Рішення
від 03.03.2025 по справі 520/7216/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року № 520/7216/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Крамної А.М.,

представника позивача Журавля В.А.,

представника позивача Георгієвського Ю.В.,

представника позивача Григоренка О.В.,

представника відповідача Коренюк А.С.,

представника відповідача Аландаренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Національної академії правових наук України до Державної аудиторської служби України, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національну академію наук України про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування звіту,

В С Т А Н О В И В:

Національна академія правових наук України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо призначення та проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р. та щодо складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6;

- визнати протиправними та скасувати звіт Державної аудиторської служби України від 22.02.2024 № 000300-20/6.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо призначення та проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р. та щодо складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6. Також, позивач посилався на те, що звіт Державної аудиторської служби України від 22.02.2024 № 000300-20/6 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Державна аудиторська служба України, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Національною академіє наук України подано до суду пояснення, в яких зазначила, що у період 2018-2023 роки теми фундаментальних досліджень Національної академії правових наук України пройшли у встановленому порядку експерте оцінювання та отримали згідно з висновками Експертної ради чітку оцінку відповідно до вимог підпункту 9.1 пункту 9 Порядку проведення експертизи, а саме «тема фундаментальних досліджень позитивно оцінюється і визнається доцільність її виконання».

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

В судове засідання представники позивача прибули, позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

В судове засідання представники відповідача прибули, проти позовної заяви заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2023 року Державна аудиторська служба України прийняла наказ № 212 «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 року, який оприлюднила на своєму офіційному вебсайті 10.07.2023 року без відповідних додатків до нього. Зазначений наказ було розміщено в розділі «План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на I квартал 2023 року.

10.07.2023 року заступник Голови Державної аудиторської служби України Шкуропат О.Г. листом вих. № 000300-14/7743-2023 повідомив Національну академію правових наук про початок проведення з 31.07.2023 року державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 рік. Зазначеним листом також було повідомлено, що відповідальною особою за проведення заходу державного фінансового контролю визначено головного державного аудитора відділу державного фінансового аудиту в галузі освіти Департаменту контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації ОСОБА_1 . Цей лист було отримано Національною академією правових наук 18.07.2023 року вх. № 309.

26.07.2023 року заступник Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. видала направлення № 959-НК головному державному аудитору ОСОБА_1 та направлення № 958-НК заступнику начальника відділу контролю у галузі освіти, науки спорту та інформації ОСОБА_2 для проведення ними державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України з метою проведення ними аналізу і перевірки законності та ефективності управління і використання бюджетних коштів, досягнення економії, цільового використання та результативності під час виконання бюджетних програм, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової і бюджетної звітності, функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту з 31.07.2023 року по 12.01.2024 року, які було вручено під розпис Головному ученому секретареві НАПрН України Гетьману Є.А. 31.07.2023 року.

31.07.2023 року головний державний аудитор Гаврилюк О.В., як особа, яку було визначено відповідальною за проведення аудиту, та заступник начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Північно-східного офісу Держаудитслужби Синицина Н.А. здійснили вихід до Національної академії правових наук України за її місцезнаходженням: м. Харків, вул. Пушкінська (наразі вулиця Григорія Сковороди), 70, під час якого оголосили Головному ученому секретареві НАПрН Гетьману Є.А. про початок державного фінансового аудиту з 31.07.2023 року.

31.07.2023 року членам аудиторської групи було надано доступ до документації Національної академії правових наук за її місцезнаходженням: м. Харків, вул. Пушкінська (наразі вулиця Григорія Сковороди), 70.

З 07.08.2023 року по 17.08.2023 року члени аудиторської групи на ім`я Президента НАПрН України ОСОБА_3 направляли запити № № 1-5 щодо надання письмових пояснень з приводу питань, що виникали в ході аудиторської перевірки. На зазначені запити Президент НАПрН ОСОБА_3 у встановлені в них строки надавав державним аудиторам листи з поясненнями щодо поставлених питань.

18.08.2023 року Голова Держаудитслужби Басалаєва А.В. видала направлення № 1043-НК головному державному фінансовому інспектору Коренюк А.С. для її участі в державному фінансовому аудиті з метою проведення ним аналізу і перевірки законності та ефективності управління і використання бюджетних коштів, досягнення економії, цільового використання та результативності під час виконання бюджетних програм, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової і бюджетної звітності, функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту з 21.08.2023 року по 12.01.2024 року, яке було вручено під розпис Головному ученому секретареві НАПрН України Гетьману Є.А. 21.08.2024 року.

З 28.08.2023 року по 12.09.2023 року члени аудиторської групи на ім`я Президента НАПрН України ОСОБА_3 направляли запити №№ 6-10 щодо надання письмових пояснень з приводу питань, що виникали в ході аудиторської перевірки. На зазначені запити Президент НАПрН ОСОБА_3 у встановлені в них строки надавав державним аудиторам листи з поясненнями щодо поставлених питань.

15.09.2023 року Держаудитслужба звернулася листом № 000300-14/10606-2023 до Міністерства юстиції з проханням виділити для проведення державного фінансового аудиту виконання Національною академією правових наук України бюджетних програм за період 01.01.2021 року по 30.06.2023 року фахівця, який має науковий ступень та зможе проаналізувати наукові роботи на предмет їх актуальності, доцільності, відповідності вимогам Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і технічним завданням, а також оцінити стан їх впровадження.

04.10.2023 року Міністерство юстиції України листом № 130421/144220-11-23/11.3.1 повідомило Державну аудиторську службу України про те, що для проведення зазначеного державного фінансового аудиту визначено директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції ОСОБА_4 .

05.10.2023 року Голова Держаудитслужби ОСОБА_5 видала направлення № 1228-НК на ім`я директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України ОСОБА_4 для його участі в державному фінансовому аудиті з метою проведення ним аналізу і перевірки законності та ефективності управління і використання бюджетних коштів, досягнення економії, цільового використання та результативності під час виконання бюджетних програм, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової і бюджетної звітності, функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту з 09.10.2023 року по 27.10.2023 року, яке було вручено під розпис Головному ученому секретареві НАПрН України ОСОБА_6 09.10.2023 року.

З 09.10.2023 року по 27.10.2023 року директором Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України ОСОБА_4 без звернення до Національної академії правових наук про надання йому матеріалів наукових досліджень проаналізовано 35 тем фундаментальних досліджень наукових установ Національної академії правових наук, за результатом аналізу яких він надав Державній аудиторській службі України інформацію у листах від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11 щодо невідповідності 9 тем та часткової відповідності 17 фундаментальних досліджень наукових установ НАПрН пріоритетним напрямам, встановленим КМУ, та про схожі об`єкти, мету та завдання досліджень за 11 фундаментальними темами.

31.10.2023 року заступник Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. затвердила Програму державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національної академії правових наук України, яку було вручено головному ученому секретареві ОСОБА_6 03.11.2023 року. У зазначеній програмі ОСОБА_4 було включено до складу групи державних аудиторів (пункт 7) та йому, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , визначено завдання із дослідження питання ефективності використання бюджетних коштів на здійснення пріоритетних фундаментальних досліджень. У межах завдання ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було приписано під час дослідження вказаного питання проаналізувати нормативно-правові акти, постанови президії, загальних зборів, якими НАПрН та її наукові установи керувалися при визначенні тематик фундаментальних досліджень та стан їх виконання, результати впровадження тощо (підпункт 3 пункту 11 «Проблемні питання/гіпотези відповідно до основних завдань аудиту з розмежуванням їх за членами групи державних аудиторів/органом Держаудитслужби, які будуть проводити аудиторські процедури»).

З 31.10.2023 року по 11.12.2023 року члени аудиторської групи на ім`я Президента НАПрН України ОСОБА_3 направляли запити №№ 11-14 щодо надання письмових пояснень з приводу питань, що виникали в ході аудиторської перевірки. На зазначені запити Президент НАПрН ОСОБА_3 у встановлені в них строки надавав державним аудиторам листи з поясненнями щодо поставлених питань.

10.01.2024 року заступник Голови Державної аудиторської служби України Солянік Ю.В. листом № 000300-14/351-2024 надіслала Національній академії правових наук України проєкт аудиторського звіту (на 91 аркуші). У зазначеному листі було запропоновано надати обґрунтовані коментарі до Держаудитслужби у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання проєкту звіту. Обговорення та узгодження проєкту аудиторського звіту було призначено на 15.02.2024 року за місцезнаходженням Державної аудиторської служби України: м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 4 (кімната 30). Цей лист було отримано Національною академією правових наук України 16.01.2024 року (вх. № 106).

26.01.2024 року Президія НАПрН України ухвалила постанову № 137/3, якою схвалено підготовлені апаратом Президії та науковими установами НАПрН України обґрунтовані заперечення щодо окремих положень проєкту аудиторського звіту (порівняльна таблиця із зауваженнями НАПрН на зауваження та пропозиції Держаудитслужби) та вирішено направити ці заперечення до Державної аудиторської служби України (пункт 2 постанови); приписано президенту НАПрН України Журавлю В.А., першому віцепрезиденту НАПрН України ОСОБА_8 та віцепрезиденту НАПРН України ОСОБА_9 15.02.2024 року обговорити та узгодити проєкт Аудиторського звіту із Держаудитслужбою з урахуванням наданих НАПрН України обґрунтованих заперечень щодо окремих його положень. Про зазначені рішення 26.01.2024 року НАПрН України повідомила Голову Держаудитслужби ОСОБА_5 листом вих. № 91, датованим 26.01.2023 року. Цим же листом Національна академія правових наук України направила Державній аудиторській службі України заперечення у вигляді порівняльної таблиці до проєкту аудиторського звіту, які Державна аудиторська служба отримала 30.01.2024 року (вх. № 14-3498) з відповідними документами в їх обґрунтування.

26.01.2024 року Державна аудиторська служба України оприлюднила на своєму офіційному вебсайті зведений План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 р., в пункті 1.16. якого в розділі «підстава проведення» зазначено «власну ініціативу» без обґрунтування критеріїв її прояву (стовпчик 3). Також в оприлюдненому п.1.16 зведеного Плану не було зазначено інформацію щодо «відповідальних за проведення» (стовпчик 4) та строк (місяць та рік) завершення запланованого заходу (стовпчик 7).

14.02.2024 року Головний учений секретар Національної академії правових наук України Гетьман Є.А. звернувся до Державної аудиторської служби України листом № 157 з проханням перенести обговорення та узгодження проєкту аудиторського звіту, призначене на 15.02.2024 року через перебування президента НАПрН ОСОБА_3 з 14.02.2024 року на лікарняному у зв`язку з плановою госпіталізацією до Міської клінічної лікарні № 27 Харківської міської ради. Зазначений лист Державна аудиторська служба України з копією направлення ОСОБА_3 на госпіталізацію отримала від 14.02.2024 року (вхідний № 14-5173). Участь першого віцепрезидента ОСОБА_8 в обговоренні та узгодженні звіту не могло бути забезпечено через необхідність організації ним забезпечення збереження важливих документів та його присутності спільно з ДСНС при демонтажі 10-15 лютого 2024 року покрівлі будівлі № 70 Президії Національної академії правових наук України, що розташована по вулиці Пушкінській (наразі вулиця Григорія Сковороди) у місті Харкові, яку було зруйновано 23.01.2024 року внаслідок ракетного обстрілу. За фактом руйнування будівлі внаслідок ракетного обстрілу в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23.01.2024 року зареєстровано кримінальне провадження № 12024221130000192.

У відповідь на лист НАПрН України від 14.02.2024 року вих. № 157 заступник Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. відмовила листом від 15.02.2024 року № 000300-14/2318-2024 у перенесенні строків обговорення та узгодження проєкту аудиторського звіт з посиланням на те, що це не передбачено Порядком № 1017, направила до НАПрН України протокол узгодження аудиторського звіту з пропозицією його підписання посадовою особою, яку згідно зі Статутом НАПрН України та постановою НАПрН «Розподіл обов`язків між членами президії НАПрН України» від 07.07.2023 року № 131/9 уповноважено представляти НАПрН в органах державної влади, з попередженням про здійснення реалізації матеріалів аудиторського звіту відповідно до вимог чинного законодавства у разі не підписання та не надсилання одного примірника протоколу в термін до 21.02.2024 року.

21.02.2024 року Президент НАПрН України ОСОБА_3 листом вих. № 171 додатково повідомив заступника Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. про причини своєї та першого віцепрезидента НАПрН неявки до Держаудитслужби 15.02.2024 року для обговорення та узгодження проєкту аудиторського звіту, повідомив підписання і направлення протоколу узгодження із коментарями (зауваженнями) до проєкту аудиторського звіту в редакції від 10.01.2024 року; повідомив, що зміни, внесені до Аудиторського звіту після 10 січня НАПрН вважатиме такими, що не доведені до відома належним чином та які не могли бути опрацьовані в установленому законодавством порядку; просив зазначити чи були опрацьовані коментарі (зауваження) НАПрН до проєкту Аудиторського звіту, спрямовані листом № 91 від 26.01.2024 року, зробити в протоколі відповідну позначку та надати обґрунтування неврахованих коментарів до зазначеного звіту. До цього листа НАПрН додала протокол з коментарями та порівняльну таблицю із зауваженнями до Аудиторського звіту від 10.01.2024 року.

22.02.2024 року головним державним аудитором Державної аудиторської служби України підписано аудиторський звіт № 000300-20/6, в якому подано результати дослідження ефективності виконання Національною академію правових наук України бюджетних програм «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» (КПКВ 6581020, бюджетна програма 6581020), «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері законодавства і права» (КПКВ 6581040, бюджетна програма 6581040) за період з 01.01.2021 року по 30.06.2023 року.

У розділі «Резюме» аудиторського звіту звіті зазначено, що за результатами аудиту установлено факти неналежного контролю головного розпорядника за використанням бюджетних коштів, які призвели до неефективного використання бюджетних коштів та, в окремих випадках із порушенням норм законодавства, загалом на суму 157,3 млн. гривень. Вказано, що «аудиторська група» розробила відповідні рекомендації для підвищення ефективності виконання бюджетних програм, а сам аудиторський звіт призначений для посадових осіб Національної академії правових наук України.

У Розділі I «Опис об`єкта аудиту та завдань аудиту» аудиторського звіту вказано, що Національною академією правових наук не визначено чітко в Статуті, зареєстрованому Міністерством юстиції від 04.06.2021 року № 2019/5, що є неодноразовим чи грубим порушенням Статуту членами Академії, після якого особа може бути позбавлена цього статусу (арк. звіту 6-7); не проведено аналіз стану матеріально-технічної бази Академії і її наукових установ та не підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності використання державного майна; не проведено реорганізацію мережі наукових установ Академії шляхом їх перепрофілювання та об`єднання та не забезпечено впровадження їх наукових досліджень і розробок шляхом співпраці з науковими установами та кінцевими споживачами наукової продукції всіх форм власності,чим не забезпечено у повній мірі виконання Плану заходів з реформування НАПрН України на 2021 -2022 року (арк..звіту 6-7); зроблено висновок про те, що теми фундаментальних науково-дослідних робіт (досліджень) на 2021, 2022, 2023 роки наукових установ НАПрН, які фінансувалися з державного бюджету, в порушення вимог п. 9.1. Порядку проведення експертизи тем фундаментальних науково-дослідних робіт, затвердженого постановою Президії НАН України від 09.12.2009 року № 327, не містили чіткої оцінки теми та не отримали комплексної експертної оцінки Експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних досліджень при Національній академії наук України (арк. звіту 14-15); звіти про наукову діяльність за 2021, 2022 роки Академією направлялись до Кабінету Міністрів України без висновків Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, чим порушено частину п`яту статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункт 6 Статуту НАПрН України (арк..звіту 15); без попереднього вивчення технічного стану будівлі, аналізу стану розрахунків за комунальні послуги, взято на баланс приміщення (житлового будинку з нежитловим (вбудованим) навчальним корпусом (літера А), площею 5806,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 806962380000), що розташований по вулиці Металістів у м. Києві) та, відповідно, зобов`язання за комунальні послуги, що в подальшому призведе до додаткових витрат з державного бюджету (арк..звіту 19); стверджено, що членам Академії, якими не подано звіти про проведену роботу у 2021 році ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) та у 2022 році ( ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), чим не дотримано пункт 32 Статуту, здійснено виплату (окрім ОСОБА_13 ) довічної плати на загальну суму 246256,00 гривень, з яких у 2021 році 91932,00 гривень, у 2022 році 154324,00 гривень. (арк..звіту 20), членам Академії, яких звільнено від подання щорічних звітів (Постанови Бюро президії НАПрН України від 27.01.2022 року № 199/3-Б,від 03.02.2023 року № 126/8) проведено виплату довічної плати на загальну суму 438272,0 гривень з яких у 2021 році 146880,0 гривень, у 2022 році 291392,0 гривень. (арк..звіту 21); встановлено, що при наявності Указу Президента від 19.02.2021 року № 64/2021 про введення в дію рішення РНБО від 19.02.2021 року про застосування стосовно гр.. ОСОБА_15 обмежувальних заходів (санкцій) та Указу Президента від 10.01.2023 року № 13/2023 про позбавлення його громадянства, рішення щодо позбавлення його статусу дійсного члена (академіка) НАПрН України було прийнято лише 09.06.2023 року (арк..звіту 21-22); в.о. Президента НАПрН ОСОБА_3 всупереч постанові президії Академії від 24.05.2023 року № 129/1 та незважаючи на відсутність у розрахунках на 2023 рік по КЕКВ 2240 видатків на отримання послуг з перевезення та харчування, видано наказ від 29.05.2023 року № 85, яки визначено проведення видатків на харчування та перевезення за рахунок загального фонду Академії, внаслідок чого в недотримання вимог пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228, по загальному фонду проведено видатки на цілі, які не передбачено кошторисом на 2023 рік, а саме оплачено послуги з перевезення з міста Харкова до міста Києва та у зворотному напрямку членів НАПрН у сумі 28,3 тис. грн. та оплачено їх харчування у сумі 57,8 тис. грн. (арк.звіту 22); стверджено про встановлення внесення до паспортів бюджетної програми та звітів про виконання паспорта бюджетної програми на 2021, 2022 роки за КПКВК 6581020 завідомо недостовірних даних, що є порушенням пункту 9 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 року № 1098, щодо тенденції з перевиконання такого показника продукту як «кількість проєктів нормативно-правових актів та наданих науково-експертних висновків, підготовлених членами НАПрН, які виконуються коштами загального фонду» (арк.. звіту 23), адже кількість таких проєктів актів та висновків завищується, оскільки одночасно відображається за двома бюджетним програмами 6581020 та 6581040» (арк..звіту 25); вказано на те, що Академією встановлено нормативи, проте не здійснено контроль щодо їх дотримання, як наслідок усіма науковими установами не забезпечено дотримання співвідношення чисельності науковців, які працюють на постійній основі, до тих, що є сумісниками у співвідношенні 65% до 35% (арк. звіту 31); стверджено про встановлення одночасної роботи працівників, в т.ч. й керівників, які працювали за основним місцем роботи в Академії та за сумісництвом у підпорядкованих установах Академії ( ОСОБА_16 , яка за основним місцем роботи загалом отримала заробітної плати 1169,2 тис.грн., а за сумісництвом у двох НДІ 67,5 тис.грн. та 19,9 тис.грн. відповідно, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 заробітна з нарахуваннями яких склала 1752,1 тис грн..), про оплату праці працівникам Президії за невідпрацьований ними робочий час ( ОСОБА_20 , заробітна плата якого склала 589,1 тис.грн.), про задвоєння у результативних показниках паспорту бюджетної програми 6581040 (зокрема, продукту та відповідно, у звітності про наукову діяльність, як приклад, у діяльності та у звітності ОСОБА_21 , якій нараховано та виплачено у 2021 році заробітна плату на суму 45325,52 грн., ОСОБА_22 , яка у 2021 році отримала заробітної плати з нарахуванням загалом на суму 272,0 тис. грн., ОСОБА_23 яка отримала заробітної плати з нарахуванням загалом на суму 70,0 тис.грн.) та, як підсумок стверджено про те, що діюча система управління в Академії щодо утримання наукових установ, не сприяє ефективному управлінню бюджетними коштами та дає змогу окремим працівникам обіймати декілька посад, що, як наслідок лише у період, що підлягав аудиту призвело до неефективного та незаконного використання бюджетних коштів загалом на суму 3308,6 тис. гривень (арк..звіту 26-34); заявлено про щорічне внесення Академією у паспорті бюджетної програми 6581040 та звіті про його виконання до показника продукту «кількість установ, які пройшли державну атестацію» завідомо недостовірних (неправдивих) даних, що призводить до їх викривлення, чим не дотримано вимоги пункту 9 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 року № 1098 (арк. звіту 34); стверджено про встановлення фактів щодо порушення термінів проходження державної атестації, уникнення її проходження, шляхом перетворення (реорганізації) установ (арк. звіту 34) та виділення Академією бюджетних асигнувань Державній науковій установі «Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України» попри відсутність державної атестації у період, що підлягав аудиторському дослідженню» на виконання наукових досліджень загалом на суму 30384,4 тис. грн. (арк..звіту 36); стверджено про спрямування нехтуючи вимогами законодавства та власної Стратегії Академією асигнувань та необґрунтовану виплату надбавки за стаж наукової роботи з 01.04.2021 року по перше півріччя 2023 року загалом на суму 684,6 тис. грн. науковим працівникам, які зараховувалися на посади до НДІ правотворчості та науково-правових експертиз без атестації (арк..звіту 36-38).

У Розділі II «Результати аудиту» аудиторського звіту висунуто Гіпотезу 1, відповідно до якої відсутність державного замовлення, недосконалість законодавчо-нормативного та розпорядчого забезпечення системи формування і виконання наукових досліджень не сприяє їх впровадженню, досягненню мети і завдань, поставлених перед Академією, та ефективному використанню бюджетних коштів (арк. звіту 40); вказано на засвідчення фахівцем Міністерства юстиції України, якого було залучено до проведення аудиту, що із 35 триваючих тем фундаментальних досліджень, 9-ть тем не відповідають Пріоритетним напрямам, визначеним Постановою № 942, ще 17 тем НДІ частково відповідають пріоритетним напрямам, тобто лише 9-ть тем відповідають т/або значно відповідають пріоритетним напрямам (арк. звіту 40), стверджено, що загальна вартість 9-ти тем, які не відповідають Пріоритетним напрямам, визначеним Постановою № 942, складає 112,5 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено 40,1 млн. грн., а загальна вартість 17 тем НДР, які частково відповідають пріоритетним напрямам, визначеним Постановою № 942, складає 216 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено коштів у загальній сумі 85,7 млн. грн. (арк..звіту 42); на підставі висновку фахівця Мінюсту заявлено, що через неналежний контроль Академії щодо визначення єдиного технічного завдання на весь період виконання НДР, яке б передбачало загальні вимоги до виконання цих робіт, призвело до виконання різними підвідомчими науковими установами фундаментальних досліджень загальною вартістю 111,9 млн. грн., які мають схожі об`єкти, мету та завдання дослідження, та на які, відповідно, було неефективно спрямовано бюджетних коштів у 2021-2023 роках на суму 55,8 млн. гривень. (арк..звіту 47); задля перевірки виконання вимог протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 12.07.2022 року № 96 в частині перегляду Академією НДР на їх пріоритетність та актуальність в умовах воєнного стану, фахівцем Міністерства юстиції України встановлено, що Академією включено 5 НДР, які не відповідають вимогам вказаного протокольного доручення загальною вартістю 65,9 млн. грн., до переліків пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок, спрямованих на створення новітньої конкурентоспроможної продукції, необхідної в умовах воєнного стану, та на які вже використано кошти державного бюджету у сумі 20,8 млн. гривень (арк. звіту 47-51); підсумовано, що відсутність державного замовлення, не досконалість законодавчо-нормативного та розпорядчого забезпечення системи формування і виконання наукових досліджень не сприяє їх впровадженню, досягненню мети і завдань, поставлених перед Академією, та ефективному використанню бюджетних коштів загалом на суму 115 млн. гривень (арк. звіту 64); висунуто Гіпотезу 2, за якою через відсутність належного контролю з боку Академії підвідомчі наукові установи при наданні послуг щодо підготовки здобувачів в аспірантурі та докторантурі втрачають власні надходження, та перекладають видатки на загальний фонд державного бюджету (арк. звіту 64) та підсумовано у Гіпотезі 2, що через відсутність належного контролю з боку Академії підвідомчими науковими установами при наданні послуг щодо підготовки здобувачів в аспірантурі та докторантурі втрачено власних надходжень у сумі 271,7 тис. грн., та перекладено видатки на загальний фонд державного бюджету (арк. звіту 69); висунуто Гіпотезу 3, за якою через відсутність в Академії належної системи внутрішнього контролю, в тому числі і щодо управління установами, що належать до відання НАПрН України, призвело до послаблення контролю за їх діяльністю та не сприяло ефективному та раціональному використанню бюджетних коштів (арк. звіту 69); стверджено, що внаслідок відсутності єдиного підходу до встановлення тарифних розрядів у штатних розписах наукових установ НАПрН України призвело до додаткового навантаження на державний бюджет у період 2021-2023 років загалом на суму 4162,6 тис. гривень.(арк.. звіту 72); стверджено, що радники при дирекції (тарифний розряд 20-21) НДІ вивчення проблем злочинності імені ОСОБА_24 . Сташиса, НДІ інтелектуальної власності та ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права», при наявності в цих установах посад з аналогічними (типовими) функціями фактично займаються науково-дослідною роботою, тобто виконують функції головних наукових співробітників (тарифний розряд 19-20), що призвело до неефективних видатків у сумі 76,76 тис. гривень. (арк..звіту 72-73); заявлено про виявлення фактів зарахування на посади осіб всупереч кваліфікаційним вимогам, які сама Академія визначила, зокрема, ОСОБА_25 , за кваліфікацією інженера-системотехніка (в особовій справі диплом Харківського авіаційного інститут ТВ № 891289), якого було призначено на посаду провідного наукового співробітника відділу планування та аналізу правових досліджень, умовою призначення на яку встановлено наявність вищої юридичної освіти та наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук, що призвело до виплати заробітної плати ОСОБА_25 за період 18.07.2022 року по 31.12.2022 року бюджетних коштів у загальній сумі 98,03 тис. гривень (арк. звіту 73), ОСОБА_26 , за кваліфікацією спеціаліста за спеціальністю «Правознавство», якого без проведення конкурсу було призначено провідним фахівцем-програмістом НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, що призвело у досліджуваному періоду до проведення виплати ОСОБА_26 заробітної плати в загальній сумі 223,9 тис. гривень (арк..звіту 74); встановлено, що в НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування затверджено посади головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера, що суперечить Типовому положенню про бухгалтерську службу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 року № 59, а різниця в окладах між посадою заступника головного бухгалтера та провідного економіста становить 260,7 тис. гривень. (арк.. звіту 74); стверджено про ненадання до аудиту документів, передбачених п.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до договору оренди № 1 від 01.09.2011 року, за яким НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України орендує у НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування нежитлових приміщень загальною площею 354,7 кв. м., розташованих у підвалі (частину приміщень) та на третьому поверсі нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , який є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Гуртожиток» (охоронний номер 7492-Ха) культурної спадщини відповідно до охоронного договору № 1251 від 30.12.2021 року. (арк.. звіту 75-76); виявлено, що в НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН не зважаючи на відсутність власних приміщень, включення до штатного розпису посади сторожа , на утримання якого використано коштів загального фонду у сумі 240,5 тис. гривень (арк..звіту 75); заявлено про встановлення фактів не підтвердження фактичного виконання науковими працівниками робіт за окремими науково-дослідними роботами в НДІ права і підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака НАПрН України та НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, яким було безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату загалом на суму 371,1 тис. гривень, а також не підтвердження факту виконання науково-дослідних робіт в межах технічного завдання окремими науковими працівниками в ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права» та НДІ правотворчості та науково-правових експертиз» (переважно тими, що працюють на умовах сумісництва), яким безпідставно нараховано та виплачено заробітної плати загалом 1674,0 тис. гривень (арк..звіту 76); підсумовано у Гіпотезі 3, що відсутність в Академії належної системи внутрішнього контролю, в тому числі і щодо управління установами, що належать до відання НАПрН України, призвело до послаблення контролю за їх діяльністю та не сприяло ефективному та раціональному використанню бюджетних коштів на загальну суму 6883,69 тис. гривень (арк. звіту 76).

У Розділі III «Висновки» аудиторського звіту підсумовано, що результати проведеного аудиту засвідчили, що наявна система організації та здійснення внутрішнього контролю, не досконалість нормативно-правових актів зумовили низку факторів, що не сприяють ефективному, економному та раціональному використанню коштів і майна, як наслідок стан виконання бюджетних програм 6581020 та 6581040 за результатами аудиту оцінено як умовно ефективно (арк.. звіту 76); що аудитом установлено неузгодженість положень Статуту Академії та Положень про порядок планування та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії правових наук, затвердженим постановою бюро президії НАПрН України № 155/6-Б від 12.12.2019 року із абзацом 3 статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії правових наук, національних галузевих академій та статусу їх майнового комплексу», частиною третьою статті 18 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» щодо визначення поняття самоврядність (арк..звіту 76-77); що Президія НАПрН не забезпечила у повній мірі виконання Плану заходів з реформування НАПрН України на 2021 -2022 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 року № 911-р. та не провела інвентаризацію матеріально-технічної бази Академії та оптимізацію витрат державного бюджету у сфері наукової і науково-технічної діяльності за усіма діючими бюджетним програмами; не розробила пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Академії, оптимізацію мережі її наукових установ та системи розподілу її фінансування; не сприяла впровадженню наукових досліджень, розширенню співпраці між науковими установами та споживачами наукової продукції всіх форм власності (абзац другий арк.звіту 77); що Академією при зміні назв, реорганізації, передачі до інших відомств установ, підприємств, які перебувають у її віданні не ініційовано внесення відповідних змін до Переліку установ, організації та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 року № 1518 (абзац третій арк..звіту 77); що Стратегією розвитку Національної академії правових наук України на 2021-2025 роки дублюється з окремими тематиками/розділами з попередньою Стратегією розвитку НАПрН України на 2016-2020 роки, та її положення не відповідають Переліку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2023 року, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 року № 942 (абзац четвертий арк..звіту 77); що звіти про наукову діяльність за 2021, 2022 роки Академією направлялись до Кабінету Міністрів України без висновків Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, чим порушено частину п`яту статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункт 6 Статуту НАПрН України (абзац п`ятий арк. звіту 77); що відсутність належного контролю з боку Президії призвело, що державна атестація наукових установ НАПрН України здійснюється з порушенням вимог статті 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 5 Порядку № 540, як наслідок, з порушенням законодавства та власної Стратегії Академією спрямувалися асигнування з 01.01.2021 року по I півріччя 2023 року НДІ на виплату надбавки за науковий стаж на загальну суму 726,4 тис. гривень (абзац шостий арк..звіту 77); що внаслідок неодноразового проведення за рішенням Академії реорганізації Державної наукової установи «Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України» дало змогу уникнути цій установі проведення державної атестації, та, попри її відсутність, НАПрН України виділяло їй бюджетні асигнування на виконання наукових досліджень загалом на суму 30384,4 тис. грн. (абзац сьомий арк..звіту 77 абзац перший арк. звіту 78); що до паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів на 2021, 2022 роки КПКВК 6581020, 6581040 були внесені завідомо недостовірні дані, що є порушенням вимог пункту 9 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 року № 1098. Зокрема, показники продукту кількість проєктів нормативно-правових актів та наданих науково-експертних висновків завищуються, оскільки одночасно відображається за дворами бюджетними програмами 65871020 та 6581040; аналогічно недостовірні дані по показнику продукту «кількість установ, які пройшли державну атестацію» (абзац другий арк..звіту 78); що аудитом установлено недотримання Академією Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536 (у редакції наказу Міністерства фінансів від 15.06.2015 року № 553) (абзац третій арк..звіту 78); що конкурсне оцінювання тематики фундаментальних наукових робіт щодо доцільності їх виконання за рахунок коштів державного бюджету Академією проводилось «формально», тобто ті теми, які були подані науковими установами, в подальшому й затверджені у зведеному плані фундаментальних НДР НАПрН України, проте не містять визначених обсягів фінансування НДР на весь період дослідження та на відповідний бюджетний рік (абзац четвертий арк.звіту 78); що Експертні висновки Національної академії наук України, які отримали підвідомчі наукові установи Академії по триваючим НДР не містять чіткої оцінки та відповідне формулювання не відповідає вимогам пункту 9.1. Порядку проведення експертизи тем фундаментальних науково-дослідних робіт, які передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Президії НАН України від 09.12.2009 року № 327. Тобто теми фундаментальних досліджень та не отримали комплексну експертну оцінку (абзац п`ятий арк..звіту 78); що Академією включено до зведених тематичних планів фундаментальних досліджень наукових установ НАПрН України дев`ять тем, які не відповідають жодним Пріоритетним напрямам, визначеним Постановою № 942, загальною вартістю 112,5 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено 40,1 млн. грн., та 17 тем, які лише частково відповідають пріоритетним напрямам, загальною вартістю 216 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено коштів у загальній сумі 85,7 млн. грн. (абзац шостий арк..звіту 78); що через неналежний контроль Академії щодо визначення єдиного технічного завдання на весь період виконання НДР, яке б передбачало загальні вимоги до виконання цих робіт, в яких наводять основні технічні вимоги, в т.ч. якісні та кількісні показники, які мають бути досягнуті у процесі виконання всієї НДР, призвело до виконання різними підвідомчими науковими установами фундаментальних досліджень загальною вартістю 111,9 млн. грн., які мають схожі об`єкти, мету та завдання дослідження, та на які, відповідно, було неефективно спрямовано бюджетних коштів у 2021-2023 роках на суму 55,8 млн. гривень. (абзац сьомий арк..звіту 78 абзац перший арк. звіту 79); що Академія, надаючи право своїм підвідомчим установам використовувати такий метод впровадження результатів науково-дослідних робіт, як розробка та надіслання зацікавленим суб`єктам проекту нормативно-правового акту, програмного або методичного акту, науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення діяльності державних органів влади, окремих установ або органів місцевого самоврядування тощо, не отримує належного продукту. Як наслідок за 18 завершеними фундаментальними дослідженнями у 2021-2022 роках, на які витрачено бюджетних коштів у загальній сумі 39386,7 тис. гривень, одним із результатів їх були проєкти законодавчих актів, та/або пропозиції до окремих актів України, які спрямовувались до профільних комітетів Верховної Ради України та інших органів, проте вони не мали зворотного зв`язку від цих органів, а в іншому випадку листом інформували, що запропоновані науковими установами пропозиції будуть доведені до відома народних депутатів для можливого використання їх у законопроектній роботі та/або про їх недоцільність (абзац четвертий арк..звіту 79); що Академією включено 5 НДР, які не відповідають вимогам протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 12.07.2022 року № 96 загальною вартістю 65,9 млн. грн., до переліків пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок, спрямованих на створення новітньої конкурентоспроможної продукції, необхідної в умовах воєнного стану, та на які вже використано кошти державного бюджету у сумі 20,8 млн. гривень (абзац п`ятий арк.. звіту 79); що невизначення Академією в положеннях Статуту чіткого трактування що є неодноразовим чи грубим порушенням Статуту членами Академії, після якого особа може бути позбавлена цього статусу, дає право окремим дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам порушувати пункт 32 Статуту в частині не подання щорічних звітів про наукову діяльність та які при цьому у 2021 -2022 роках отримали довічної плати на загальну суму 246,3 тис. гривень ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ) (абзац четвертий арк..звіту 80); що при наявності Указу Президента від 19.02.2021 року № 64/2021 про введення в дію рішення РНБО від 19.02.2021 року про застосування стосовно гр.. ОСОБА_15 обмежувальних заходів (санкцій) та Указу Президента від 10.01.2023 року № 13/2023 про позбавлення його громадянства, рішення щодо позбавлення його статусу дійсного члена (академіка) НАПрН України було прийнято лише 09.06.2023 року (абзац сьомий арк. звіту 80); що Академією без попереднього вивчення технічного стану будівлі, аналізу стану розрахунків за комунальні послуги, взято на баланс приміщення від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та землею під цією будівлею за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17, та, відповідно, зобов`язання за комунальні послуги, що в подальшому призведе до додаткових витрат з державного бюджету (абзац перший арк..звіту 81); що Академією також не вжито заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Металістів 17 (абзац другий арк..звіту 81); що за відсутності розрахунків до кошторису на 2023 рік по КЕКВ 2240 проведено видатки на перевезення та харчування членів (академіків) т членів-кореспондентів НАПрН загалом на суму 86,1 тис. гривень (абзац третій арк. звіту 81); що серед працівників НАПрН України та її підвідомчих установах розповсюджена практика обіймання декількох посад, в тому числі і керівних, яка не сприяє якісному виконанню завдань і функцій, при цьому вони отримали заробітної плати загалом на суму 3308,6 тис. гривень (абзац четвертий арк..звіту 81); що не забезпечення Академією виконання власних розпорядчих документів щодо отримання співвідношення працюючих на постійній основі і на умовах сумісництва як 65 % до 35%, тоді як загальна кількість «сумісників» в установах НАПрН фактично становить від 37 до 58 %, є наслідком того, що науковці, що працюють у наукових установах НАПрН України за сумісництвом, результати наукових досліджень, які отримали, одночасно використовують і для своїх установ, отримуючи за це заробітну плату з декількох джерел та відповідно результати за науковими дослідженнями ідентичні (абзаци п`ятий сьомий арк..звіту 81); що встановлено що оплата праці працівників Президії Академії за період 01.01.2022 по 28.02.2023 здійснювалась за невідпрацьований ними робочий час, зазначений в табелі обліку робочого часу, як наслідок безпідставно використано коштів у сумі 589,1 тис. гривень (абзац восьмий арк. звіту 81); що відсутність в Академії належної системи внутрішнього контролю, в тому числі і щодо управління установами, що належать до відання НАПрН України, призвела до послаблення контролю за їх діяльністю та не сприяло ефективному та раціональному використанню бюджетних коштів на загальну суму 6883,69 тис. гривень (абзац дев`ятий арк. звіту 81).

У Розділі IV «Пропозиції» аудиторського звіту запропоновано провести оптимізацію мережі наукових установ Академії з однаковими (або подібними) функціями, темами наукових досліджень) шляхом їх об`єднання (злиття), задля раціонального використання бюджетних коштів тат орендних площ. Зокрема, на базі двох установ: ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» та НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака створити один з відповідними структурними підрозділами. Також на базі трьох наукових установ: НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку створити один з відповідними структурними підрозділами (пункт 1 Розділу, арк. звіту 81, 82); із врахуванням вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» чітко розмежувати напрямки діяльності підпорядкованих установ Академії, між проведенням наукових досліджень та проведенням науково-технічної експертизи та обрати із них пріоритетність напряму (пункт 2 Розділу, арк. звіту 82); при складанні паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання дотримуватися Порядків загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536 та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 року № 1098, та припинити практику одночасного включення результатів до паспортів бюджетних програм та звіту про діяльність установи, наукових звітів за результатами НДР (пункт 3 Розділу, арк.звіту 82); припинити фінансування дев`яти науково-дослідних робіт, що не відповідають Постанові № 942 та здійснити аналіз та актуалізацію тематики наукових досліджень у відповідності до пріоритетних напрямів (пункт 4 Розділу, арк. звіту 82); здійснити чітке розмежування щодо отриманих результатів за конкретною тематикою НДР, та розробляти технічне завдання на НДР, яке б містило ціль та передбачало загальний результат за дослідженням, і мало б соціальний ефект та запровадити організацію системи моніторингу ефективності впровадження результатів завершених фундаментальних досліджень (пункт 5 Розділу, арк. звіту 82); вжити всіх заходів щодо забезпечення відшкодування витрат, які були здійснені з недотриманням вимог законодавства (пункт 6 Розділу, арк. звіту 82); ініціювати внесення змін до Переліку установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 року №1518 (пункт 7 Розділу, арк. звіту 82); вирішити питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 (пункт 8 Розділу, арк..звіту 82); забезпечити контроль щодо своєчасного подання щорічних звітів про наукову діяльність дійсними членами-кореспондентами (пункт 9 Розділу, арк..звіту 82); Дотримуватись чисельності наукових співробітників установ не менше 85% від загальної кількості працюючих, а співвідношення працюючих на постійній основі і на умовах сумісництва 65% до 35% (Пункт 10 Розділу, арк..звіту 82); зобов`язати наукові установи провадити освітні послуги, а саме здійснювати підготовку аспірантів та докторантів у відповідності до Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 року № 1180, тобто на платній основі (Пункт 11 Розділу, арк. звіту 83); зобов`язати підпорядковані установи визначати вартість платних послуг на підставі обґрунтованих розрахунків/калькуляцій (Пункт 12 Розділу, арк..звіту 83); провести аналіз посадових інструкцій та вилучити або розмежувати функції посадових осіб, які їх дублюють та забезпечити єдиний підхід науковими установами при визначенні та встановленні тарифних окладів наукових працівників з врахуванням кваліфікаційних вимог (пункт 13 Розділу, арк..звіту 83); посилити внутрішній контроль, в тому числі за діяльністю підпорядкованих установ (пункт 14 Розділу, арк..звіту 83).

Головний державний аудитор Гаврилюк О.В. при складенні, узгодженні та підписанні аудиторського звіту коментарі Національної академії правових наук України у вигляді зауважень на висновки, зауваження та пропозиції, викладені в проєкті цього звіту від 10.01.2024 року, по суті врахував частково, що не змінило висновки щодо неналежного контролю головного розпорядника за використанням бюджетних коштів, які, на його думку, призвели до неефективного використання бюджетних коштів та, в окремих випадках із порушенням норм законодавства, загалом на суму 157,3 млн. гривень.

22.02.2024 року заступник Голови Державної аудиторської служби України Солянік Ю.В. листом № 00300-14/2713-2024 направила Національній академії правових наук аудиторській звіт та просила поінформувати Держаудитслужбу про результати розгляду наданих рекомендацій та пропозицій терміном до 05.03.2024 року і надалі до 01 числа щоквартально з підтвердними документами, вказала, що рекомендації та пропозиції, що містяться у звіті, обов`язкові до розгляду об`єктом аудиту.

28.02.2024 року заступник Голови Державної аудиторської служби України Солянік Ю.В. поінформувала Міністерство фінансів України листом № 00300-15/2883-2024, а 29.02.2024 року Кабінет Міністрів України листом № 000300-12/2931-2024 про результати держфінаудиту Національної академії правових наук України, в яких з посиланням на положення аудиторського звіту від 22.02.2024 року № 000300-20/6, його окремі висновки та пропозиції, зазначила про встановлення Держаудитслужбою фактів неналежного контролю головного розпорядника за використанням бюджетних коштів, які призвели до неефективного використання бюджетних коштів та, в окремих випадках із порушенням норм законодавства, загалом на суму 157,3 млн. гривень.

Позивач, вважаючи протиправними дії та звіт відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо призначення та проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р. та щодо складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6, суд зазначає наступне.

Так, щодо процедури призначення Державного фінансового аудиту позивача, суд виходить з наступного.

07.07.2023 року Державна аудиторська служба України видала наказ № 212 про доповнення Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІI квартал 2023 р., затвердженому її наказом від 20.06.2023 року № 182, проведенням державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р.

Вказаний наказ було оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної аудиторської служби 10.07.2023 року без відповідного додатку до нього, зокрема, без визначення теми заходу державного фінансового контролю, підстав проведення, відповідального підрозділу Державної аудиторської служби, адресата інформації про результати та строків проведення державного фінансового аудиту, та розміщено в розділі «План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на I квартал 2023 року.

Державна аудиторська служба України у пункті 1.16. оприлюдненого 26.01.2024 року, тобто вже після початку проведення держфінаудиту позивача, на офіційному веб-сайті зведеного Плану заходів проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 р. зазначила в розділі «підстава проведення» (стовпчик 3) «власну ініціативу» без обґрунтування критеріїв її прояву та не зазначила в розділі «відповідальні за проведення» (стовпчик 4) відповідний підрозділ, в розділі «надання інформації про результати» (стовпчик 5) Кабінет Міністрів України, як адресата надання такої інформації та в розділі «строк проведення» (стовпчик 7) строк завершення запланованого заходу (місяць та рік).

Відповідно до п.п. «г», п. 7 Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 08 серпня 2001 року (далі - Порядок № 955) однією із основних підстав для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю є зокрема ініціатива, виявлена органами державного фінансового контролю з урахуванням таких критеріїв, як: економічна та соціальна важливість питань, які обов`язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період; значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів; публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном; імовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього контролю; ризики допущення фінансових порушень у підконтрольних установах.

Так, Порядком № 955 такої підстави як «власна ініціатива» не передбачено, а визначено - ініціативу, виявлену органами державного фінансового контролю з урахуванням таких критеріїв як економічна та соціальна важливість питань, які обов`язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період, значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів; публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном; імовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього контролю; ризики допущення фінансових порушень у підконтрольних установах.

Таким чином, відповідачем визначено підставу для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів не передбачену Порядок № 955.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що до Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІІ квартал 2023 р. включено проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм у позивача за період з 01.01.2021 по 30.06.2023. Вказано, що підставою для включення слугувала власна ініціатива, виходячи із економічної та соціальної важливості питання, звичайний обсяг фінансових потоків та майна, імовірність фінансових порушення, зокрема через недосконалість внутрішнього контролю Держаудитслужби.

Тобто, відповідач у відзиві на позов визначив, що підставою для включення позивача до Плану проведення заходів державного фінансового контролю була імовірність фінансових порушень, зокрема через недосконалість внутрішнього контролю Держаудитслужби.

За таких обставин, підставою для проведення аудиту відповідач фактично зазначає про недосконалість внутрішнього контролю Держаудитслужби, проте аудит вважав за необхідне провести Національної академії правових наук України.

Також, відповідач посилався на те, що з урахуванням положень Порядку № 995 у Держаудитслужби відсутній обов`язок із зазначення розширеного обґрунтування у наказі про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю причин, які зумовили наявність власної ініціативи такого органу на включення відповідного суб`єкта до Переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведення державний фінансовий аудит, у тому числі із зазначенням конкретних критеріїв, перелічених у підпункті г) пункту 7 Порядку № 995.

Пунктом 7 Порядку № 995 визначено основні підстави для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю.

Так, пунктом 7 Порядку № 995 не встановлюються вимоги до форми наказу про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю, натомість вказаними приписами окреслено вичерпний перелік підстав для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю.

При цьому, вказаними приписами чітко зазначено зміст відповідних підстав, а тому така підстава вважається зазначеною згідно приписів 7 Порядку № 995, якщо її зміст викладено в повному обсязі, в інакшому випадку не можна стверджувати, що її обрано з відповідного переліку, а не свавільно на свій розсуд.

Таким чином, відповідачем фактично не визначено у спірних правовідносинах підстави для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю, та відповідно порушено процедуру призначення такого аудиту.

Щодо процедури проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм стосовно позивача та щодо складання аудиторського звіту, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1017 (далі по тексту Порядок №1017) аудит проводиться згідно із затвердженим у встановленому порядку планом проведення заходів державного фінансового контролю, що розміщується на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.

Відповідно до п. 4 Порядок №1017 аудит проводиться такими етапами:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об`єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту).

Програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або його заступнику. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 14 цього Порядку;

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об`єкту аудиту;

4) проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження.

Тобто, програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або його заступнику. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 14 цього Порядку.

Також, пунктом 14 Порядку № 1017 передбачено способи подачі для ознайомлення програми аудиту об`єкту аудиту: особисто під підпис керівнику, його заступникові або головному бухгалтеру об`єкта аудиту; через структурний підрозділ діловодства об`єкта аудиту з відміткою на другому примірнику акта про дату реєстрації вхідної кореспонденції об`єкта аудиту та підписом працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію; рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення; в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Отже, за приписами вказаного Порядку проведення аудиту визначено такі етапи планування та організація аудиту, який включає підетапи : попереднє вивчення об`єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту, та який немає узагальненої назви, але включає підетапи: проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій.

Таким чином, етапи проведення аудиту нормативно врегульовано так, що будь-яким аудиторським процедурам має передувати складення та затвердження програми аудиту як завершальні дії етапу планування та організації держфінаудиту, будь-яку аудиторську процедуру не може бути застосовано до складення та затвердження програми аудиту та надання її об`єкту аудиту одним із встановлених пунктом 14 цього Порядку способів.

31.07.2023 року головний державний аудитор Гаврилюк О.В. та заступник начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Північно-східного офісу Держаудитслужби Синицина Н.А. здійснили вихід до Національної академії правових наук України за її місцезнаходженням: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 70, під час якого оголосили Головному ученому секретареві НАПрН Гетьману Є.А. про початок державного фінансового аудиту з 31.07.2023 року.

На зазначені запити Президент НАПрН ОСОБА_3 у встановлені в них строки надавав державним аудиторам листи з поясненнями щодо поставлених питань.

Таким чином, у період з 31.07.2023 року по 10.01.2024 року аудиторською групою у складі головного державного аудитора ОСОБА_1 (з 31.07.2023 року по 10.01.2024 року), заступника начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Північно-східного офісу Держаудитслужби Синициної Н.А. (31.07.2023 року по 10.01.2024 року), головного державного фінансового інспектора Коренюк А.С. (з 21.08.2023 по 10.01.2024 року) в межах проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм НАПрН було проведено аудиторські процедури.

При цьому, програму державного фінансового аудиту виконання Національною академією правових наук України бюджетних програм, яку заступник Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. затвердила 31.10.2023 року, було вручено Головному ученому секретареві НАПрН України ОСОБА_6 лише 03.11.2023 року, тобто вже після проведення дій, які було вчинено як складові аудиторських процедур.

Також, Державна аудиторська служба України пункт 1.16 Плану заходів проведення заходів державного фінансового контролю оприлюднила на офіційному веб-сайті 26.01.2024 року, тобто вже після початку проведення держфінаудиту позивача.

Враховуючи викладене, відповідачем порушено послідовність етапів аудиту та відповідно й порядок проведення такої процедури.

Суд вважає, що дії відповідача щодо складення та затвердження Програми державного фінансового аудиту виконання Національною академією правових наук України бюджетних програми є протиправними.

Також, суд звертає увагу на те, що Державною аудиторською службою України залучено директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України ОСОБА_4 шляхом видачі на його ім`я направлення № 1228-НК від 05.10.2023 року.

Згідно з п.3 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.

Тобто, приписи Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачають залучення кваліфікованого фахівця відповідного органу виключно на договірних засадах.

Таким чином, Держаудитслужба при проведенні держфінаудиту виконання Національною академією правових наук України відповідної бюджетної програми для реалізації належного їй права залучати на договірних засадах кваліфікованого фахівця, мала укласти з ним договір.

Проте, у спірних правовідносинах відповідний договір не укладався.

Отже, дії відповідача щодо залучення до проведення держфінаудиту виконання Національною академією правових наук України бюджетних програм з 09.10.2023 року по 27.10.2023 року директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України ОСОБА_4 шляхом видачі на його ім`я направлення № 1228-НК від 05.10.2023 року були такими, що не відповідали статті 10 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю».

За таких обставин, інформація зазначена ОСОБА_4 , що містилися в листах від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11 не могла оцінюватися та не могла використовуватись для складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6.

Державною аудиторською службою України було складено проект аудиторського звіту та відповідно до п. 17 Порядку № 1017 було надано Національній академії правових наук України для ознайомлення та надання коментарів до нього. Обговорення та узгодження проекту звіту про результати аудиту було призначено на 15.02.2024 в приміщенні Держаудитслужби.

Відповідно до п. 18 Порядку № 1017 керівник та визначені ним працівники об`єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дня отримання такого проекту звіту, одним із способів, визначених у пункті 14 цього Порядку.

21.02.2024 року Президент НАПрН України ОСОБА_3 листом вих. № 171 додатково повідомив заступника Голови Держаудитслужби Солянік Ю.В. про причини своєї та першого віцепрезидента НАПрН неявки до Держаудитслужби 15.02.2024 року для обговорення та узгодження проєкту аудиторського звіту, повідомив підписання і направлення протоколу узгодження із коментарями (зауваженнями) до проєкту аудиторського звіту в редакції від 10.01.2024 року (91 арк.); повідомив, що зміни, внесені до Аудиторського звіту після 10 січня НАПрН вважатиме такими, що не доведені до відома належним чином та які не могли бути опрацьовані в установленому законодавством порядку; просив зазначити чи були опрацьовані коментарі (зауваження) НАПрН до проєкту Аудиторського звіту, спрямовані листом № 91 від 26.01.2024 року, зробити в протоколі відповідну позначку та надати обґрунтування неврахованих коментарів до зазначеного звіту. До цього листа НАПрН додала протокол з коментарями та порівняльну таблицю із зауваженнями до Аудиторського звіту від 10.01.2024 року.

Відповідно до п.19 Порядку № 1017 керівник та визначені ним працівники об`єкта аудиту разом з керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту строк з урахуванням строку ознайомлення об`єкта аудиту з проектом звіту.

Згідно з п.20 Порядку № 1017 під час обговорення та узгодження проекту звіту державні аудитори мають право отримувати від об`єкта аудиту додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у коментарях до проекту звіту фактів.

Відповідно до п.21 Порядку № 1017 за результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком. Протокол підписується у день обговорення та узгодження проекту звіту керівником аудиту та керівником об`єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та кожного об`єкта аудиту.

Згідно з п.22 Порядку № 1017 у разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівником аудиту не враховані коментарі об`єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.

Відповідно до п.23 Порядку № 1017 у разі відмови керівника об`єкта аудиту від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження керівник аудиту складає акт про відмову підписувати звіт, інформує про такий факт за рішенням керівника органу Держаудитслужби Кабінет Міністрів України, а також інші заінтересовані органи та робить відповідний запис у протоколі узгодження.

Отже, Порядком № 1017 передбачено, що за результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження.

Так, під час обговорення та узгодження проекту звіту у позивача було право надати додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у зауваженнях до проекту звіту фактів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Проте, відповідач всупереч вимог чинного законодавства позбавив позивача права на участь в обговоренні та узгоджені проекту звіту та захисту своїх прав.

За таких обставин, відповідач на прохання позивача повинен був відкласти дату обговорення та узгодження проекту звіту.

Натомість, відповідач направив позивачу протокол узгодження аудиторського звіту для підписання.

Отже, відповідач позбавив позивача права на особисту участь в обговоренні та узгодженні проекту звіту та права надати докази на спростування висновків викладених у звіті.

Щодо посилань відповідача на те, що органи державного фінансового контролю у своїй діяльності мали дотримуватись принципів визначених Законом України "Про адміністративну процедуру" з 15.11.2024, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено відносини, на які не поширюється дія цього Закону.

Проте, у вказаному переліку відсутні відносини, що виникають під час державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм.

Відповідно Закон України «Про адміністративну процедуру» поширюється на відносини, що виникають під час державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм.

Суд враховує, що частину другу статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" доповнено словами - "з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру" Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"», який набрав чинності 15.11.2024.

Проте, суд зауважує, що перед внесенням змін до ч.2 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" її було викладено в такій редакції «Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.».

Отже, органи державного фінансового контролю у своїй діяльності мали керуватись іншими законодавчими актами і до 15.11.2024 року.

Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року № 2073-IX набрав чинності 15.12.2023 року, тобто був обов`язковим до застосування.

Так, принципи, встановлені Законом України «Про адміністративну процедуру» підлягали застосуванню Держаудитслужбою під час проведення державного фінансового аудиту виконання НАПрН України бюджетних програм.

За таких обставин, вищевказані посилання відповідача є необгрунтованими.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 по справі № 640/22029/19 зазначив, що сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Державною аудиторською службою України вчинено протиправні дії щодо призначення та проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р. та щодо складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6.

Вищевказані протиправні дії відповідача щодо призначення та проведення державного фінансового аудиту і щодо складання аудиторського звіту є окремою підставою для скасування оскаржуваного звіту.

Щодо висновків зазначених у звіті Державної аудиторської служби України від 22.02.2024 № 000300-20/6, суд зазначає наступне.

Так, в оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо Академією не забезпечено виконання Плану заходів у повній мірі, а саме, про те, що новою редакцією Статуту, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 04.06.2021 року № 2019/5, не визначено чітко що є неодноразовим чи грубим порушенням Статуту членами Академії, після якого особа може бути позбавлена цього Статусу, не проведено аналіз стану матеріально-технічної бази Академії і її наукових установ та не підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності використання державного майна; не проведено реорганізацію мережі наукових установ Академії шляхом їх перепрофілювання та об`єднання та не забезпечено впровадження їх наукових досліджень і розробок шляхом співпраці з науковими установами та кінцевими споживачами наукової продукції всіх форм власності,чим не забезпечено у повній мірі виконання Плану заходів з реформування НАПрН України на 2021 - 2022 року та підсумкові висновки розділі III «Висновки» аудиторського звіту про те, що Президія НАПрН не забезпечила у повній мірі виконання Плану заходів з реформування НАПрН України на 2021-2022 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 року № 911-р., а саме про те, що невизначення Академією в положеннях Статуту чіткого трактування що є неодноразовим чи грубим порушенням Статуту членами Академії, після якого особа може бути позбавлена цього Статусу, дало право окремим дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам порушувати пункт 32 Статуту в частині не подання щорічних звітів про наукову діяльність, не провела інвентаризацію матеріально-технічної бази Академії та оптимізацію витрат державного бюджету у сфері наукової і науково-технічної діяльності за усіма діючими бюджетним програмами; не розробила пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Академії, оптимізацію мережі її наукових установ та системи розподілу її фінансування; не сприяла впровадженню наукових досліджень, розширенню співпраці між науковими установами та споживачами наукової продукції всіх форм власності; що Академією при зміні назв, реорганізації, передачі до інших відомств установ, підприємств, які перебувають у її віданні не ініційовано внесення відповідних змін до Переліку установ, організації та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 року № 1518; про те, що невизначення Академією в положеннях Статуту чіткого трактування що є неодноразовим чи грубим порушенням Статуту членами Академії після якого особа може бути позбавлена цього статусу, дає право окремим дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам порушувати пункт 32 Статуту в частині не подання щорічних звітів про наукову діяльність та які при цьому у 2021 -2022 роках отримали довічної плати на загальну суму 246,3 тис. гривень.

Так, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 №911-р. «Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки» Національна академія правових наук України звітувала перед Міністерством освіти і науки України про реалізацію нею заходів з власного реформування, зокрема, листом № 414 з проєктом постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанов № 1518 від 18.08.1999 р. та № 486 від 23.05.2012, а також проєкти відповідної порівняльної таблиці та пояснювальної записки 06.05.2021 року.

Позивач листом від 19.08.2021 року № 653 повідомляв про результати власної діяльності (пункти 1, 3, 4, 5), реформування (пункт 2) та про державну атестацію наукових установ НАПрН (пункт 6), в якому йшлося про реорганізацію Київського регіонального центру в Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз та про реорганізацію Науково-дослідного інституту інформатики і права шляхом перетворення в Державну наукову установу «Інститут інформатики, безпеки і права НАПрН України».

Листом від 14.12.2021 року № 1012 Національна академія правових наук України повідомила, зокрема, про аналіз матеріально-технічної бази НАПрН (пункт 1), про розроблення та затвердження НАПрН Положення про особливості виконання НАПрН функцій головного розпорядника бюджетних коштів та Положення про формування та розподіл коштів державного бюджету між науковими установами НАПрН».

Листом від 14.04.2022 року № 197 позивач повідомив про направлення до Мінфіну пропозицій щодо необхідності проведення у 2022 році огляду витрат державного бюджету у сфері наукової і науково-технічної діяльності за бюджетною програмою 6581040 «Наукова і науково-технічна діяльність в галузі законодавства і права», про завершення розроблення положення про Координаційну раду, про внесення змін до Положення про порядок планування та контролю за виконанням наукових досліджень в НАПрН та Пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень у галузі держави і права НАПрН - задля оновлення тематики фундаментальних досліджень та забезпечення перегляду затверджених тематик на 2023 рік для усунення подрібненості та дублювання тем.

Листом від 16.08.2022 року № 378 НАПрН повідомляла Міністерство освіти і науки України про визначення пріоритетними напрямами фундаментальних досліджень на 2023 рік адаптацію законодавства України до права ЄС відповідно до Угоди про асоціацію України та ЄС та у контексті набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС, відновлення України в післявоєнний період, забезпечення національної безпеки і оборони. розслідування військових кримінальних правопорушень та злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, механізм притягнення до відповідальності, механізм відшкодування збитків, заподіяних громадянам України, юридичним особам, державі, природнім об`єктам збройною агресією.

Листом від 15.12.2022 року № 664 позивач повідомив Міністерство освіти і науки України про функціонування в умовах воєнного стану, зокрема, про створення спільно з Ужгородським державним університетом Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, та його діяльності на громадських засадах, без залучення коштів державного бюджету.

Листом від 08.02.2023 року № 102 позивач повідомив Міністерство освіти і науки України про неузгодженість положень пункту 3 постанови КМУ № 321 від 18.05.1994 року з чинним нормативно-правовим актами, що врегульовують питання діяльності НАПрН через фінансування НДІ правотворчості та науково-правових експертиз за бюджетною програмою 6581040 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері законодавства і права», в той час як фінансування Київського регіонального центру НАПрН (правопопередника НДІ) здійснювалося за програмою 6581020 «Наукова і організаційна діяльність президії НАПрН», запропоновано міністрові в установленому Регламентом КМУ порядку погодити відповідні проєкти змін та внести на розгляд Кабінету Міністрів України зміни до постанови КМУ від 18.05.1994 року № 321 щодо зміни граничної чисельності працівників науково-організаційного апарату її Президії, найменування НАПрН, зважаючи на її статус національної.

Листом від 08.02.2023 року № 102 позивач звернувся з проханням погодити проєкти змін та внести на розгляд Кабінету Міністрів України зміни до постанови КМУ від 18.05.1994 року № 321 «Питання Академії правових наук» та постанови КМУ від 18.08.1999 року № 1518 «Про перелік установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук», що повністю відповідало п. 1 постанови КМУ «Про перелік установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук» від 18.08.1999 р. № 1518, за яким зміни і доповнення до зазначеного переліку вносяться Кабінетом Міністрів України в установленому порядку за поданням Національної академії правових наук України.

Разом з тим, відповідно до зазначеного Плану заходи, спрямовані на реформування НАПрН України, мали вчиняти уповноважені органи виконавчої влади Мінфін, МОН, Фонд державного майна.

Так, Національна академія правових наук України не може ініціювати внесення змін до вказаного акта, адже відповідний проект постанови подається на розгляд Кабінету Міністрів України лише центральним органом виконавчої влади, до управління якого належить певна сфера (з питань науки таким органом виступає Міністерство освіти і науки України).

При цьому, оцінка діям цим уповноваженим органам виконавчої влади, аналіз обставин і причин не вчинення чи зволікання із вчиненням таких заходів в аудиторському звіті не відображено.

Суд враховує, що в пункті 9 зазначеного Плану заходів було передбачено внесення за згодою Національної академії правових наук змін до її Статуту щодо перегляду та уточнення її завдань і функцій, чіткого визначення обов`язків дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів, умов перебування на керівних посадах членів Національної академії правових наук, удосконалення структури Національної академії правових наук України та системи управління об`єктами державної власності, створення системи наглядових рад в наукових установах Національної академії правових наук, забезпечення належного внутрішнього контролю за організаційною та фінансово-господарською діяльністю, але не було встановлено обов`язку внесення до цього Статуту змін та доповнень щодо неодноразового чи грубого порушення Статут членами Академії, як підстав позбавлення членів Академії цього статусу.

Також, перед державною реєстрацією редакції Статуту НАПрН, затвердженої загальними зборами Національної академії правових наук України, Міністерство освіти і науки України надало висновок № 1/11-3124 від 06.05.2021 року, в якому встановило відповідність статуту положенням Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і підтримало його державну реєстрацію.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 7 цього Положення про реєстрацію статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, затвердженого наказом Мінюсту № 1787/5 від 29.06.2016 року, НАПрН дотрималась всіх встановлених ним вимог, то Міністерство юстиції після власної перевірки та за відсутності підстав для відмови в реєстрації здійснило державну реєстрацію Статуту НАПрН.

Отже, такі дії обох міністерств цілком відповідали встановленому законом порядку, сама редакція Статуту, затвердженого загальними зборами НАПрН України від 29.03.2021 року, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 4.06.2021 року № 2019/5 відповідала чинному законодавству України.

Суд також зауважує, що в аудиторському звіті відсутній аналіз фактичних обставин неподання дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами НАПрН таких звітів у період 2021-2023 років, імовірний вплив на виконання ними своїх обов`язків воєнного стану, що унеможливлює оцінювати висновки про прямий причинно-наслідковий зв`язок між відсутністю в статуті чіткого трактування неодноразового чи грубого порушення членами НАПрН України та їхнім «правом порушувати пункт 32 Статуту».

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що до паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів на 2021, 2022 роки КПКВК 6581020, 6581040 були внесені завідомо недостовірні дані, що є порушенням вимог пункту 9 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 року № 1098. Зокрема, показники продукту кількість проєктів нормативно-правових актів та наданих науково-експертних висновків завищуються, оскільки одночасно відображається за двома бюджетними програмами 65871020 та 6581040; аналогічно недостовірні дані по показнику продукту «кількість установ, які пройшли державну атестацію».

Паспорти бюджетних програм, а також звіти про їх виконання опрацьовуються Міністерством фінансів України на предмет їх повноти та достовірності та в подальшому затверджуються Міністерством.

Відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України» та Правил складання бюджетних паспортів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098, НАПрН України заповнює паспорт бюджетної програми та звіт про його виконання відповідно до форми, затвердженої Міністерством фінансів України.

Виходячи з цього у розділі 11 паспорту бюджетної програми у пункті 1 вказується кількість наукових установ, які знаходяться у віданні НАПрН України і цей пункт кореспондує з пунктом 24 цього розділу, де необхідно вказати кількість наукових установ, які пройшли державну атестацію не в поточному році, а фактично тих, що мають діюче свідоцтво.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо неузгодженості положень статуту Національної академії правових наук України та Положення про порядок планування та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії правових наук України, затвердженим постановою бюро президії Національної академії правових наук України №155/6-Б від 12 грудня 2019 р. із абзацом 3 статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», частиною третьою статті 18 Закону України «Про наукову та науково- технічну діяльність» щодо визначення поняття самоврядність.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» організаційна побудова національних галузевих академій наук, їх матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності здійснюються згідно з положеннями, встановленими цим Законом для Національної академії наук України, з урахуванням специфіки діяльності та норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", а також статутів відповідних національних галузевих академій наук.

Так, статут Національної академії правових наук України був затверджений загальними зборами Національної академії правових наук України 26 березня 2021 року.

Міністерство освіти і науки України направило висновок до проекту статуту Національної академії правових наук України, в якому зазначило про відповідність Статуту вимогам Закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність» і підтримало Статут у запропонованій редакції.

Крім того, проект статуту Національній академії правових наук України пройшов правову експертизу та був зареєстрований Міністерством юстиції України наказом від 04 червня 2021 року.

Отже, вказані висновки відповідача щодо неузгодженості положень статуту Національної академії правових наук України щодо визначення поняття самоврядність є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що експертні висновки Національної академії наук України, які отримали підвідомчі наукові установи Академії по триваючим НДР не містять чіткої оцінки та відповідне формулювання не відповідає вимогам пункту 9.1. Порядку проведення експертизи тем фундаментальних науково-дослідних робіт, які передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Президії НАН України від 09.12.2009 року № 327, тобто теми фундаментальних досліджень та не отримали комплексну експертну оцінку.

Так, постановою Президії Національної академії наук України від 09.12.2009 № 327 затверджено Положення про Експертну раду з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при Національній академії наук України (далі - Положення) та Порядок проведення експертизи тем фундаментальних науково-дослідних робіт, які передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету (далі - Порядок), які регламентують діяльність Експертної ради та порядок проведення експертизи тем фундаментальних науково-дослідних робіт, які передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Експертної ради є:

-координація здійснення фундаментальних наукових досліджень у наукових установах та організаціях;

-встановлення відповідності тем фундаментальних науково-дослідних робіт, фінансування яких головними розпорядниками бюджетних коштів передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, сучасному рівню наукових знань, тенденціям науково-технічного прогресу;- можливість створення наукового підґрунтя розвитку прикладних наукових досліджень, орієнтованих на забезпечення технологічного розвитку національної економіки, для визначення доцільності фінансування витрат за кожною науково-дослідною роботою;

- підготовка і подання головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністерству фінансів та Міністерству економіки України висновків щодо доцільності фінансування фундаментальних науково-дослідних робіт за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 7 Положення про Експертну раду визначено, що для організації і проведення експертизи фундаментальних науково-дослідних робіт Експертна рада створює, як правило, при відповідних відділеннях НАН України секції за галузями (напрямами) наук.

Відповідно до пункту 9 Положення процедура експертного розгляду наукових тем визначається секціями Експертної ради самостійно (колегіальний розгляд кожної окремої теми на засіданні секції; її розгляд відповідною науковою радою (комітетом, комісією) НАН України; створення експертної групи за певною науковою проблематикою; залучення в окремих випадках як експертів провідних вчених у відповідних галузях (напрямах) наук тощо з наступним затвердженням експертного висновку на засіданні секції Експертної ради). Керівники і члени Експертної ради та її секцій мають право проводити експертизу на загальних підставах.

Згідно з пунктом 10 Положення результати експертизи тем фундаментальних досліджень розглядаються на засіданнях секцій Експертної ради. Підсумки розгляду оформлюються протоколом засідання секції Експертної ради, який підписується керівником секції Експертної ради та її секретарем. Окремими розділами у протоколі наводяться з обґрунтуваннями переліки тем, що отримали різні варіанти висновків експертизи. Протокол з висновками експертизи передається до Експертної ради на затвердження.

Пунктом 11 Положення передбачено, що рішенням Експертної ради затверджуються протоколи секцій з результатами експертної оцінки тем фундаментальних науково-дослідних робіт, які передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету. Рішення Експертної ради підписує її голова.

Відповідно до пункту 4 Порядку основними завданнями експертизи є: встановлення відповідності тем фундаментальних науково-дослідних робіт, фінансування яких головними розпорядниками бюджетних коштів передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, сучасному рівню наукових знань, тенденціям науково-технічного прогресу; можливість створення наукового підґрунтя розвитку прикладних наукових досліджень, орієнтованих на забезпечення технологічного розвитку національної економіки, для визначення доцільності фінансування витрат за кожною науково-дослідною роботою.

Підпунктом 8.8 пункту 8 Порядку передбачено, що відповідно до наукових напрямів Експертна рада направляє документи заявника експертизи до секцій Експертної ради для здійснення експертизи.

Згідно з підпунктом 8.9 пункту 8 Порядку результати експертизи тем фундаментальних досліджень розглядаються на засіданнях секцій Експертної ради. Підсумки розгляду оформлюються протоколом засідання секції Експертної ради. Протокол з висновками експертизи передається до Експертної ради на затвердження.

При цьому, зазначені в протоколі секції висновки експертизи формулюються з урахуванням вимог підпункту 9.1 пункту 9 Порядку проведення експертизи, згідно з яким висновок Експертної ради має обов`язково містити один з трьох можливих варіантів:

-«тема фундаментальних досліджень позитивно оцінюється і визнається доцільність її виконання»;

«робота за своїм змістом належить до прикладних досліджень і має фінансуватись за рахунок коштів, що передбачені для прикладних розробок»;

«виконання теми фундаментальних досліджень є недоцільним» (далі подається обґрунтування негативної оцінки: дослідження за темою не відповідають сучасним тенденціям науково-технічного розвитку, характеризуються низьким науковим рівнем; мають недостатнє для їх виконання матеріальне, кадрове забезпечення тощо).

Відповідно до підпункту 8.10 пункту 8 Порядку голови секцій доповідають про результати експертної оцінки наукових тем по відповідних галузях (напрямах) наук на засіданні Експертної ради. За результатами обговорення протоколи засідань секцій затверджуються рішенням Експертної ради.

Згідно з підпунктом 8.14 пункту 8 Порядку проведення експертизи на підставі затвердженого Експертною радою протоколу секції оформлюють і подають головним розпорядникам бюджетних коштів висновки щодо доцільності фінансування фундаментальних науково-дослідних робіт за рахунок коштів державного бюджету. Узагальнені дані щодо висновків та перелік фундаментальних науково-дослідних робіт, які доцільно фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, подаються до Міністерства фінансів та Міністерства економіки України.

Оцінювання та експертиза тем фундаментальних досліджень Національної академії правових наук України здійснювались Секцією історичних, філософських, культурологічних, соціологічних та політико-правових наук Експертної ради при НАН України.

Так, відповідно до протоколів засідання Секції Експертної ради при НАН України Секція розглянула представлену на експертизу тематику фундаментальних досліджень і результати проведеної експертизи тематики Національної академії правових наук України, Національної академії педагогічних наук України та Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України й вирішила визнати тематику згідно з Додатком 1 («Інтелектуальна власність в цифровій економіці», головний розпорядник Національна академія правових наук України, виконавець - Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України) такою, що відповідає висновку: «тема фундаментальних досліджень позитивно оцінюється і визнається доцільність її виконання».

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновків, що Академією включено до зведених тематичних планів фундаментальних досліджень наукових установ НАПрН України дев`ять тем, які не відповідають жодним Пріоритетним напрямам, визначеним Постановою № 942, загальною вартістю 112,5 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено 40,1 млн. грн., та 17 тем, які лише частково відповідають пріоритетним напрямам, загальною вартістю 216 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено коштів у загальній сумі 85,7 млн. грн.

Листами від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11 директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України надано Державній аудиторській службі України інформацію про те, що з 35 триваючих на час проведення держфінаудиту тем фундаментальних досліджень, 9-ть тем не відповідають, а ще 17 тем НДР лише частково відповідають Переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, визначених Кабінетом Міністрів України у постанові від 07.09.2011 року № 942.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що під час аудиту позивача оцінювались тільки назви тем вказаних досліджень, а зміст наукових робіт не аналізувався.

При цьому, вказані висновки про неактуальність наукових досліджень зроблено без аналізу самих досліджень, які викладені у наукових роботах.

Таким чином, вказане дослідження здійснено без дослідження НДР, проте було покладено в основу аудиторського звіту.

Як зазначено вище, суд прийшов до висновку про неналежне долучення до проведення аудиту директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, який висловив вищевказані твердження.

Крім того, відповідач, зазначаючи в оскаржуваному звіті про часткову відповідність 17 тематичних планів фундаментальних досліджень наукових установ НАПрН України, вказав, що загальна їх вартість складає 216 млн. грн., з яких у 2021 2023 роках на них виділено коштів у загальній сумі 85,7 млн. грн.

Проте, відповідачем не визначено частку коштів, яка неправомірно виділена на наукові дослідження, а яка частина правомірно.

При цьому, в розділі звіту «Резюме» відповідач зазначив щодо підсумкового висновку про встановлення фактів неналежного контролю головного розпорядника за використанням бюджетних коштів, які призвели до неефективного використання бюджетних коштів та, в окремих випадках із порушенням норм законодавства, загалом на суму 157,3 млн. гривень.

Також, вище суд дійшов висновку, що інформація зазначена ОСОБА_4 в листах від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11 не могла оцінюватися та не могла використовуватись для складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6 зокрема у даній частині.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що через відсутність належного контролю з боку Академії підвідомчі наукові установи при наданні послуг щодо підготовки здобувачів в аспірантурі та докторантурі втрачають власні надходження, та перекладають видатки на загальний фонд державного бюджету та що за відсутності належного контролю з боку Академії підвідомчі наукові установи при наданні послуг щодо підготовки здобувачів в аспірантурі та докторантурі втрачено власних надходжень у сумі 271,7 тис. гривень та перекладено видатки на загальний фонд державного бюджету.

Відповідно до пункту 34, 35 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 особи, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад`юнктурою) у відповідному закладі вищої освіти (науковій установі) без переривання трудової діяльності або під час перебування у творчій відпустці.

Такі особи прикріплюються строком до п`яти років до закладу вищої освіти (наукової установи), що має ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю.

Здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад`юнктурою) передбачає повне та успішне виконання відповідної освітньо-наукової програми та навчального плану аспірантури (ад`юнктури) зазначеного закладу вищої освіти (наукової установи) згідно із затвердженими в установленому порядку індивідуальним навчальним планом та індивідуальним планом наукової роботи прикріпленої особи та публічний захист дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Правила та процедури прикріплення до закладу вищої освіти (наукової установи) визначаються вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти осіб, які прикріплені до закладу вищої освіти (наукової установи) для реалізації свого права на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад`юнктурою), а також їх наукове керівництво здійснюється за кошти відповідного закладу вищої освіти (наукової установи).

Так, виходячи з приписів Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), висновки про необхідність надання послуг за підготовку виключно на платній основі є безпідставними.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку що радники при дирекції (тарифний розряд 20-21) НДІ вивчення проблем злочинності імені ОСОБА_24 . Сташиса, НДІ інтелектуальної власності та ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права», при наявності в цих установах посад з аналогічними (типовими) функціями фактично займаються науково-дослідною роботою, тобто виконують функції головних наукових співробітників (тарифний розряд 19-20), що призвело до неефективних видатків у сумі 76,76 тис. гривень.

Так, посада радника при дирекції наукової установи визначена статтею 31 Закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність» так як інші наукові посади (у т.ч. головного, провідного, старшого наукового співробітника тощо).

Відповідно до Статуту НАПрН України радник при дирекції входить до складу Дирекції Інституту - колегіального (дорадчого) органу управління поточною діяльністю Інституту, у т.ч. його фінансового, матеріально-технічного та іншого ресурсного забезпечення.

При цьому, він не дублює функції заступників директора та вченого секретаря, які (на відміну від радника) мають чітко визначені статутом установи науково- організаційні та адміністративно-розпорядчі повноваження.

При цьому, суд зауважив, що радник при дирекції (крім дорадчих функцій), як науковий працівник зобов`язаний проводити наукові дослідження, а як досвідчений вчений (цю посаду відповідно до статуту може заміщати колишній директор або колишній заступник директора з наукової роботи) також може бути науковим керівником НДР.

З урахуванням зазначеного, порівняння функцій радника при дирекції з функціями головного наукового співробітника також є не коректними, а питання ефективності видатків у цьому випадку є необгрунтованим.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо порушення порядку укладання договору оренди, предметом якого є пам`ятка культурної спадщини.

Так, відповідач у звіті посилався на те, що будівля, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 80, являється пам`яткою архітектури. Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 30.12.2021 № 1251(далі - охоронний договір) укладений між Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації та НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України. Враховуючи зазначене, відповідно до вимог визначених статтею 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-111(49) перед здійсненням правочину (укладання договору оренди) предметом якого є пам`ятка культурної спадщини власник проходить погоджувальну процедуру шляхом звернення до органу охорони культурної спадщини щодо надання дозволу на укладання договору оренди, в іншому випадку договір вважається не дійсним.

Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 1251 від 30.12.2021 р. укладений між Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації та НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування був отриманий дозвіл Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на передачу в оренду нежитлових приміщень (частини приміщення) для розміщення установи наукової та освітньої діяльності (вих. № 01-04/108-2/196 від 01.01.2022 р.).

Таким чином, договір оренди нерухомого майна між НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України та НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України був укладений у відповідності із законодавством України про охорону культурної спадщини.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що в НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН не зважаючи на відсутність власних приміщень, включено до штатного розпису посаду сторожа, на утримання якого використано коштів загального фонду у сумі 240,5 тис. гривень.

Так, НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН розміщується за адресою м. Харків, вул. Чернишевська, 80.

Суд зазначає, що оскаржуваний звіт не містить обгрунтованого розрахунку використаних коштів.

Відповідачем не зазначено, з яких причин не можна включати до штатного розпису посаду сторожа у разі відсутності власних приміщень.

При цьому, відповідачем необгрунтовано яким чином відсутність в даному випадку власних приміщень виключає необхідність включення до штатного розпису посади сторожа при наявності орендованих приміщень.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що всупереч вимогам Стратегії та нормам чинного законодавства, в НДІ правотворчості та науково-правових експертиз, на посади зараховувалися особи без проходження атестації наукових працівників та необгрунтовано виплачувалася надбавка за стаж наукової роботи. Вказано, що Академією погоджувувалися цьому Науково-дослідному інституті штатні розписи із надбавкою за стаж наукової роботи. Зазначено, що у період з 01.04.2021 по І півріччя 2023 року штатним науковим співробітникам було нараховано та виплачено надбавки за стаж наукової роботи загалом на суму на суму 684,6 тис. грн.

Пункти 2, 3 постанови КМУ від 14.04.2004 року № 494 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової діяльності», якими було встановлено право на виплату надбавок за стаж наукової роботи та за стаж науково-педагогічної роботи наукових працівників лише тих державних наукових установ та організацій, які пройшли атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», діяли до 24.03.2021 року.

Постановою КМУ № 370 від 24.03.2021 вказані правові умови змінено та проходження державної атестації державною науковою установою, як обов`язкову умову надання її науковим працівникам надбавки за стаж наукової роботи скасував.

Таким чином, виплати науковим працівникам Київського регіонального центру НАПрН, у подальшому перейменованого у НДІ правотворчості і науково-правових експертиз НАПрН, в сумі 684,6 тис. грн. з 01.04.2021 року по перше півріччя 2023 року були такими, що відповідали вимогам чинного законодавства.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що звіти про наукову діяльність Національної академії правових наук України за 2021 та 2022 роки направлялися до Кабінету Міністрів України без висновків Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, чим недотримано вимоги частини 5 ст. 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п. 6 статуту НАПрН України.

Згідно з ч.5 ст.18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Національні галузеві академії наук подають Кабінетові Міністрів України щорічний звіт про результати своєї наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм з державного бюджету, разом з висновком Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

При цьому, відповідач не врахував зауваження у вигляді порівняльної таблиці НАПрН України та зміст документів, направлених НАПрН України 26.01.2024 року листом № 91, датованим 26.01.2024 року, які Державна аудиторська служба отримала 30.01.2024 року (вх. № 14-3498)

Так, листами НАПрН України від 02.06.2022 року вих. № 219 та від 04.07.2023 року вих. № 476 зверталась до Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій з проханням ініціювати заслуховування Національною радою звітів НАПрН про її діяльність у 2021 та у 2022 році та надання висновків на ці звіти

Як пояснено позивачем, у зв`язку з введеним Указом Президента України від 24 лютого 2022 року воєнного стану звіти Національної академії наук України та національних галузевих академій наук Національна рада не заслуховує та висновки на такі звіти не надає.

Крім того, Науковий комітетуНаціональної ради України з питань розвитку науки і технологій направив до позивача лист №007-1-990 від 11 березня 2024 року з проханням підготувати та надати до 7 травня 2024 року звіт НАПрН України за період з 2021 до 2023 року, що підтверджує не заслуховування Науковим комітетом та Національною радою України з питань розвитку науки і технологій річних звітів головних розпорядників бюджетних коштів у період з 2021 по 2023 роки.

Тобто, позивачем було вжито достатніх заходів з метою виконання вказаних приписів.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо відсутності неналежного контролю з боку Президії, що призвело до того, що державна атестація наукових установ НАПрН України здійснюється з порушенням вимог статті 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та пункту 5 Порядку № 540, як наслідок, з порушенням вимог законодавства та власної Стратегії Академією спрямовувалися асигнування з 01.01.2021 по І півріччя 2023 року НДІ на виплату надбавки за науковий стаж на загальну суму 726,4 тис. гривень.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з метою визначення ефективності діяльності наукових установ проводиться їх державна атестація.

Для наукових установ державної, комунальної форм власності, а також наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі, державна атестація проводиться в обов`язковому порядку не менше одного разу на п`ять років, для новоутворених - не пізніш як через три роки після утворення.

Для наукових установ інших форм власності державна атестація може бути проведена за ініціативою таких установ.

Порядок проведення державної атестації наукових установ розробляється в порядку, визначеному цим Законом, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення державної атестації наукових установ здійснюється їх оцінювання за такими напрямами:

1) забезпеченість науковими і науково-технічними кадрами;

2) стан матеріально-технічної бази;

3) якість наукової і науково-технічної діяльності - на основі експертної оцінки з використанням наукометричних та інших показників, що використовуються в міжнародній системі експертизи;

4) оцінка ефективності наукової і науково-технічної діяльності має здійснюватися відповідно до завдань наукової установи.

Результати державної атестації наукових установ використовуються органами, до сфери управління (відання) яких належать наукові установи, під час:

1) планування обсягу видатків державного бюджету для забезпечення діяльності таких наукових установ;

2) формування тематики наукових досліджень та науково-технічних розробок таких наукових установ;

3) розгляду питання продовження (дострокового розірвання) контракту з керівником наукової установи;

4) розгляду питання щодо реорганізації, ліквідації наукової установи.

Пунктом 5 Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 540 передбачено, що Державна атестація проводиться в обов`язковому порядку не рідше одного разу на п`ять років для: наукових установ/закладів вищої освіти (крім коледжів) державної і комунальної форми власності; наукових установ/закладів вищої освіти, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі; наукових установ/закладів вищої освіти Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Для коледжів державної, комунальної форми власності державна атестація проводиться на вимогу власника (засновника).

Для наукових установ/закладів вищої освіти інших форм власності державна атестація проводиться за ініціативою таких установ/закладів.

Для новоутворених та реорганізованих наукових установ/закладів вищої освіти державна атестація проводиться через три роки після їх утворення або реорганізації.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії державної атестації для проведення чергової державної атестації, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, в обов`язковому порядку подають заявку та інформаційні матеріали відповідно до цього Порядку.

Ініціатором проведення дострокової державної атестації можуть бути: МОН, інші центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук та національні галузеві академії наук, інші органи, до сфери управління яких належать (у віданні яких перебувають) наукові установи/заклади вищої освіти.

Державна атестація проводиться експертними групами та експертною комісією з проведення державної атестації наукових установ/закладів вищої освіти (далі - експертна комісія), положення про які та персональний склад яких затверджуються МОН. Державна атестація проводиться відповідно до методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності за окремими науковими напрямами під час проведення державної атестації (далі - методика). Методика розробляється за участю центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, Національної академії наук, національних галузевих академій наук з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій та затверджується МОН.

У період з 2020 по 2022 рік п`ять наукових установ НАПрН України пройшли державну атестацію відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України у 2017 році порядку, віднесені до І класифікаційної групи і атестовані строком на п`ять років.

При цьому, позивачем надано копії свідоцтв про державну атестацію Науково- дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності, Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвиту, Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування, Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака.

Також, відповідачем не наведено у звіті які саме вимоги ст. 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 5 Порядку № 540 порушено, а відповідно й протиправне спрямовування асигнування з 01.01.2021 по І півріччя 2023 року науково-дослідним інститутам на виплату надбавки за науковий стаж на загальну суму 726,4 тис.грн.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо внаслідок неодноразового проведення за рішенням Академії реорганізації Державної наукової установи «Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України» дало змогу уникнути цій установі проведення державної атестації, та, попри її відсутність, НАПрН України виділяло їй бюджетні асигнування на виконання наукових досліджень загалом на суму 30384,4 тис. грн.

Так, дії щодо реорганізації Науково-дослідного інституту інформатики і права шляхом перетворення в Державну наукову установу Інститут інформатики, безпеки і права, НАПрН України здійснювала на підставі та задля виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 85-р. та задля подальшого включення змін до Переліку установ, підприємств і організацій, що перебувають у віданні НАПрН (постанова КМУ від 18.08.1999 р. № 1518).

Суд зауважує, що проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України, як й всіх актів Уряду, перед прийняттям проходять правову експертизу в Мінюсті та експертизу щодо нормопроектувальної техніки Секретаріаті КМУ (Регламент КМУ, затверджений постановою КМУ від 18.07.2007 року № 950).

Таким чином, реорганізацію цієї наукової установи було проведено після відповідних експертиз, якими було підтверджено необхідність і доцільність, та відповідала вимогам статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що аудитом встановлено недотримання Академією Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536 (у редакції наказу Міністерства фінансів від 15.06.2015 року № 553).

Проте, відповідач у даному розділі оскаржуваного звіту не визначив в чому саме виразилось недотримання Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 року № 1536.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що конкурсне оцінювання тематики фундаментальних наукових робіт щодо доцільності їх виконання за рахунок коштів державного бюджету Академією проводилось «формально», тобто ті теми, які були подані науковими установами, в подальшому й затверджені у зведеному плані фундаментальних НДР НАПрН України, проте не містять визначених обсягів фінансування НДР на весь період дослідження та на відповідний бюджетний рік.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» проведення фундаментальних наукових досліджень науковими установами здійснюється за рахунок базового бюджетного фінансування.

Згідно з пунктом 10 Порядку формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 13, визначення наукових (науково-технічних) робіт без конкурсного відбору може здійснюватися у разі їх виконання в рамках основної діяльності бюджетних наукових установ, наукових досліджень університетів, академій, інститутів у межах видатків, передбачених у їх кошторисах на зазначені цілі.

При цьому, не всі теми, запропоновані науковими установами, затверджуються президією НАПрН України до виконання.

Так, у 2023 році до президії надійшли документи на відкриття 8 нових тем, але на засідання президії було затверджено лише 7 тем фундаментальних наукових досліджень, пропозиція щодо проведення однієї з тем не була підтримана членами президії.

При цьому, вище суд дійшов висновку, що інформація зазначена ОСОБА_4 в листах від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11 не могла оцінюватися та не могла використовуватись для складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6 зокрема у даній частині.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що відсутність єдиного технічного завдання на весь період виконання НДР, яке б передбачало загальні вимоги до виконання цих робіт, в яких наводяться основні технічні вимоги, що їх пред`являють до НДР; якісні і кількісні показники, які мають бути досягнуті у процесі виконання всієї НДР та інше, а отже, кінцевий результат виконання фундаментального дослідження для замовника держави, яка делегувала НАПрН України повноваження щодо виконання цих досліджень, ще невідомий тобто недосяжний, що наслідком вищевикладеного є виконання різними НДІ кількох фундаментальних досліджень, які мають схожі об`єкти, мету та завдання, що через неналежний контроль Академії щодо визначення єдиного технічного завдання на весь період виконання НДР, яке б передбачало загальні вимоги до виконання цих робіт, призвело до виконання різними підвідомчими науковими установами фундаментальних досліджень загальною вартістю 111,9 млн. грн., які мають схожі об`єкти, мету та завдання дослідження, та на які, відповідно, було неефективно спрямовано бюджетних коштів у 2021-2023 роках на суму 55,8 млн. гривень.

Так, наукові установи НАПрН України при проведенні фундаментальних наукових досліджень керуються затвердженим постановою бюро президії НАПрН України Положенням про порядок планування та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії правових наук України, яке не передбачає складання технічного завдання на весь період виконання фундаментального наукового дослідження, так як діяльність НАПрН України планується у межах одного бюджетного року.

Положенням у відповідності до норм чинного законодавства передбачено складання Технічного завдання на один рік. Уся необхідна інформація на весь період виконання фундаментального наукового дослідження вказується в Інформації щодо теми фундаментального наукового дослідження, яку передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету. ДСТУ 3973-2000 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво».

Згідно підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 Стандарту до НДР належать фундаментальні, пошукові та прикладні дослідження; загальні положення цього стандарту поширюються на виконання прикладних досліджень; для фундаментальних і пошукових досліджень положення стандарту є рекомендованими і поширюються у належній частині.

Стандарт визначає фундаментальні наукові дослідження як спрямовані на одержання нових знань, а прикладні - на одержання і використання знань для практичних цілей (розділ 3).

Таким чином, висновок, що кінцевий результат виконання ще невідомий тобто є недосяжним, який міститься у звіті, не відповідає не лише сутності фундаментальних досліджень, а й приписам Стандарту.

Так, на етапі «Вибір напряму досліджень» систематизуються інформація щодо теми НДР, аналізується, виявляється та обирається на цій основі напрям досліджень (підпункт 7.1.6).

Натомість «Узагальнення і оцінювання результатів досліджень, складання звітної документації» - третій етап НДР (підпункт 7.1.8).

Зважаючи на результати цих досліджень, оцінити їх належність можливо лише протягом їх впровадження та правозастосування, що опосередковано здійснюється науковими установами Академії шляхом підготовки відповідних висновків на замовлення органів влади, фізичних та юридичних осіб.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що Академія надаючи право своїм підвідомчим установам використовувати такий метод впровадження результатів науково-дослідних робіт, як розробка і надсилання зацікавленим суб`єктам проекту нормативно-правового акт, програмного або методичного акту, науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення діяльності державних органів влади, окремих установ або органів місцевого самоврядування, не отримує належного продукту. Як наслідок за 18 завершеними фундаментальними дослідженнями у 2021-2022 роках, на які витрачено бюджетних коштів у загальній сумі 39386,7 тис. гривень, одним із результатів їх були проєкти законодавчих актів, та/або пропозиції до окремих актів України, які спрямовувались до профільних комітетів Верховної Ради України та інших органів, проте вони не мали зворотного зв`язку від цих органів, а в іншому випадку листом інформували, що запропоновані науковими установами пропозиції будуть доведені до відома народних депутатів для можливого використання їх у законопроектній роботі та/або про їх недоцільність.

Академію правових наук України було утворено відповідно до Указу Президента України «Про Академію правових наук України» від 23.07.1993 року № 275/93 як вищу галузеву наукову установу (п.1 Указу) та самоврядну організацію (п. 2 Указу). Цим же Указом Кабінету Міністрів України було постановлено здійснити необхідні заходи, пов`язані з організацією Академії правових наук України, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням її роботи, а також визначити перелік установ і закладів, що передаються Академії правових наук України (п. 7 Указу).

Указом Президента України від 23.02.2010 року № 233/2010 «Про надання Академії правових наук України статусу національної» Академії правових наук України було надано статус національної й постановлено надалі іменувати її Національною академією правових наук України.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 року № 848-VIII Національна академія правових наук України, як одна з галузевих академій наук є самоврядною науковою організацією, заснованою на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа, її організаційна побудова, матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності мають здійснюватися згідно з положеннями, встановленими цим Законом для Національної академії наук України, з урахуванням специфіки діяльності та норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», а також її Статуту.

Згідно Положення про порядок планування та контролю за виконанням наукових досліджень, затвердженого постановою бюро Президії НАПрН України № 155/6-Б від 12.12.2019 року формами впровадження, окрім участі у правотворчій діяльності, також обґрунтовано визнано а) поширення опублікованих наукових праць (наукових журналів, збірників, посібників тощо) у профільних комітетах Верховної Ради України, правоохоронних та інших державних органах, у закладах вищої освіти; б) оприлюднення результатів досліджень в ході наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів та ін.) та підготовці рекомендацій їх учасників для профільних комітетів Верховної Ради України, правоохоронних та інших державних органів; в) використання матеріалів досліджень у освітній діяльності, у т.ч. шляхом підготовки навчальних посібників, підручників, запровадження освітніх програм тощо; г) застосування результатів досліджень при проведенні наукової експертизи нормативно-правових актів; д) підготовки інформаційно-аналітичних оглядів і матеріалів, проведення тренінгів на основі проведених досліджень; е) участі у розробці системних загальнодержавних заходів з використанням результатів проведених досліджень і заходів.

Відповідно, обраний метод впровадження результатів науково-дослідних робіт відповідає Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та вказаному Положенню.

Таким чином, позивач має право саме так впроваджувати результати науково-дослідних робіт, що випливає із самостійного визначення форм організації та проведення фундаментальних наукових досліджень.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо включення 5 НДР, які не відповідають вимогам протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 12.07.2022 №96, загальною вартістю 65,9 млн грн. до переліків пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок, спрямованих на створення новітньої конкурентоспроможної науково-технічної продукції, необхідної в умовах воєнного стану, та на які вже неефективно використано кошти державного бюджету у сумі 20,8 млн гривень.

Суд зазначає, що оскаржуваний звіт не містить обгрунтованого розрахунку неефективно, на думку відповідача, використаних коштів.

Так, у 2023 році наукові установи НАПрН України проводили фундаментальні дослідження.

Всі теми фундаментальних досліджень пройшли експертизу в Національній академії наук України та отримали висновки щодо їх актуальності.

З метою забезпечення виконання абзаців четвертого та п`ятого пункту 2.3 Витягу з протоколу № 96 засідання Кабінету Міністрів України від 12 липня 2022 року НАПрН України погодила з Міністерством оборони України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України фундаментальні дослідження наукових установ Академії, які виконувались в 2023 році за рахунок бюджетних коштів, із обґрунтуванням доцільності їх продовження в умовах воєнного стану або післявоєнного відновлення країни.

Від зазначених міністерств надійшли відповідні погодження щодо актуальності усіх фундаментальних наукових досліджень, що проводяться науковими установами Академії.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що результати проведеного аудиту засвідчили, що наявна система організації та здійснення внутрішнього контролю, не досконалість нормативно-правових актів зумовили низку факторів, що не сприяє ефективному, економному та раціональному використанню коштів і майна, як наслідок стан виконання бюджетних програм 6581020 та 6581040 за результатами аудиту оцінено як умовно ефективно та про те, що відсутність державного замовлення, не досконалість законодавчо-нормативного та розпорядчого забезпечення системи формування і виконання наукових досліджень не сприяє їх впровадженню, досягненню мети і завдань, поставлених перед Академією, та ефективному використанню бюджетних коштів загалом на суму 115 млн. гривень.

Вищевказані висновки у звіті здійснено на підставі інформації зазначеної ОСОБА_4 в листах від 19.10.2023 року № 137508/144220-11-23/11 та від 27.10.2023 року № 141203/144220-11-23/11.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що при наявності Указу Президента від 19.02.2021 року № 64/2021 про введення в дію рішення РНБО від 19.02.2021 року про застосування стосовно гр. ОСОБА_15 обмежувальних заходів (санкцій) та Указу Президента від 10.01.2023 року № 13/2023 про позбавлення його громадянства, рішення щодо позбавлення його статусу дійсного члена (академіка) НАПрН України було прийнято лише 09.06.2023 року.

Так, бюро президії Національної академії правових наук України ухвалило рішення №201/3-Б про зупинення членства ОСОБА_15 в Академії.

ОСОБА_15 академічні виплати скасовано з лютого 2021 року.

Таким, НАПрН України в межах наявних повноважень відреагувала та ухвалила рішення щодо призупинення його членства.

Позивач посилався на те, що непроведення загальних зборів до червня для остаточного виключення ОСОБА_15 спричинено низкою об`єктивних чинників - активні бойові дії та постійні обстріли міста Харкова, зміна керівництва Академії, перебої в постачанні електроенергії, нестабільна робота громадського транспорту.

10 січня 2023 року Президент України на підставі матеріалів, які були підготовлені Службою безпеки України та Державною міграційною службою України, та відповідно до Конституції України припинив громадянство ОСОБА_15 .

Так, повноваження ОСОБА_15 , як народного депутата України, припинені постановою Верховної Ради України № 8352 від 13 січня 2023 року.

Як пояснено позивачем, Національна академія правових наук України після припинення громадянства ОСОБА_15 розпочала підготовку питання щодо його виключення з лав Академії після серії повітряних атак весною на місто Київ.

09.06.2023 року загальні збори НАПрН України за результатами голосування рішенням № 5-23 від 09.06.20232 одноголосно позбавили статусу дійсного члена (академіка) НАПрН України ОСОБА_15 за державну зраду, антиукраїнську позицію та пособництво агресору, що завдали значної шкоди авторитетові НАПрН України.

За таких обставин, відсутня вина позивача в затримці вирішення вказаного питання.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що Академією без попереднього вивчення технічного стану будівлі, аналізу стану розрахунків за комунальні послуги, взято на баланс приміщення від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та землею під цією будівлею за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17, та, відповідно, зобов`язання за комунальні послуги, що в подальшому призведе до додаткових витрат з державного бюджету, що Академією також не вжито заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Металістів 17.

Суд зазначає, що вказаний висновок відповідача грунтується на припущеннях, а не на встановлених фактичних даних.

Під час проведення аудиту позивача фактично не встановлено додаткових витрат з державного бюджету пов`язаних із взяттям позивачем на баланс приміщення від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та землю під цією будівлею за адресою: м. Київ, вулиця Металістів, 17.

При цьому, взяття на баланс позивачем приміщення Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та землі під цією будівлею за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 було спрямоване на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2022 №531 «Про безоплатну передачу нерухомого майна зі сфери управління Міністерства освіти і науки України до сфери управління Національної академії правових наук України».

Отже, взяття на баланс позивачем вищевказаного приміщення здійснено не за власною ініціативою позивача.

Разом з тим, у зв`язку із суттєвим скороченням базового фінансування Національної академії правових наук України на 2024 рік (скорочення становить 35 млн. грн. третина від загального обсягу), позивачем 24 листопада 2023 року була прийнята постанова про звернення до Кабінету Міністрів України щодо передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 зі сфери управління НАПрН України до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном.

На виконання рішення президії президент НАПрН України листом від 07.12.2023 № 1114 звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням розглянути можливість передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482, позивач звернувся до Фонду державного майна України з проханням погодити передачу майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 зі сфери управління НАПрН України до сфери управління МОН України.

Отже, позивач здійснює всі необхідні дії для передачі будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 17 для уникнення додаткових витрат з державного бюджету на утримання такого майна.

При цьому, позивач звертався до Державної реєстраційної служби в м. Києві з проханням провести реєстрацію речових прав на земельну ділянку, проте отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №66064628 від 11 січня 2023 року та про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70671277 від 13 грудня 2023 року.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що в.о. Президента НАПрН Журавлем В.А. всупереч постанові президії Академії від 24.05.2023 року № 129/1 та незважаючи на відсутність у розрахунках на 2023 рік по КЕКВ 2240 видатків на отримання послуг з перевезення та харчування, видано наказ від 29.05.2023 року № 85, яки визначено проведення видатків на харчування та перевезення за рахунок загального фонду Академії, внаслідок чого в недотримання вимог пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228, по загальному фонду проведено видатки на цілі, які не передбачено кошторисом на 2023 рік, а саме оплачено послуги з перевезення з міста Харкова до міста Києва та у зворотному напрямку членів НАПрН у сумі 28,3 тис. грн. та оплачено їх харчування у сумі 57,8 тис. грн. та, що за відсутності розрахунків до кошторису на 2023 рік по КЕКВ 2240 проведено видатки на перевезення та харчування членів (академіків) т членів-кореспондентів НАПрН загалом на суму 86,1 тис. гривень.

Позивачем пояснено, що відбувались активні бойові дії та постійні обстріли міста, зміна керівництва Академії, перебої в постачанні електроенергії.

Вказані обставини зумовили прийняття рішення Президії НАПрН України про проведення загальних зборів НАПрН в місті Києві, за адресою Харківське шосе, 210, на базі Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», що потребувало не передбачених в кошторисі витрат на їх організацію на перевезення дійсних членів та членів-кореспондентів НАПрН України в сумі 28,3 тис. гривень та їх харчування у сумі 57,8 тис. гривень.

При цьому, дії керівництва НАПрН щодо непередбачуваних витрат на проведення загальних зборів було вчинено обґрунтовано та в інтересах НАПрН України.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо звітування членами НАПрН України про свою фактичну пророблену роботу на займаній посаді за фактичним (основним) місцем працевлаштування та/або перераховано участь в онлайн конференціях, відгуки на автореферати, вказують де є позаштатними радниками, членами науково-методичних рад, редколегій.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється довічна плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, статус довічної плати вказує, що вона не пов`язується з виконанням певної трудової функції науковця.

Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім`ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", у тому числі (але не виключно): сума коштів з Державного бюджету України дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України та Академії мистецтв України як щомісячна довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента.

Відповідно до статуту НАПрН України дійсними членами (академіками) НАПрН України обираються її члени- кореспонденти, дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти Національної академії наук України та інших національних галузевих академій наук, які створили визнані вітчизняною та світовою науковою спільнотою наукові школи, запропонували підхід до розв`язання наукових проблем у галузі держави і права, що мають велике теоретичне чи практичне значення, проводять активну наукову та громадську діяльність.

Членами- кореспондентами НАПрН України обираються вчені України, які мають визнаний вітчизняною та світовою науковою спільнотою науковий доробок, розв`язали наукову проблему у галузі держави і права, що має вагоме теоретичне чи практичне значення, проводять активну наукову та громадську діяльність, мають науковий ступінь доктора юридичних наук.

Статус дійсного члена (академіка) чи члена-кореспондента особа може набути за фактичні досягнення, які вона здобула впродовж своєї наукової діяльності.

Крім того, згідно з статутом НАПрН України, одним з основних обов`язків дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАПрН України є збагачення правової науки новітніми розробками в галузі держави і права.

В контексті цієї норми не йде мова саме про виконання завдань в межах Академії чи наявності з нею трудових відносин, такі досягнення відбуваються за основним місцем роботи науковця.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку, що мають місце випадки написання і друкування статей, тез наукових доповідей, проведення конференцій виконавцями фундаментальних досліджень, які в науково-дослідних інститутах працюють сумісниками виконуються в рамках їхньої діяльності за основним місцем роботи, що діюча система управління в Академії щодо утримання установ, не сприяє ефективному управлінню бюджетними коштами та дає змогу працівникам обіймати декілька посад, що як наслідок, лише за період, що підлягав аудиту, призвело до неефективного та незаконного використання коштів загалом на суму 3308,6 тис. гривень, що серед працівників НАПрН України та її підвідомчих установ розповсюджена практика обіймання посад, в тому числі і керівних, яка не сприяє якісному виконанню завдань і функцій, при цьому вони отримали заробітної плати загалом на суму 3308,6 тис. гривень та про те, що науковцями, які працюють у наукових установах НАПрН України за сумісництвом, за результати своїх наукових досліджень, які одночасно використовують і для своїх установ, заробітної плати з декількох джерел та відповідно результати за науковими дослідження ідентичні, наслідком вказаного є не забезпечення Академією виконання власних розпорядчих документів щодо дотримання співвідношення працюючих на постійній основі і на умовах сумісництва як 65 % до 35 %, тоді як загальна кількість «сумісників» в установах НАПрН України фактично становить від 37% до 58 %.

Так, згідно ст. 6 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник провадить наукову (науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну) діяльність у наукових установах, закладах вищої освіти, наукових підрозділах установ, організацій, підприємств.

Робочий час наукового працівника визначається Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього.

Науковий працівник зокрема має право: працювати за сумісництвом, зокрема на керівних наукових та науково-педагогічних посадах, за умови забезпечення уникнення конфлікту інтересів.

Стратегія розвитку Національної академії правових наук України на 2021-2025 роки визначає пріоритетні напрями, основні завдання та принципи подальшого розвитку Академії.

Таким чином, Стратегія є лише програмним документом та передбачає можливість досягнення означених у ній положень у перспективі, визначає ідеальну модель організації роботи Академії та її наукових установ, яка може бути досягнута за певних сприятливих умов.

Крім того, виходячи зі змісту оскаржуваного звіту, лише окремі інститути на сьогодні не досягли зазначеної пропорції, частина ж її дотримується.

Таким чином висновок, що загальна кількість сумісників в установах Національної академії правових наук України фактично становить від 37 до 58 % не відповідає дійсності.

Відповідач в оскаржуваному звіті посилався на те, що працівники НАПрН України, в тому числі, керівники, одночасно працювали за сумісництвом у підпорядкованих установах Академії.

При цьому, відповідачем не доведено, що працівники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 чи за основним місцем роботи в Президії НАПрН України, чи як сумісники в підпорядкованих НАПрН України наукових установах не виконували роботу, що відповідала їхнім посадам.

Отже, нарахування та сплата їм відповідних сум заробітної плати як на посадах за основним місцем роботи, так і на посадах, які вони обіймали як сумісники, відповідало вимогам чинного законодавства, яке не встановлювало для цих категорій працівників нормативних обмежень мінімальної тривалості їхньої наукової діяльності.

В оскаржуваному звіті зазначено, що ОСОБА_22 за сумісництвом у період з 01.01.2021 по 30.06.2023 отримала заробітної плати з нарахуванням загалом на суму 272,0 тис. грн., ОСОБА_27 у НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування за 2021 рік отримала заробітної плати на загальну суму 70,0 тис. гривень, ОСОБА_21 отримала за сумісництвом у 2021 році отримала заробітну плату на суму 45325,52 грн.

Проаналізувавши виплати вказаним працівникам відповідач прийшов до висновку про неефективне та незаконне використання коштів загалом на суму 3308,6 тис. гривень.

Проте, вказана сума перевищує суму виплат ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Таким чином, відповідачем не аналізувалось виплат іншим науковцям, проте зроблено висновок про неефективне та незаконне використання коштів загалом на суму 3308,6 тис. гривень.

За таких обставин, твердження відповідача про неефективне використання Національною академією правових наук України 3308,6 тис. гривень є необґрунтованими.

Отже, вказані висновки відповідача викладені в оскаржуваному звіті є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку що оплата праці працівникам Президії Академії за період з 01.01.2022 року по 28.02.2023 року здійснювалась за невідпрацьований ними робочий час, про те, що Академією за період з 01.11.2022 року по 28.02.2023 року використано на оплату невідпрацьованого працівниками часу в загальній сумі 589,1 тис. гривень, про те, що оплата праці працівникам президії Академії за період з 01.01.2022 року по 28.02.2023 року здійснювалась за невідпрацьований ними робочий час, зазначений в табелі обліку робочого часу, як наслідок безпідставно використано коштів у сумі 589,1 тис. гривень.

Відповідач посилався на те, що згідно із записами в журналі прийому - передачі чергування (здачі об`єкту під охорону) сторожем ОСОБА_20 за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 чергування в будівлі Академії за адресою: вул. Пушкінська, 70, м. Харків, здавалось о 16.00 годині. Вказано, що для всіх співробітників апарату президії Академії відповідно до пункту 3.2 Колективного договору укладеного між керівництвом апарату президії НАПрН України і трудовим колективом апарату президії НАПрН України на 2021 - 2025 роки та пункту 5.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку апарату президії НАПрН України, затверджених Зборами трудового колективу апарату президії НАПрН України (протокол № 1 від 17.07.2015) встановлено початок роботи о 9 годині 00 хвилин та закінчення о 17 годині 30 хвилин.

При цьому, 31 жовтня 2022 року колективом апарату президії НАПрН України було прийнято рішення провести загальні збори трудового колективу і звернутися до в.о. президента НАПрН України з пропозицією розглянути можливість тимчасової зміни режиму робочого часу для працівників апарату президії НАПрН України, а саме з 8.00 год. до 16.00 год. та дозволити прийом їжі на робочому місці.

В.о. президента НАПрН України розглянув колективне звернення працівників апарату президії та видав розпорядження про тимчасову зміну робочого часу з 8.00 год. до 16.00 год.

Окремо, суд зазначає, що висновок про не відпрацювання робочого часу зроблений через наявність в журналі запису про чергування сторожа, але не здійснено аналізу фактичного виконання трудових функцій працівниками.

Таким чином, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо не укладення договорів про дистанційну роботу із працівниками, яким запроваджено дистанційний режим роботи праці згідно наказів цих установ.

Відповідно до Закону України від 04.02.2021 р. № 1213-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» внесено зміни до статті 60-2 КЗпП України, де зазначено, що на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

Відповідно до постанови КМ України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СOV-2» до 30 червня 2023 р. на всій території України діяли карантинні обмеження (тобто, весь період аудиту).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" відповідно до Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 р. введено воєнний стан на всій території України;

Торгово-промислова палата України (дали ТПП) офіційним листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. офіційно підтвердила, що воєнний стан є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення.

Крім цього, порядок організації дистанційної роботи наукових працівників (без урахування особливого періоду) згідно з колективним договором та рішеннями керівника наукової установи визначений ст. 6 закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Так, за приписами 60-2 КЗпП України дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, а тому і не обов`язково мали надаватися під час проведення держфінаудиту.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

В оскаржуваному звіті відповідач дійшов висновку щодо нераціонального та безрезультативного використання Національною академією правових наук України бюджетних коштів загалом на суму 157,3 млн грн.

Суд зазначає, що вказаний висновок ґрунтується на неповній оцінці результативності і ефективності використання бюджетних коштів в зазначеному розмірі.

При цьому, відповідач зробив свій висновок на підставі припущень, без врахування оцінки доцільності і необхідності понесення витрат саме з урахуванням особливостей функціонування системи наукових установ відповідно до напрямів проведення ними своїх наукових досліджень.

Так, розмір суми коштів було визначено необгрунтовано без розрахунків і обґрунтувань.

Отже, вказані висновки відповідача є необгрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що висновки та рекомендації, викладені Аудиторському звіті, мають консультативний і рекомендаційний характер, а тому не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Згідно зі ст.3 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Відповідно до п.17 Порядку № 1017 керівник аудиту формує проект звіту та подає його об`єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж за один робочий день до завершення визначеного в направленні строку проведення аудиту з урахуванням продовження такого строку одним із способів, передбачених пунктом 14 цього Порядку.

Так, Державною аудиторською службою України складено аудиторський звіт від 22.02.2024 № 000300-20/6 за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

У вищевказаному звіті відповідач зробив висновки щодо нераціонального, неефективного та незаконного використання Національною академією правових наук України бюджетних коштів.

Таким чином, звіт сформовано на виконання владних управлінських функцій відповідача, містить висновки щодо порушення позивачем порядку використання бюджетних коштів та може нести негативні наслідки для позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, оскаржуване рішення прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звіт Державної аудиторської служби України від 22.02.2024 № 000300-20/6 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національної академії правових наук України (код ЄДРПОУ 00065028, 61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 70) до Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національну академію наук України (код ЄДРПОУ 00019270, 01601, Київ, вул. Володимирська, 54) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування звіту задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо призначення та проведення Державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією правових наук України за період з 01 січня 2021 р. по 30 червня 2023 р. та щодо складання аудиторського звіту від 22.02.2024 № 000300-20/6.

Визнати протиправним та скасувати звіт Державної аудиторської служби України від 22.02.2024 № 000300-20/6.

Стягнути з Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Національної академії правових наук України (код ЄДРПОУ 00065028, 61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 70) сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 13.03.2025 року


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.03.2025
Оприлюднено	17.03.2025
Номер документу	125819700
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю

Бабаєв А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.03.2025 по справі 520/7216/24ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/7216/24

Рішення від 03.03.2025

Рішення
від 03.03.2025 по справі 520/7216/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД