Рішення

від 04.03.2025 по справі 904/4753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025м. ДніпроСправа № 904/4753/24

Суддя Ніколенко М.О., при секретарі судового засідання Макаренко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест про ухвалення додаткового рішення

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс", м. Дніпро

про стягнення передоплати у розмірі 5 000 000 грн., інфляційної складової у розмірі 386998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пені у розмірі 1 369 076,64 грн.

Представники:

Від позивача: Мацак О.Ю. (в залі суду) - ордер серія АН № 1544114 від 28.10.2024, т.1, а.с.11

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Машінвест звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" про стягнення передоплати у розмірі 5 000 000 грн., інфляційної складової у розмірі 386 998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пені у розмірі 1 369 076,64 грн.

Рішенням суду від 22.01.2025 позов задоволено у повному обсязі.

Позивач надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4753/24 та покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 80 000 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Машінвест» про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4753/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2025.

Відповідач до початку судового засідання надав до суду письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. Відповідач наполягає на тому, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу явно завищений порівняно зі складністю цієї справи та непропорційний витраченому адвокатом часу. Крім того, відповідач зауважив, що під час судового розгляду ним було визнано позовні вимоги позивача у повному обсязі.

За таких обставин, відповідач просить суд зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу до 7 500 грн.

Дослідивши матеріали справи суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження надання адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем адвокатських послуг Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест під час розгляду справи №904/4753/24 заявником надано: договір про надання правової допомоги від 28.10.2024, ордер серія АН № 1544114 від 28.10.2024, додаткову угоду № 1 від 28.10.2024 до договору про надання правової допомоги, акт здачі-прийняття робіт № ЮП 24-01/25 від 24.01.2025, рахунок - фактуру № ЮП 24-01/25 від 24.01.2025.

Так, п. 3.1 додаткової угоди № 1 від 28.10.2024 до договору про надання правової допомоги передбачено, що за ведення справи в суді першої інстанції клієнт сплачує 80 000 грн.

Разом з цим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

Крім того, як було вказано вище, відповідачем було надано до суду письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав невідповідності розміру заявлених витрат складності цієї справи та витраченому адвокатом часу.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 80 000 грн. явно непропорційний до предмета спору, з урахуванням складності цієї справи та кількості поданих доказів.

Незважаючи на значну ціну позову - 6 902 037,54 грн., що і було причиною розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження в силу прямої норми закону, позовні вимоги у цій справі обґрунтовані не поставкою відповідачем товару лише за 1 рахунком. Наслідком чого було відсутність складного механізму доказування позивачем обґрунтованості позову та складних арифметичних розрахунків. Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

Також судом враховано і визнання відповідачем позовних вимог позивача у повному обсязі.

За таких обставин, заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 60 000 грн. слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 244, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (місце реєстрації: 49051, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 40А, оф. 5, ідентифікаційний код: 42514124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест (місце реєстрації: 03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 42, ідентифікаційний код: 33200818) витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволенні решти вимог заявника - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.03.2025.

Суддя М.О. Ніколенко