Ухвала

від 14.03.2025 по справі 904/1079/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1079/25

Розглянувши заяву про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою у справі за позовом Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМОЛ» (код ЄДРПОУ 41954986) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки 3945653, 06 грн. без повідомлення учасників справи

Суддя Скриннікова Н.С.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМОЛ» безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави. Разом з позовом заявник подав заяву про забезпечення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1203.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 6. Ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За даними заяви про забезпечення позову Дніпровська міська рада просить суд:

1.Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «АНМОЛ» (код ЄДРПОУ 41954986), а саме: об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, буд 18 (РНОНМ 410442212101) в межах суми позовних вимог 3 945 653, 06 грн. до набрання рішенням по справі законної сили.

2.Накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ «АНМОЛ» (код ЄДРПОУ 41954986) у розмірі 3 945 653, 06 грн. до набрання рішенням по справі законної сили.

В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник вказав, що Дніпровською міською радою подано позов про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у розмірі 3 945 653, 06 грн.

Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що забезпечення позову є засобом спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи; метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та інтересів позивача, а також забезпечення реального виконання рішення; умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За даними позову товариство за період з 2021 по 2024 користувалось та продовжує користуватись земельною ділянкою, внаслідок чого спричинено збитки на суму 3 945 653, 06 грн., оскільки заявник втратив майно (грошові кошти).

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За правилами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є майнова вимога про стягнення суми 3 945 653, 06 грн.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі №4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За цих обставин накладення арешту забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, водночас застосування заходу забезпечення не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками судового процесу.

Суд вирішив частково задовольнити заяву про забезпечення позову та застосувати захід забезпечення, який повністю забезпечить позов, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін; з урахуванням ціни позову; з врахуванням відсутності у доданих документах до позову та до заяви про забезпечення позову звіту про оцінку нерухомого майна, з якого можливо було б встановити вартість нерухомого майна на яке заявник просить накласти арешт; враховуючи, що до заяви про забезпечення позову додано Інформаційну довідку від 31.01.2025 за даними якої нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 410442212101, розміщено за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Шинна, будинок 18 на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:242:0059, однак за даними документів доданих до позову стягнення збитків стосується іншої земельної ділянки, конкретне зазначення якої потребує уточнення.

Заразом суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

Суд зазначає, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 ГПК України є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача або інших осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні товариства, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Щодо строку дії заходів забезпечення, суд зазначає, що відповідно до ч.9 та 10 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову.

Згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже суд, вирішив не зазначати у рішенні про дію заходу забезпечення як того просить заявник «до набрання рішенням по справі законної сили», оскільки таке формулювання протирічить вимогам частин 7, 9, 10 ГПК України та не відповідає меті застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, господарський суд, надав оцінку обґрунтованості доводів заявника та встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову (стягнення 3 945 653, 06 грн).

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначив обґрунтування необхідності забезпечення позову одним з таких заходів забезпечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Суд вирішив, що забезпеченню підлягає позов в межах ціни в розмірі 3 945 653, 06 грн. і саме на цю необхідно накласти арешт.

Суд вирішив не застосовувати до заявника зустрічне забезпечення.

На підставі викладеного, із зазначенням мотивів прийняття рішення і закону, суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 136, 137,140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Забезпечити позов на суму 3 945 653, 06 гривень (три мільйони дев`ятсот сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят три гривень 06 коп.)

2.Накласти арешт на грошові кошти в 3 945 653, 06 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМОЛ» (адреса: 49044, м. Дніпро, вулиця Шевченко, 10, кімната II/Б, код ЄДРПОУ 41954986) розміщені на його банківських рахунках.

Стягувач: Дніпровська міська рада (адреса 49000, м. Дніпро, проспект Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ««АНМОЛ» (адреса: 49044, м. Дніпро, вулиця Шевченко, 10, кімната II/Б, код ЄДРПОУ 41954986).

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а саме:

Стягувач: Дніпровська міська рада (адреса 49000, м. Дніпро, проспект Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ««АНМОЛ» (адреса: 49044, м. Дніпро, вулиця Шевченко, 10, кімната II/Б, код ЄДРПОУ 41954986).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підписана та набрала законної сили 14.03.2025 року.

Суддя Н.С. Скриннікова