Ухвала

від 13.03.2025 по справі 200/1644/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

13 березня 2025 року Справа №200/1644/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення не виплаченої додаткової винагороди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297781,43 грн.;

- стягнути не виплачену додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297781,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Позивач є співробітником Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області і у позовній заяві зазначає, що передумовою звернення до суду з даним позовом стало неналежне, як на його думку, виконання відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/159/23.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №200/159/23, яке набрало законної сили 21.12.2023, Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі до 30000,00 грн. на місяць (пропорційно відпрацьованого часу) за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2023 року.

Листом Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області від 13.02.2024 №36.07-59 Службі судової охорони надано розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року на виконання рішення суду від 20 листопада 2023 року у справі №200/159/23. Заборгованість з виплати додаткової грошової допомоги складає 297781,43 грн.

У відповідь на запит позивача Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області листом від 25.02.2025 з додатками повідомило, що Службою ведеться робота щодо отримання з Державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби додаткової винагороди на підставі рішень суду. Щодо строків виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду зазначено, що після надходження на рахунок коштів для виплати ОСОБА_1 зазначена сума буде перерахована у найкоротший термін.

Спір між сторонами щодо розміру заборгованості відсутній.

Водночас, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону №1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку ст. 382-3 КАС України подати до суду першої інстанції письмову заявою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення або в порядку статті 383 КАС України - заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 07 листопада 2022 року у загальній сумі 297781,43 грн. охоплюється рішенням суду у справі №200/159/23 та належить до предмета його виконання, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежного його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту у вигляді визнання протиправною бездіяльності щодо виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 07 листопада 2022 року у загальній сумі 297781,43 грн. та її стягнення - є одним із способів виконання рішення суду у справі №200/159/23.

Отже, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 382-3, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі №120/13369/23.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №200/1644/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення не виплаченої додаткової винагороди.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.В. Ушенко