктури України, проте зазначені установи мають перед відповідачем дуже суттєву заборгованість за спожиту ними електричну енергію. Враховуючи, що відповідач не заперечує проти сплати зазначених сум, але не має змоги погасити зазначені кошти без припинення електропостачання об`єктам критичної інфраструктури та об`єктів оборони України, відповідач заявляє вимогу про розстрочку виконання судового рішення.

Господарський суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Проаналізувавши доводи відповідача, зважаючи на те, що позивач та прокурор не заперечують проти розстрочення виконання рішення суду та те, що суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, суд дійшов висновку, що для дотримання оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, в цьому випадку, можливо розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 326-327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 21.03.2022 № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт".

Визнати недійсною додаткову угоду від 21.09.2022 № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт".

Визнати недійсною додаткову угоду від 25.10.2022 № 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт".

Визнати недійсною додаткову угоду від 22.11.2022 № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 26.01.2022, укладеного між виконавчим комітетом Вознесенської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Софт".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Софт" (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь виконавчого комітету Вознесенської сільської ради (ідентифікаційний код 04410427, вул. Центральна, 21, с. Вознесенське, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19741) 126 607,70 грн.

Розстрочити виконання рішення про сплату заборгованості із графіком сплати платежів:

- Платіж № 1 до 25.05.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 2 до 25.06.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 3 до 25.07.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 4 до 25.08.2025 в сумі 25 321,54 грн;

- Платіж № 5 до 25.09.2025 в сумі 25 321, 54 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Софт" (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судовий збір в сумі 6 056 грн.

Відстрочити виконання рішення про сплату судового збору у сумі 6 056 грн до 25.04.2025.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) із Державного бюджету України 50% судового збору сплаченого на підставі платіжної інструкції від 11.12.2024 № 2739 в сумі 6 056 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд", Черкаській обласній прокуратурі на електронну адресу - sekretariat@chk.gp.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 13.03.2025.

СуддяЗоя ЗАРІЧАНСЬКА