Постанова

від 06.03.2025 по справі 309/2019/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/2019/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 березня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2024 року, постановлену головуючим суддею Кемінь В.Д. у справі за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 ,стягувач ТОВ«АНСУ», звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. та скасування постанови.

Скаргу мотивує тим, що 21.02.2024 від приватного виконавця Ярошевського Д.А. на його адресу надійшов лист з постановою від 02.02.2024 ВП №74041691 про відкриття виконавчого провадження. Зі змісту Постанови вбачається, що 02.02.2024 р. приватний виконавець розглянувши заяву ТОВ «АНСУ» про примусове виконання, виніс дану Постанову на виконання виконавчого листа Хустського районного суду №713/467/12 від 27.03.2013 про звернення стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості в сумі 326 053 грн.

Стягувач ТОВ «АНСУ» звернулось до Хустського районного суду Закарпатської області із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою суду першої інстнації у справі № 713/4674/12 від 07.06.2023 в задоволенні заяви стягувача відмовлено. З огляду на це, враховуючи, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу Хустським РВ ДВС винесена 26.08.2016 строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив 27.08.2019, однак оскаржувана постанова винесена приватним виконавцем 02.02.2024.

З вищезазначеного слідує, що приватний виконавець повинен був винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, строк пред`явлення до виконання якого був пропущений, а тому відкривши виконавче провадження приватний виконавець діяв не у спосіб визначений законодавством.

Ухвалою Хустськогорайонного судуЗакарпатської областівід 22травня 2024року скаргу задоволено та скасовано постанову приватного виконавця.

Суд вказав, що ТОВ «АНСУ» вже зверталось до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Хустського районного суду від 07.06.2023 у справі №713/4674/12 в задоволенні такої заяви відмовлено. В апеляційному порядку така не оскаржувалась, набрала законної сили. Тобто, на момент звернення до приватного виконавця із заявою стягувачу було достеменно відомо про таку ухвалу суду та про те, що строк ними було пропущено.

Разом з тим, спірна постанова була прийнята виконавцем 02.02.2024 року, тобто після спливу більш ніж трьох років з дня закінчення строку пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документу стягувачу. З огляду на це, суд прийшов до висновків щодо задоволення скарги на дії приватного виконавця.

Не погоджуючись з ухвалою ТОВ «АНСУ»подало апеляційнускаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Вважає, що скаржником пропущено десятиденний строк подачі скарги на дії приватного виконавця і судом не було взято до уваги цієї обставини. Зокрема, ОСОБА_1 не звернувся із заявою про поновлення пропущеного ним строку, а суд першої інстанції на вказані обставини не звернув увагу.

Звертає увагу, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було. Заява про поновлення строку була подана до Хустського районного суду помилково, а ухвала у справі №713/4674/12 про відмову у поновленні пропущеного строку не є підставою вважати, що такий строк був пропущений, оскільки під час введення правового режиму воєнного стану такі строки не обчислюються.

У дане судове засідання з`явились: боржник ОСОБА_1 , представник боржника адвокат Лукачко І.Й. та представник стягувача Кононов І.К. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «Easycon».

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Лукачко І.Й. просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.

Представник стягувача ТОВ «АНСУ» адвокат Кононов І.К. просив задовольнити його апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення яким скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Хустським районним судом Закарпатської області 06.02.2013 видано виконавчий лист №713/4674/12 (а.с.17).

16.01.2016 державним виконавцем Хустського районного відділу виконавчої служби Потаповою Н.В. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №49838005 (а.с.6 на звороті).

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14.02.2019 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Хустським районним суду Закарпатської області від 27.03.2013 з ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «АНСУ» (а.с.18).

26.08.2016 державним виконавцем Хустського районного відділу виконавчої служби Потаповою Н.В. винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №49838005 на підставі відсутності майна, на яке можна звернути стягнення (а.с.6).

16.08.2019 Постановою головного державного виконавця Хустського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Горватом Ю.А. відкрито виконавче провадження №59822561 (а.с.5).

27.12.2019 Постановою головного державного виконавця Хустського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Горватом Ю.А. повернуто виконавчий лист стягувачеві на тій підставі, що майно боржника перебуває в іпотеці ВАТ «Державний ощадний банк», а інше майно в нього відсутнє (а.с.51).

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 07.06.2023 у справі №713/4674/12 ТОВ «АНСУ» відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а.с.7-9).

23.01.2024 ТОВ «АНСУ» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №713/4674/12 від 27.03.2013 виданого Хустським районним судом Закарпатської області (а.с.16).

02.02.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д. А. відкрито виконавче провадження №74041691 (а.с.19).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами першою-другою статті 12 Закону №1404 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною першою статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З матеріалів справи слідує, що скаржник дізнався про відкриття виконавчого провадження №74041691 21.02.2024, коли на його адресу надійшов лист з відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту постанови від 02.02.2024 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д. А. відкрито виконавче провадження №74041691 на підставі заяви ТОВ «АНСУ» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №713/4674/12 від 27.03.2013 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості в сумі 326053 грн.

Дізнавшись про вищезазначену постанову скаржник подав скаргу на дії виконавця про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 02.02.2024 про відкриття виконавчого провадження.

Посилався на ту обставину, що ТОВ «АНСУ» вже зверталось до Хустського районного суду Закарпатської області в межах розгляду справи №713/4674/12, де ухвалою суду у задоволенні заяви стягувача про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Хустський районний суд Закарпатської області в даній справі №309/2019/24 задовольнив скаргу ОСОБА_1 , визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 02.02.2024 про відкриття виконавчого провадження.

ТОВ «АНСУ» подало апеляційну скаргу на вищезгадану ухвалу суду першої інстанції та просить її скасувати та постановити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, прийшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «АНСУ» зверталось до Хустського районного суду Закарпатської області із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання і ухвалою від 07.06.2023 у справі №713/4674/12 в задоволенні такої заяви відмовлено у зв`язку з пропуском строку пред`явлення такого листа до виконання та визнання вказаних причин для поновлення неповажними. Дана ухвала в апеляційного порядку не оскаржена та набрала законної сили.

ТОВ «АНСУ» знаючи про вищезгадану ухвалу звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження, а останній постановою від 02.02.2024 відкрив ВП №74041691.

Тобто, в даному випадку є встановленим факт наявності незаконного відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Ярошевським Д.А., який всупереч ухвалі Хустського районного суду Закарпатської області від 07.06.2023 у справі №713/4674/12 відкрив виконавче провадження. В даній частині ухвали суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції.

Однак, суд першої інстанції під час прийняття скарги ОСОБА_1 не дослідив питання пропуску строків скаржником та чи з поважних причин такий було пропущено.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення(ч.1 ст. 127 ЦПК України).

Відповідно до норм частини 1 статті 449 ЦПК України скаргу на дії виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частиною 2 статті 449 ЦПК України встановлено, що пропущений дляподання скаргистрок можебути поновленосудом занаявності поважнихпричин йогопропуску напідставі клопотанняособи,яка подаєскаргу,що маєбути заявленоодночасно зіскаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії виконавця 12.04.2024, тобто поза межами десятиденного строку оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, та не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, не вказав об`єктивні та поважні причини пропуску такого строку.

Слід зазначити, що скаржник звертався до Хустського районного суду Закарпатської області із відповідною скаргою три рази: 12.03.2024 без клопотання про поновлення пропущеного строку, ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 01.03.2024 відмовлено у відкритті провадження; вдруге скаржник звернувся із аналогічною скаргою також без клопотання про поновлення строку, ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05.04.2024 повернуто скаргу боржнику; втретє звернувся вже в рамках розгляду даної справи 12.04.2024, де ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції не звернув увагу на питання дотримання скаржником десятиденного строку для подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., не дослідив питання чи був пропущений такий строк з поважних причин та чи звертався скаржник із клопотанням про поновлення такого строку.

Отже, апеляційна скарга ТОВ «АНСУ» підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного її вирішення.

Апеляційний суд наголошує на тому, що оскільки питання про поновлення пропущеного скаржником строку судом першої інстанції не вирішувалося, то ОСОБА_1 може звернутися в суд із скаргою на дії приватного виконавця разом із заявою про поновленням пропущеного ним строку та з належним обґрунтуванням пропуску такого.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги є слушними, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а подана скарга залишенню без розгляду.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою ТОВ «АНСУ» сплатило судовий збір у сумі 3028,00 грн. (а.с. 47). Позаяк апеляційний суд задовольнив подану апеляційну скаргу, тому понесені ТОВ «АНСУ» судові витрати належить покласти на ОСОБА_1 .

Виходячи знаведеного такеруючись нормами статей 367, 374, 376, 381, 382, 384, 449 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2024 року, скасувати та ухвалити в даній справі нове судове рішення про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», код ЄДПОУ: 36757541, судові витрати у розмірі 3028,00 гривень, судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 березня 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: