Ухвала від 14.03.2025 по справі 910/3097/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

14.03.2025Справа № 910/3097/25За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7)

про стягнення 21 112, 99 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» про стягнення 21 112, 99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №0031-05032 від 01.01.2019 впродовж січня-липня 2022 року надавав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а відповідач в свою чергу в порушення Порядку розрахунків (додаток №1 до договору) не здійснював своєчасну та повну оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 14 190, 33 грн.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 21 112, 99 грн, з яких: 14 190, 33 грн - основний борг; 1 248, 70 грн - 3% річних; 5 673, 96 грн - інфляційні втрати.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Згідно пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують обставини.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з січня по липень 2022 року, на підтвердження обґрунтованості заявленої суми до стягнення позивач долучив до позовної заяви відповідні акти, рахунки та докази їх направлення відповідачу.

Так з доказів направлення засобами поштового зв`язку, а саме опису вкладення вбачається, що відповідачу направлявся акт від 31.01.2022 здачі приймання послуг за січень 2022 та рахунок-фактури №0031-05032/04/02/2022 від 04.02.2022.

Проте, позивач до позовної заяви не додав вищезазначений акт та рахунок.

Крім того, з накладної на відправку вбачається, що позивач направляв акт та рахунок 11.02.2022 в місто Нова Каховка (Херсонська область), в той час коли місцезнаходження відповідача - місто Київ.

Однак, позивач не надає пояснень таких дій.

Також з згрупованого списку підтверджень отримання поштових відправлень за 11.02.2022 вбачається, що відповідач дійсно 15.02.2022 отримав поштову кореспонденцію за накладною №UA00006180457, в той час коли позивач до матеріалів справи долучив накладну №UA00006179051.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог пункту 5 частини 3 статті 162 та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

(2) Згідно з пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 3 зазначеного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2025 становить - 3 028, 00 грн.

В позовні заяві позивач стверджує, що за подання позовної заяви з майновою вимогою сплатив судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0, 8 згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 у розмірі 2 422, 40 грн.

Однак, доказів здійснення сплати судового збору до матеріалів справи не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

(3) Згідно частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, до позовної заяви повинні бути додані, як докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

Суд встановив, що позовна заява підписана (через систему «Електронний суд») Тєпловою Вікторією Сергіївною, щодо якої в ЄДРПОУ позивача містяться відомості як про представника та зазначено, що така особа має право здійснювати самопредставництво інтересів у судах.

Згідно частини 3 статті 58 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Відтак, позивач повинен подати суду докази на підтвердження повноважень підписанта позову, діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а саме на представництво інтересів позивача в господарських судах та наявність повноважень на підписання позовних заяв (трудовий договір (контракт) або положення/посадова інструкція, а також наказ про призначення на посаду).

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» без руху.

1.1. Суд повідомляє позивача, що згідно частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у даній справі позивачу виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє позивача права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із долученням всіх доказів якими позивач обґрунтовує свої вимоги (надати копію акта від 31.01.2022 здачі приймання послуг за січень 2022 та рахунку-фактури №0031-05032/04/02/2022 від 04.02.2022; обґрунтувати направлення акта від 31.01.2022 та рахунку від 04.02.2022 відповідачу в Херсонську область, в той час коли місцезнаходження останнього в Києві; надати докази отримання відповідачем поштової кореспонденції за накладною №UA00006179051);

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї платіжного доручення по доплаті судового збору за платіжними реквізитами вказаними на офіційному сайті Господарського суду міста Києва у встановленому законом розмірі;

(3) подання до суду письмової заяви із наданням доказів наявності у особи, що підписала позов - повноважень на підписанні позову в порядку самопредставництва (трудовий договір (контракт), положення (посадова інструкція) тощо, а також наказ про призначення).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких