Рішення

від 24.02.2025 по справі 295/14251/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14251/23

Категорія 59

2/295/1086/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

секретаря судового засідання Барашивець Т.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Томашевської О.А.,

представника відповідача Вернидуба Д.В.,

розглянувши справу за позовом представника позивача адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович про визнання членом сім`ї, зміну черговості спадкування,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира із даним позовом про визнання членом сім`ї та зміну черговості спадкування, в якому просить визнати її членом сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років, а також змінити "черговість спадкування - віднести позивача до першої черги спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер. 12 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Житомирського державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А.І. із заявою про прийняття спадщини. Державний нотаріус, вивчивши матеріали спадкової справи №158/2022, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого був його син, ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та вирішив відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки документи, підтверджуючі родинні зв`язки з померлим ОСОБА_1 подані не були. Окрім того, заяву про прийняття спадщини подала також дочка померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . При цьому нотаріус зауважив, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Викладене вище стало підставою для звернення до суду із позовною заявою з метою визнання ОСОБА_1 членом сім`ї померлого ОСОБА_3 (проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 ) не менше п`яти років до часу відкриття та віднесення ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги. Так, ОСОБА_1 з 22.10.2001 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 була фактичним членом сім`ї ОСОБА_3 , проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство з ОСОБА_3 по день загибелі. Заявниця та ОСОБА_3 в період з 22.10.2001 року проживали за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою №532 від 21.06.2022 року, виданою ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМ ЖИТОМИР» на підставі письмових пояснень сусідів, заявою ОСОБА_5 від 19.06.2022 року. В період з 2017 року по квітень 2022 року (по день смерті ОСОБА_3 ) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом та вели спільне господарство за адресою реєстрації ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , що підтверджується актом про проживання особи без реєстрації від 21.06.2022 року. Тобто в період з 2001 року по 2022 рік заявниця - ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 фактично були однією сім`єю, проживали без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, опікувались один одним, надавали постійну підтримку один одному, тобто фактично складали сім`ю. Окрім вищевказаних довідок та акту, що підтверджують факт проживання разом, наявні докази ведення спільного господарства разом, виконання спільних обов`язків, взаємної підтримки, а саме: роздруківки скріншотів грошових переказів між заявницею та ОСОБА_3 , копії платіжних доручень щодо оплати комунальних послуг. Що стосується доньки померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . 05.12.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (матір`ю відповідачки) було розірвано шлюб на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира по справі №2-4017. 06.10.2011 року ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (наразі ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира, по справі № 2-1641/2011. ОСОБА_2 з батьком фактично не спілкувалась, не підтримувала, не опікалась, спільне господарство з донькою не велось, спільний бюджет взагалі був відсутні. Вищевикладена інформація доводить наявність спільної праці, взаємної підтримки, опіки та допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , їхні спільні та індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержували спільні та особисті доходи, об`єднані для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету та наявність підстав для віднесення ОСОБА_1 до першої черги спадкоємців.

Представник позивача - адвокат Томашевська О.А. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Вернидуб Д.В. в судовому засіданні заперечив проти задовлення позовних вимог.

Представник третьої особи - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішення поклався на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона донька ОСОБА_1 , ОСОБА_3 проживав разом з її мамою спочатку по АДРЕСА_4 , вони вели спільний побут та доглядали один одного. Будинок по АДРЕСА_4 був занедбаний та ремонт її мати та ОСОБА_3 робили разом за спільні кошти. ОСОБА_3 неодноразово пропонував одружитись ОСОБА_1 , однак з невідомих їй причин останні не одружувались. Мати піклувалась про ОСОБА_3 коли він отримав поранення в 2016 році та проходив реабілітацію. Похованням ОСОБА_3 займалась мати.

Свідок ОСОБА_10 (брат ОСОБА_3 ) в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно постійно проживали разом з 2001 року до дня смерті ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_4 . Свідок був знайомий з позивачкою, починаючи з 2001 року, оскільки в 2001 році його брат ОСОБА_3 після повернення з-за кордону розлучився з колишньою дружиною та познайомився з ОСОБА_1 і представив її сім`ї як свою дівчину. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запрошували ОСОБА_10 на сватання, проживали вони в квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 . Також свідок зазначав, що у загиблого ОСОБА_3 ще є сестра ОСОБА_13 , з якою у ОСОБА_3 були напружені стосунки. Окрім того, у загиблого ОСОБА_3 є донька ОСОБА_2 , якій за життя ОСОБА_3 матеріально допомагав, опікувався нею як батько. До того ж, у своїх поясненнях звертав увагу, що в будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ними спільно робився ремонт, купувались меблі, будинок був прибраний та доглянутий.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дала показання, що покійного ОСОБА_3 знає 29 років, це її кум і товариш чоловіка. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 жили разом приблизно з 2001 року. Спочатку вони проживали на Маликовському масиві до того, як ОСОБА_3 пішов в АТО, а в подальшому - жили разом по АДРЕСА_4 . Свідок зазначила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вели спільний побут, піклувалися один про одного, ОСОБА_3 виховував доньку заявниці, а ОСОБА_1 , у свою чергу, доглядала за батьком ОСОБА_3 , коли він був в АТО. Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом проводили дозвілля - ходили по гриби, на рибалку, приходили в гості до свідка.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що заявниця - жінка його кума ОСОБА_3 , але офіційно в шлюбі вони не перебували, разом проживали десь з 2001 року по АДРЕСА_4 , а останній час жили у АДРЕСА_5 . Там раніше проживали батьки ОСОБА_3 , після смерті яких останній залишився у будинку. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом вели господарство, разом відпочивали як сім`я. Донька заявника - ОСОБА_9 жила разом з ними, ОСОБА_3 вважав її своєю дочкою. Свідок додав, що разом з заявником та ОСОБА_3 ходили на рибалку, по гриби, в театр.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що ОСОБА_3 є її братом, а ОСОБА_1 є її знайомою. Підтвердила, що їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом приблизно з початку 2000 років як одна родина в одному будинку, спільно вирішували побутові питання. До того, ж свідок вказала, що ОСОБА_1 була присутня на всіх сімейних святах родини. Серед іншого зазначила, що у період несення служби ОСОБА_3 в зоні АТО ОСОБА_1 здійснювала догляд за його батьком. Також свідок підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (рідний брат) займались вирішенням питань, пов`язаних із похованням ОСОБА_3 . Повідомила, що ані донька ОСОБА_2 , ані вона сама не займались похованням ОСОБА_3 . Серед іншого зазначила, що у ОСОБА_1 наявні всі оригінали спадкових документів.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він сусід ОСОБА_3 . Зазначив, що зі слів ОСОБА_3 знав про співмешканку ОСОБА_1 , але ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка ОСОБА_3 знала про співмешканку ОСОБА_1 , але ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що є колишньою дружиною ОСОБА_3 , від шлюбу з яким має спільну дитину - доньку ОСОБА_2 . Зазначила, що ОСОБА_3 був позбавлений батьківських прав, разом з тим спілкувався з ОСОБА_2 , вони разом проводили час, спілкувались з бабусею та дідусем. Повідомила, що знає про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.05.2022 року.

Згідно довідки №532, виданою 21.06.2022 року ТОВ «Керуюча компанія «Домком Житомир», ОСОБА_1 та цивільний чоловік ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22.10.2001 року по кінець січня 2014 року та вели спільне господарство.

Представником відповідача поставлено під сумнів копії актів про проживання особи без реєстрації від 21 червня 2022 року № 278, які були відані ПП "КВЖРЕП № 8 , та долучені до матеріалів справи, оскільки копії довідок хоча і мають одну і ту саму дату та номер, проте вони відрізняються за змістом.

Відповідно до ч. ст 95 ЦПК УКраїни якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки жодної зі сторін клопотання про витребування оригіналу вказаної довідки суду не подавалось суд не бере до уваги долучені до матеріалів справи акти про проживання особи без реєстрації від 21 червня 2022 року № 278, видані ПП "КВЖРЕП № 8".

Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірваний на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05.12.2000 року.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року зазначив, що до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

З огляду на досліджені докази та встановлені в ході судового розгляду обставини суд вважає, що стороною позивача доведено факт її родинних відносин із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу більше п`яти років, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зміну черговості спадкування.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано на те, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Стаття 1258 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушувати прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині (частина друга статті 1259 ЦК України).

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).

Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин (постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18) та від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18)).

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду даної справи стороною позивача не доведено суду жодними доказами обставин щодо матеріального забезпечення ОСОБА_3 позивачем, безпорадного стану ОСОБА_3 у період їх спільного проживання та здійснення опіки.

Тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених законом юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.

Керуючись ст. 1, 2, 3, 1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1262, 1264, 1266, 1276 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 259, 265, 268, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , членом сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживали сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12а, код ЄДРПОУ 4170987.

Суддя І.М. Єригіна