Постанова

від 10.03.2025 по справі 910/4340/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2025 р. Справа№ 910/4340/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Кравчука Г.А.

Скрипки І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024

у справі № 910/4340/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз"

про стягнення 81 371,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Операто Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" (далі - відповідач, АТ "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз", скаржник) про стягнення 81 371,98 грн, з яких: 58 768,65 грн пені та 22 603,33 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання із виконання робіт на підставі договору на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2110000195 від 28.10.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" пеню у розмірі 58 768,65 грн, штраф у розмірі 22 603,33 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач у визначені в Договорі строки не виконав роботи по II та III етапу, з урахуванням умов договору та вимог ч. 6 ст.232 ГК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 58 768,65 грн та штрафу у розмірі 22 603,33 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при обрахунку кінцевих термінів виконання робіт за Договором (зокрема, за ІІ та ІІІ етапами) мають враховуватися договірні, а не фактичні дати підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання таких робіт та підставою для початку обрахунку нового періоду виконання робіт наступних етапів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4340/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24 до надходження справи з суду першої інстанції.

26.12.2024 супровідним листом № 910/4340/24/7576/24 від 25.12.2024 матеріали справи № 910/4340/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24. Справу № 910/4340/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

13.01.2025 через відділ забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до такого:

- погоджений календарним графіком початок та завершення виконання робіт по кожному етапу, а саме прив`язка до підписання акту здачі-приймання робіт наділяє сторін певним розсудом в частині визначення початку ІІ та ІІІ етапу робіт, однак не змінює його кінцевий строк, який визначений як умовами договору, так і календарним графіком - 410 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 12.12.2022;

- саме порушення відповідачем строків виконання ІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт сприяло порушенню строків виконання ІІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт, що не може бути обґрунтованою підставою для зміни строків виконання робіт у цілому.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 28.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - замовник) та Акціонерним товариством "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" (далі - підрядник) укладено договір № 2110000195 на виконання проєктно-вишукувальних робіт (далі - Договір), в порядку та на умовах якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати "Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Будівництво установки катодного захисту на км 120,383 магістрального газопроводу "Диканька-Кременчук-Кривий Ріг" в Кременчуцькому районі Полтавської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (надалі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.72.18 (Додаток № 1), проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт (п. 1.1. Договору).

Склад, обсяги, вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток № 1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами Договору (п. 1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 03.08.2022) визначено строк виконання робіт, відповідно до якого підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3), який є невід`ємною частиною Договору, зобов`язується виконати роботи впродовж 410 (чотирьохсот десяти) календарних днів з дати укладання Договору.

Відповідно до Календарного графіку (Додаток № 3 до Договору) в редакції додаткової угоди № 2 від 03.08.2022 підрядником передбачається виконати роботи у визначені етапи, а саме:

- І етап робіт: інженерно-геодезичні вишукування; електрометричні вишукування; розробка матеріалів по відведенню земельних ділянок вартістю 70 912,77 грн без ПДВ - підлягає виконанню протягом 180 календарних днів з дати укладання договору);

- ІІ етап робіт: розробка стадії "Проєкт"; проходження відомчої експертизи товариства та експертизи в експертній організації вартістю 157 511,43 грн без ПДВ - підлягає виконанню протягом 200 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання);

- ІІІ етап робіт: розробка стадії "Робоча документація" вартістю 111 575,80 грн без ПДВ - підлягає виконанню протягом 30 календарних днів з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі-приймання).

Всього Календарним графіком (Додаток № 3 до Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.08.2022) передбачено виконання робіт на загальну вартість 408 000,00 грн з ПДВ зі строком виконання - 410 календарних днів з дати укладення договору.

Вказана ціна Договору визначена також у п. 2.1. Договору.

Відповідно п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється згідно із Календарним графіком (Додаток №3) в межах ціни Договору у такому порядку: оплата за виконані підрядником роботи проводиться проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт за вирахуванням 10% кожного акту здачі-приймання виконаних робіт, що утримується замовником до моменту передачі замовнику повного комплекту проектної документації та позитивного експертного звіту експертної організації.

У п. 3.2 Договору вказано, що остаточний розрахунок за договором здійснюється протягом 30-ти календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт по останньому етапу згідно із Календарним графіком (Додаток №3).

Відповідно до п. 4.3. Договору місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування (надалі - об`єкт). За умовами п. 4.4. Договору місцезнаходження об`єкта: поблизу с. Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області.

Пунктом 4.5. Договору визначено право підрядника на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника. Водночас, відповідно до п. 4.6. Договору підрядник завчасно і у письмовій формі має повідомити замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

У разі об`єктивних, документально підтверджених обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що оформляється відповідна додаткова угода (п. 4.13. Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (Додаток №3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (Додаток №1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом.

Замовник після отримання електронної версії проєктної документації зобов`язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати підряднику лист-повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути підрядник та надати замовнику скориговану проєктну документацію (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору підрядник після отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проєктної документації на експертизу в експертну організацію, про що укладає відповідний договір.

Після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проєктної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.4 Договору).

За умовами п.п. 5.5, 5.6 Договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. Замовник протягом 5-ти днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язується повернути підряднику один примірник оформленого акта.

Підписання актів здачі-приймання виконаних робіт замовником в цілому по договору є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи (п. 5.7 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору замовник має право вимагати від підрядника своєчасного, повного та якісного виконання робіт, безоплатного усунення недоліків (недоробок), що виникли внаслідок допущених підрядником порушень умов та порядку виконання робіт. В свою чергу, підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування (Додаток № 1) та умов даного Договору (п. 6.6. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 8.1. Договору).

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 11.01.2023. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 12.1 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.08.2022).

Судом встановлено, що 25.04.2022 відповідач виконав роботи по І етапу - інженерно-геодезичні вишукування; електрометричні вишукування; розробка матеріалів по відведенню земельних ділянок на суму 85 095,32 грн з ПДВ, про що сторонами підписано та скріплено печатками Акт № 01/22.

24.10.2023 позивач направив відповідачу претензію від 23.10.2023 № 5, у якій вимагав сплати штрафних санкцій у загальному розмірі 81 371,97 грн за порушення строків виконання робіт за Договором.

У зв`язку з тим, що вказана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а передбачені Договором роботи останнім не виконано, позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 58 768,65 грн та штраф у розмірі 22 603,33 грн за прострочення виконання робіт по ІІ та ІІ Етапах на 182 календарних дні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що прострочення виконання робіт за ІІ та ІІІ етапами виникло внаслідок тривалого розгляду позивачем листів відповідача щодо погодження основних технічних рішень, а також листів, які стосувались надання вихідних даних для виконання робіт. Відтак, відповідач із посиланням на частини 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України вказує, що недотримання строків виконання робіт сталося не з його вини.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 ЦК України.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч. 1 ст. 888 ЦК України).

Згідно з пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором та передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було розподілено виконання робіт за Договором на три етапи та визначено строки виконання робіт за кожним із етапів у Календарному графіку.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, з урахуванням погоджених сторонами строків виконання робіт, роботи по І етапу передбачалось завершити у термін до 26.04.2022.

Відповідач вчасно виконав роботи по І етапу, що підтверджується Актом № 01/22 здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 25.04.2022.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт за етапами ІІ та ІІІ.

При цьому, зважаючи на погоджені сторонами у Календарному графіку строки виконання робіт, роботи за ІІ етапом мали бути виконані до 11.11.2022, а роботи за ІІІ етапом - протягом 30 календарних днів з дати завершення робіт по ІІ етапу. Водночас, весь обсяг робіт передбачалось завершити протягом 410 календарних днів з дати укладання Договору, тобто до 12.12.2022.

Колегія суддів зазначає, що відповідач на виконання умов Договору направляв позивачу на погодження розроблені основні технічні рішення, які останнім неодноразово повертались відповідачу із відповідними зауваженнями, що підтверджується листами відповідача від 06.05.2022 № БГ-154-162, від 03.06.2022 № БГ-154-216, від 03.08.2022 № БГ-154-360, від 25.08.2022 № К-21-404 та від 04.10.2022 № БГ-154-509 та листами позивача від 19.05.2022 № ТОВВИХ-22-4916, від 29.06.2022 № ТОВВИХ-22-6873, від 13.07.2022 № ТОВВИХ-22-7381, від 15.08.2022 № ТОВВИХ-22-8652, від 21.09.2022 № ТОВВИХ-22-10098 та від 26.10.2022 № ТОВВИХ-23-11468.

Водночас, колегією суддів встановлено, що листом від 09.01.2023 № БГ-154-9 відповідач звернувся до позивача, у якому повідомив про неможливість виконання своїх зобов`язань у передбачені п. 1.3. Договору та Календарним графіком строки. Так, у обґрунтування такої неможливості відповідач посилався на тривале погодження позивачем основних технічних рішень, у зв`язку з чим пропонував позивачу продовжити строки виконання робіт на 113 календарних днів шляхом внесення відповідних змін до Календарного графіку (Додаток № 3 до Договору) та підписання додаткової угоди.

У відповідь на вказану пропозицію позивач листом від 13.01.2023 № ТОВВИХ-23-416 повідомив відповідача про неможливість продовження строків виконання робіт з огляду на сплив терміну дії Договору 11.01.2023. При цьому, зазначив, що факт закінчення строку дії Договору не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов`язань. Відтак, позивач у вказаному листі просив відповідача завершити передбачені Договором роботи в повному обсязі та передати повний комплект проектної документації та позитивний експертний звіт експертної організації.

Як вбачається з матеріалів справи, надалі, після закінчення терміну дії Договору та визначених строків виконання робіт, відповідач звертався до позивача з метою збору необхідних вихідних даних для виконання робіт, що підтверджується листами від 17.01.2023 № БГ-154-28 та № БГ-154-26. Позивач листами від 27.02.2023 № ТОВВИХ-23-2414 та від 01.03.2024 № ТОВВИХ-23-2666 надавав відповідачу необхідні вихідні дані на запити останнього.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, за приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1. Договору підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проєктування (Додаток № 1), Кошторису на проєктно-вишукувальні роботи (Додаток № 2) та умовам Договору.

Пунктом 4.2. Договору погоджено, що замовник зобов`язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проектної документації, надати доступ до існуючого об`єкту (п. 4.3. Договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Відповідно до п. 4.11. Договору підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проєктної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом в ході будівництва.

Із наведених вище обставин колегією суддів встановлено, що під час дії Договору та до закінчення граничного строку виконання усіх робіт за Договором позивачем було погоджено надані відповідачем основні технічні рішення, що також підтверджується відповідачем у листі від 09.01.2023 № БГ-154-9. В процесі погодження основних технічних рішень відповідач без жодних претензій надавав відповіді на відповідні зауваження позивача, які стосувались основних технічних рішень, усував певні недоліки.

При цьому, суд враховує, що Договором не визначено конкретного строку для надання позивачем, як замовником, тих чи інших вихідних даних або зауважень, однак, суд вважає, що такі дії, ураховуючи дати надсилання відповідачем відповідних запитів та необхідного для їх опрацювання часу, здійснювалися позивачем у відповідності до п. 4.2. Договору та у розумні строки. Жодних заперечень щодо наданих позивачем відповідей та даних на запити відповідача останній не висловлював, а вперше про тривалість розгляду позивачем наданих відповідачем основних технічних рішень останній заявив у листі від 09.01.2023, тобто, після закінчення строків виконання робіт за Договору та терміну дії самого Договору.

Водночас, не може бути кваліфіковано як прострочення кредитора несвоєчасне надання ним вихідних даних, оскільки відповідні запити відповідача щодо вихідних даних надсилались вже після закінчення терміну виконання робіт.

Разом з тим, умовами Договору передбачено можливість сторін продовжити термін виконання робіт, про що укладається додаткова угода (п. 4.11. Договору).

Як свідчать матеріали справи сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору та строк виконання робіт, доказом чого є укладені 16.05.2022 та 03.08.2022 додаткові угоди № № 1, 2 до Договору.

Колегією суддів також встановлено, що відповідач звертався до позивача із пропозицією продовження строку виконання робіт, однак позивачем така пропозиція була відхилена. Доказів укладення між сторонами додаткових угод, якими б передбачалось виконання відповідачем у строк більший, ніж 410 календарних днів з дня укладення Договору, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Так, юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи із позивачем Договір та визначаючи певні терміни виконання робіт, відповідач повинен був оцінити можливість виконання своїх зобов`язань у визначені Календарним планом терміни.

Будь-яких доказів наявності обставин непереборної сили, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання робіт відповідно до розділу 10 Договору, в матеріали справи не надано.

Окремо слід зазначити, що п. 7.1 Договору відповідачу надано право при неможливості виконання окремих частин робіт власними силами і засобами, за письмовою згодою Замовника, залучати третіх осіб (кваліфікованих спеціалістів чи спеціалізовані проектні організації) (субпідрядників), відповідаючи перед Замовником за результати їх роботи.

Таким чином, відповідач як виконавець, мав з урахуванням визначеного строку здійснити належні дії для виконання проєктно-вишукувальних робіт по договору, в тому числі у разі неможливості виконання окремих частин робіт власними силами і засобами, залучити третіх осіб.

За таких обставин доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Як вже зазначалось, в п. 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання своїх зобов`язань (п. 8.4. Договору).

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів зазначає, що дії скаржника є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до п. 8.3. Договору.

Враховуючи кінцеву дату на виконання усіх робіт за Договором (12.12.2022) позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за порушення строків виконання робіт на 182 календарні дні, а саме: за період з 13.12.2022 по 12.06.2023. Відтак, за розрахунками позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 58 768,65 грн та штраф у розмірі 22 603,33 грн за невиконання робіт на суму 322 904,68 грн з ПДВ.

Перевіривши вказані розрахунки штрафних санкцій, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 в справі № 910/12876/19.

Враховуючи, що відповідач у визначені в Договорі строки не виконав роботи по II та III етапу, з урахуванням умов договору та вимог ч. 6 ст.232 ГК України, колегія суддів цілком погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 58 768,65 грн та штрафу у розмірі 22 603,33 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що позивачем та відповідачем чітко та однозначно було визначено строк виконання зобов`язання - 410 календарних з дати його укладення, тобто всі Роботи за Договором відповідач повинен був виконати не пізніше 12.12.2022.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 12.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 03.08.2022) було передбачено, що строк його дії становив до 11.01.2023.

Тобто, при укладенні Договору відповідач чітко усвідомлював необхідність завершення усіх робіт саме до 11.01.2023.

Погоджений календарним графіком початок та завершення виконання робіт по кожному етапу, а саме прив`язка до підписання акту здачі-приймання робіт наділяє сторін певним розсудом у частині визначення початку ІІ та ІІІ етапу робіт, однак не змінює його кінцевий строк, який визначений як умовами договору, так і календарним графіком - 410 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 12.12.2022.

Саме порушення відповідачем строків виконання ІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт сприяло порушенню строків виконання ІІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт, що не може бути обґрунтованою підставою для зміни строків виконання робіт у цілому.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інжинірингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/4340/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу № 910/4340/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.А. Кравчук

І.М. Скрипка