Ухвала

від 13.03.2025 по справі 400/7736/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2025 року

м. Київ

справа №400/7736/24

адміністративне провадження № К/990/8407/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №400/7736/24 за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури до Веснянської сільської ради Миколаївського району за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Миколаївська районна рада Миколаївської області, Управління соціально - економічного розвитку території Миколаївської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Веснянської сільської ради Миколаївського району за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Миколаївська районна рада Миколаївської області, Управління соціально - економічного розвитку території Миколаївської районної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Веснянської сільради щодо неприйняття зі спільної власності територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області у комунальну власність Веснянської сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївської області нежитлову будівлю Кир`яківського будинку культури, що розташована за адресою: вул. Центральна, 4, с. Кир`яківка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл. та вбудовану в підвальне приміщення захисну споруду цивільного захисту, що розташована за адресою: вул. Центральна, 4 А, с. Кир`яківка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., загальною площею 2 527 кв. м;

- зобов`язати Веснянську сільраду виконати рішення Миколаївської районної ради Миколаївської області від 24.02.2021 №13 «Про передачу Кир`яківського будинку культури та майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Миколаївського району у комунальну власність Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області» - в частині виконання пункту 5 цього рішення щодо прийняття у комунальну власність нежитлової будівлі Кир`яківського будинку культури, що розташована за адресою: вул. Центральна, 4, с. Кир`яківка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл. та вбудованої в підвальне приміщення захисної споруди цивільного захисту, що розташована за адресою: вул. Центральна, 4 А, с. Кир`яківка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл. загальною площею 2 527 кв. м.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №400/7736/24, апеляційну скаргу першого заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 касаційну скаргу Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №400/7736/24 повернуто скаржнику.

27.02.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, у якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 із закриттям провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу касаційну скаргу Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №400/7736/24 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя В.М. Бевзенко