Постанова

від 05.03.2025 по справі 480/5174/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 р. Справа № 480/5174/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2024, суддя Н.В. Савицька, повний текст складено 16.10.24, по справі № 480/5174/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Головного управління ДПС у Сумській області

третя особа Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Сумській області 26.03.2024 № 322918280703, № 323318280703.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 № 322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538320,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53832,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 № 323318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16808657,00 грн.

Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що ТОВ «Авіакон» було укладено Державні контракти з Міністерством оборони України на надання послуг за державні кошти для потреб оборони, на виконання яких на рахунок позивача в Державній казначейській службі України отримано попередню оплату, на яку складено та зареєстровано податкові накладні та відображено у деклараціях з ПДВ. В подальшому з рахунку позивача в Державній казначейській службі України здійснено попередню оплату за товари/послуги іншим суб`єктам, що є співвиконавцями Державних контрактів, та які є суб`єктами літакобудування, а отже такі господарські операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 0% в силу п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Однак, співвиконавцями складено податкові накладні із зазначенням ставки ПДВ 20%, що фактично призвело до завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу звітного періоду. Враховуючи, що договори з співвиконавцями укладено на постачання послуг/товарів з урахуванням умов вказаних Державних контрактів від 07.12.2022 та від 26.12.2022, наявні умови для застосування ставки «0» по постачанню продукції / послуг за рахунок коштів Державного бюджету від співвиконавців - суб`єктів літакобудування, які є виробниками продукції / послуг.

Крім того, апелянт зазначав про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засідання проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Сумській області у період з 22.01.2024 по 02.02.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складний акт від 15.02.2024 № 1559/18-28-07-03-07/12602750/43, яким встановлено наступні порушення п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст. 200, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2023 на загальну суму ПДВ 2094830 грн.; завищення на загальну суму ПДВ 16808657 грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації за листопад 2023 року).

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС у Сумській області винесло податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 № 322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538320,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53832,00 грн., №3 23318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16808657,00 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податкові зобов`язання на підставі податкових накладних, складених ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор», та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України Згідно із п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Отже, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" було укладено з Міністерством оборони України Державний контракт на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/1/142 від 07.12.2022, додаткові угоди № 1 від 26.01.2023 та № 2 від 15.05.2023; Державний контракт на виконання робіт (поставку товарів) оборонного призначення № 403/1/22/409 від 26.12.2022, додаткова угода № 1 від 03.02.2023.

Так, за умовами зазначених контрактів позивач (виконавець) зобов`язується за завданням замовника надати послуги з ремонту, технічного обслуговування вертольотів, та поставити замовнику товари оборонного призначення (Модернізований вертоліт Ми-24П), а замовник - прийняти надані послуги із залученням НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України.

При цьому, Державний контракт передбачав, що податок на додану вартість становить 0 (нуль) гривень 00 копійок (нульова ставка) відповідно до норм ст. 3 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», Закону України від 02.09.2014 № 1658-VII «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування продукції оборонного призначення» та п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Відповідно до умов зазначених контрактів виконавець має право залучати до надання послуг співвиконавців за письмовою згодою замовника та використовувати виробничі потужності співвиконавців на підставі окремих договорів з ними.

Розрахунки із співвиконавцями здійснює виконавець.

Позивачем отримано попередню оплату від Міністерства оборони України на небюджетний рахунок в Державній казначейській службі України, у зв`язку з чим позивачем складено та зареєстровано податкові накладні з ПДВ за нульовою ставкою, про що відображено у деклараціях з ПДВ у розділі 3 "Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою" у відповідних періодах.

В подальшому на виконання умов зазначених контрактів позивачем було укладено договори з ПАТ "МОТОР СІЧ", АТ "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування", ТОВ "НВК "ПРОГРЕС", ПАТ "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", ТОВ "Луцький ремонтний завод "Мотор", на виконання умов яких ТОВ "Авіакон" перерахувало з небюджетного рахунку грошові кошти вказаним співвиконавцям у якості попередньої оплати за товари та послуги.

Таким чином, за наслідками першої події - отримання попередньої оплати від ТОВ "Авіакон", складено податкові накладні за ставкою ПДВ - 20%, які направлені до податкового органу для реєстрації, та зареєстровані Державною податковою службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, на підставі таких податкових накладних суми податку на додану вартість у розмірі 20%, сплачені при здійсненні відповідних операцій, були віднесені ТОВ "Авіакон" до податкового кредиту.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, Головне управління ДПС у Сумській області виходило з того, що платником податків безпідставно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту в порушення п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення», підп. ж) п. 201.1 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки у період, який перевірявся, операції з продажу продукції (послуг), виробленої суб`єктами літакобудування за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2025 року, суб`єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" звільняються від оподаткування податком на додану вартість по операціях з:

ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

У разі порушення вимог, встановлених цим підрозділом, до платників податку - суб`єктів літакобудування застосовуються норми розділу II цього Кодексу.

Дійсно, у період, який перевірявся, операції з продажу продукції (послуг), виробленої суб`єктами літакобудування за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Частиною 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань

Згідно з п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України одержувачем бюджетних коштів є суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Наказом Міністерства оборони України від 04.03.2022 № 80 затверджено паспорт бюджетної програми Міністерства оборони України на 2022 рік за КПКВК 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Відповідно до відомостей з паспорту бюджетної програми Міністерство оборони України є головним розпорядником коштів, передбачених бюджетною програмою 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Частиною 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України встановлено, що на основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 691 затверджений Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі по тексту - Порядок), яким визначений перелік документів та порядок дій розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі Єдиний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Згідно з п. 2.1 Порядку розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів заповнюють Реєстраційну картку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та подають до органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) за місцезнаходженням.

Абзацем 7 п. 2.1 Порядку визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник нижчого рівня) забезпечує подання Реєстраційної картки суб`єктом господарювання, громадською чи іншою організацією, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена ним на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, як одержувач бюджетних коштів та не зареєстрована в Єдиному реєстрі, не пізніше ніж за 3 робочих дні до терміну подання мережі (змін до мережі) до органів Казначейства.

Відповідно до абз. 8 п. 2.1 Порядку разом з Реєстраційною карткою одержувачем бюджетних коштів надається лист головного розпорядника бюджетних коштів (розпорядника нижчого рівня) про підтвердження намірів залучення до виконання бюджетної програми та включення цього одержувача бюджетних коштів до мережі.

Згідно з п. 3.3 Порядку доступ до бази даних Єдиного реєстру мають всі органи Казначейства в межах відповідної території в режимі он-лайн.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» звернулось до Конотопського управління Державної казначейської служби України Сумської області із запитом від 26.09.2023 № 2648 про надання інформації з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів стосовно реєстрації в Єдиному реєстрі ТОВ «Авіакон» одержувачем бюджетних коштів за КПКВ 2101150.

Листом від 06.10.2023 Конотопське управління Державної казначейської служби України Сумської області повідомило, що станом на 06.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (код ЄДРПОУ 12602750) до Конотопського УДКСУ документи для внесення інформації до ЄР не надавались, інформація по даному підприємству у відомостях бази даних ЄР, як розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, не міститься.

Отже, Головний розпорядник - Міністерство оборони України не визначало Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» одержувачем бюджетних коштів за програмою КПКВК 2101150.

Згідно з п. 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769, видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету:

поточні видатки:

2281 "Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм";

2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку";

2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)";

капітальні видатки:

3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Пунктом1.2 Інструкції № 333 передбачено, що видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) залежно від економічної суті платежу.

Так, контролюючим органом у акті перевірки зазначається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» отримано від Міністерства оборони України кошти за КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення». Даний код входить до категорії «Поточні видатки» включає придбання, утримання, ремонт та утилізацію виробів військового призначення, військової техніки, військове будівництво, модернізацію, зокрема, придбання літаків, гелікоптерів, їх силових установок, обладнання для них, видатки на утримання, експлуатацію, монтаж і ремонт авіаційної техніки, видатки на маскування авіаційної техніки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, визначений порядок проведення попередньої оплати.

Відповідно до п. 2 Постанови № 1017 попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

Згідно з п. 1.2 розд. І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, в органах Казначейства відкриваються, зокрема, такі рахунки:

Бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів.

Небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Таким чином, бюджетні кошти, що отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» в якості попередньої оплати за Державними контрактами від 07.12.2022 № 370/3/5/6/1/142 та від 26.12.2022 № 403/1/22/409 від розпорядника таких коштів Міністерства оборони України, за своєю економічною сутністю є безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, які поставляються на виконання даних контрактів.

Отже, виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що позивач на виконання Державних контрактів отримав кошти з Державного бюджету не як отримувач бюджетних коштів, а як виконавець робіт.

В подальшому, позивачем, як виконавцем за Державними контрактами, укладеними із Міністерством оборони України, здійснювалось перерахування коштів за товари/послуги з небюджетного рахунку на розрахункові рахунки ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор», відкриті в різних банківських установах, за послуги та товари, які пов`язані з виконанням цих Державних контрактів, що узгоджується із вимогами Постанови № 1070.

