Ухвала

від 12.03.2025 по справі 910/8361/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/8361/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 12.02.2025

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 09.12.2024

за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/8361/18

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»

про стягнення 14 020 000,00 грн та зобов`язання виконати рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 04.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8361/18, сформована в системі "Електронний суд" 04.03.2025.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» у справі № 910/8361/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» від 04.03.2025 на відповідність вимогам ст.ст. 287-290 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 та 5 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» від 04.03.2025 скаржником оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8361/18, після її перегляду в апеляційному порядку (постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025), якою відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» про визнання наказу від 25.04.2019 у справі № 910/8361/18 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 23 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню виходячи із вимог пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, не містить пункту 23 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 917/1111/22, від 16.12.2024 у справі № 910/8648/23, від 04.12.2024 у справі № 914/3278/23, від 18.11.2024 у справі № 922/1344/23, від 06.11.2024 у справі № 922/4558/21, від 16.10.2024 у справі № 5/58 (907/314/21), від 03.07.2024 у справі № 918/560/23, від 17.05.2023 у справі № 911/4610/15 (911/3054/21), від 19.06.2023 у справі № 910/7446/18, від 25.04.2022 у справі № 917/223/20, від 21.02.2022 у справі № 910/15779/17, від 03.02.2021 у справі № 904/4441/19.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France

(№ 21920/93, §48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8361/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» від 04.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235 пунктом 2 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293, частиною 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8361/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» від 04.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк