Рішення

від 07.03.2025 по справі 385/81/25

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/81/25

Провадження № 2/385/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Тетяна Станіславівна про визнаннясвідоцтв проправо наспадщину зазаконом тадоговорів даруваннянедійсними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 яка діє як законний представник ОСОБА_1 в інтересах останньої звернулася до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Т.С. про визнаннясвідоцтв проправо наспадщину зазаконом тадоговорів даруваннянедійсними.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на всі належні йому права та обов`язки в тому числі: майнові права на земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 3521186000:02:000:1455, площею 2,6341 га., яка розташована на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; право на спадщину на земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999га., яка розташована на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області; право на спадщину на частину житлового будинку з побутовими та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем першої черги за законом до спадкового майна спадкодавця є його малолітня донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в силу положень ч.4 ст.1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину.

Позивач являється матір`ю та законним представником малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Гайворонського районного суду по справі №385/1184/23 від 30.01.2024 року, що набуло законної сили згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 09.05.2024 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999га., яка розташована на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області та на частину житлового будинку з побутовими та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В жовтні 2024 року позивачка, з метою реєстрації права власності на вказане спадкове майно на підставі судового рішення, а також з метою одержання на ім`я дитини свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 3521186000:02:000:1455, площею 2,6341 га. звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Проте державним нотаріусом позивачу було відмовлено в державній реєстрації права власності та у видачі свідоцтва про прав на спадщину на ім`я дитини з підстав видачі свідоцтв про право на спадщину на все спадкове майно сестрі померлого, ОСОБА_3 . При цьому, нотаріус повідомила, що на ім`я ОСОБА_3 були видані три свідоцтва про право на спадщину до спадкового майна спадкодавця.

Згодом позивачка довідалася, що ОСОБА_3 подарувала одержане в спадщину майно своїй рідній доньці - ОСОБА_4 .

Так, земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 3521186000:02:000:1455, площею 2,6341 га., ОСОБА_3 подарувала своїй рідній доньці ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 03.06.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. за реєстровим №1453; частину житлового будинку з побутовими та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га. ОСОБА_3 також подарувала ОСОБА_4 на підставі договорів дарування від 19.03.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. за реєстровим №534.

ОСОБА_3 , будучи обізнаною, що Гайворонським районним судом Кіровоградської області розглядається справа щодо спірного спадкового майна в якій вона є відповідачем, розуміючи, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, діючи очевидно незаконно, не повідомивши нотаріусу відомості про наявність малолітньої доньки спадкодавця, не маючи відповідного права, одержала у нотаріуса на своє ім`я свідоцтва про право на спадщину на все спірне спадкове майно, чим позбавила спадкоємця першої черги права на спадщину.

В подальшому, ОСОБА_3 , розуміючи, що спадщина одержана нею безпідставно, з метою утруднення можливості спадкоємиці першої черги за законом відновити свої порушені спадкові права у майбутньому здійснила відчуження всього незаконно одержаного в спадщину спірного спадкового майна на користь своєї рідної доньки ОСОБА_4 уклавши нотаріально посвідчені договори дарування земельних ділянок та частини житлового будинку.

Враховуючи, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину, що відкрилась до майна померлого спадкодавця, та ба більше, є власником частини такого майна на підставі рішення суду, що набуло законної сили, тому видача свідоцтв про право на спадщину на все спадкове майно на ім`я ОСОБА_3 , спадкоємиці другої черги за законом порушує права та законні інтереси малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємиці першої черги за законом після смерті її батька ОСОБА_5 , оскільки позбавляє її права на спадщину.

Просить суд: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №512 та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №514 та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 22 травня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №1022 та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. від 03.06.2024 року за реєстровим №1453; визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. від 19.03.2024 року за реєстровим №534; визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га. розташованої на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області; судові витрати пов`язані з розглядом справи стягнути з відповідачів.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.01.2025 року відкрито провадження у справі порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Голованівського нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Т.С. оригінали або належним чином завірені копії наступних документів: договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. від 03.06.2024 року за реєстровим №1453; договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. від 19.03.2024 року за реєстровим №534; договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га. розташованої на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С.

Позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву в якій просить за результати підготовчого провадження постановити рішення про задоволення позову з підстав визнання позову відповідачами, розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката буде подано протягом п`яти днів з дня постановлення рішення суду.

Відповідачі та представник відповідачів у підготовче судове засідання не з`явилися, представник відповідачів надала до суду клопотання про визнання позовних вимог у повному обсязі, просить звільнити відповідачів від сплати 50% судового збору на підставі ст. 142 ЦПК України, а також зменшити розмір витрат на правову допомогу котрі стягуються з них на користь позивача до 5000 грн. Розгляд справи проводити без участі відповідачів та представника відповідачів.

Третя особа приватний нотаріус Голованівського нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Т.С. в підготовче судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, будь-яких заперечень, пояснень не надіслав.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №70/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , з`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с. 12), після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно.

Згідно копії свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 виданого 03.04.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , батьком зазначений ОСОБА_5 , мати вказана ОСОБА_2 (а.с. 13).

ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом до спадкового майна спадкодавця ОСОБА_5 , та в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №429 та копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.04.2019 року ОСОБА_5 належить право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521186000:02:000:1455, площею 2,6341 га., яка розташована на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 15-16).

На підставі рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2024 року у справі №385/1184/23 за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку кадастровий номер 3521186000:02:000:5077, розташовану на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, розміром 1,3999 га та 1/2 частину житлового будинку з погосподарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-23).

З матеріалів спадкової справи №70/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вбачається, що до Гайворонської державної нотаріальної контори звернулася сестра спадкодавця ОСОБА_3 із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті брата ОСОБА_5

05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №512, спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з частини житлового будинку в АДРЕСА_1 .

05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №514, спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з частини житлового будинку в АДРЕСА_1 .

22 травня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1022, спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається із земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:1455 на території Таужненської сільської ради Голованівського району (колишня назва Гайворонського району) Кіровоградської області розміром 2,6341 га.

ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 19.03.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С., зареєстрованого в реєстрі за №534, передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_4 , а остання прийняла в дарунок житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 (а.с. 65-66).

03.06.2024 року ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 03.06.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С., зареєстрованого в реєстрі за №1453, передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_4 , а остання прийняла у власність земельну ділянку площею 2,6341 га., за кадастровим номером 3521186000:02:000:1455, яка розташована на території Голованівського району Кіровоградської області /Таужненська сільська рада Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 67-68).

Згідно листа приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. від 07.02.2025 року №23/01-16, нотаріусом не посвідчувався договір дарування стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га, розташованої на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 64).

Норми права та мотиви їх застосування.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Здійснення права на спадкування врегульовано положеннями глави 87 ЦК України.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Положеннями статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 4 наведеної статті визначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, коли така особа відмовилась від прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 916/780/18, свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з виданою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 463/1540/14-ц зроблено висновок, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачою свідоцтва про право на спадщину.

Отже, порушення у зв`язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Такі правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 204/8885/19.

За таких обставин, свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 05 березня 2024 року, котрі зареєстровані в реєстрі за номерами 512 та 514 та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 22 травня 2024 року, зареєстроване в реєстрі за №1022, на ім`я ОСОБА_3 підлягають скасуванню з одночасним скасуванням їх державної реєстрації оскільки видані без врахування права на спадщину, що належить малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємиці першої черги за законом, яка в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 з моменту її відкриття та позбавляють малолітню ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право спадкоємиці за законом на оформлення спадщини. Відповідачі позов визнали у повному обсязі.

Визнання відповідачами позовних вимог не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, тому на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов у даній частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ст. 229 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Помилкою, яка має істотне значення, має вважатися та, за відсутності якої правочин був би вчинений на зовсім інших умовах або не був би вчинений узагалі, при цьому така помилка стосується обставин, необхідних для вчинення відповідного правочину.

Враховуючи, що спірні договори дарування від 19.03.2024 року та 03.06.2024 року, зареєстровані в реєстрі за номерами 534 та 1453 відповідно, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521186000:02:000:1455 та частини житлового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 , укладені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 саме на підставі недійсних правовстановлюючих документів - свідоцтв про право на спадщину, такі правочини вчинені ОСОБА_3 під впливом помилки за обставин, які мають істотне значення.

За відсутності оспорюваних свідоцтв про право на спадщину виданих на ім`я відповідача ОСОБА_3 договори дарування не були б укладені, оскільки остання не мала б відповідного обсягу права власності на спірні земельну ділянку та частину будинку, тому з метою відновлення порушених прав на спадкове майно малолітньої ОСОБА_1 вищевказані договори дарування слід визнати недійсними.

Разом з тим, пунктами 1 та 2 частини першої статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору дарування укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т.С. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га. розташованої на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області.

Разом з тим, під час судового розгляду було встановлено, що приватним нотаріусом Веліховською Т.С. не посвідчувався договір дарування стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га, розташованої на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Таким чином порушення прав малолітньої ОСОБА_1 на спадкову земельну ділянку за кадастровим номером 3521186000:02:000:5077 відсутнє, оскільки договір дарування стосовно даної земельної ділянки відповідачами не укладався.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов у даній частині підлягає задоволенню частково.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи наведене, оскільки представником позивача до закінчення судових дебатів у справі заявлено клопотання про те, що ним до суду буде подано, протягом п`яти днів з дня винесення рішення, докази понесених судових витрат по справі, а тому питання про судові витрати, понесені позивачем, слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховська Тетяна Станіславівна про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом тадоговорів даруваннянедійсними задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №512 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 05 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №514 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 22 травня 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №1022 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Тетяною Станіславівною від 19.03.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №534.

Визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Тетяною Станіславівною від 03.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №1453.

У задоволенні позову в частині визнання недійсним договору дарування укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Тетяною Станіславівною щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521186000:02:000:5077, площею 1,3999 га. розташованої на території Таужненської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 на 31.03.2025 року о 13 год. 50 хв. в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області (26300, м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 3).

Визначити позивачу ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат протягом п`яти днів з дати складення повного тексту рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.03.2025 року.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 07.03.2025