Постанова

від 12.03.2025 по справі 707/2377/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/356/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2377/21 Категорія: 302010000 Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Черкаси :

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіКарпенко О.В., Сіренко Ю.В.секретарЛюбченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ШимановськогоА.В. на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2024 (повний текст складено 27.11.2024, суддя в суді першої інстанції Суходольський О.М.) у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та Будищенської сільської ради до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав приватної власності, зобов`язання повернення державі земельних ділянок водного фонду,

в с т а н о в и в :

у жовтні 2021 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та Будищенської сільської ради, звернувся до суду з позовом, яким просив усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ та територіальній громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» від 15.04.2011 № 8-15, в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0117, площею 0,1000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з одночасним припиненням речового права на неї;

- скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га в Державному земельному кадастрі, із одночасним припиненням на неї речового права ОСОБА_1 від 03.04.2024 № 54410995;

- зобов`язання ОСОБА_1 в її поверненні державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальній громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Свидівоцької сільської ради «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 » від 11.07.2008 № 23-10 надано дозвіл на розробку проекту відводу на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в адміністративних мажах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням сесії Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» від 15.04.2011 № 8-15, затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га, а п. 3 вказаного рішення земельну ділянку віднесено до категорії земель землі не надані у власність або користування.

На посвідчення відповідного права власності ОСОБА_2 на передану у власність земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0117, площею 0,1000 га останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 26.05.2011, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 712490001001079.

Прокурор зазначає, що рішення сесії Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» від 15.04.2011 № 8-15, в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки за кадастровим номером7124986000:04:005:0117, а також зміни її цільового призначення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, зокрема, в частині неможливості перебування земель, зайнятих прибережними захисними смугами у приватній власності;порушення порядку встановлення цільового призначення земельних ділянок;відведення землі для містобудівних потреб без наявності розроблених та затверджених детального плану території або іншої містобудівної документації; відсутності погодження проектів із землеустроюцентральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;відведення ділянки за рахунок захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби; відведення ділянки в межах охоронної зони повітряних ліній електропередач ЛЕП ПЛ-110 кВ Поляна-Сокирно-1.

У подальшому, на підставі технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки площами по 0,0500 га, розроблені Комунальним підприємством «Земля» Черкаської міської ради від 2011 року, здійснено поділ земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117, площею 0,1000 га, наданої ОСОБА_2 на 2 окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га.

На посвідчення відповідного права власності ОСОБА_2 на новосформовану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 192630 від 01.08.2012.

На посвідчення відповідного права власності ОСОБА_2 на новосформовану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 192648 від 01.08.2012.

У послідуючому по результатам укладення ряду договорів купівлі-продажу вказаних земельних ділянок їх дійсним власником на момент подачі позову була ОСОБА_8 .

На посвідчення речового права ОСОБА_8 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0119, державним реєстратором в особі приватного нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідні відомості та зареєстровано за ОСОБА_8 речове право № 40616368 від 18.12.2021.

На посвідчення речового права ОСОБА_8 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, державним реєстратором в особі приватного нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідні відомості та зареєстровано за ОСОБА_8 речове право № 40616286 від 18.12.2021.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави не з її волі, вона має бути повернута незаконним володільцем на користь держави.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.06.2024 залучено до участі у справі нових співвідповідачів ОСОБА_1 (поточного власника спірних земельних ділянок) та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, залучено ОСОБА_8 , як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, виключивши її з числа відповідачів, залучено ОСОБА_7 як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2024 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на те, що органом місцевого самоврядування був порушений порядок надання у власність громадянам спірної земельної ділянки, оскільки належним чином не дотримано процедури зміни її цільового призначення та фактично фізичній особі надано у приватну власність земельну ділянку водного фонду, що суперечить законодавству.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ШимановськийА.В. 06.01.2025 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відхилення позовних вимог.

Вказує, що ОСОБА_2 діяв правомірно, звертаючись до державних органів з метою отримання у власність земельної ділянки та мав право розраховувати на належне виконання своїх функцій з їх боку. При цьому відповідач ОСОБА_1 , як добросовісний набувач майна, не має нести тягар щодо позбавлення права власності у зв`язку з неналежним виконанням державними органами своїх повноважень.

За таких обставин втручання у право власності приватної особи буде непропорційним та порушуватиме законну мету, чим суперечитиме статті першій першого протоколу Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також відповідній практиці ЄСПЛ.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суд першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обгрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що рішенням Свидівоцької сільської ради від 11.07.2008 № 23-10 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту відводу на земельну ділянку у власність площею 0,1000 га, під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту АДРЕСА_1 за рахунок земель не наданих у власність та користування.

На підставі даного рішення Свидівоцької сільської ради, ТОВ «Геоземпроект» розроблено ОСОБА_2 землевпорядну документацію, згідно описової частини якої земельна ділянка відводиться у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд за рахунок земель, що обліковуються, як землі не надані у власність або користування.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 15.04.2011 № 8-15 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером7124986000:004:005:0117, площею 0,1000 га.

18.04.2024 від експерта до суду надійшов висновок від 01.04.2024 №0104/24-3, наданий на виконання ухвали від 15.02.2023.

Згідно зазначеного висновку експерта (а.с.7-44 т.4) встановлено, що архівна земельна ділянка з катастровим номером 7124986000:04:005:0117 ймовірно потрапляє повністю, площею 0,1000 га. (1000 м2) в зону Кременчуцького водосховища р. Дніпро, а саме розташована приблизно на відстані 23,6м 22,6м від урізу водного дзеркала Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, внутрішня межа якого проходить на рівні нормального підпірного рівня та відповідає позначці 81.00м БС станом на день її відведення у приватну власність на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 15.04.2011 №8-15 та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №192648 від 26.11.2011. Відстань визначалась станом на день обмірів 22.06.2023. Архівна земельна ділянка з катастровим номером 7124986000:04:005:0117 ймовірно потрапляє повністю, а саме площею 0,1000 га (1000 м2), до 116-метрової зони від гребня Будище-Свидівоцької дамби (краю дорожнього полотна) в бік Кременчуцького водосховища р. Дніпро станом на день її відведення у приватну власність на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 15.04.2011 №8-15 та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №192648 від 26.11.2011. Відстань визначалась станом на день обмірів 22.06.2023. Земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:04:005:0119, площею 0,0500 га (500 кв.м.) та 7124986000:04:005:0120, площею 0,0500 га. (500 кв.м.) потрапляють усією площею в 100-метрову зону від лінії води Кременчуцького водосховища р. Дніпро, що відповідає позначці 81,26 мБс станом на день проведення обмірів 22.06.2023. Відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на р.Дніпро до вищезазначених земельних ділянок становить 23,6 м.- 22,6 м. на день обмірів. Земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:04:005:0119, площею 0,0500 га (500 кв.м.) та 7124986000:04:005:0120, площею 0,0500 га (500 кв.м.) потрапляють повністю, площею 0,0500 га (500 м2) до 116-метрової зони від гребня Будище-Свидівоцької дамби (краю дорожнього полотна) в бік Кременчуцького водосховища р.Дніпро станом на день проведених обмірів. Земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:04:005:0119, площею 0,0500 га (500 кв.м.) та 7124986000:04:005:0120, площею 0,0500 га. (500 кв.м.), які розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, у межах населеного пункту с. Свидівок потрапляють до охоронної зони повітряних ліній електропередач ЛЕП ПЛ-110 кВ Поляна-Сокирно-1 частково, а саме площею 0,0863 га. (охоронна зона навколо інженерних комунікацій (код 1.08) у зв`язку з розташуванням земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:04:005:0119, 7124986000:04:005:0120 в межах електромережі на підставі п.7 охоронні зони електричних мереж «Правил охорони електричних мереж», затверджених Постановою КМУ від 04.03.1997, №209 уздовж повітряних ліній електропередач ЛЕП ПЛ-110 кВ Поляна-Сокирно-1 у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на таку відстань по горизонталі встановлюється в розмірі 20 метрів 110 кВ.

Для встановлення обставин перебування спірних земельних ділянок в межах прибережної-захисної смуги Кременчуцького водосховища ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснено всі необхідні обміри та встановлено 100-метрову зону від нормального підпірного рівня Кременчуцького водосховища р. Дніпро (НПР) від 81,00 мБс, який визначено паспортом даного штучно створеного водного об`єкту, що підтверджується листом ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 10-28-0.5-1177/2-21 від 24.05.2021.

Вказана 100-метрова зона фактично становить нормативно визначений розмір прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Згідно проведенихДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»геодезичних обмірів, спірна земельна ділянка повністю входить до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

У той же час, відповідно до листа Будищенської сільської ради № 02-17/2276 від 28.05.2021, як представника Будищенської об`єднаної територіальної громади, до складу якої з 2020 року входить і Свидівоцька сільська рада, прибережна захисна смуга в межах спірних земельних ділянок не визначалась, а відповідна проектна документація не розроблялась і не затверджувалась.

Таким чином Свидівоцькою сільською радою під час відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим №7124986000:004:005:0117, площею 0,1000 га, за рахунок якої у подальшому сформовано спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га порушено порядок встановлення їх цільового призначення, оскільки в силу вимог ст. 4 ВК України землі, зайняті прибережними захисними смугами, являються землями земель водного фонду та не можуть бути забудовані.

Землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Вказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц.

Крім того, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогамЗК України(перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених уст. 59 цього Кодексу.

Відтак, передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 площею 0,1000 га, за рахунок якої у подальшому сформовано спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га для потреб будівництва створює реальну загрозу раціонального цільового використання спірних земель та їх охорони саме, як земель водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро), що й обумовило звернення до суду прокурора з позовом у цій справі.

Як зазначено вище, земельна ділянказа кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 площею 0,1000 гапередана увласність ОСОБА_2 , за рахунок якої сформовано спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га, мають в своєму складі землі водного фонду прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Однак рішенням Свидівоцької сільської ради«Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» від 15.04.2011 № 8-15цільове призначення земельної ділянкиза кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 площею 0,1000 гапереданої увласність ОСОБА_2 визначено, якземлі не надані у власність або користування, що створює загрозу раціонального цільового її використання та охорони саме, як земель водного фонду прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Правовим наслідком прийняття органом місцевого самоврядування акту, який суперечить Конституції або законам України, відповідно до ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 21 ЦК України є визнання його незаконним в судовому порядку.

Відповідно п. «а» ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Незаконністьрішення Свидівоцької сільської радивід 15.04.2011 № 8-15 підтверджується також листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.4-676/90-21 від 09.06.2021, актом перевірки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 251-ДК/290/АП/09/01/-21 від 04.06.2021 та листом Державної екологічної інспекції Центрального округу № 03.1-18/3547 від 05.07.2021.

Таким чином, рішення сесії Свидівоцької сільської ради від 15.04.2011 № 8-15, в частині затвердження проекту із землеустрою щодо передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0117, а також зміни її цільового призначення прийняте всупереч ст. ст. 20, 58, 59, 84, ч. 9 ст. 118, 186-1 ЗК України, ст. ст. 4 ВК України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №801/13164/2012.

Відповідно до листа Департаменту будівництва Черкаської ОДА № 814/01.01-12 від 01.06.2021, передача у приватну власність земельної ділянкиза кадастровим номером 7124986000:004:005:0117, площею 0,1000 газдійснена без розроблення, погодження та затвердження належної містобудівної документації, яка б надавала можливість передачі її у приватну власність.

У проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в порушення вимог ст. 186 ЗК України відсутній належний, наданий у відповідності до вимог містобудівного законодавства, висновок про його погодження або відмову в погодженні відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації.

Таким чином, затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, Свидівоцькою сільською радою порушено вимоги ст. 186 ЗК України щодо необхідності погодження проекту відведення відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА.

Кременчуцьке водосховище р. Дніпро є штучно створеним водним об`єктом, рівень якого регулюється в залежності від умов, що складаються в певний період року.

Для захисту від затоплення водами Кременчуцького водосховища навколо розташованих населених пунктів і сільськогосподарських угідь побудовано Будище-Свидівський захисний масив.

Будище-Свидівська захисна дамба, як об`єкт нерухомості, знаходиться у державній власності та перебуває на балансі та оперативному віданні Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, яке є її обслуговуючою організацією.

Земельну ділянку на якій знаходиться Будище-Свидівська захисна дамба передано Черкаському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ (на момент передачі Управління служби експлуатації та технагляду за будівництвом захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі відповідно до архівної довідки про створення Черкаського регіонального управління водних ресурсів) розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 209-р від 02.04.1973 під будівництво захисної дамби, попередньо вилучивши її у попередніх землекористувачів.

Технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність, що підтверджується листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 411/13 від 18.05.2021.

Згідно вказаного листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ спірна земельна ділянка розташована в межах 2 та 3 пікетів на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.

Факт перебування спірних земельних ділянок за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га, які сформовано за рахунок переданої у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 площею 0,1000 га в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби також підтверджується відповідною план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової зони, яка фактично і становить технічно-експлуатаційну зону дамби, розробленою ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (лист№ 10-28-0.5-1177/2-21 від 24.05.2021).

Тобто з передачею спірним рішенням Свидівоцької сільської ради у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 фактично передану у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить ст. ст. 58, 59 ЗК України.

Крім того, при прийнятті рішення Свидівоцькою сілською радою від 15.04.2011 № 8-15, Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховища (на момент відведення Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність, що підтверджується листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 411/13 від 18.05.2021 та є порушенням вимог ч. 2 ст. 123 ЗК України.

За таких умов, порушено право власності держави на захисну гідроспоруду частину Будище-Свидівської захисної дамби.

Установлено, що в межах земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117, за рахунок якої сформовано земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га знаходяться повітряні лінії електропередач ЛЕП ПЛ-110 кВ Поляна-Сокирно-1.

Факт перебування спірних земельних ділянок в охоронній повітряних ліній електропередач ЛЕП ПЛ-110 кВ Поляна-Сокирно-1, відображено в матеріалах геодезичних обмірів, виготовлених ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надісланих листом№ 10-28-0.5-1177/2-21 від 24.05.2021.

При цьому, Свидівоцькою сільською радою спірним рішенням передано ОСОБА_2 земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до пункту 8 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04.03.1997 (далі за текстом - Правила) забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, зокрема будувати житлові, громадські та дачні будинки.

Так, п. 5 Правил встановлено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань для повітряних ліній напругою 110 кВ - 20 метрів.

Таким чином, відведенням ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117 для індивідуального дачного будівництва, без встановлення обмежень на їх використання, в частині можливості будівництва споруд в межах охоронної зони повітряної лінії електропередач, порушує пряму заборону на використання таких земель з метою забудови.

Як встановлено раніше, земельна ділянка за кадастровим номером7124986000:04:005:0117, площею 0,1000 га, у приватну власність ОСОБА_2 для потреб індивідуального дачного будівництва фактично передана за рахунок прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

На посвідчення відповідного права власності ОСОБА_2 на передану у власність земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0117, площею 0,1000 га, останньому було виданодержавний акт на право власності на земельну ділянку від 26.05.2011, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 712490001001079.

Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду (прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро), які не можуть бути забудовані на землі не надані у власність та користування (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), призвела до її вибуття з власності територіальної громади с. Свидівок саме, як земель водного фонду і набуття на неї права приватної власності ОСОБА_2 .

На підставі технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки площами по 0,0500 га, розроблені Комунальним підприємством «Земля» Черкаської міської ради від 2011 року, здійснено поділ земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:004:005:0117, площею 0,1000 га, наданої ОСОБА_2 на 2 окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га та 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га.

На посвідчення права власності ОСОБА_2 на новосформовану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 192630 від 01.08.2012.

На посвідчення права власності ОСОБА_2 на новосформовану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 192648 від 01.08.2012.

Так, на підставі договору купівлі-продажу №2139 від 30.08.2012, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , до останньої перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0119, площею 0,0500 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту, яке на підставі договору купівлі-продажу №5796 від 26.12.2019 перейшло до ОСОБА_9 , та яке на підставі договору купівлі-продажу №251 від 18.02.2021 перейшло до ОСОБА_8 .

На посвідчення речового права ОСОБА_8 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0119, державним реєстратором в особі приватного нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідні відомості та зареєстровано за ОСОБА_8 речове право № 40616368 від 18.12.2021.

На підставі договору купівлі-продажу № 2143 від 30.08.2012, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до останнього перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, площею 0,0500 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту, яке на підставі договору купівлі-продажу № 5791 від 26.12.2019 перейшло до ОСОБА_4 , яке на підставі договору купівлі-продажу № 249 від 18.02.2021 перейшло до ОСОБА_8 .

На посвідчення речового права ОСОБА_8 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:004:005:0120, державним реєстратором в особі приватного нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідні відомості та зареєстровано за ОСОБА_8 речове право № 40616286 від 18.12.2021.

Відповідно до рішення Будищенської сільської ради № 1-6/VIII від 16.11.2020, з урахуванням розпорядження КМУ «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» № 541-р від 06.05.2020 розпочато процедуру реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.09.2021 Свидівоцька сільська рада перебуває в стані припинення.

Після проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, відповідач (на той момент) ОСОБА_8 вчинено активні дії щодо об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0119 площею 0,0500 га та земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0120 площею 0,0500 га, фактично створено нову земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га. У подальшому, на підставі договору дарування між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Корчемною М.В., за ОСОБА_7 зареєстроване речове право від 12.10.2023 №52095668 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га. На підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., за ОСОБА_1 зареєстроване речове право від 03.04.2024 №54410995 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га.

Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

Частиною 3 статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Згідно ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

За обставин цієї справи прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомив уповноважених суб`єктів щодо можливого звернення до суду за захистом прав держави, що скаржником під сумнів не ставиться та не заперечується.

За відсутності належного реагування повноважних державних органів по заявленню позовних вимог про повернення у власність держави спірної земельної ділянки, прокурор правомірно самостійно звернувся з позов у цій справі до суду, що скаржником в апеляційній скарзі під сумнів не ставиться.

Далі, згідно зі статтями19,20 ЗК Україниземлі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною другоюстатті 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно з частиною першоюстатті 58 ЗК України тастаттею 4 ВК Українидо земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них. Отже до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд констатує, що спірні земельні ділянки відповідача ОСОБА_1 відносятьсядо земельводного фонду,так якзнаходиться вмежах технічно-експлуатаційноїзони державноїгідротехнічної споруди,що відповідаєвимогам ст.4ВК Українита підтверджуєтьсянаявними усправі доказами,зокрема,висновком судовогоексперта від 01.04.2024 №0104/24-3, що скаржником також у поданій скарзі не заперечується та не спростовується.

Стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття земель водного фонду у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертоїстатті 84 ЗК Україниземлі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством, - на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо (частина четвертастатті 59 ЗК України у редакції, станом на час прийняття оспорюваного в цій справі рішення).

Частинами 1,3статті 63ЗК Українив редакціїна часприйняття оспорюваногорішення передбачалося,що длязабезпечення експлуатаціїта захистувід забруднення,пошкодження іруйнування,зокрема,гідротехнічних споруд,на берегахрічок виділяютьсяземельні ділянкисмуг відведенняз особливимрежимом використання. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Згідно ч. 1 ст. 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать і землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (ч. 1, п. г) ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, установивши, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим - обмеження в обороті (статті20,21,63, 84 ЗК України), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність спірного рішення органу місцевого самоврядування (рішення Свидівоцької сільської ради від 15.04.2011 № 8-15, в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0117, площею 0,1000 га), відповідно, відповідач незаконно отримав у приватну власність земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться в межах технічно-експлуатаційної зони державної гідротехнічної споруди «Будище-Свидівська дамба».

Крім того, апеляційний суд враховує, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови ВП ВС від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36), від 16.01.2019 у справі №755/9555/18 (пункт 25), від 21.08.2019 у справі №805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26.02.2020 у справі № 287/167/18-ц (пункт 52)).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер (висновки ВП ВС, викладені у постановах від 24.04.2018 у справі №401/2400/16-ц, від 15.05.2018 у справі №809/739/17, від 20.09.2018 у справі №126/1373/17).

Оскільки прийняття відповідного рішення розпорядником земель (за обставин цієї справи сільською радою) є одним із елементів набуття особою права власності не земельну ділянку (фактично підставою для цього), у разі встановлення незаконності виникнення такого права у зв`язку з допущеними порушенням законодавства при прийнятті такого рішення, воно може бути скасоване судом.

Отже висновки суду першої інстанції в цій справі по суті вимог про визнання незаконним та скасування рішень сільської ради є вірними.

Згідно ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За правовим висновком ВС від 18.11.2020 у справі №154/883/19-ц тлумачення наведеної норми права свідчить про те, що способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином суд у цій справі вірно зазначив про необхідність скасування державної реєстрації речових прав (права власності) на нерухоме майно, що є належним способом захисту порушених прав.

Одночасно, апеляційний суд вважає, що посилання суду першої інстанції на необхідність задоволення позовної вимоги про усунення перешкод державі шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га в Державному земельному кадастрі, із одночасним припиненням на неї речового права ОСОБА_1 від 03.04.2024 № 54410995 не буде ефективним способом захисту порушеного права, адже задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації речових прав (права власності) та зобов`язання повернути таку земельну ділянку законному власнику є підставою для державного реєстратора внести відповідні зміни стосовно особи власника нерухомого майна та припинилися усі речові права даної особи відносно вказаної земельної ділянки, втому числі і відомості занесені в ДЗК.

Саме по собі рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу особі у власність спірної земельної ділянки ( що є по суті рішенням про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) та зобов`язання цієї ж особи повернути земельну ділянку державі, із одночасним скасуванням державної реєстрації речових прав відповідача на нерухоме майно вже є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача. Відтак, зазначену позовну вимогу слід відхилити.

Додатково апеляційний суд приймає до уваги, що кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до ЄКПЛ).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Усунення перешкод державі у здійсненні нею права користування та розпоряджання спірною земельною ділянкою переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду, як така, що знаходиться в межах технічно-експлуатаційної зони державної гідротехнічної споруди.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо (ч.3 ст.63 ЗК України).

Отже таке використання земельних ділянок водного фонду, яке не сприятиме досягненню зазначених цілей, може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей, у тому числі, через неналежну експлуатацію гідротехнічної споруди, яка знаходиться на відповідному водному об`єкті.

З огляду на це закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина другастатті 59 ЗК України), а користування земельних ділянок у межах, зокрема, смуг відведення - переліком визначених цілей.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третястатті 13 Конституції України). Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьомастатті 41 Конституції України, частина третястатті 1 ЗК України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (частина першастатті 50 Конституції України).

У спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина першастатті 50 Конституції України, частина третястатті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті18,19, пункт «а» частини першої статті91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. пункт 127 постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, пункт 148 постанови ВП ВС від 14.11.2018 №183/1617/16, пункт 53 постанови ВП ВС від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

З огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані норми права, немає невідповідності заходу втручання держави у право власності поточного власника спірної земельної ділянки ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.У справі, рішення в якій переглядається, суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки водного фонду, спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу на землю, у збереженні захисних смуг, недопущенні зміни цільового призначення земель водного фонду, та їх передання у власність.

Заволодіння приватними особами ділянками водного фонду всупереч чинному законодавству, без законного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

За таких обставин апеляційний суд відхиляє апеляційні аргументи стосовно правомірності набуття ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, та наявність порушень лише з боку державних органів, адже відповідне порушення призвело до такої істотності негативного впливу на суспільні інтереси щодо збереження природного середовища, які виправдовують обмеження однієї приватної особи у реалізації її права власності.

Крім того, повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки, як земель водного фонду.

З огляду на вказане у втручанні держави у право мирного володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою водного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами, які полягають, зокрема, у відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади на цю ділянку та у збереженні прибережної захисної смугиКременчуцького водосховища та його захисної дамби.

На підставі зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ця ділянка розташована на незначній відстані від урізу води, інформація про що є загальновідомою. Отже, ОСОБА_1 міг і повинен був розуміти, що ця ділянка належить до земель водного фонду, і її отримання у власність є неможливим на підставі імперативних вимог законодавства України. За таких обставин неможливо робити висновки про те, що втручання у право власності того об`єкта, який ОСОБА_1 за добросовісної поведінки не міг отримати, є для нього надмірним тягарем. Немає жодних підстав вважати, що перед набуттям спірної земельної ділянки у власність існували перешкоди самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вимогами законодавства та дійти висновку щодо режиму земельної ділянки.

Отже,спірна земельна ділянка не могла бути передана у власність, оскільки для цього існували законодавчі перешкоди, про які ОСОБА_1 як сторона договору купівлі-продажу знав чи повинен був знати.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення земельної ділянки та вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, з огляду на що він не може бути позбавлена права власності на земельну ділянку.

Такі правові висновки зроблено у постанові ВС від 08.01.2025 у справі №695/558/19 за аналогічних фактичних обставин.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2024 у даній справі у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права слід скасувати в частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод державі шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га в Державному земельному кадастрі, із одночасним припиненням на неї речового права ОСОБА_1 від 03.04.2024 № 54410995, які слід відхилити, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги.

Також рішення суду першої інстанції слід змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін.

На підставі ст. 141 ЦПК України, за розгляд справи судом першої інстанції пропорційно до задоволеної частки позову (3/4) стягнути зі Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі по 2069,06 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2024 у даній цивільній справі скасувати в частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод державі шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га в Державному земельному кадастрі, із одночасним припиненням на неї речового права ОСОБА_1 від 03.04.2024 № 54410995, та змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін.

Позовні вимоги заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та Будищенської сільської ради, про усунення перешкод державі шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0513 площею 0,1000 га в Державному земельному кадастрі, із одночасним припиненням на неї речового права ОСОБА_1 від 03.04.2024 № 54410995, - відхилити.

Стягнути зі Свидівоцької сільськоїради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,ГУ Держгеокадаструу Чернігівськійобласті накористь Черкаськоїобласної прокуратурисудовий збірза розглядсправи судомпершої інстанціїу розміріпо 2069,06грн.з кожного.

У решті рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2024 у даній цивільній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 12.03.2025.

Суддя-доповідач

Судді