Рішення

від 07.03.2025 по справі 944/976/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/976/22

Провадження №2/944/143/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Швед Н.П.

за участю секретаря Василиці Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Сибаля О.Б.

третьої особи Пеньо Т.В.

представника третьої особи Дзидза А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії в порядку спадкування.

В обгрунтуваннязаявлених вимогпокликається нате,що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.10.2016 р. на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка його обслуговує, заповіла своєму племіннику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_5 , зареєстрований в книзі №80.

В подальшому, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.11.2016 р. на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого земельну ділянку, розміром 0,0800га, для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК№163263, заповіла своєму племіннику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_5 , зареєстрований в книзі за №81.

30 жовтня 2019 ОСОБА_3 подала до Шклівської селищної ради заяви про скасування згаданих заповітів.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла.

Як виявилось, через помилки у роботі посадових осіб Шклівської селищної ради інформацію про скасування вказаних заповітів до Спадкового реєстру у встановленому порядку не було внесено. Так, у листі-відповіді на адвокатський запит з Новояворівської міської ради від 17.01.2022 р. зазначено: «після одержання заяв від громадянки ОСОБА_3 посадова особа Шклівської селищної ради зробила відмітку про його скасування на вищевказаних заповітах», «інформацію про скасування згаданих заповітів до Спадкового реєстру в встановленому порядку посадова особа внести не змогла, оскільки внесення передбачає нотаріальне затвердження даних заяв, а посадовою особою заяви були зареєстровані як вхідна інформація до Шклівської селищної ради.

Крім цього, посадова особа Шклівської селищної ради, яка здійснювала ведення нотаріальних дій, не мала юридичної освіти, а при проведенні навчань посадових осіб щодо ведення нотаріальних дій доповідачі не вказували, що заява заповідача про скасування заповіту повинна бути нотаріально завірена».

Зважаючи на те, що процедуру скасування заповітів не було завершено, спадкоємці ОСОБА_3 , вважаючи такі заповіти чинними, звернулися із відповідними заявами про прийняття спадщини до Яворівської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа №68695616, що підтверджується Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 09.12.2021 р.

Вона є рідною сестрою ОСОБА_3 та за умови скасування заповітів є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 за законом другої черги.

Проте, що ОСОБА_3 є її рідною сестрою підтверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження та її паспортом громадянки України. З даних документів вбачається, що при народженні у неї було прізвище « ОСОБА_6 », її батьками значаться ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після одруження її прізвище змінено на « ОСОБА_9 ».

З копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження та державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_3 слідує, що при народженні у ОСОБА_10 було прізвище « ОСОБА_6 », її батьками також значаться ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після одруження її прізвище двічі змінювалося на « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 ».

Тобто, через неналежне виконання посадовими особами Шклівської селищної ради своїх обов`язків щодо завершення процедури скасування заповітів ОСОБА_3 на даний час вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті рідної сестри.

Вчинення посадовою особою органу місцевого самоврядування вказаних нотаріальних дій є обов`язковою передумовою державної реєстрації скасування заповіту державним підприємством «Національні інформаційні системи» або його філіями.

У даній справі посадовою особою Шклівської селищної ради допущено наступні порушення, а саме, не засвідчено справжність підпису ОСОБА_3 на її заявах від 30.10.2019 р. про скасування заповітів від 28.10.2016 р. та від 02.11.2016 р., що свідчить про порушення вимог, абз. 2 п. 1.9. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 р., де зазначається, що справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою; п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат», де вказується, що у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують справжність підпису на документах.

Крім цього, всупереч вимогам абз.1 п.1.9. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 р., після одержання 30.10.2019 р. від ОСОБА_10 заяв про скасування своїх заповітів від 28.10.2016 р. та від 02.11.2016 р. зроблено лише відповідні написи на примірниках заповітів, однак не зроблено про це відміток в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі облік/ заповітів органу місцевого самоврядування.

По-третє, не подано до державного підприємства «Національні інформаційні системи» або його регіональних філій заяв про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 , від 28.10.2016 р. та від 02.11.2016 р., що свідчить про порушення вимог: п. 1.10. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 р., відповідно до якого відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі»; абз.2 п.2.3. «Положення про Спадковий реєстр», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 р., де зазначається, що посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання державному підприємству «Національні інформаційні системи» або його філіям заяв за формою, наведеною в додатках 1-3, 9.

Зважаючи на те, що процедура скасування заповітів ОСОБА_3 до кінця не пройшла державної реєстрації, ці правочини на даний час є у розумінні ЦК України невчиненими. Своєю чергою, для завершення процедури державної реєстрації скасування вказаних заповітів необхідно, щоб посадові особи органу місцевого самоврядування відповідно до покладених на них обов`язків вчинили вищезгадані нотаріальні дії.

З наведеного слідує, що покійна ОСОБА_3 у належній формі здійснила своє волевиявлення щодо скасування заповітів, одак, з незалежних від неї причин, а саме, через помилки в роботі посадової особи органу місцевого самоврядування процедура скасування заповітів так і залишилася незавершеною. Внаслідок цього, вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті сестри.

Єдиним належним способом захисту її прав вважає звернення до суду з позовом про зобов`язання органу місцевого самоврядування вчинити відповідні дії для завершення процедури скасування заповітів.

Просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати Новояворівську міську раду як правонаступника Шклівської селищної ради: засвідчити справжність підпису ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її заявах від ЗОЛ0.2019 р. про скасування заповітів від 28.10.2016 р. (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 р. (зареєстровано в книзі за №81);зробити вреєстрі дляреєстрації нотаріальнихдій таалфавітній книзіобліку заповітівШклівської селищноїради відміткипро одержання30.10.2019р.від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заяв проскасування заповітіввід 28.10.2016(зареєстрованов книзіза№ 80)та від02.11.2016р.(зареєстрованов книзі за № 81); подати до Львівської регіональної філії державного підприємства І «Національні інформаційні системи» заяви про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 р. (зареєстровано в книзі за № 81).

12.05.2023року представник Новояворівської міської ради скерував на адресу суду відзив, з якого слідує що дійсно, ОСОБА_3 28.10.2016 р. та 02.11.2016 склала заповітне розпорядження у Шклівській селищній раді щодо належного їй житлового будинку та земельної ділянки на своїх племінників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Вказані заповіти були посвідчені секретарем виконкому Шклівської селищної ради Козак Н.В. та зареєстровані у книзі обліку заповітів № 80 та №81.

Надалі 30.10.2019 ОСОБА_3 подала до Шклівської селищної ради заяви про скасування вищевказаних заповітів. Після одержання заяв від ОСОБА_3 посадова особа Шклівської селищної ради, зробила відмітку на вищевказаних заповітах.

Разом з тим, вказані заяви про скасування заповітів посадовою особою Шклівської селищної ради помилково були зареєстровані як вхідна кореспонденція, а тому нотаріально нею не завірялися.

Тобто,відомості про скасування заповітів не вносилися до реєстру нотаріальних дій та алфавітної книги обліку заповітів органу місцевого самоврядування.

Заяви про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 , від 28.10.2016 р. та від 02.11.2016 р. посадовими Шклівської селищної ради до державного підприємства «Національні інформаційні системи» або його регіональних філій не надсилалися та до Спадкового реєстру не вносилися.

Причиною помилок, допущених при реєстрації скасування заповітів ОСОБА_3 , стало те, що посадова особа Шклівської селищної ради, яка здійснювала ведення нотаріальних дій, не мала юридичної освіти, а тому, не була обізнана із наведеними вимогами щодо юридичного оформлення скасування заповітів.

ОСОБА_3 у належній формі здійснила своє волевиявлення щодо скасування заповітів, та у встановленому порядку подала відповідні заяви, однак, процедура скасування заповітів залишилася незавершеною з незалежних від неї причин, а саме, через невчинення відповідних дій посадовою особою органу місцевого самоврядування. Сторона відповідача вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявлений позов визнає у повному обсязі, просить заявлені позовні вимоги задовольтнити.

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала, просить такі задовольнити.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав надані ним письмові пояснення, у яких вказує, що в заяві ОСОБА_3 від 30.10.2019 р. про скасування заповіту від 28.10.2016 р., зареєстрованого за № 80, помилки у даті його складення. У заяві ОСОБА_3 від 30.10.2019 р. про скасування заповіту, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 80 від 28.10.2016 р., нею було допущено технічну описку, а саме, зазначено, що вона просить скасувати заповіт написаний нею та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій виконкому Шклівської селищної ради за номером 80 від 02.11.2016 р. Однак, як вбачається із тексту заповіту, зареєстрованого в книзі за №80, такий складений нею 02.11.2016 р., а 28.10.2016 р.