Разом з тим, враховуючи, що позивач у спірних правовідносинах не виступав розпорядником бюджетних коштів, проводячи розрахунок із співвиконавцями контрактів за господарськими зобов`язаннями здійснював перерахунок не бюджетних коштів, а власних, які перебували на його небюджетному рахунку.

За наведених обставин, слід дійти висновку, що такі господарські операції не підпадають під визначення операцій з продажу продукції (послуг), які оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, у розумінні п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки хоч виконавцями і є суб`єкти літакобудування, втім розрахунки проведились не за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, після отримання від ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор» податкових накладних за ставкою ПДВ - 20%, складених за першою подією отримання попередньої оплати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту.

За висновками податкового органу, оскільки позивачем здійснювалось перерахування коштів Державного бюджету України вказаним контрагентам, які є суб`єктами літакобудування, останніми при отриманні авансових платежів безпідставно застосовувалась ставка ПДВ 20% замість нульової, як передбачено п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Водночас, податковий орган зазначає, що позивач формуючи податкові зобов`язання на підставі зазначених податкових накладних, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, оскільки мав як фактичну можливість та економічну доцільність перевірити достовірність відомостей, які були включені до первинних документів контрагентами.

Надаючи оцінку таким доводам контролюючого органу до оцінюючи правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі отриманих від ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор» податкових накладних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

У спірних правовідносинах податковим органом не заперечувалась реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами та їх підтвердження первинними документами.

Натомість, підставою для висновків про допущення позивачем порушення податкового законодавства, стало твердження про безпідставне формування податкових зобов`язань на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних із невірною ставкою ПДВ.

Разом з тим, у ході судового розгляду встановлено, що податкові накладні, складені ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор», були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що такі податкові накладні є достатньою підставою для формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» податкових зобов`язань, зокрема, нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.

При цьому, податковий орган, посилаючись на незаконність складення контрагентами позивача податкових накладних із зазначенням ставки ПДВ - 20%, жодних доказів на підтвердження цього не надає.

Так, зокрема, податковим органом не надано доказів того, що вказані обставини були предметом податкових перевірок безпосередньо контрагентів позивача, за наслідками яких були б сформовані висновки щодо протиправності складання податкових накладних із зазначенням ставки ПДВ - 20%.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах контролюючий орган поклав тягар відповідальності за складення податкових накладних вказаними контрагентами та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних на позивача, що є недопустимим, оскільки означає покладення на платника податків обов`язків контролю свого контрагента за межами взаємовідносин та господарської компетенції суб`єкта господарювання, що не входить до його прав та обов`язків, а отже у межах спірних є додатковим не передбаченим законом обтяженням платника податків.

Натомість перевірка законності складених ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор» податкових накладних є обов`язком податкового органу.

З цих же підстав колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу щодо відображення позивачем у складі податкового кредиту податкових накладних, які складені із порушенням чинного законодавства.

Так, а змістом акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що податковий кредит щодо придбання у АТ «Мотор Січ» та ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» ТМЦ послуг у період серпень - жовтень 2023 по, зазначених на с. 71-82 акту перевірки, поставках позивачем сформований на підставі податкових накладних, які складені із порушенням чинного законодавства.

Втім, як встановлено судовим розглядом, контрагентами позивача здійснювався облік податкових зобов`язань з ПДВ за кожною партію. Податкові накладні за здійсненими господарськими операціями з ТОВ «Авіакон» виписувались та реєструвались в ЄРПН з дотриманням встановлених законодавством термінів.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Волинській області згідно наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 18.10.2023 № 2190-п у жовтні 2023 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛРЗ «Мотор» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт від 08.11.2023 № 18022/07- 03/08029701, у якому зазначено, що порушень порядку складання та реєстрації у ЄРПН податкових накладних та декларування податкового зобов`язання з ПДВ у період з 01.02.2023 по 31.08.2023 не виявлено.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що формування позивачем податкового кредиту на підставі спірних податкових накладних, складених ПАТ «Мотор Січ», АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», TOB НВК «Прогрес», ПАТ «Науково технічний комплекс Електронприлад», ТОВ «Луцький ремонтний завод Мотор», та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованим та правомірним.

На підставі наведеного, висновки відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» вимог п. 4-1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення», підп. ж) п. 201.1 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 на 38671298 грн. та завищенню від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу звітного періоду на суму 52008831 грн., є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 18.10.2023 № 670118280701 та № 670418280701 є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 480/5174/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 14.03.25.