Рішення від 29.05.2025 по справі 910/3097/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2025Справа № 910/3097/25Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/3097/25.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7)

про стягнення 21 112, 99 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» про стягнення 21 112, 99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №0031-05032 від 01.01.2019 впродовж січня-липня 2022 року надавав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а відповідач, в свою чергу, в порушення Порядку розрахунків (додаток №1 до договору) не здійснював своєчасну та повну оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 14 190, 33 грн.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 21 112, 99 грн, з яких: 14 190, 33 грн - основний борг; 1 248, 70 грн - 3% річних; 5 673, 96 грн - інфляційні втрати.

14.03.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 14.03.2025 для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

20.03.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 14.03.2025.

27.03.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/3097/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як оператор системи передачі (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ», як споживачем (відповідач) укладено договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії №0031-05032.

Цей договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна сторона не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірваним і в іншій термін (строк) за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 7.1. договору №0031-05032 від 01.01.2019).

29.07.2019 відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» утворено юридичну особу - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802 та пункту 3.2 статуту НЕК «Укренерго».

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами. Додатки до цього договору є його невід`ємними частинами (пункт 8.3., 8.4. договору №0031-05032 від 01.01.2019).

03.06.2020 та 01.09.2020 відповідними додатковими угодами до договору №0031-05032 від 01.01.2019 вносились зміни.

Так, згідно додаткової угоди від 03.06.2020 в преамбулі та по тексту договору №0031-05032 від 01.01.2019 слово Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»/ДП «НЕК «Укренерго» замінено на слово Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»/НЕК «Укренерго». Крім того, змінено назву договору на - договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Згідно пункту 1.1. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії, у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до додатку №1 до договору №0031-05032 від 01.01.2019 (Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії) адреса споживання послуг: 74900, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

У відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. договору №0031-05032 від 01.01.2019, вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж власника мереж, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП віл 14.03.2018 №312. На підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки), передбачені Графіком знаття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та власником мереж оформлюються такі документи: (1) акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії; (2) акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку зазначення показів надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до пункту 4.3. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020, розрахунковим вважається календарний місяць, для якого виконуються розрахунки обсягів перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання активної електроенергії по точках приєднання до електромереж власника мереж.

Відповідно до пункту 4.4. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020, розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктами 2-5 Графіку зняття показів засобів обліку електричної енергії (додаток №2 до договору №0031-05032 від 01.01.2019) встановлено:

- Споживач або його постачальник послуг комерційного обліку протягом 12 годин з моменту зняття показників комерційних приладів обліку зобов`язаний довести їх значення до власника мереж «Актом про обсяг перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання активної електроенергії по точках приєднання до електричних мереж власника мереж» (надалі - акт), згідно наведеної форми, факсимільним чи електронним зв`язком, електронною адресою, а також направити два примірника Акту, підписаного споживачем, за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25. Після підписання власник мереж один примірник акту повертає споживачу;

- Власник мереж, на основі отриманого Акту від споживача, формує рахунок про оплату за перетікання реактивної електроенергії, податкову накладну та Акт здачі-приймання робіт (послуг з перетікання реактивної електроенергії) в 2-х примірниках та направляє їх поштою споживачу;

- Споживач зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання Акта здачі-приймання робіт (послуг з перетікання реактивної електроенергії) направити на адресу власника мереж один примірник такого Акту, оформленого належним чином (підписаного та скріпленого печаткою). У разі неотримання власником мереж у зазначений термін підписаного споживачем Акта здачі-приймання робіт (послуг з перетікання реактивної електроенергії), або не надання заперечень щодо прийняття таких послуг, такий Акт вважається погодженим, а послуги прийнятими споживачем;

- У разі неподання даних про обсяги спожитої електроенергії в зазначений термін, визначення обсягу використання електроенергії здійснюється власником мереж за середньодобовим споживанням за попередній період, а реактивної електроенергії згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

У відповідності до пункту 8 Порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (додаток №1 до договору №0031-05032 від 01.01.2019), датою оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок власника мереж. Термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем.

Листами вих.№224 від 25.08.2021, вих.№225 від 26.08.2021, вих.№241 від 29.09.2021 споживач просив ПрАТ «НЕК «Укренерго» направляти поштову кореспонденцію на адресу місцезнаходження виробництва, а саме: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 79.

Позивач сформував наступі акти здачі-приймання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та рахунки фактури на загальну суму 14 190, 33 грн:

- акт за січень 2022 від 31.01.2022 та рахунок №0031-05032/04/02/2022 від 04.02.2022 на суму 4 013, 24 грн;

- акт від 28.02.2022 та рахунок №0031-05032/04/03/2022 від 04.03.2022 на суму 6 636, 01 грн;

- акт від 31.03.2022 та рахунок №0031-05032/04/04/2022 від 04.04.2024 на суму 1 243, 74 грн;

- акт від 30.04.2022 та рахунок №0031-05032/04/05/2022 від 04.05.2022 на суму 1 221, 42 грн;

- акт від 31.05.2022 та рахунок №0031-05032/06/06/2022 від 06.06.2022 на суму 675, 20 грн;

- акт від 30.06.2022 та рахунок №0031-05032/06/07/2022 від 06.07.2022 на суму 188, 14 грн;

- акт від 31.07.2022 та рахунок №0031-05032/05/08/2022 від 05.08.2022 на суму 212, 58 грн.

Акт від 31.01.2022 та рахунок від 04.02.2022 позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку в місто Нова Каховка (Херсонська області). Інші акти та рахунки позивач з електронним підписом позивач надіслав відповідачу за допомогою системи електронного документообігу «АСКОД».

Згідно пункту 2.2. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020, споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).

Згідно пункту 3.3. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020, власник мережі має право на отримання від споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату спожитих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в січні-липні 2022 року.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 14 190, 33 грн нарахованої суми за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та у зв`язку з простроченням вчасної оплати за спожити послуги, позивач додатково просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 248, 70 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 673, 96 грн.

II. Предмет позову та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 21 112, 99 грн (основний борг, 3% річних, інфляційні втрати).

Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП віл 14.03.2018 №312 (надалі - Правила №312)

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №0031-05032 від 01.01.2019 в частині своєчасної і повної оплати за спожиті послуги.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позивач на виконання умов договору №0031-05032 від 01.01.2019 в період січень-липень 2022 року надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживача на загальну суму 14 190, 33 грн.

Однак, відповідач в порушення зі своєї сторони умов договору не здійснив оплату за надані позивачем послуги за спірний період.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача наявну заборгованість за надані послуги у розмірі 14 190, 33 грн та додатково 3% річних та інфляційні втрати.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач зазначає, що позивач фактично не міг надавати послуги, а відповідач їх приймати за спірний період, оскільки електроустановка споживача знаходиться в місті Нова Каховка (Херсонська область), яка з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та з зазначеної дати товариство не має доступу до території підприємства.

З огляду на зазначене, позивач з посиланням на статті 218 Господарського кодексу України, 617 Цивільного кодексу України, приписи Закону України «Про торгово-промислові палати України», практику Верховного Суду, лист ТПП вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, у зв`язку з існування обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Розділом 6 договору №0031-05032 від 01.01.2019 встановлено:

- Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: пожежі, повені, землетруси, урагани, бурі, смерчі, блискавка, нагромадження снігу або ожеледь, вибух, ситуації, які загрожують цілісності об`єднаної енергосистеми України та енергетичній безпеці України або її окремих органів, інші природні явища, локаути, страйки, саботаж, протиправні дії третіх осіб, інше промислове розладнання, дії громадського ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, масові заворушення, акт вандалізму, крадіжка та ушкодження електричних мереж власних мереж, прийняття законів або нормативно-правових актів, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору. Термін (строк) виконання зобов`язань за цим договором у такому разі відкладається на період дії обставини непереборної сили. Якщо дія форс-мажорних обставин триває більше ніж шість місяців, то будь-яка із сторін має право розірвати договір. При цьому жодна із сторін не має права вимагати відшкодування збитків, пов`язаних іщ розірванням договору (пункт 6.1.);

- Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили (пункт 6.2.);

- Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України (пункт 6.3.).

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по оплаті позивачу послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в січні-липні 2022 року?

- чи є заперечення відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин та звільнення від оплати обґрунтованими?

- чи правомірно позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо основного боргу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 1, 2 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 175 Господарського кодексу України).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (частина 1 стаття 179 Господарського кодексу України).

Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу / оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії (пункт 1.1.2 глави 1.1. розділу І Правил №312).

Як підтверджено матеріалами справи, 01.01.2019 між сторонами укладено договір №0031-05032 (зі змінами) про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, за умовами якого позивач надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок відповідача, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а відповідач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії, у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату позивачу за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частина 3 стаття 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності (пункт 1.1.2 глави 1.1. розділу І Правил №312).

Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов`язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії (пункт 4.33. розділу ІV Правил №312).

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (пункт 4.34. розділу ІV Правил №312).

Пунктом 4.4. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020 встановлено, що розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктом 4.3. договору №0031-05032 від 01.01.2019 в редакції додаткової угоди від 01.09.2020 встановлено, що розрахунковим вважається календарний місяць, для якого виконуються розрахунки обсягів перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання активної електроенергії по точках приєднання до електромереж власника мереж.

Позивач зазначає, що ним в період з січня по липень 2022 року надано відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором №0031-05032 від 01.01.2019 на загальну суму 14 190, 33 грн, яка розрахована згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії (затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №87 від 06.02.2018) і Порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (додаток №1 до договору) та виставлено відповідачу актів здачі-приймання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 31.01.2022 (сума 4 013, 24 грн), від 28.02.2022 (сума 6 636, 01 грн), від 31.03.2022 (сума 1 243, 74 грн), від 30.04.2022 (сума 1 221, 42 грн), від 31.05.2022 (сума 675, 20 грн), від 30.06.2022 (сума 188, 14 грн), від 31.07.2022 (сума 212, 58 грн).

Пунктом 4 Додатку №2 до договору №0031-05032 від 01.01.2019 встановлено, що споживач зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання Акта здачі-приймання робіт (послуг з перетікання реактивної електроенергії) направити на адресу власника мереж один примірник такого Акту, оформленого належним чином (підписаного та скріпленого печаткою). У разі неотримання власником мереж у зазначений термін підписаного споживачем Акта здачі-приймання робіт (послуг з перетікання реактивної електроенергії), або не надання заперечень щодо прийняття таких послуг, такий Акт вважається погодженим, а послуги прийнятими споживачем.

Матеріалами справи підтверджується, що акти за лютий-липень 2022 року з електронним підписом позивач направив відповідачу за допомогою системи електронного документообігу «АСКОД». Акт від 31.01.2022 позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку в місто Нова Каховка (Херсонська області) на підставі листів відповідача вих.№224 від 25.08.2021, вих.№225 від 26.08.2021, вих.№241 від 29.09.2021, в яких останній просив здійснювати направлення поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження виробництва.

Окрім цього позивач направляв відповідачу аналогічним чином відповідні рахунки на оплату за спірний період.

Згідно пункту 8 Порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (додаток №1 до договору №0031-05032 від 01.01.2019), термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем.

Матеріалами справи підтверджується, що рахунок №0031-05032/04/02/2022 від 04.02.2022 доставлений відповідачу засобами поштового зв`язку 15.02.2022. Інші рахунки доставлені відповідачу за допомогою системи електронного документообігу «АСКОД», а саме рахунок №0031-05032/04/03/2022 від 04.03.2022 доставлений 13.03.2022, рахунок №0031-05032/04/04/2022 від 04.04.2024 доставлений 11.04.2022, рахунок №0031-05032/04/05/2022 від 04.05.2022 доставлений 11.05.2022, рахунок №0031-05032/06/06/2022 від 06.06.2022 доставлений 17.06.2022, рахунок №0031-05032/06/07/2022 від 06.07.2022 доставлений 09.07.2022, рахунок №0031-05032/05/08/2022 від 05.08.2022 доставлений 10.08.2022.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України (підпункт 1, пункт 5.1.1. глави 5.1. розділу V Правил №312)

Відповідач, в свою чергу, не заперечує, що не отримував від позивача вищезазначені акти та рахунки на оплату, однак доказів здійснення оплати або докази, що ним надано позивачу обґрунтовані заперечення щодо прийняття таких послуг, відповідач до суду не надав.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що в спірний період існували обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які пов`язані з повномасштабним вторгненням рф в Україну 24.02.2022 та тим, що місцезнаходження виробництва позивача є місто Нова Каховка, яка з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією.

Відтак, відповідач стверджує, що позивач не міг фактично надавати послуги відповідачу з 24.02.2022 та на сьогоднішній день відповідач не має доступу до території місцезнаходження виробництва.

Таким чином, з огляду на існування обставини непереборної сили, яка засвідчена листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідач звільнений від відповідальності за порушення зобов`язання на підставі статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі №910/8741/22 звернув увагу на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Правові наслідки за порушення зобов`язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України. Окрім цього, відповідальність сторін за неналежне виконання зобов`язання сторони узгодили в Розділі 5 договору №0031-05032 від 01.01.2019, зокрема пунктом 5.3. встановлено, що за порушення термінів внесення платежів споживач сплачує пеню.

Суд констатує, що позивачем в позові заявлена вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати.

Тобто, позивачем не заявлено вимога щодо стягнення з відповідача пені, як заходу відповідальності за невиконання останнім власних зобов`язань по договору №0031-05032 від 01.01.2019.

В свою чергу нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми (постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741).

Крім того, відповідач не надав докази, що він у відповідності до пункту 6.2. договору №0031-05032 від 01.01.2019 повідомив позивача про початок дії обставини непереборної сили та всупереч пункту 6.3. договору не надав відповідного документу від ТПП України, який підтверджував дію обставини непереборної сили, оскільки лист ТПП вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 на який посилається відповідач є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин (постанова Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22). Окрім цього, зазначений лист не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торговопромислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22).

Отже, у випадку існування обставини непереборної сили та належним виконанням відповідачем обов`язку повідомити позивача про такі обставини та надати належні докази на підтвердження існування форс-мажорних обставини, згідно умов договору (пункт 6.2., 6.3.), відповідач мав можливість обґрунтовувати існуванням обставини непереборної сили звільнення від відповідальності, зокрема сплати неустойки (пеня) за неналежне виконання власного зобов`язання по договору №0031-05032 від 01.01.2019 в частині оплати послуг.

Проте, оскільки позивачем не заявлена вимога про стягнення з відповідача пені, як правової відповідальності за порушення зобов`язання, заперечення відповідача, які викладені останнім у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються.

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Суд констатує, що відповідач, не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б в свою чергу могли спростувати доводи та аргументи позивача викладені в позовній заяві.

Більше того, відповідач не заперечував проти того, що отримував від позивача акти здачі-приймання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за спірний період та не надавав позивачу заперечень щодо прийняття таких послуг за спірний період, що в свою чергу на переконання суду свідчить про те, що відповідач погоджувався з даними, які зазначені в актах, а відтак, послуги вважаються прийнятими споживачем.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача коштів за отримані послуги за спірний період у загальному розмірі 14 190, 33 грн станом на дату розгляду даної справи відповідачем до суду не надано.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

(2) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 248, 70 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 5 673, 96 грн.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд здійснивши перевірку правильності здійснення позивачем розрахунку 3% річних і інфляційних втрат зазначає, що він є арифметично правильним, періоди заборгованості позивачем також визначені правильно, відтак, вимоги позивача в частині 3% річних і інфляційних втрат підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» про стягнення 21 112, 99 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 38872186) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) борг у розмірі 14 190 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто) грн 33 коп., 3% річних у розмірі 1 248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 673 (п`ять тисяч шістсот сімдесят три) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких