Постанова

від 27.02.2025 по справі 465/9152/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/9152/23 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/811/3027/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю:представника Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» - Сивуляка Н.Б., Холода В.А. та його представників Кавецького О.Я., Бохняка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівська міська рада, про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що 31 березня 2022 року ОСОБА_1 було скеровано на роботу у ВЛК, а відкликано 01 червня 2023 року.

За даний період роботи позивачу недораховано та недоплачено за відпрацьовані дні 66698,72 грн та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати у порядку ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Просив позов задовольнити та стягнути відповідача недораховану та недоплачену заробітної плату за період з травня 2022 року по квітень 2023 року у сумі 84167,78 грн станом на 30 травня 2024 року.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати задоволено.

Стягнуто із Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», ЄДРПОУ 01984323, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Симоненка, 6А на користь ОСОБА_1 /ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 / недораховану та недоплачену заробітної плату за період з травня 2022 року по квітень 2023 року у сумі 84167,78 грн. /вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят сім гривень сімдесят вісім копійок/ станом на 30 травня 2024 року .

Стягнуто із Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», ЄДРПОУ 01984323, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Симоненка, 6А на користь держави 1211 /одну тисячу двісті одинадцять/ гривень 20 копійок судового збору.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржило Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4».

В апеляційній скарзі покликається на те, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року був скерований для роботи у військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу№13/к/тм від 09 червня 2023 року відкликаний зі складу військово-лікарської комісії. У період роботи в складі ВЛК зарплата ОСОБА_1 нараховувалась за погодинною системою оплати праці, за цей період йому нараховано та виплачено 142941,15 грн. (довідка додається). Кошти для виплати зарплати були надані Місцевим бюджетом м. Львова і Пенсійним фондом України (листки непрацездатності).

Вказують, що розрахунковий період для визначення середньоденної зарплати становить два календарні місяці роботи перед місяцем відрядження (з першого по перше число). Середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення виплат за цей період на кількість фактично відпрацьованих робочих днів. Оскільки робота у ВЛК була розпочата 01 квітня 2022 року, то періодом розрахунку буде лютий та березень 2022р. Середній розрахунок: лютий 2022р.-7353,55 грн. - 113,7 год; Березень 2022р.-8537,10 -145,2 год. ( 15 890,65/ 258,9 год = 61,3776 грн.)

Зазначають, що дані суми відповідають довідці Пенсійного фонду України Форма ОК-5. При погодинній системі оплати праці нарахування є більшими ніж від середнього розрахунку на 19 793,13, грн. Фактично відпрацьовано годин за квітень, згідно табелю робочого часу, 138,6 год.*61,3776 =8 506 ,93 грн.( середній розрахунок) ,а фактично нараховано 21 671,10 грн. в т.ч.- 13 134,00- премія (разова) в розмірі двох посадових окладів (6567*2) наказ №107/к від 22 квітня 2024р За період скерування до військово-лікарської комісії ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 01 серпня .-28 серпня 2022р.; на листку непрацездатності з 29 серпня 2022р.-21 жовтня 2022р., 24 квітня 2023-18 серпня 2023р.

Стверджують, що для проведення нарахувань в бухгалтерію установи подається завідувачем відділу робочий листок із нарядами про надані послуги . За зазначений період був наданий один робочий листок лікаря-стоматолога терапевта ОСОБА_1 за листопад 2023 року на суму 549,00грн. Нарахована заробітна плата з суми нарядів за листопад становила 131 грн.65 коп. Крім цього, згідно табелю роботи з 23 жовтня 2023 року - 21 листопада 2023 року був відсутній на робочому місці з «нез`ясованих причин», про що складені акти.

Просять рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представникаКомунального некомерційногопідприємства «Стоматологічнаполіклініка №4»в підтриманнядоводів апеляційноїскарги,пояснення ОСОБА_1 та йогопредставників наспростування доводівапеляційної скарги,перевіривши матеріалисправи тазаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівапеляційної скарги,колегія суддівприходить довисновку,що апеляційнаскарга Комунальногонекомерційного підприємства«Стоматологічна поліклініка№4»не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , як лікаря-стоматолога терапевта, наказом Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» від 31 березня 2022 року №7-к/ТМ, на виконання листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2022 №648, скеровано для роботи у військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 квітня 2022 року.

Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4», з роботи у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відкликано 01 червня 2023 року.

З початку роботи у ВЛК ОСОБА_1 у квітні 2022 року виплатили заробітну плату у розмірі 21671,10 грн. із врахуванням відпрацьованих 29 днів згідно щоденника обліку роботи за місяць зарплата становила 747,28 грн в день, однак в подальшому заробітна плата виплачувалася в значно меншому розмірі.

В згаданий період ОСОБА_1 працював з понеділка по суботи, тобто працював додатково у вихідні дні.

Згідно поданого ОСОБА_1 розрахунку заборгованості позивачу недоплачено 666980,72 грн. за відпрацьовані дні, у травні 2022 року відпрацював 26 робочих днів, у червні 2022 21 день, липень 2022 21 робочий день, серпень-вересень 2022 перебував на листку непрацездатності, жовтень 2022 6 робочих днів, листопад 2022 22 робочих дні, грудень 2022 22 робочих дні, січень 2023 25 робочих дні, лютий 2023 24 робочих дні, березень 2023 24 робочі дні, квітень 2023 15 робочих дні.

Також встановлено, що сукупний індекс інфляції за період з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2024 року становить 126,191%.

З представленого з сторони позивача розрахунку, загальний борг по недоплаті заробітної плати за весь період роботи в ВЛК (з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2024 року)з врахуванням індексу інфляції становить 84167,78 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд виходив з тих підстав, що загальний борг Комерційного некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» перед ОСОБА_1 , який виник у зв`язку з виплатою заробітної плати за період роботи останнього у ВЛК у неповному розмірі, з врахування індексу інфляції, становить 84167,78 грн.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст.115Кодексу законівпро працюУкраїни заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Колегія суддів вважає доведеним з сторони позивача, що в період роботи у ВЛК ОСОБА_1 додатково працював у вихідні дні, а саме суботу, за що він не отримував оплату.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 в період його роботи у ВЛК становила 747,28 грн, в той же час нарахована заробітна плата за місяць за фактично відпрацьовану кількість днів є такою, що фактично не відповідає середньоденному розміру його заробітної плати.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що для визначення середньоденної заробітної плати враховується премія та інші заохочувальні виплати.

На спростування згаданих обставин Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4» в суді першої та апеляційної інстанції не представило жодних доказів.

Статтями 33, 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабміну Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно статей 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно Порядку № 159, дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплатигрошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Тобто, компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Дія норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21.

Сукупний індекс інфляції за період з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2024 року становить 126,191%.

За період роботи позивача в ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 останньому недораховано та недоплачено заробітну плату в розмірі 66698,72 грн.

Враховуючи індекс інфляції за період з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2024 року загальний борг Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» перед ОСОБА_1 становить 84167,78 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції і впливали на їх законність.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4» - залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13 березня 2025 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.