Ухвала

від 14.03.2025 по справі 280/2973/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2025 року

м. Київ

справа № 280/2973/24

адміністративне провадження № К/990/8174/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №280/2973/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Козацька переправа» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Козацька переправа» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С № 00037890902 від 02 квітня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені в розмірі 437 561,62 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі акту про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні №2060/08/01/09/20471888 від 11 березня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Запорізькій області № 53 від 02 квітня 2024 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №08270314201900241;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видалити запис про анулювання ліцензії з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 лютого 2025 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

28 лютого 2025 року на адресу суду надійшло клопотання про зміну/доповнення касаційної скарги, в якому скаржник просить змінити підстави оскарження з пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Під час перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам статті 330 КАС України встановлено, що касаційна скарга не містить передбачених Кодексом адміністративного судочинства підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Скаржник, покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу для відкриття касаційного провадження, стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, не врахувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі №580/4890/23.

Суд звертає увагу на те, що для обґрунтування касаційної скарги недостатньо самого лише зазначення та цитування постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Зміст касаційної скарги не доводить та не підтверджує того факту, що правовідносини у цій справі та справах, на які скаржник посилається у касаційній скарзі є подібними.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №280/2973/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов