Рішення

від 13.03.2025 по справі 300/7599/24

НЕ ВКАЗАНО

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2025 р. справа № 300/7599/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСС ДИЗАЙН» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської митниці про про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСС ДИЗАЙН» в особі уповноваженого представника адвоката Давидюка І.А. (надалі позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської митниці (надалі відповідач) про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000333, складену Івано-Франківською митницею.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач 09.07.2024 за допомогою брокера, для здійснення митного оформлення товару подав митну декларацію (електронне декларування) № 24UA206020010219U7, в якій за основним методом визначено митну вартість за ціною Договору поставки №43316 від 10.06.2024, з урахуванням комерційної пропозиції (Commercial offer) від 11.06.2024 щодо поставки 4 партії нових сонячних монокристалічних кремнієвих фотогальванічних модулів, зібраних в панель торгової марки RSM120-8-605m-605Wp, потужністю 605 W, у кількості по 558 штук, вартість однієї партії 39 841,20 EUR. Товар, що завозився Позивачем на територію України, складався із нових сонячних монокристалічних кремнієвих фотогальванічних модулів, зібраних в панель марки RSM120-8-605m-605Wp, потужністю 605 W, 558 шт., які призначені для акумулювання сонячного світла та перетворення його в електроенергію. Вказані обставини позивач також підтверджує Інвойсом (торговим рахунком-фактурою) №АТ42418012 від 03.07.2024. Крім того, позивач зазначив, що на підтвердження вартості товару позивачем надано повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 10.07.2024 Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024, яким скориговано митну вартість товару на рівні 3,9948 EUR за одиницю, на загальну суму 67987,50 EUR та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2024/000333, з якими позивач не погоджується. Вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. 53-55 МК України та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару. Відповідно до вимог ст. 53 МК України, у поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.

Разом з позовною заявою позивачем було також подано до Суду заяву про забезпечення позову від 04.10.2024 шляхом заборони Івано-Франківській митниці вчиняти дії щодо стягнення коштів, внесених ТОВ "НЕСС ДИЗАЙН" у вигляді забезпечення за митними деклараціями № 24UA206020010293U9 від 10.07.2024, № 24UA206020010335U7 від 11.07.2024, № 24UA206020010334U8 від 11.07.2024, № 24UA206020010333U9 від 11.07.2024.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 в задоволенні вказаної вище заяви позивача про забезпечення позову від 04.10.2024, відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.10.2024. У відзиві представник Відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA206020010219U7 від 09.07.2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товарно-супровідних документах та встановлено, що надані Позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з встановленими неточностями та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, останнім прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Спірне рішення уважає правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги, заперечив проти тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву, просив суд задовольнити його позовну заяву у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

10.06.2024 між ТОВ "НЕСС ДИЗАЙН" (Покупець) та компанією Energy3000 Solar GMBH (Постачальник) укладено договорів поставки товарів №43316, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався забезпечити постачання та передачу у власність Покупця сонячних модулів та інвенторів в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору, Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий Товар і сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1). Разом з кожною партією товару Постачальник повинен передати Покупцеві наступні документи: (а) один примірник товарно-транспортної накладної (CMR); (б) оригінал інвойса (торгового рахунка-фактури) і два примірники: (в) пакувальний лист, (г) митні декларації EN A та T1, (д) гарантійні документи виробника Товару (п. 1.2). Термін дії договору з 10.06.2024 по 10.06.2025 (п. 1.4).

Крім того Сторони вказаного вище Договору передбачили, що асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього Договору (п. 2.1), а кількість товару, що поставляється в кожній партії обговорюється Сторонами окрема, на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно-транспортних накладних і інвойсах (п. 2.2).

Також Сторонами Договору визначено умови щодо ціни та загальної суми Договору та щодо оплати, а саме: оплата вартості Товару здійснюється в ЄВРО (п. 4.1); валютою Договору слід вважати ЄВРО (п. 4.2); загальна сума Договору визначається відповідно до виставлених інвойсів протягом всього строку дії цього Договору та становить 2 000 000,00 євро (п. 4.3); розрахунки за поставлений Товар за цим Договором здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника зазначений в цьому Договору. Оплата здійснюється відповідно до виставленого інвойсу (п. 5.1); оплата вартості кожної партії товару повинна проводитися шляхом 100% передоплати (п. 5.2).

09.07.2024 позивачем через брокера фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 подано до митного оформлення згідно з митною декларацією (далі - МД) №24UA206020010219U7 нові сонячні монокристалічні кремнієві фотогальванічні модулі, зібрані в панель марки RSM120-8-605m-605Wp, потужністю 605 W, у кількості по 558 штук, призначені для акумулювання сонячного світла та перетворення його в електроенергію, ціна товару 39 841,20 EUR за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору), графи 42, 43 митної декларації.

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: код d0271 пакувальний лист (Packing list) PAL-101020 від 03.07.2024, код d0380 рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) AT42418012 від 03.07.2024, код d0730 автотранспортну накладну (Road consignment note) 1409175301 від 04.07.2024, код d0862 декларацiю про походження товару (Declaration of origin) AT42418012 від 03.07.2024, код 3000 некласифікований комерційний документ: комерційну пропозицію від 11.06.2024, код d3001 банківський платіжний документ, що стосується товару 5 від 01.07.2024, код d3007 документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 04.07.2024, код d4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 43316 від 10.06.2024, код d4207 договір про надання послуг митного брокера 141 від 04.07.2024, код 4301 договір (контракт) про перевезення 020724/1 від 02.07.2024, код 9000 інший некласифікований документ: технічні дані від 09.07.2024, код 9000 інший некласифікований документ: лист AT238752 від 04.07.2024, код 9000 інший некласифікований документ: лист 10/07 від 10.07.2024, код 9610 копію митної декларації країни відправлення 24NL7BD470ZI9LWDA5 від 03.07.2024.

За результатами аналізу вказаних документів, поданих декларантом для митного оформлення, Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024 в якому зроблені наступні висновки: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України (далі МК України), затверджений Законом України віл 13.03.2012 №4495-VI, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку із неподанням декларантом, або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій ст. 52 МК України (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання всіх запитуваних документів). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2,3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально (неподання Висновку про вартісні характеристики задекларованого товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією) відповідно до пп.2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п. 1 ст. 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МК України. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-І розділ ІІІ. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA209230/2024/48245 від 27.05.2024 Сонячні фотогальванічні елементи сонячні панелі), зібрані у модулі для отримання електричної енергії: Фотоелектричний модуль Jinko Solar JKMS80N-72HL4-V Silver Frame - 620шт.; Торговельна марка Jinko Soler. Країна виробництва СN. Визначена митна вартість: 4.32 USD/кг; МД UA209170/2024/45136 від 31.05.2024 за якою оформлено прилади Фотовольтаїчні сонячні модулі Trina Solar Vertex-TSM-NEG 19RC.20-600Wp -612шт. потужністю 600Вт., складається з 132 сонячних елементів (фотоелектричних перетворювачі) виготовлених з кремнію, зібраних в модулі, алюмінієвої рами, загартованого скла, комутаційної коробки, пластмасових кріплень, мідних з`єднань (не поєднані з іншими пристроями). Призначені для безпосереднього перетворення сонячної енергії в електричну. Використовуються в побуті для отримання електроенергії із сонячного світла. Країна виробництва Китай, СN. Торговельна марка: «Trina Solar». Виробник - Trina Solar Ltd. Визначена митна вартість: 4,32 USD/кг.; МД UA209120/2024/17060 від 19.06.2024 Монокристалічна, кремнієва, фотоелектрична панель для комплектування сонячних електростанцій, не обладнана пристроями регулювання, номінальною потужністю 645-665 Вт, не придана для прямого живлення споживачів електроенергії: Panel ISM-655DEG21C 20 Trina Vertex 655W / bifacial 429шт. Розмір панелі 2384х1303х33мм: Нові, 2023-2024 роки виготовлення. Торговельна марка: Trina Solar, Виробник: Trina Solar Company Limited, Китай. Визначена митна вартість 4.32 USD/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України».

Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2024/000333 від 10.07.2024, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись із такою відмовою Відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України) та іншими законами України.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 1 ст. 49).

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.

В розумінні положень ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З поданої Позивачем митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (вартістю операції).

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару Позивачем подано документи, що стосуються здійсненої операції з придбання такого товару та його транспортування, в т. ч. довідку про транспортно-експедиційні витрати та комерційну пропозицію на поставку 4 партій товару за ціною 1 партії в розмірі 39 841,20 EUR, ціна за одиницю (одну сонячну панель) 71,40 EUR, загальна вартість поставки 4 партій 159 364,80 EUR, банківську виписку щодо оплати такого товару, інвойс, відповідно до п. 1.2 Договору поставки, що є й декларацією про походження товару та гарантійним документом №АТ42418012 від 03.07.2024, яким підтверджено що партія складає 558 сонячних панелей Risen RSM120-8-605M | Silver frame monocrystalline solar module вартістю за 1 одиницю - 71,40 EUR, загальна вартість партії 39 841,20 EUR, країна походження товару - Китай, вага нетто партії 17 019 кг, вага брутто партії 17 748 кг, 12 років гарантії на продукцію.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Однак такі документи не були взяті до уваги Івано-Франківською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення. Так, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, Відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на неповноту подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 - 4 ст. 53 МК України.

Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Суд вважає, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.

Також суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024 порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на МД UA209230/2024/48245 від 27.05.2024, UA209170/2024/45136 від 31.05.2024, UA209120/2024/17060 від 19.06.2024, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Чого, однак, зроблено не було.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18) та від 24.12.2020 справі №804/4906/15.

Окрім іншого, у спірному рішенні митний орган вказав номер та дату МД UA209230/2024/48245 від 27.05.2024, UA209170/2024/45136 від 31.05.2024, UA209120/2024/17060 від 19.06.2024, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, однак до матеріалів справи її не долучив, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Водночас суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення Відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «НЕСС ДИЗАЙН» є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000333 від 10.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 391,79 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000333 від 10.07.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000010/2 від 10.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСС ДИЗАЙН» (вул. Енергетична, 5, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, код ЄДРПОУ 41444303) сплачений судовий збір в розмірі 16391,79 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.