Ухвала

від 14.03.2025 по справі 906/324/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"14" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/324/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" до 1. Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос", 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

про стягнення 477 913, 37 грн,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" до відповідачів 1. Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос", 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" про стягнення в солідарному порядку 477 913, 37 грн.

До позовної заяви докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не подано.

У мотивувальній частині позовної заяви заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення остаточного рішення у справі (тут і далі за текстом - Клопотання про відстрочення сплати судового збору).

Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи відсутні підстави для:

- залишення позовної заяви без руху,

- повернення позовної заяви,

- відмови у відкритті провадження.

Розглянувши Клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд відмовляє у його задоволені. Мотиви Суду.

За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Заявником обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору у Клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не наведені.

За приписами статті 7 Кодексу, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 910/12556/20.

Предметом цього позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 1 п. 2 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві заявником визначено суму судового збору, який буде сплачений за подання позовної заяви в розмірі 7 168, 70 грн.

Відповідно до частини 3 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з урахуванням зазначеної норми Заявник мав право сплатити судовий збір з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 5 734, 96 грн.

Крім того, Суд звертає увагу заявника на необхідності дотримання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" 9код ЄДРПОУ 42911346) у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення остаточного рішення у справі.

2. Позовну заяву залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору в розмірі 5 734, 96 грн та з дотриманням вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІ СПРЕЙ СЕРВІС" згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 14.03.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Машевська О.П.

1- у справу

2- позивачу (через Ел. суд)