У зв`язку із цим, ним як представником позивачки, було подано до Новояворівської міської ради адвокатський запит про надання належним чином завірених копій сторінок (аркушів) Реєстру для реєстрації нотаріальних дій Шклівської селищної ради за 28.10.2016 р. та 02.11.2016 для перевірки та уточнення номерів і дат реєстрації вказаних заповітів.

Із відповіді на вказаний адвокатський запит вбачається, що 28.10.2016 для ОСОБА_3 було вчинено нотаріальну дію № 80, а саме, складено заповіт на житловий будинок.Той факт, що заповіт, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 80, був складений саме 28.10.2016 р. підтверджується також текстом вказаного заповіту. Тому зазначення покійною ОСОБА_3 у своїй заяві від 30.10.2019 р. про скасування вказаного заповіту, що такий складений 02.11.2026року є явною опискою та не впливає на дійсність такої заяви. Що стосується заяви ОСОБА_3 від 30.10.2019 р. про скасування заповіту від 02.11.2016 р., зареєстрованого в Реєстрі нотаріальних дій за № 81, то така не містить жодних описок та узгоджується з іншими матеріалами справи.

Просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 адвокатДзидз А.В.в судовому засіданні пояснив, що інтереси Новояворівської міської ради Львівської області представляє староста Шклівського старостинського округу Козак Н.В. (тобто особа, яка перебуває у трудових відносинах), документи, що мають бути подані в суд на підтвердження повноважень щодо самопредставництва, насамперед повинні підтверджувати трудові відносини.

Посадові особи органів місцевого самоврядування, які будуть представляти за посадою в порядку самопредставництва такі органи, мають надавати до суду, копію розпорядчого документа, який підтверджує трудові відносини (контракт у разі оформлення трудових відносин на підставі нього); посадову інструкцію, якою визначені обов`язки по здійсненню захисту в суді прав відповідного органу ( в посадовій інструкції слід окремо зазначити про право представляти та захищати інтереси ради та виконавчого комітету); положення про управління, департамент, відділ до функцій якого віднесено представництво інтересів в суді відповідного органу місцевого самоврядування.

В матеріалах, які були подані до суду відповідачем, крім довіреності №1538/10 від 10.05.2023 не було долучено жодного документу, який визначено у ч.4 ст. 58 ЦПК України, а отже, не підтверджено доказами повноваження брати участь у справі в порядку самопредставництва Козак Н.В., яка як працівник мала б надати суду докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень працівника на представництва інтересів в даному випадку Новояворівської міської ради Львівської області в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

З огляду на наведене, просить позицію викладену у відзиві на позовну заяву від 12.05.2023 подану старостою ОСОБА_5 не брати до уваги як позицію відповідача - Новояворівської міської ради Львівської області, оскільки такий поданий із порушенням вимог ч.4 ст. 58 ЦПК України.

Позивач просить суд засвідчити справжність підпису ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на її заявах від 30.10.2019 року про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81).

Вважає, що для засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно встановити її особу, а вчинення нотаріальної дії у разі відсутності особи не допускається. Є очевидним, що ОСОБА_3 не може бути присутньою при засвідченні справжності свого підпису на нібито її заявах від 30.10.2019 року про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81) та не зможе надати свій паспорт чи інший документ для встановлення її особи, так як вона померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З огляду на наведене вважає, що вимога позивача зобов`язати Новояворівську міську раду Львівської області засвідчити справжність підпису ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її заявах від 30.10.2019 року про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81) є безпідставною та підлягає відмові у її задоволені.

Всі наступні позовні вимоги є взаємопов`язаними та їх задоволення залежить від задоволення попередньої позовної вимоги, тому у разі відмови у задоволені першої позовної вимоги прошу суд до наступних позовних вимог застосувати так звану доктрину «плодів отруйного дерева», яка була сформульована Європейським судом з прав людини.

Щодо свідчень ОСОБА_5 звертає увагу суду на зміст заяви про виклик свідка від 07.08.2022 підписану представником позивача - адвокатом Сибаль О.Б., в якій останній просить суд допитати як свідка, ОСОБА_5 , як уповноважену посадову особу Шклівської селищної ради, а на момент розгляду справи посадову особу Новояворівської міської ради Львівської області, як правонаступника.

Звертає увагу суду на те, що представник позивача просив суд, а суд задовільнив клопотання допитати ОСОБА_5 не як фізичну особу, якій відомі певні обставини справи, а як посадову особу.

Отже, перед тим як допитувати ОСОБА_5 , як уповноважену посадову особу відповідача, спочатку останньою слід було підтвердити відповідно до вимог ч.4 ст. 58 ЦПК України, свої повноваження, щоб бути допитаною від імені Новояворівської міської ради Львівської області, що є аналогічним як із обставинами щодо підписанням відзиву на позовну заяву у даній справі.

В діях ОСОБА_5 прослідковуються протилежні висновки, в одному випадку вона у поданому відзиві позов визнає тобто вважає правильним буде зобов`язати Новояворівську міську раду Львівської області засвідчити справжність підпису покійної ОСОБА_3 , а з іншого боку у своїх свідченнях, стверджує, що засвідчити справжність підпису покійної особи є неможливо, оскільки це протизаконно. Із зазначеного випливає, що ОСОБА_5 стверджуючи, що засвідчити справжність підпису покійної особи є неможливо, одночасно не проти задоволення позову.

Також на мій погляд дивним являється те, що вона не засвідчила справжність підпису у заявах, про скасування заповіту в користь ОСОБА_4 вказана дата його складення, а саме 02.11.2016, а не 28.10.2016, вважає що це могло статися під час того як вона диктувала зміст заяви покійній ОСОБА_3 . Звертаю увагу суду, що ОСОБА_5 тим самим підтвердила, що зміст зазначеної заяви, а можливо і заяв вона ОСОБА_3 надиктовувала, тобто впливала на її волю.

Поява заяв про скасування заповітів для ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є досить дивними, оскільки, їх сім`я та і самі вони фінансували встановлення пластикових вікон у будинку покійної, частково нової огорожі, брами, проводили поточний ремонт літньої кухні та будинку, обробляли город, обкошували двір, частково забезпечували продуктами харчування, супроводжували в медичні заклади до Львова на операцію після якої покійна у них вдома тривалий час проживала в період з червня по жовтень 2019 року, так як їй потрібний був догляд. Крім цього, ОСОБА_4 поніс сам всі витрати на поховання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Для ОСОБА_2 та його сім`ї стало шоком наявність зазначених заяв та позову до суду.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що за умови скасування заповітів вона є спадкоємицею за законом другої черги. Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 являється сестрою покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До позовної заяви було долучено копію свідоцтва про народження НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_13 та свідоцтво про одруження НОМЕР_2 , які жодним чином не пов`язані та не підтверджують жодних родинних відносин із покійною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Звертаю увагу суду, що ім`я позивачки у свідоцтві про народження НОМЕР_1 значиться як ОСОБА_14 , а у свідоцтві про одруження НОМЕР_3 ОСОБА_15 .

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 являється сестрою покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а отже і відсутні спадкові права після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 за захистом яких позивачка може звернутися до суду, а тому і позовні вимоги являються безпідставними. Слід зауважити, що позивачка у даній справі не ставить позовної вимоги встановити факт родинних відносин із покійною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В матеріалах даної справи наявні докази, що у покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 наявна сестра ОСОБА_16 . Дана обставина підтверджується копією паспорту громадянина України ОСОБА_16 , копією свідоцтва про народження НОМЕР_4 , копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 , копією свідоцтва про народження НОМЕР_6 та копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_7 .

У випадку задоволення позовних вимог у даній справі у ОСОБА_16 можуть виникнуть спадкові права на спадкове майно покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , як сестри.

У ОСОБА_2 , який ще попереднім складом суду залучений до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог та у ОСОБА_4 якого спадкоємцем визначеного у заповіті від 28.10.2016 майна покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкові права можуть припинитися.

