Рішення

від 13.03.2025 по справі 215/1285/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/1285/24

2/215/196/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

27.02.2024 представник позивача Зеркін А.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТДВ СК "Альфа-Гарант", ОСОБА_3 про вішкодування шкоди, в якій просить стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" на користь позивача страхову виплату в розмірі 38100,85 грн., в якості некомпенсованої частини матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_3 моральної шкоди, витрати по оплаті експерта в розмірі 1500 грн. та судовий збір.

25.03.2024 на адресу суду від представника позивача, ОСОБА_4 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , надійшла змінена позовна заява, в якій просить стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" на користь позивача страхову виплату в розмірі 38100,85 грн., в якості некомпенсованої частини матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_3 витрат по оплаті експерта в розмірі 1500 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позову представник вказує, що 31.07.2023 року приблизно о 08:00 год. на вул. Канадська (колишня назва - Каширська), біля будинку № 36, сталась дорожно-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який належить їй на праві приватної власності, та транспортного засобу марки ВАЗ 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . Перед самою дорожньо-транспортною пригодою транспортний засіб марки ВАЗ 21013 під керуванням ОСОБА_5 рухався в автомобільній колоні, вийшов з неї, щоб здійснити маневр обгону. Попереду транспортного засобу марки ВАЗ 21013 їхали тролейбус, автобус та легкові автомобілі. Обігнати транспортні засоби, які рухались попереду, ОСОБА_6 не зміг, вільного місця повернутись до автоколони між транспортними засобами не було, тому ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент зіткнення стояв без руху на узбіччі". Зауважує, що позивачем з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди було завчасно здійснено гальмування до повної зупинки транспортного засобу та виїзд на узбіччя, однак водій ОСОБА_6 хоча і мав можливість об?їхати її транспортний засіб, однак не впорався з керуванням і допустив зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано численні механічні пошкодження.

Станом на 31.07.2023 транспортний засіб марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був забезпечений полісом № 215048901, виданий ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ»; а транспортний засіб марки ВАЗ 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , був забезпечений полісом № НОМЕР_4 , виданий ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ». Враховуючи, що транспортні засоби позивача та ОСОБА_2 були забезпеченими в розумінні положень Закону, ними було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) у п. 14 якого ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши: «ДТП сталося з моєї вини». Після складання європротоколу позивач зверталась на адресу ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» з метою отримання страхового відшкодування. ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» здійснив страхову виплату у розмірі 15 773,39 грн. Однак, позивач, розуміючи, що страхової виплати, здійсненої ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ», недостатньо для фактичного виправлення всіх пошкоджень, завданих її транспортному засобу, з метою визначення розміру завданої шкоди, спричиненої шляхом пошкодження її транспортного Засобу марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернулась до судового експерта.

Відтак, позивач має право на повне відшкодування шкоди, завданої її автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 31.07.2023 року з вини ОСОБА_2 , невідшкодована частина якої наразі складає 53 874,24 грн. - 15 773,39 - 8.100,85 грн. Позивач зазначає, що розмір матеріальної шкоди було визначено, виходячи з висновків експерта, викладених у Консультації № 184/23 від 27.10.2023 року по попередньому розрахунку рієнтовної вартості матеріального збитку. 3 огляду на те, що сума стягнення завданої майнової шкоди (53 874,24 грн.) в якості страхового відшкодування, не виходить за межі максимального розміру страхової виплати за євро протоколом (80 000,00 грн.), то ці вимоги позивач пред?являє до страхової компанії ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ». Крім того представник просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати понесені за проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 56/10 від 24.10.2023 в сумі 1500, витрати на професійну правову допомогу та судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Стислий виклад позиції відповідача.

15.05.2024 на адресу суду від ТДВ СК "Альфа-Гарант надійшов відзив на позов в якому вказано, що 31.07.23 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до європротоколу водій ОСОБА_2 свою вину визнав. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-гарант», згідно з Полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215048901.

01.08.2023 року ОСОБА_7 звернулася до ТДВ СК "Альфа-Гарант" із повідомленням про ДТП, та на виконання вимог ст. 34.2 закону України ««Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено представника для огляду транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_6 , за результатами якого складено відповідний протокол огляду з вичерпним переліком пошкоджених деталей та необхідних ремонтних операцій для відновлення КТЗ, а також з переліком деталей, що мають сліди відновлювального ремонту. Даний протокол був підписаний з боку Позивача без жодних зауважень, тобто відповідним чином було погоджено повний перелік пошкоджень та необхідних ремонтних операцій для їх усунення. На підставі даного протоколу огляду було складено Калькуляцію № 99-D/12/98 від 07.08.2023, відповідно до результатів якої було встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає 44 794,15грн. (з врахуванням ПДВ), а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу завданого власнику транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_5 , складає: 22 768,07 грн. з урахуванням ПДВ; 18 973,39 грн. без урахування ПДВ. Франшиза за полісом складає 3200 грн. 10.08.2023 року Позивач звернувся до ТДВ СК "Альфа-Гарант" із заявою про страхове відшкодування та надав відомості про особисті банківські реквізити для здійснення виплати страхового відшкодування. ТДВ СК «Альфа-Гарант» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15 773,39 грн., безпосередньо на особистий банківський рахунок позивача. Отже, з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» були виконані всі обов?язки страховика визначені законом, а розмір страхового відшкодування було визначено з додержанням положень вказаного закону та законодавства у сфері страхування і оцінки майна загалом. Позивач натомість не наводить жодних порушень, які були допущені з боку відповідача. Більше того, нормами вказаного вище спеціального закону не передбачено обов?язку страховика виплачувати на підставі звітів, складених на замовлення.

Оскільки ОСОБА_1 у заяві про страхове відшкодування просила здійснити виплату відшкодування на її особистий банківський рахунок, а також враховуючи те, що позивачем, у ході досудового врегулювання спору не надано жодного доказу, що підтверджує факт оплати проведеного ремонту (відповідне платіжне доручення, квитанція чи інший платіжний документ), то ТДВ СК «Альфа-Гарант» було зменшено розмір відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Окрім того, умовами договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205843236, передбачено франшизу у розмірі3 200 грн. ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього, на підставі яких було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15 773,39 грн. Таким чином, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач добровільно погодилась з визначеною страховиком сумою страхового відшкодування, а тому, якщо розмір страхового відшкодування не покриває фактичний ремонт, то різниця між страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту підлягає стягнення з винуватця ДТП, так само, як і франшиза.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача Зеркін А.С. в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за їх з позивачем відсутністю.

Представник відповідача, ТДВ СК "Альфа-Гарант", ОСОБА_8 в судовому засіданні 18.02.2025 просила відмовити в задоволенні позову, та в судове засідання 13.03.2025 не з`явилася, також через канцелярію суду 15.05.2024 подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Процесуальні дії у справі.

14.03.2024 ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 10-00 год. 16.05.2024, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.05.2024 постановлено ухвалу суду про заміну відповідача та відкладення розгляду справи на 10-00 год. 01.07.2024.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2024 задоволено клопотання представника позивача, призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу по цивільній справі та зупинено провадження на час проведення експертизи, проведення судової експертизи доручено судовому експерту Рейнюку О.В.

04.12.2024 ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по справі на 11-00 год. 23.01.2025.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 31.07.2023 року приблизно о 08:00 год. в м. Кривому Розі по вул. Канадська, біля будинку № 36, сталась дорожно-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки ВАЗ 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .Внаслідок ДТПобидва автомобіліотримали механічніпошкодження,в зауваженнях ОСОБА_2 вказав,що ДТПсталася зйого вини,що підтверджуєтьсяповідомленням продорожньо-транспортнупригоду (а.с. 45).

Крім того до матеріалів справи додано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілої ОСОБА_1 (а.с. 33).

Згідно перевірки чинності полісу, ТЗ ВАЗ 21013, дрн. Л4029ХО, має поліс №АТ3661765 в ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ», в свою чергу ТЗ ScodaOctavia,дрн. НОМЕР_1 , має поліс №215048901 в ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» (а.с. 43, 42).

З полісу №АТ3661765, страхувальником за яким є ОСОБА_2 , вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 170000 грн., розмір франшизи 3200 грн. (а.с. 186).

Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб Scoda Octavia, дрн. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, належить ОСОБА_1 (а.с. 37-38).

Згідно консультації №184/23 по попередньому розрахунку орієнтованої вартості матеріального збитку судового експерта ОСОБА_9 від 27.10.2023 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Scoda Octavia, дрн. НОМЕР_1 , на підставі наданих документів та матеріалів складає 53874,24 грн. з ПДВ на запасні частини та матеріали, 48221,03 грн. без ПДВ та згідно висновку експерта №212/24 судової транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку ОСОБА_9 від 26.11.2024, вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 , за наслідками ДТП, яка мала місце 03.07.2023 складає 53858,25 грн. з ПДВ на запасні частини та матеріали, 48207,70 грн. без ПДВ (а.с. 13-36, 129-156).

Згідно заяви ЦВ (потерпілий-погодження суми) від 10.08.2023, ОСОБА_1 просить ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» відшкодувати витрати пов`язані з пошкодженням транспортного засобу Шкода октавіа тур НОМЕР_1 в розмірі 15773,39 грн. на карту НОМЕР_7 , у зв`язку з ДТП, яка сталася 31.07.2023 о 08-00 год., відповідальним за якою визнано ОСОБА_2 (а.с. 80).

До матеріалів справи позивачем додано роздруківку про перерахування ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» відшкодування за договором страхування № АТ-0003661765 від 10.06.2023, в розмірі 15773,39 грн. (а.с. 44).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності із положеннями частини другоїстатті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Українитастатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ізстаттею 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).

Згідно ізстаттею 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідностатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимогстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно примітки ст. 124 КУпАП, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно доЗакону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом встановлено,що 31.07.2023року приблизноо 08:00год.в м.Кривому Розіпо вул.Канадська,біля будинку№ 36,сталась дорожно-транспортнапригода заучастю транспортногозасобу маркиScodaOctavia,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 ,та транспортногозасобу маркиВАЗ 21013,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_2 .Внаслідок ДТПобидва автомобіліотримали механічніпошкодження,в зауваженнях ОСОБА_2 вказав,що ДТПсталася зйого вини,що підтверджуєтьсяповідомленням продорожньо-транспортнупригоду (а.с. 45).

Пункти 1, 2, 3, 4 частини першоїстатті 264 ЦПК України- під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК України, майнова шкода, спричинена діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі спричинившою його особою.

Відповідно до частини першої та другоїстаття 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 1187 ЦК Україниособа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першоїстатті 1188 Цивільного кодексу Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно зістаттею 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Відповідно до частини першоїстатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Водночас, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Статтею 979 ЦК Українипередбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ізстаттею 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України «Про страхування»- страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 9 Закону України «Про страхування»- страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Частина першастатті 25 Закону України «Про страхування»- здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, єЗакон України №1961-IV від 01 липня 2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 1.12статті 1 Закону № 1961-IVпередбачено, що дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно достатті 3 Закону № 1961-IVметою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Устатті 5 Закону № 1961-IVвизначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ізстаттею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1статті 9 вказаного Закону).

Пунктом 22.1статті 22 Закону № 1961-IVпередбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно достатті 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у страховика на випадок деліктного зобов`язання виникає обов`язок, у межах суми страхового відшкодування виконати обов`язок страхувальника, який завдав шкоди.

У пункті 33.1.4статті 33 Закону № 1961-IVпередбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього ЗаконуМТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього ЗаконуМТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1статті 35 Закону №1961-IV).

Пунктом 35.2 вказаної статтіЗаконувстановлений перелік документів, які додаються до заяви.

Згідно із пунктом 36.1статті 36 Закону № 1961-IVстраховик (у випадках, передбаченихст.41 цього ЗаконуМТСБУ), керуючись нормами цьогоЗакону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

За змістом пункту 36.2статті 36 Закону № 1961-IVстраховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з перевірки чинності полісу, ТЗ ВАЗ 21013, дрн. Л4029ХО, має поліс №АТ3661765 в ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ», в свою чергу ТЗ ScodaOctavia,дрн. НОМЕР_1 , має поліс №215048901 в ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» (а.с. 43, 42).

З полісу №АТ3661765, страхувальником за яким є ОСОБА_2 , вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 170000 грн., розмір франшизи 3200 грн. (а.с. 186).

Згідно заяви ЦВ (потерпілий-погодження суми), заяви про страхове відшкодування від 10.08.2023, ОСОБА_1 просить ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» відшкодувати витрати пов`язані з пошкодженням транспортного засобу Шкода октавіа тур НОМЕР_1 в розмірі 15773,39 грн. на карту НОМЕР_7 , у зв`язку з ДТП, яка сталася 31.07.2023 о 08-00 год., відповідальним за якою визнано ОСОБА_2 (а.с. 80).

Крім того, до матеріалів справи позивачем додано роздруківку про перерахування ТДВ СК «АЛЬФА ГАРАНТ» відшкодування за договором страхування № АТ-0003661765 від 10.06.2023, в розмірі 15773,39 грн. (а.с. 44).

Тобто, ОСОБА_1 скористалася своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримала суму страхового відшкодування, розмір якого було погоджено між страховою та ОСОБА_1 , на вказаний нею розрахунковий рахунок її банківської картки, а ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховиком.

Суд вказує, що згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 04 липня 2018 року Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування заЗаконом № 1961-IVвиникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Також на підставі п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Так, судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ТДВ СК«Альфа-Гарант» виплатило ОСОБА_1 погоджену сторонами суму страхового відшкодування, тобто ОСОБА_1 погодилася на відшкодування завданої їй шкоди саме в розмірі 15773,39 грн., що підтверджується заявою від 10.08.2023 (а.с. 80), тому у суду відсутні правові підстави для стягнення зі страхової компанії суми збитків, установленої в результаті експертизи, проведеної після такого погодження та виплати.

Факт перерахування ТДВ СК«Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілої від одержання відшкодування від страховика в більшому розмірі.

В даному випадку слід звернути увагу на те, що у випадку незгоди потерпілої із розміром страхового відшкодування, остання не була позбавлена права оскаржити відповідне рішення страховика про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) у судовому порядку.

При цьому позивачем по справі не було заявлено позовних вимог до особи, винної у ДТП, про стягнення різниці між виплаченими страховиком та реальними збитками.

Аналізуючи викладені норми права та надані письмові докази, враховуючи, що шкода завдана відповідачем ОСОБА_2 , відповідальність якого була застрахована в ТзДВ СК «Альфа-Гарант», була виплачена, в розмірі 15773,39 грн., на який погодилася позивач та надала свою згоду, тобто страхова компанія виконала обов`язок з виплати страхового відшкодування, тому суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед інших, належать витрати пов`язані з проведенням експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, який був сплачений при зверненні до суду та витрати повнесені позивачем на проведення оцінки завданих збитків не відшкодовуються.

На підставі ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 22, 999, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ", код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: