Ухвала

від 13.03.2025 по справі 509/2573/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про самовідвід судді

Справа № 509/2573/18

Номер провадження 2/495/240/2025

13 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 07.03.2025 заяву судді Волкової Ю.Ф. про самовідвід було задоволено.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2025 № 456 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із самовідводом судді Волкової Ю.Ф. та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.03.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімовій Н.Д.

Цивільна справа отримана була суддею 13.03.2025.

У ході підготовки справи до судового розгляду, суддя Анісімова Н.Д. дійшла до висновку про необхідність заявити собі самовідвід у якості головуючої по розгляду зазначеної цивільної справи, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Вирішуючи питання про самовідвід суддя виходить з такого.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

Відвід (самовідвід) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» закріпив, що ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algaro v. Spain; постанова від 28 жовтня 1998 року) ЄСПЛ зазначив, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.

У рішеннях від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» ЄСПЛ наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Необхідність судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи у будь-якому випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді та про задоволення такої заяви підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій виснувала, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.

Тобто розгляд питання про відвід є виконанням вимог статті 6 Конвенції щодо забезпечення принципу неупередженості і має бути максимально безстороннім та об`єктивним з метою усунути будь-які сумніви в забезпеченні незалежною державою принципу справедливості судочинства.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Так, суддею встановлено, що у провадженні судді перебувала заява відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Прийомової О.Ю. від розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової Ольги Юріївни від розгляду цивільної справи № 509/2573/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності було задоволено.

У ході розгляду вказаної заяви про відвід суддею повністю досліджувалися матеріали цивільної справи ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, та надавалася оцінка певним доказам.

Тому для виключення будь-якого законного сумніву у учасників справи та стороннього спостерігача, що я, як головуюча суддя у цій справі, можу бути небезсторонньою, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Враховуючи викладене, обставини, що зазначені вище, свідчать про неможливість прийняття до свого провадження та розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст. 36 ЦПК України, ст. 15 Кодексу суддівської етики.

Керуючись ст. 14, 36, 39, 40, 258-260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заявити собі - судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімовій Наталі Дмитрівни, самовідвід від участі як головуючої по розгляду цивільної справи № 509/2573/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

Передати цивільну справу № 509/2573/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення І сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д.Анісімова