ОСОБА_16 та ОСОБА_4 з метою повного та всебічного розгляду справи та відповідно до вимог ст. 53,54 ЦПК України повинні бути залучені до справи стороною, яка може набути права третіх осіб і такою стороною є позивач.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Яворівська державна нотаріальна контора у судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні питання поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засіданні не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, допитавши всудовому засіданнів якостісвідка ОСОБА_5 яка пояснила,що в період складання та скасування заповітів ОСОБА_3 вона працювалакеруючою справамивиконкому Шклівськоїселищної ради Яворівського району Львівської області,на той час у її обов`язки входила реєстрація заповітів. ОСОБА_3 спочатку написаладва заповіти на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у жовтні місяці2016році.В подальшому в жовтні 2019 року звернулася із заявами про скасування таких.Після одержаннязаяв від ОСОБА_3 вона зробила відмітку на вищевказаних заповітах, тапомилковозареєстровала такіяк вхідну кореспонденцію,нотаріально незавіряла.Відтак,відомості про скасуваннязаповітів невносилися дореєстру нотаріальних дійта алфавітноїкниги облікузаповітів органумісцевого самоврядування.Заяви прореєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 ,від 28.10.2016р.та від02.11.2016р.посадовими Шклівськоїселищної радидо державногопідприємства «Національніінформаційні системи»або йогорегіональних філійне надсилалися тадо Спадкового реєструне вносилися.Причиною помилок,допущених приреєстрації заявпро скасуваннязаповітів ОСОБА_3 ,стало те,що вона,не малаюридичної освіти,а тому,не булаобізнана ізнаведеними вимогамищодо юридичногооформлення та скасування заповітів. На запитання суду чи можна на даний час засвідчити підпис ОСОБА_3 на заявах про скасування заповіту, пояснила що не можливо засвідчитипідпис померлої людини. Дійсно вона допустила в одному із заповітів помилку в даті складання.Вважає що Яворівська міська рада можевнести вреєстр дляреєстрації нотаріальнихдій таалфавітній книзіобліку заповітівШклівської селищноїради відміткипро одержання30.10.2019р.від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заяв проскасування заповітіввід 28.10.2016(зареєстрованов книзіза№ 80)та від02.11.2016р.(зареєстрованов книзі за № 81); подати до Львівської регіональної філії державного підприємства І «Національні інформаційні системи» заяви про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 р. (зареєстровано в книзі за № 81), лише не може засвідчити підписи померлої ОСОБА_3 . Дослідивши письмові докази, слід прийти до наступного.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Відповідно до статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Зміна та скасування заповіту - право заповідача, яке може бути здійснене тільки ним особисто. Заповідач вправі змінити чи скасувати складений ним заповіт у будь-який час, не зазначаючи при цьому причин його зміни чи скасування. Для зміни чи скасування заповіту не вимагається будь-чия згода, в тому числі осіб, призначених спадкоємцями у скасованому чи зміненому заповіті.

Заповіт може бути скасований шляхом складання нового заповіту або поданням заяви про його скасування нотаріусу, який посвідчив заповіт. Зміна заповіту можлива складанням нового заповіту, в якому заповідачем будуть скасовані чи змінені окремі розпорядження попереднього заповіту.

Питання реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі регулюється Порядком державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №491.

Згідно з абз.2 п.5 вищезазначеного Порядку реєстратором Спадкового реєстру щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування; є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін`юсту, та його філії.

Відповідно до п.7 Порядку внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів здійснюється Реєстраторами на підставі заяв про реєстрацію, форми та вимоги до заповнення яких встановлює Мін`юст.

Порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей про заповіти та спадкові договори, посвідчені в Україні, а за бажанням заповідача - посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах згідно з Конвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів (далі - Конвенція), про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, а також надання інформації з нього визначений Положенням про спадковий реєстр, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 №1810/5.

Згідно з абз.2 п.2.3 Положення про спадковий реєстр посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання державному підприємству "Національні інформаційні системи" або його філіям заяв в електронній формі з використанням системи взаємодії за формою, наведеною в додатках 1 - 3, 9.

Відповідно до п.п. 5 п.б ч.1ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до делегованих повноважень виконавчих органів сільських селищних, міських рад віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Згідно з п.1.2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 №3306/5, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно доп.2 ч.1ст. 37 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат»у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії , зокрема, посвідчують заповіти (крім секретних).

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України №00034986576 від 11 лютого 2022року ОСОБА_17 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько: ОСОБА_7 , мати: ОСОБА_8 .

Як слідує з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_3 , у ОСОБА_3 було прізвище « ОСОБА_6 », яке після одруження змінювалося на « ОСОБА_11 » та в подальшому на « ОСОБА_12 ».

28.10.2016 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка його обслуговує, заповіла своєму племіннику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_5 , зареєстрований в книзі за №80.

02.11.2016 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті 02.11.2016 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого земельну ділянку, розміром 0,0800га, для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК№163263, заповіла своєму племіннику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_5 , зареєстрований в книзі за №81.

В подальшому 30.10.2019року ОСОБА_3 звернулася із письмовими заявами до голови Виконкому Шклівської селищної ради Лаби В.П., про скасування заповіту, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій виконкому Шклівської селищної ради № 80 від 02.11.2016року та скасування заповіту, написаного нею та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій виконкому Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області № 81 від 02.11.2016року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 11 лютого 2022року, виданого Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, приватним нотаріусом Гуцал Л.І., після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 була заведена спадкова справа №238/2021, та видано на свідоцтво про право на спадщину №67692473 від 09.12.2021 року

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 16.05.1960 року ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . В графі батько значиться ОСОБА_7 , в графі мати: значиться ОСОБА_8 .

З свідоцтва про одруження позивачки, слідує, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 26 січня 1980 року зареєстрували шлюб у Свидницькій сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №1. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка, та дружини ОСОБА_9 .

З вищенаведеного слідує що існують розбіжності в досліджених судом документах щодо імені- позивачки, і такі не спростовуються жодними доказами.

В матеріалах справи також відсутні проте, що позивач зверталася в нотаріальну контору із заявою, про прийняття спадщини, та відсутня відмова у вчиненні таких нотаріальних дій.

Згідно позовної заяви відповідальними посадовими особами Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області при здійсненні реєстрації заяви про скасування заповітів від 30.10.2019року, поданої ОСОБА_3 інформацію про скасування вказаних заповітів до Спадкового реєстру у встановленому порядку не було внесено.

Відповідно до листа-відповіді на адвокатський запит з Новояворівської міської ради від 17.01.2022 р., після одержання заяв від громадянки ОСОБА_3 посадова особа Шклівської селищної ради зробила відмітку про його скасування на вищевказаних заповітах, інформацію про скасування згаданих заповітів до Спадкового реєстру в встановленому порядку посадова особа внести не змогла, оскільки внесення передбачає нотаріальне затвердження даних заяв, а посадовою особою заяви були зареєстровані як вхідна інформація до Шклівської селищної ради.

Позивач просить суд засвідчити справжність підпису ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на її заявах від 30.10.2019 року про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81).

Однак, слід звернути увагу що порядок вчинення нотаріальних дій регламентується Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, де пунктом 1 та пунктом 2, глави 3 цього ж Закону України передбачається:

При вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом України «Про нотаріат».

Відповідно до ст.43 Закону України «Про нотаріат», не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Отже, для засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно встановити її особу, а вчинення нотаріальної дії у разі відсутності особи не допускається. Однак, ОСОБА_3 не може бути присутньою при засвідченні справжності свого підпису на заявах від 30.10.2019 року про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81) та не зможе надати свій паспорт чи інший документ для встановлення її особи, так як вона померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки є померлою особою

Крім цього, слід зазначити що представник відповідача, в судовому засіданні також наголосила на тому що сторона відповідача не вправі буде засвідчити підпис на вище вказаних заявах поданих ОСОБА_3 про скасування заповітів від 28.10.2016 року (зареєстровано в книзі за №80) та від 02.11.2016 року (зареєстровано в книзі за №81), оскільки, ОСОБА_3 померла, тобто, дана вимога не може підлягати до задоволення, відтак, суд критичного відноситься до повного визнання позовних вимог стороною відповідача.

Суд звертає увагу, що позивач просить зобов`язати Новояворівську міську раду як правонаступника Шклівської селищної ради зробити вреєстрі дляреєстрації нотаріальнихдій таалфавітній книзіобліку заповітівШклівської селищноїради відміткипро одержання30.10.2019р.від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заяв проскасування заповітіввід 28.10.2016(зареєстрованов книзіза№ 80)та від02.11.2016р.(зареєстрованов книзі за № 81) та подати до Львівської регіональної філії державного підприємства І «Національні інформаційні системи» заяви про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 р. (зареєстровано в книзі за № 81), що є похідними вимогами від засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 і задоволення таких вимог залежить від задоволення попередньої позовної вимоги. З наведеного слідує що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до реального поновлення його порушених прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії в порядку спадкування залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії в порядку спадкування залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/

Повний текст судового рішення виготовлено 14.03.2025

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області

юридична адреса: 81053, м.Новояворівськ вул.Т.Шевченка, 2

Яворівського району Львівської області.

Третя особа: Львівська регіональна філія державного підприємства

«Національні інформаційні системи»

юридична адреса: 79039, м.Львів вул.Залізнична, 7 2-поверх.

Третя особа: Яворівська державна нотаріальна контора

юридична адреса: 81000, м.Яворів вул.Львівська, 15 Львівської області.

Третя особа: ОСОБА_2

проживає за адресою:

АДРЕСА_3

Суддя: Швед Н.П.