Постанова

від 13.02.2025 по справі 361/10460/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 361/10460/23

Провадження №22-ц/824/2657/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

У липні 2024 року до суду першої інстанції від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у цивільній справі № 361/10460/23.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року визначено час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_1 , а саме: протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , її батьку ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 . Крім того, відповідач зазначила, що 01 липня 2024 року розірваний договір оренди, на підставі якого ОСОБА_2 разом із донькою проживала у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 вимушено переїхала з донькою у квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказує, що не відмовляється виконувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року та передавати дитину батьку, однак враховуючи зміну життєвих обставини не має можливості возити дитину із м. Кривий Ріг до м. Ірпінь. Такі поїздки, враховуючи постійні ракетні обстріли території України з боку російської федерації, є небезпечними для життя дитини та на її думку, батько може вільно приїхати до м. Кривий Ріг та проводити час з дитиною.

У зв`язку з цим, уточнивши вимоги заяви, просила суд змінити заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у цивільній справі № 361/10460/23 та постановити ухвалу, якою змінити заходи забезпечення позову виклавши наступним чином:

- до набрання законної сили рішенням суду у справі визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 з своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год до 16:00 год п`ятниці, з 09:00 год до 16:00 год суботи, з 09:00 год до 16:00 год неділі, у будь-яких місцях закладів відпочинку, розвитку, громадського харчування на розсуд батька, які розміщені у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2

-зобов`язати ОСОБА_2 передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 її батьку - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року клопотання про заміну заходів забезпечення позову задоволено частково. До набрання законної сили рішенням суду у справі визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2 . Зобов`язати ОСОБА_2 передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 її батьку - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до визначеного судом часу спілкування. Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою телефонних та/або засобів відеозв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 11 вересня 2024 року позивач направив апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд неповно і не всебічно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу суду скасувати частково та постановити нову ухвалу, якою замінити захід забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справ: визначити наступний час і місце побачень, спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год. п`ятниці по 14:00 год. неділі у м. Бровари без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 09:00 год. кожної першої і третьої п`ятниці календарного місяця привозити малолітню дитину ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та передавати її батьку ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше 20:00 год. кожної першої та третьої неділі кожного календарного місяця повертати малолітню дитину ОСОБА_3 до місця її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та передавати її матері - ОСОБА_2 . В іншій частині оскаржувану ухвалу суду просить залишити без змін.

Разом з апеляційною скаргою позивач подав до апеляційного суду клопотання про долучення додаткових доказів.

17 грудня 2024 року до апеляційного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення та заява про долучення доказів у справі.

17 грудня 2024 року до апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

18 грудня 2024 року до апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про зловживання процесуальними правами відповідачем при подачі додаткових пояснень та долученні додаткових доказів.

19 грудня 2024 року до апеляційного суду від позивача надійшло заперечення на додаткові пояснення відповідача.

19 грудня 2024 року та 06 лютого 2025 року до апеляційного суду від відповідача надійшли заяви про долучення додаткових доказів у справі.

У судове засідання, призначене на 13.02.29025 року, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа № 361/10460/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі № 361/10460/23 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено частково. До набрання законної сили рішенням суду у справі визначено час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 9:00 год п`ятниці до16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьку ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування. Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 9:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2

Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 03 квітня 2024 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі № 361/10460/23.

За невиконання рішення суду та вимог державного виконавця, постановами Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) двічі накладався штраф на боржника - ОСОБА_2 .

Постановою Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 червня 2024 року виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено, враховуючи направлення подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11 липня 2024 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі № 361/10460/23. Крім того, стягувач - ОСОБА_1 неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України щодо невиконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі № 361/10460/23.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 01 липня 2024 року до договору найму (оренди) квартири від 09 грудня 2023 року розірвано договір найму квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира повернута власнику, про що свідчить акт приймання передачі приміщення в оренду від 01 липня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру Криворізької територіальної громади ОСОБА_2 з 22 липня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суд першої інстанції, частково задовольняючи клопотання про зміну способу забезпечення позову у справі, зазначив, що зміна заходу забезпечення позову пов`язана виключно із зміною місця проживання ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини, тому воно є обґрунтованим, запропонована заявником зміна місця побачень і спілкування дитини з батьком забезпечить фактичне виконання рішення суду у даному випадку, з урахуванням обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04.09.2018 ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю, повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічний підхід у відповідному питанні також був застосований Верховним Судом у постановах від 29.09.2021 у справі №490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), від 25.11.2020 у справі №760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі №761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22 (провадження № 61-6283св23).

Як убачається з матеріалів справи, жодна з сторін не заперечувала щодо необхідності побачень дитини з батьком.

Спір виник лише щодо порядку таких побачень.

У своїй апеляційній скарзі апелянт критикує оскаржуване рішення в частині неврахування недоцільності переїзду відповідача в м. Кривий Ріг в частині безпекової ситуації та з огляду на те, що зміна місця проживання відповідача було суто її рішення. За таких умов вважає, що оскільки відповідач сама прийняла таке рішення, його наслідки не мають бути покладені тягарем на позивача.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта з приводу не наведення відповідачем об`єктивних обставин, які обумовлювали необхідність зміни місця її проживання. У той же час вирішення питання, де саме має проживати відповідач, належить до її дискреції відповідно до гарантованих Конституцією України прав і не відноситься до компетенції суду в рамках даної справи.

У даному випадку обидві сторони підтверджують фактичну зміну місця проживання відповідача з дитиною, яка наразі проживає разом з нею в м. Кривий Ріг.

Колегія суддів не може погодитися з позицією апелянта з приводу того, що оскільки відповідач самостійно прийняла рішення про зміну місця проживання, зміна порядку побачень дитини з батьком, що обумовлена таким переїздом має вирішуватись насамперед з точки зору інтересів позивача.

Незважаючи, що у справах даної категорії спір існує між батьком дитини, при його вирішенні суд насамперед має керуватись саме інтересами дитини.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Такого висновку прийшов Верховний Суд, виклавши його у постанові від 04 квітня 2018 року (справа №756/2109/16).

Як убачається з матеріалів справи, запропонований апелянтом варіант побачень з дитиною передбачає необхідність 2 рази на місяць подолання дитиною значної відставні для її доставлення з м. Кривий Ріг в м. Бровари, а згодом - повернення з м. Бровари у м. Кривий Ріг.

При цьому батько, зазначаючи про обтяжливість такої подорожі для нього, жодним чином не враховує, що такі регулярні подорожі, зважаючи на вік дитини, будуть для неї ще більш обтяжливі.

За таких умов, враховуючи інтереси саме дитини, суд не може погодитись із запропонованим апелянтом варіантом.

Зважаючи на фактичну зміну постійного місця проживання дитини, найменш обтяжливим для неї буде саме варіант, обраний судом першої інстанції.

При цьому не можуть бути враховані і посилання апелянта на необхідність додаткових витрат при здійсненні таких подорожей, оскільки дана обставина не може бути покладена в основу питання про забезпечення позову, крім того може бути врегульована в порядку інституту зустрічного забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько