Ухвала

від 13.03.2025 по справі 624/1027/23

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/1027/23

провадження №1-кп/624/15/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області об`єднане кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42021222100000093 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурорів Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

В провадженні Кегичівського районного суду Харківської області на стадії підготовчого судового розгляду перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222100000093, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 25.04.2016 відповідного до наказу № 01К та протоколу №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», призначений на посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» (Код ЄДРПОУ 40436066), розташованого за адресою: 61085, м. Харків, вул. Кільцева, буд. № 3А.

Будучи директором, ОСОБА_3 відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивна компанія «Люксон спорт», затвердженого протоколом №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», упродовж періоду перебування на посаді з 25.04.2016 по 22.12.2018 являється уповноваженим представником Товариства при реалізації повноважень, функцій та обов`язків, передбачених актами законодавства, статуту товариства та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 8.6 вказаного статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників.

Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не має права ухвалювати рішення, обов`язкові для учасників Товариства.

Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства.

Директор Товариства може брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу.

Директор має право без довіреності вчиняти будь-які правочини та інші юридичні дії від імені Товариства; затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку; приймати на роботу та звільняти працівників; відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому загальними зборами учасників; в період річної відпустки права та обов`язки директора виконує уповноважена особа, шляхом видання відповідного наказу або видачі довіреності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим являється службовою особою.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. В свою чергу п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зазначає, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (чинний на час вчинення злочину) затверджено типові форми первинних документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», дію яких поширено на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Виходячи із викладеного, акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, складені будівельним підприємством, яке виконує будівельні роботи із залученням бюджетних коштів, - є офіційними документами, що містять зафіксовану у них інформацію, яка підтверджує певні події та факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру і можуть бути використані як докази у правозастосовчій діяльності.

Відповідно до п.п. 2.12, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

16.11.2017 між Андріївською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільської голови ОСОБА_8 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 укладено «договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Андрїївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область від 16.11.2017 № 7, згідно з п.3.1 якого вартість будівельних робіт складала 1251725,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 вказаного договору Учасник зобов`язується у 2017 році виконати Замовникові роботи по будівництву спортивного майданчика із штучним покриттям в с. Андрїївка, вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область, зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 цього ж договору Учасник повинен передати Замовнику виконані передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам технічного стандарту.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Строк зазначеного договору (термін) передачі виконання робіт або надання встановлено до 25.12.2017.

Також, відповідно до п. 7.1 розділу 7 вказаного Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

В подальшому, в зв`язку з тим, що підрядником, а саме ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 , умови «договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Андріївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область від 16.11.2017 № 7 в зазначений термін не виконані, у 2018 році, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, між Андріївською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільської голови ОСОБА_8 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 укладено додаткову угоду №1, що діє до 31.12.2018, та є невід`ємною складовою до «договору про закупівлю товарів за Державні кошти №7» від 16.11.2017, згідно з п. 3 якої сума додаткової угоди №1 до «договору про закупівлю товарів за Державні кошти №7» від 16.11.2017 становить 876207,50 грн., та Учасник зобов`язується виконати усі роботи по будівництву спортивного майданчика зі штучним покриттям в с. Андріївна, по вул. Шкільна, Кегичівського району, Харківської області до 31.12.2018.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що в зв`язку з тим, що підрядником, а саме ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 , умови додаткової угоди №1 до «договору про закупівлю товарів за Державні кошти №7» від 16.11.2017 також не виконані, 22.12.2018 між Андріївською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільської голови ОСОБА_8 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 , укладено «договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Андріївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область» № 39, відповідно п.3.1 ціна даного договору становить 876207,50 грн., з них: у 2018 році - 852535,02 грн, у 2019 році - 23672,48 грн.

Так, в невстановлений в ході досудового розслідування час, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, в ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на підробку та видачу офіційного документа, а саме Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ-2В) за грудень 2018 року від 22.12.2018 на підставі яких здійснюється оплата за виконані будівельні роботи, з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 22.12.2018, точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, достовірно для себе розуміючи, що будівельні роботи по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним Покриттям в с. Андріївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область виконані не в повному обсязі, склав та видав завідомо неправдивий офіційний Документ - Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018, яким засвідчено факт завершення будівельних робіт та їх загальну вартість у сумі 852535,02 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, фактична вартість виконаних робіт по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Андріївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область, за договором № 39 від 22.12.2018 складає 664674,68 грн.

В подальшому, ОСОБА_3 , вказаний підроблений акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018 підписав та скріпив печаткою ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» та надав його до Андріївської сільської ради Кегичівського району (нині Красноградського району) Харківської області, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 2а, с. Андріївка, Кегичівського району (нині Красноградського району) Харківської області, з метою отримання платежу у розмірі 852535,02 грн за виконані будівельні роботи, обсяг яких не відповідає дійсності, тим самим видав завідомо для себе підроблений документ.

На підставі поданого підробленого офіційного документа 22.12.2018 Андріївською сільською радою Кегичівського району Харківської області на розрахунковий рахунок ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», перераховані грошові кошти в розмірі 852535,02 грн.

Таким чином, 22.12.2018 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», будучи службовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, склав завідомо неправдивий офіційний документ в частині обсягів і вартості виконаних робіт, який в подальшому застосував для підтвердження використання отриманого платежу у розмірі 852535,02 грн за виконані будівельні роботи, хоча фактична вартість виконаних робіт становить 664674,68 грн.

У результаті протиправний дій директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , спричинено матеріальну шкоду Андріївській сільській раді у розмірі 187860,34 грн.

08.12.2020 рішенням І сесії УШ скликання Кегичівської селищної ради №33 «Про початок реорганізації селищної, сільських рад шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради» всі сільські ради, які діяли на території Кегичівського району, в т.ч. і Андріївська сільська рада, реорганізовано шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради, яку відповідно до п.2 вказаного рішення визнано правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованих сільських рад.

Тобто, в результаті протиправних дій директора «Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , матеріальну шкоду спричинено Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області у розмірі 187860,34 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Крім цього, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наступних обставин.

25.04.2016 ОСОБА_3 , відповідно до наказу №01К та протоколу № 01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», призначений на посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» (код ЄДРПОУ 40436066), що розташоване за адресою: 61085, м. Харків, вул. Кільцева, буд. № 3А.

Будучи директором, ОСОБА_3 відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивна компанія «Люксон спорт», затвердженого протоколом №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», упродовж періоду перебування на посаді з 25.04.2016 по 22.12.2018 являється уповноваженим представником Товариства при реалізації повноважень, функцій та обов`язків, передбачених актами законодавства, статуту товариства та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 8.6 вказаного статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників.

Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не має права ухвалювати рішення, обов`язкові для учасників Товариства.

Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства.

Директор Товариства може брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу.

Директор має право без довіреності вчиняти будь-які правочини та інші юридичні дії від імені Товариства; затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку; приймати на роботу та звільняти працівників; відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому загальними зборами учасників; в період річної відпустки права та обов`язки директора виконує уповноважена особа, шляхом видання відповідного наказу або видачі довіреності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим являється службовою особою.

22.12.2018 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», тобто посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, склав та надав до Андріївської сільської ради Кегичівського району (нині Красноградський район) Харківської області, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 2а, с. Андріївка, Кегичівського району (нині Красноградського району), Харківської області, завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 20.12.2018, в який внесено завідомо неправдиву інформацію щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 852535,02 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно технічної експертизи, фактична вартість виконаних робіт по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Андріївка по вул. Шкільна, Кегичівський район, Харківська область, за договором №39 від 22.12.2018 складає 664674,68 грн..

Таким чином, 22.12.2018, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого документа, яким підтверджено використання отриманих в якості повної оплати суми 852535,02 грн, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволодів бюджетними коштами Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області у розмірі 187860,34 грн.

08.12.2020 рішенням І сесії VІІІ скликання Кегичівської селищної ради №33 «Про початок реорганізації селищної, сільських рад шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради» всі сільські ради, які діяли на території Кегичівського району, в т.ч. і Андріївська сільська рада, реорганізовано шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради, яку відповідно до п.2 вказаного рішення визнано правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованих сільських рад.

Тобто, в результаті протиправних дій директора Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , матеріальну шкоду спричинено Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області у розмірі 187860,34 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, а саме незаконне заволодіння чужим майном, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, 25.04.2016 ОСОБА_3 , відповідно до наказу №01К та протоколу №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», призначений на посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» (Код ЄДРПОУ 40436066), розташованого за адресою: 61085, м. Харків, вул. Кільцева, буд. № 3А.

Будучи директором, ОСОБА_3 відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивна компанія «Люксон спорт», затвердженого протоколом №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», упродовж періоду перебування на посаді з 25.04.2016 по 22.12.2018 являвся уповноваженим представником Товариства при реалізації повноважень, функцій та обов`язків, передбачених актами законодавства, статуту товариства та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 8.6 вказаного статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників.

Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не має права ухвалювати рішення, обов`язкові для учасників Товариства.

Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства.

Директор Товариства може брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу.

Директор має право без довіреності вчиняти будь-які правочини та інші юридичні дії від імені Товариства; затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку; приймати на роботу та звільняти працівників; відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому загальними зборами учасників; в період річної відпустки права та обов`язки директора виконує уповноважена особа, шляхом видання відповідного наказу або видачі довіреності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального Кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим являється службовою особою.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. В свою чергу п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995, зазначає, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній форма, які містять відомості про господарській операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарській операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (чинний на час вчинення злочину) затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», дію яких поширено на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Виходячи із викладеного, акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, складені будівельним підприємством, яке виконує будівельні роботи із залученням бюджетних коштів, - є офіційними документами, що містять зафіксовану у них інформацію, яка підтверджує певні події та факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру і можуть бути використані як докази у правозастосовчій діяльності.

Відповідно до п.п. 2.12, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

16.11.2017 між Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільського голови ОСОБА_10 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 укладено «договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область від 16.11.2017 № 8, відповідно до п.3 якого вартість будівельних робіт згідно п. 3.1 договору складала 1251725,00 грн.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 вказаного договору Учасник зобов`язується у 2017 році виконати Замовникові роботи по будівництву спортивного майданчика із штучним покриттям в с. Красне, вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область, зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 цього договору Учасник повинен передати Замовнику виконані передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам технічного стандарту.

Відповідно до п.5.1 розділу 5 вказаного договору Строк (термін) передачі виконання робіт або надання до 25.12.2017 року.

Також, відповідно до п.7.1 розділу 7 цього договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

В подальшому, в зв`язку з тим, що підрядником, а саме ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 , умови «договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область від 16.11.2017 № 8 в зазначений термін не виконані, 22.10.2018 між Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільської голови ОСОБА_10 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 укладено додаткову угоду №1 до «договору про закупівлю товарів за Державні кошти №8» від 16.11.2017, згідно до п.3 якої сума «договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» №8 від 16.11.2017 становить 876207,50 грн., та Учасник зобов`язується виконати усі роботи по будівництву спортивного майданчика зі штучним покриттям в с. Красне, по вул. Каштанова, Кегичівського району, Харківської області до 31.12.2018.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що в зв`язку з тим, що підрядником, а саме ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 , умови додаткової угоди №1 від 22.10.2018 до «договору про закупівлю товарів за Державні кошти №8» від 16.11.2017 також не виконані, 22.12.2018 між Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області в особі сільського голови ОСОБА_10 та ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» в особі директора ОСОБА_9 укладено «договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за Державні кошти» по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область» № 9 від 22.12.2018. Відповідно до ч.3 п.3.1 ціна даного договору становить 876207,50 грн., з них: у 2018 році 852535,02 грн, у 2019 році 23672,48 грн..

Крім того, в невстановлений в ході досудового розслідування час, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, в ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на підробку та видачу офіційного документа, а саме - Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018, на підставі якого здійснюється оплата за виконані будівельні роботи, з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами.

Таким чином, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 22.12.2018, точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, достовірно для себе розуміючи, що будівельні роботи по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область виконані не в повному обсязі, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018, яким засвідчено завершення виконання будівельних робіт та їх загальну суму 852535,02 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно технічної експертизи, фактична вартість виконаних робіт по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область, за договором №9 від 22.12.2018 складає 751488,31 грн.

В подальшому, ОСОБА_3 , вказаний підроблений акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018 підписав та скріпив печаткою ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» та надав його до Красненської сільської ради Кегичівського району (нині Красноградський район) Харківської області, розташованої за адресою: вул. Незламності, 7, с. Красне, Кегичівського району (нині Красноградського району), Харківської області, з метою отримання платежу у розмірі 852535,02 грн. за виконані будівельні роботи, обсяг яких не відповідає дійсності, тим самим видав завідомо для себе підроблений офіційний документ, хоча фактична вартість виконаних робіт згідно вищевказаного акту становить 751488,31грн.

На підставі поданого підробленого документа 22.12.2018 Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області на розрахунковий рахунок ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», перераховані грошові кошти в розмірі 852535,02 грн..

Таким чином, 22.12.2018 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», будучи службовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, склав завідомо неправдивий офіційний документ в частині обсягів і вартості виконаних робіт, який в подальшому застосував для підтвердження використання отриманого платежу у розмірі 852535,02 грн. за виконані будівельні роботи, хоча фактична вартість виконаних робіт становить 751488,31 грн.

У результаті протиправних дій директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , спричинено матеріальну шкоду Красненській сільські раді у розмірі 101046,71 грн.

08.12.2020 рішенням І сесії VІІІ скликання Кегичівської селищної ради №33 «Про початок реорганізації селищної, сільських рад шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради» всі сільські ради, які діяли на території Кегичівського району, в т.ч. і Красненська сільська рада, реорганізовано шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради, яку відповідно до п.2 вказаного рішення визнано правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованих сільських рад.

Тобто, в результаті протиправних дій директора Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , матеріальну шкоду спричинено Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області у розмірі 101046,71 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Крім того, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем повторно за наступних обставин.

25.04.2016 ОСОБА_3 , відповідно до наказу №01К та протоколу №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», призначений на посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» (Код ЄДРПОУ 40436066), що розташоване за адресою: 61085, м. Харків, вул. Кільцева, буд.№ 3А.

Будучи директором, ОСОБА_3 відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивна компанія «Люксон спорт», затвердженого протоколом №01/04-16 від 20.04.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», протягом періоду перебування на посаді 22.12.2018 був уповноваженим представником Товариства при реалізації повноважень, функцій та обов`язків, передбачених актами законодавства, статуту товариства та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 8.6 вказаного статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників.

Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не має права ухвалювати рішення, обов`язкові для учасників Товариства.

Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства.

Директор Товариства може брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу.

Директор має право без довіреності вчиняти будь-які правочини та інші юридичні дії від імені Товариства; затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку; приймати на роботу та звільняти працівників; відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому загальними зборами учасників; в період річної відпустки права та обов`язки директора виконує уповноважена особа, шляхом видання відповідного наказу або видачі довіреності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального Кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим являється службовою особою.

22.12.2018 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», тобто посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, склав та надав до Красненської сільської ради Кегичівського району (нині Красноградський район) Харківської області, розташованої за адресою: вул. Незламності, 7, с. Красне, Кегичівського району (нині Красноградського району), Харківської області, завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018, в який внесено завідомо неправдиву інформацію щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 852535,02 грн.

На підставі поданого підробленого офіційного документа 22.12.2018 Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області на розрахунковий рахунок ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», перераховані грошові кошти в розмірі 852535,02 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно технічної експертизи, фактична вартість виконаних робіт по об`єкту «Будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в с. Красне по вул. Каштанова, Кегичівський район, Харківська область, за договором №9 від 22.12.2018 складає 751488,31 грн..

Таким чином, 22.12.2018, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документа, яким підтверджено використання отриманих в якості повної оплати суми 852535,02 грн, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволодів бюджетними коштами Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області у розмірі 101046,71 грн.

08.12.2020 рішенням І сесії VІІІ скликання Кегичівської селищної ради №33 «Про початок реорганізації селищної, сільських рад шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради» всі сільські ради, які діяли на території Кегичівського району, в т.ч. і Красненська сільська рада, реорганізовано шляхом приєднання до Кегичівської селищної ради, яку відповідно до п.2 вказаного рішення визнано правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованих сільських рад.

Тобто, в результаті протиправних дій директора Спортивна компанія «Люксон спорт» ОСОБА_3 , матеріальну шкоду спричинено Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області у розмірі 101046,71 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК України, а саме незаконне заволодіння чужим майном, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

05.12.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 подано клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строку давності. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що датою складання та видачею ОСОБА_3 як керівником ТОВ «Спортивна компанія «Люксон спорт», двох завідомо неправдивих офіційних документів (Актів приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 (форма №КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018), за пред`явленим йому обвинуваченням - вказано 22.12.2018 року, що є, у тому числі як датою вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 366 КК України, так і датою відліку початку перебігу строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності за нетяжким злочином згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, що становить 3 роки з дати вчинення, оскільки передбачений ч. 1 ст. 366 КК України злочин відноситься до категорії нетяжких (ч.4 ст. 12 КК України). Відтак, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, у відповідності до положень за пунктом 2 ч.1 ст. 49 КК України, враховуючи дату складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів (Актів приймання виконаних будівельних робіт за №1 та за №2 (форма №КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018) є 22.12.2018 року як дата вчинення кримінальних правопорушень, - закінчився ще 22.12.2021 року, тобто майже три роки потому. Крім цього, зазначив, що строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України, у відповідності до положень за пунктом 3 ч.1 ст. 49 КК України, враховуючи дату складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів (Акту приймання виконаних будівельних робіт за №2 (форма №КБ-2в) за грудень 2018 року від 22.12.2018) є 22.12.2018 року, тобто спосіб заволодіння грошовими коштами Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області в розмірі 187 860,34 грн. як дата вчинення кримінальних правопорушень, - закінчився 22.12.2023 року, тобто майже рік потому.

24.01.2025 на адресу суду від прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 надійшло заперечення щодо клопотання адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, в якому просила відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Таким чином, стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення злочину, сплив якого є звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання, виконанні завдань загальної і спеціальної превенції. Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: закінчення зазначених у законі строків; не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості та не ухилення особи від слідства або суду. У даному кримінальному провадженні акт виконаних робіт до договору по Андріївській сільській раді складений 22.12.2018, оплата по ньому проведена в цей же день, тобто, злочини, передбачені ст. 366 ч. 1 та ст. 191 ч. 2 КК України, вчинені саме 22.12.2018. Станом на 14.01.2025 строки давності по обох злочинах закінчилися, нових від органів слідства та суду ОСОБА_3 не ухилявся. Проте, в даному провадженні також містяться дані про вчинення ОСОБА_3 двох злочинів, передбачених ст. 366 ч. 1 та ст. 191 ч. З КК України за фактами внесення недостовірних даних до акту виконаних робіт та незаконного заволодіння бюджетними коштами Красненської сільської ради у розмірі 101046,71 грн, під час будівництва спортивного майданчика по вул. Каштанова в с. Красне Кегичівської селищної ради. Вказане унеможливлює закриття кримінального провадження за ст.191 ч.2 та ст.366 ч.1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, наполягав на задоволенні клопотання про закриття кримінальних проваджень. Повідомив, що вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнає, оскільки при будуванні спортивних майданчиків його фірма виконала всі зобов`язання в повному обсязі.

Судом ОСОБА_3 роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України. Обвинувачений повідомив, що розуміє наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, а також й те, що дане закриття є з нереабілітуючих обставин.

Захисник підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що на протязі всього часу розгляду справи обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування або суду, нового злочину не вчинив, тому є всі підстави для закриття об`єднаного кримінального провадження відносно його підзахисного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України. Позиція його підзахисного щодо невизнання вини не перешкоджає у розгляд клопотання про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Прокурор ОСОБА_5 вважав за можливе клопотання обвинуваченого та його захисника задовольнити, зазначив, що позиція з цього приводу була узгоджена. Також просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи. Зазначив, що речові докази відсутні, арешт не накладався.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання про закриття кримінального провадження та цивільного позову поклалася на розсуд суду.

Суд, враховуючи думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

У відповідностідо ч.1ст.49КК Україниособа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: 1)два роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)три роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачено покаранняу видіобмеження волі,чи уразі вчиненнянетяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкне більшедвох років; 3)п`ятьроків -у разівчинення нетяжкогозлочину,крім випадку,передбаченого упункті 2цієї частини; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5)п`ятнадцятьроків -у разівчинення особливотяжкого злочину. Перебігдавності зупиняється,якщо особа,що вчинилакримінальне правопорушення,ухилилася віддосудового розслідуванняабо суду.У цихвипадках перебігдавності відновлюєтьсяз дняз`явленняособи іззізнанням абоїї затримання,а зчасу вчиненнякримінального проступку-п`ять років.У цьомуразі особазвільняється відкримінальної відповідальності,якщо зчасу вчиненнякримінального правопорушенняминуло п`ятнадцятьроків. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Щодо факту вчинення кримінального правопорушення

Оцінюючи умову звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, суд зазначає, що висновок як про факт вчинення кримінального правопорушення, так і про винуватість особи у його вчиненні можливо зробити не на всіх стадіях кримінального провадження. Хоча положення ст. 49 КК України передбачають, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є можливим лише у разі вчинення нею кримінального правопорушення, втім, констатація винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення без ухвалення вироку суду вочевидь порушуватиме принцип презумпції невинуватості, визначений ст. 62 Конституції України, адже, як зазначено у ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Як зазначив ККС ВС у постановах від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Така правова позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17.

З огляду на викладене, така умова для звільнення особи від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 49 КК України, під час судового розгляду обмежується лише фактом висунення особі обвинувачення та її згодою на звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав, адже більш широке тлумачення зазначеної норми на цій стадії кримінального провадження, зокрема, необхідність доведення факту вчинення кримінального правопорушення та винуватості у ньому особи, вочевидь буде становити порушення презумпції невинуватості.

А тому суд має вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, не надаючи правової оцінки діям обвинуваченого та не констатуючи його винуватість або невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо часу вчинення кримінального правопорушення

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч. 3 ст. 4 КК України).

Інкриміновані ОСОБА_3 дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, які відповідно до змісту обвинувального акта вчинені 22.12.2018 та у своїй сукупності призвели до заподіяння шкоди у сумі 187860,34 гривні.

У національній правовій доктрині склади кримінальних правопорушень в залежності від значення суспільно небезпечних наслідків для їх кваліфікації поділяються на злочини з формальним та матеріальним складом. Якщо для перших настання таких наслідків не є обов`язковою умовою для кваліфікації, то у злочинах із матеріальним складом суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов`язкова ознака об`єктивної сторони складу злочину (основного або кваліфікованого). Такі наслідки зафіксовані у диспозиції норми Особливої частини КК України або випливають з неї і становлять собою заподіяну об`єкту кримінально-правової охорони шкоду, визначену у кількісному та (або) якісному відношенні. Особливість наслідків як ознаки складу конкретного злочину полягає і в тому, що такі ознаки охоплюються умислом або необережністю винного (постанова ККС ВС від 25 жовтня 2022 року у справі № 359/885/20).

Передбачене ч. 1 ст. 366 КК України кримінальне правопорушення є злочином з формальним складом та вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ.

Передбачений ч. 2 ст. 191 КК України злочин є злочином з матеріальним складом та вважається закінченим з моменту спричинення тяжких наслідків (час настання суспільно небезпечних наслідків). Таким чином, саме з 22 грудня 2018 року (час настання суспільно небезпечних наслідків) розпочав свій перебіг строк давності.

Щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Отже, як кримінально-правова відповідальність, так і підстави звільнення від неї мають визначатися на час вчинення кримінального правопорушення, тобто йдеться про 22 грудня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, з метою правильного застосування закону про кримінальну відповідальність у часі з урахуванням положень ст. 5 КК України суд вважає за необхідне проаналізувати редакції ст. 12, 49, 191, 366 КК України, чинні як на момент вчинення злочину (22 грудня 2018 року), так і у подальшому, на предмет погіршення або поліпшення становища обвинуваченого.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018), які станом на час вчинення є злочином невеликої тяжкості та середньої тяжкості та станом на 22.12.2018 передбачає покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , а саме за ч. 1 ст. 366 КК України віднесене до категорії злочину невеликої тяжкості, а за ч. 2 ст. 191 КК України віднесене до категорії злочину середньої тяжкості.

За класифікацією злочинів, визначеною ст. 12 КК України у редакції від 10 листопада 2018 року, чинній станом на 22 грудня 2018 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, належало до злочину невеликої тяжкості та станом на час розгляду цього клопотання належить до кримінального проступку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції від 10 листопада 2018 року, чинній станом на 22 грудня 2018 року, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

За класифікацією злочинів, визначеною ст. 12 КК України у редакції від 10 листопада 2018 року, чинній станом на 22 грудня 2018 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, належало до злочину середньої тяжкості та станом на час розгляду цього клопотання належить до нетяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції від 10 листопада 2018 року, чинній станом на 22 грудня 2018 року, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Пункт 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції від 01 лютого 2025 року, чинній станом на дату розгляду клопотання, передбачає тотожні строки - три роки за ч. 1 ст. 366 КК України, за спливом яких особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального проступку та п`ять років за ч. 2 ст. 191 КК України, за спливом яких особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Отже суд не віднайшов підстав для зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність, оскільки жодна наступна редакція ст. 12, 49, 191, 366 КК України не поліпшувала становище обвинуваченого порівняно з редакцією, чинною на час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо перебігустроку давностіта можливостізастосування звільнення ОСОБА_3 від кримінальноївідповідальності зач. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

Даних про переривання або зупинення перебігу давності матеріали кримінального провадження не містять.

Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує переривання або зупинення строків давності з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства .

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недоотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід не нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо) .

Суду не надано відомостей про факт ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від досудового слідства, тобто відсутні підстави для застосування зупинення перебігу давності (ч. 2 ст. 49 КК України).

При цьому, суд враховує твердження прокурора про наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке перебуває на розгляді, які на її переконання свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 49 КК України, втім не вважає їх достатньо переконливими для констатування переривання перебігу строків давності у цьому кримінальному провадженні.

Так, положення ч. 3 ст. 49 КК України визначають, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. 1 та 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Втім, як вже зазначалось, відповідно до ч. 1, 5 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Окреслене положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу у національному законодавстві.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 1 ст. 62 Конституції України).

Ба більше, конституційний принцип презумпції невинуватості закріплено у кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві, зокрема, (1) відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, (2) особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. 1 ст. 17 КПК України).

Системний аналіз окреслених норм дає підстави для висновку, що винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, відтак і належним доказом для констатації факту переривання перебігу строків давності є вирок суду, що набрав законної сили, на чому також акцентував увагу захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 .

Зазначені висновки суду узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх рішеннях наголосив:

оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про наявність вироку, який набрав законної сили, на підтвердження того, що упродовж цього строку особа вчинила інший злочин, доводи адвоката в касаційній скарзі про наявність у справі обставин, що переривають перебіг строку давності є безпідставними (постанова ККС ВС від 12 березня 2019 року у справі № 682/514/17);

згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. Оскільки на момент розгляду питання про застосування до особи положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України вирок ухвалено не було, то підстав для переривання строків давності в суду не було (постанова ККС ВС від 03 червня 2021 року у справі № 344/7812/16);

факт вчинення особою нового злочину має бути підтверджений вироком суду, що набрав законної сили (постанови ККС ВС від 17 листопада 2022 року у справі № 305/2064/19 та від 11 січня 2024 року у справі 186/1405/17).

Таким чином суд констатує, що станом на час постановлення цієї ухвали минув трирічний та п`ятирічний строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у межах обвинувачення за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України не поширюється, позаяк вони не належать до переліку, визначеного ч. 5 ст. 49 КК України.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що станом на момент постановлення цієї ухвали наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України). Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України). Звільнення від кримінальної відповідальності не може відбуватися без ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та закриття кримінального провадження з цих підстав.

У контексті тверджень прокурора про висунення ОСОБА_3 обвинувачення у межах даного кримінального провадження № 42021222100000093, внесеного до ЄРДР 19.11.2021, суд зауважує, що встановлення факту вчинення особою злочину і, відповідно, констатація винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення є виключною компетенцією суду. Отже повідомлення особі про підозру та/або передання обвинувального акта до суду у розумінні ч. 3 ст. 49 КК України не можуть бути підставою для переривання строку притягнення до кримінальної відповідальності, позаяк викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті обставини встановлені не судом, а слідчим, прокурором.

Принагідно суд акцентує увагу, що за наслідками судового розгляду може бути ухвалений як обвинувальний, так і виправдувальний вирок (ст. 373 КПК України), і у разі ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 відповідно до ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право звернутись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Відтак у разі встановлення судом винуватості ОСОБА_3 у межах висунутого йому обвинувачення у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР 19.11.2021 року за № 42021222100000093, прокурор не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку, передбаченому ст. 460 КПК України.

Виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, кримінальні правопорушення мали місце 22.12.2018, відтак на час судового розгляду справи сплинув, передбачений п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції ЗУ від 01.02.2025) трирічний та п`ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частин 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суд першої інстанцій має обов`язок роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Не роз`яснення судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що спричинить неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною, і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти закриття провадження з відповідних підстав, адвокатом подане відповідне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які повністю ними підтримані в судовому засіданні.

З`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_3 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.

Кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222100000093, № 12023221090000539 та № 12023221090000538, які були об`єднані з кримінальним провадженням, внесеним доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42021222100000093 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України суд вважає необхідним закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023221090000540 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України підлягає подальшому розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілим Кегичівською селищною радою Харківської області пред`явлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень в загальному розмірі 288907 гривень 50 копійок.

Проте, нормами статті 129 КПК України встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову чи відмову у ньому, може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Окрім того, пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989 року, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином,цивільний позовпотерпілого вчастині стягненняматеріальної шкодиза вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.291,ч.1ст.366КК Україниу розмірі187860,34гривні,суд вважаєза необхіднезалишити безрозгляду,з роз`ясненнямправа назвернення зпозовом упорядку цивільногосудочинства, оскільки закриття провадження не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Речові докази відсутні. Арешт не накладався.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання стягнення процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат та такі витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Оскільки ст. 126 КПК визначено, що розподіл процесуальних витрат може бути вирішено й ухвалою суду, то у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат, про що зазначено у правових позиціях, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 598/1781/17.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України закривається на підставі ст. 49 КК України у зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

В зв`язку з вищевикладеним суд покладає на ОСОБА_3 сплату процесуальних витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/121-22/7411-БТ від 14.12.2022 у розмірі 7551,20 гривень на користь держави.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 118, 126, 128, 284-286, 288, 371-372, 376, 395 КПК України, ст. 49 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності.

Кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222100000093, № 12023221090000539 та № 12023221090000538, які були об`єднані з кримінальним провадженням, внесеним доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42021222100000093 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в частині вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.291,ч.1ст.366КК Україниу розмірі187860,34гривні залишити без розгляду, роз`яснивши право потерпілого на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/121-22/7411-БТ від 14.12.2022 у розмірі 7551 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят однієї) гривні 20 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1