Рішення від 14.03.2025 по справі 464/7597/24

Справа № 464/7597/24

пр.№ 2-др/464/7/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2025 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановив:

рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18.02.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк» 16500грн. майнової шкоди та 3028 грн. витрат по сплаті судового збору.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, які підлягають відшкодуванню з відповідача у зв`язку з розглядом справи.

На розгляд питання про ухвалення додаткового рішення учасники справи не викликались.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно п.2 ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат в додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідностідо ч.1та ч.2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, представник позивача просить стягнути з відповідача 3028 грн витрат на залучення судового експерта та замовлення висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Разом з тим, як вбачається з рішення Сихівського районного суду м.Львова від 18.02.2025 судом не прийнято як доказ заподіяних позивачу збитків висновок експерта №03/25 від 05.02.2025, оскільки вказаний висновок експерта поданий представником позивача з порушенням строків встановлених ч.2 ст.83 ЦПК України, тобто після подання позовної заяви. Обґрунтованих причин неможливості подання вказаного доказу разом із позовною заявою позивачем не наведено.

Таким чином, жодних правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних із залученням судового експерта судом не встановлено.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

Частиною 1 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що представник позивача просить стягнути 3028 грн. витрат на залучення судового експерта та замовлення судової будівельно-технічної експертизи, а також 9750 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано суду:

1) Копію Договору про надання правової допомоги №16/09 від 16.09.2024, згідно із яким Адвокатське об`єднання «ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС» зобов`язується надати ТОВ «Роял Парк» (клієнт) правову допомогу. Адвокатське об`єднання зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта у суді.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокатському об`єднанню гонорар, який визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженим представником сторін, або рахунку, виставленого адвокатським об`єднанням для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами. Детальні умови щодо розміру та порядку гонорару сторони вправі визначити у додатковій угоді до цього договору.

2) Копію Додаткової угоди №1 від 16.09.2024, згідно із пунктом 2 якої сторони погодили, що за цим договором в рахунок оплати за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню грошові кошти з наступним розрахунком: оплата за надання правової допомоги щодо супроводу цивільної справи в суді 1500 грн. за 1 годину роботи адвоката; оплата за участь адвоката в судових засіданнях у справі по вирішенню цього спору - 1600 грн. за один судодень.

3) Копію Акта приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2025, згідно із яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняла такі юридичні послуги:

- підготовка та подання письмової претензії (вимоги) 0,5 год. *1500 грн. = 750 грн.;

- підготовка та подання до Сихівського районного суду м.Львова позовної заяви (в.т.ч. правовий аналіз письмових доказів, формування правових позицій) 4 години вартістю 6000грн.;

- підготовка та подання до суду клопотання про долучення висновку експерта №03/25 від 05.02.2025 2 години вартістю 3000 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) складає 9750 грн.

У матеріалах справи наявні також Ордер серії ВС №1322767 від 04.11.2024, виданий Адвокатським об`єднанням «ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС» адвокату Станько Т.Р., та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000332 від 24.03.2016.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання йому професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Розподіляючи судові витрати у даній справі, суд також зазначає, що відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі критеріїв, які визначені в частині 4 статті 137 ЦПК України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

Відповідач не висловив жодних заперечень з приводу заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що унеможливлює застосування критеріїв, встановлених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Разом з цим, слід зауважити, що при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями статті 141 ЦПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами третьою шостою та дев`ятою статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.03.2024 року у cправі №922/4078/23 висловлено правову позицію, згідно із якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Викладена вище правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.05.2024 у справі №463/641/17 із посиланням на те, що положення частин четвертої-сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України ідентичні нормам частин третьої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З урахуванням викладеного вище, вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, суд, керуючись положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України, вважає за доцільне з власної ініціативи зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Насамперед, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу (9750 грн.) не є пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (16500 грн.)

Суд звертає увагу на те, що підготовка позову для подачі до суду передбачає не лише його виготовлення, але й викладення його змісту на основі попередньо проведеного аналізу документів, встановлення характеру спору, правових підстав для повернення коштів, аналізу контрагента та обрання способу захисту. Таким чином, перша послуга є складовою частиною другої послуги, вони нерозривно пов`язані та можуть розглядатися виключно як єдина послуга із надання правової допомоги.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд також виходить із того, що він не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Таким чином, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір до 2500 гривень.

Керуючись ст.ст.3-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк» 2500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Роял Парк», код ЄДРПОУ 42477916, адреса місцезнаходження: 79069, м.Львів, вул. Шевченка, 317.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне додаткове рішення суду складено 14 березня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Борачок М.В.