Постанова

від 13.03.2025 по справі 420/16574/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/16574/24Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення 21.10.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2024 року №2372/15-32-07-01-19, №2369/15-32-07-01-19, №2406/15-32-07-01-19, №2368/15-32-07-01-19, №2370/15-32-07-01-19, від 24.04.2024 року №16597/15-32-07-01-, №16601/15-32-07-01.

З урахування клопотання про зміну позовних вимог позивач просив протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2024 року №2406/15-32-07-01-19, №2368/15-32-07-01-19, №2370/15-32-07-01-19, від 24.04.2024 року №16597/15-32-07-01, №16601/15-32-07-01, від 18.07.2024 року №30350/15-32-07-01, №30351/15-32, №30349/15-32-07-01, №30227/15-32-07-07-23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 16.01.2024 року №2406/15-32-07-01-19, №2368/15-32-07-01-19, №2370/15-32-07-01-19, від 24.04.2024 року №16597/15-32-07-01 та №16601/15-32-07-01, від 18.07.2024 року №30350/15-32-07-01, №30351/15-32, №30349/15-32-07-01.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2024 року №30227/15-32-07-07-23 відмовлено.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року частково задоволено заяву представника позивача та стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» судові витрати у розмірі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції у справі №420/16574/24, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Апелянт вважає, що сума витрат на правничу допомогу, яку Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позивачу є завищеною, а отже підлягає зменшенню. При цьому апелянт погодився з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 50000,00 грн., який був заявлено першочергово, є неспівмірним зі складністю позовної заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

З урахуванням наданих позивачем документів на підтвердження обсягів наданих послуг адвокатом Іноземцевим О.В., апелянт вважає, що сума, яка виходить зі Звіту про надані юридичні послуги від 14.10.2024 за період з 20.05.2024 по 14.10.2024 є значно завищеною та не підтвердженою належним чином, не обґрунтованою, а тому заявлені до відшкодування судові витрати підлягають зменшенню до одного прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024, що складає 3028 грн.

Зважаючи на все вищезазначене апелянт просить скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року, яким задоволено заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу та постановити нове, яким зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до одного прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 року, що складає 3028 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За положеннями ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

15.10.2024 року представником ТОВ «СК Автострой» була подана до суду першої інстанції заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просив вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 50 000 грн.

У підтвердження понесених витрат представником позивача були надані до суду:

1) договір про надання правничої допомоги від 20.05.2024 року, підписаний між позивачем (клієнт) та ФОП ОСОБА_1 , за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати йому адвокатські та інші юридичні послуги; в свою чергу Замовник зобов`язується оплачувати надані Виконавцем послуги в порядку, терміни та на умовах, встановлених Договором. Згідно п. 1.2 Договору, послуги, що надаються Замовнику Виконавцем відповідно до умов Договору, полягають в наступному:

-надання роз`яснень та консультацій з юридичних питань, а саме: усних і письмових довідок щодо законодавства України та його застосування в конкретних ситуаціях;

-підготовка документів правового характеру, в тому числі позовних заяв, клопотань та інших процесуальних документів;

-здійснення представництва в суді, в державних органах та органах місцевого самоврядування.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що послуги, які надаються за цим Договором полягають у представництві інтересів Замовника (як позивача) у Одеському окружному адміністративному суді в адміністративній справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі проведеної у Замовника планової перевірки за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2023 р. та подальших позапланових перевірок за вказаний період за наслідками процедури адміністративного оскарження.

2) Акт приймання-передачі послуг від 14.10.2024 року, відповідно до якого у період з 20.05.2024р. по 14.10.2024р. Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги передбачені Договором, а саме:

-надання роз`яснень та консультацій з питання оскарження податкових повідомлень- рішень виданих Головним управлінням ДПС у Одеській області;

-підготовка документів правового характеру (позовної заяви та інш.);

-представництво інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 420/16574/24.

В Акті зазначено, що чіткий перелік наданих Виконавцем послуг, а також дати їх надання, міститься у Звіті про наданні юридичні послуги, який є невід`ємною частиною цього Акту.

Крім того в Акті погоджено, що вартість наданих Виконавцем послуг у зазначений у п. 1 цього Акту період відповідно до умов Договору становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, які будуть сплачені Замовником на рахунок Виконавця після виставлення останнім відповідного рахунку.

3) Звіт про надані юридичні послуги, згідно якого на виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 20.05.2024 р. Виконавець у період з 20.05.2024 р. по 14.10.2024 р. надав Замовнику наступні юридичні послуги:

- проведення аналізу наданих Замовником документів на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, підготування позовної заяви та письмових доказів для оскарження в Одеському окружному адміністративному суді наступних податкових повідомлень-рішень, виданих ГУ ДПС в Одеській області: від 16.01.2024 р. №2406/15-32-07-01-19; від 16.01.2024 р. № 2368/15-32-07-01-19; від 16.01.2024 р. № 2369/15-32-07-01-19; від 16.01.2024 р. № 2370/15-32-07-01-19; від 16.01.2024 р. № 2372/15-32-07-01-19; від 24.04.2024 р. № 16597/15-32-07-01; від 24.04.2024 р. № 16601/15-32-07-01 дата - 20.05.2024 р.- 26.05.2024 р.; кількість годин 8;

- подання позовної заяви до суду, підготування та направлення до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про оскарження ППР - дата 27.05 2024р.; кількість годин 1;

- участь у судових засіданнях Одеського окружного адміністративного суду (з урахуванням дороги) дата - 21.06.2024р., 03.07.2024р., 10.07.2024р., 24.07.2024р.; 05.08.2024р.; 12.08.2024р., 16.08.2024р, 08.10.2024р., кількість годин 8 год. (1 год. кожне судове засідання).

- проведення аналізу наданих Замовником документів на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, підготування та подання до суду заяви про зміну предмету позову для оскарження в Одеському окружному адміністративному суді додаткових податкових повідомлень- рішень, виданих ГУ ДПС в Одеській області, а саме: від 18.07.2024 р. № 30350/15-32-07-01; від 18.07.2024 р. №30227/15-32-07-07-23; від 18.07.2024 р. №30351/15-32; від 18.07.2024 р. №30349/15-32-07-01; підготування та направлення до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про оскарження ППР дата 01.08.2024 року; кількість годин 1;

- підготування та подання до суду клопотань про приєднання додаткових письмових доказів по справі дата - 09.08.2024р., 07.10.2024р.; кількість годин 2.

Частково задовольняючи клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 50 000 грн. не є співмірними із складністю справи і наданими адвокатом послугами, а тому присудив до стягнення 10 000 грн., вважаючи, що такий розмір гонорару є співмірним, з огляду на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

В свою чергу колегія суддів вважає, що присуджена судом до стягнення сума 10 000 грн. є співмірною та обґрунтованою, а тому зменшенню не підлягає, з огляду на наступне:

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши та оцінивши надані представником позивача у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною, не відповідає критерію співмірності та пропорційності витрат.

Враховуючи все зазначене вище, перевіривши співмірність заявленої позивачем до відшкодування суми зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг, затраченим часом на надання таких послуг та відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України, колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., є розумно обґрунтованим.

В свою чергу у поданій апеляційній скарзі відповідач належним чином не обґрунтовує свої доводи щодо незгоди з додатковим рішенням суду, а вказує лише на те, що розмір присуджених до стягнення витрат на правову допомогу є вочевидь завищеним та необґрунтованим. Проте, як зазначено вище, судом першої інстанції, при вирішення питання про розподіл судових витрат були враховані критерії розумності розміру витрат, які підлягають до стягнення, обґрунтованості та співмірності, що слугувало підставою для часткового задоволення заяви позивача про стягнення на його користь понесених судових витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів наголошує, що з заявлених 50 000 грн до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом першої інстанції фактично було стягнуто лише 10 000 грн.

З урахування наведеного колегія суддів не вбачає підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення від 21.10.2024 року у цій справі.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції постановлено додаткове судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук