Ухвала

від 17.03.2025 по справі 913/95/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/95/25

Провадження №8/913/95/25

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури (вул. В. Сосюри, 293/301, м. Лисичанськ Луганської області, 93100)

в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1. Луганської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації (просп. Центральний, б. 59, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93405)

2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби (Майдан Свободи, б. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022)

до 1-го відповідача фізичної особи-підприємця Муляр Ольги Олексіївни ( АДРЕСА_1 )

2-го відповідача Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею (вул. ім. Д.І. Менделєєва, 47, м. Лисичанськ Луганської області)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення незаконно отриманих бюджетних коштів у сумі 372188 грн

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Північно-Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 10.03.2025 № 50-680вих-25 до фізичної особи-підприємця Муляр Ольги Олексіївни та Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею з вимогами:

- про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 07.12.2021 до Договору № 1/2021 від 01.02.2021, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та ФОП Муляр О.О.;

- про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 10.12.2021 до Договору № 1/2021 від 01.02.2021, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та ФОП Муляр О.О.

- про стягнення з фізичної особи-підприємця Муляр Ольги Олексіївни на користь Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації незаконно набуті бюджетні кошти у розмірі 372 188 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2021 Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей (далі 2-й Відповідач, Споживач) розмістив оголошення про намір здійснити переговорну публічну закупівлю з придбання товару за кодом ДК 021:2015:09320000-8: Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-19-005107-a). Закупівля відбувалась у формі переговорної процедури.

Відповідно до річного плану закупівель, розміщеного за посиланням: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2021-01-19-009689-a, зазначена закупівля профінансована за рахунок коштів місцевого бюджету.

01.02.2021 між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та фізичною особою-підприємцем Муляр Ольгою Олексіївною (далі 1-й Відповідач, Постачальник, ФОП Муляр О.О.) укладено Договір № 1/2021 (далі Договір № 1/2021 від 01.02.2021), відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити споживачу теплову енергію загальним обсягом 340,25 Гкал, а останній оплатити її відповідно до визначеного тарифу.

Згідно з п. 3.1. Договору, його загальна ціна складає 673 552,10 грн без ПДВ.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено тариф на теплову енергію, який становить 1979,58 грн. без ПДВ за 1 Гкал.

Прокурор зазначає, що достовірно встановлено факт існування між відповідачами правовідносин у період з 01.02.2021 по 31.12.2021 року щодо постачання/споживання теплової енергії за рахунок коштів місцевого (обласного) бюджету.

У подальшому, до вказаного Договору № 1/2021 від 01.02.2021 сторонами вносились зміни шляхом укладання Додаткових угод № 1-3.

Так, додатковою угодою № 1 від 05.02.2021, внесені зміни до п. 1.2 Договору щодо назви предмету закупівлі, а також додано адресу постачання теплової енергії; додатковою угодою № 2 від 07.12.2021 до Договору № 1/2021 від 01.02.2021 внесені зміни до істотних умов зокрема:

1) пункт 3.2.1 Договору викладено у новій редакції, відповідно до якої тариф на теплову енергію збільшено з 1979,58 грн. до 5900,24 грн. за 1 Гкал, або на 298,06%. У якості підстави для такого збільшення тарифу, у вказаній додатковій угоді наявне посилання на розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації м. Лисичанськ від 13.10.2021 (без номеру) «Про намір здійснити зміну тарифів на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії для бюджетних установ на опалювальний період 2021-2022 року»;

2) з урахуванням підвищення тарифу, загальна ціна Договору збільшена з 673 552,10 грн до 980 000 грн;

3) зазначено, що умови вказаної додаткової угоди застосовуються до відносин між Сторонами з 01.10.2021;

Додатковою угодою № 3 від 10.12.2021 до Договору № 1/2021 від 01.02.2021 фактично продубльовано зміни до істотних умов Договору, які були закріплені Додатковою угодою № 2.

Як стверджує прокурор, внаслідок укладання додаткових угод № 2 від 07.12.2021 та № 3 від 10.12.2021 відбулись суттєві зміни істотних умов Договору № 1/2021 від 01.02.2021.

Прокурор зазначає, що формування та зміна тарифу на послуги з теплопостачання, які надаються суб`єктом господарювання споживачам, які фінансуються за рахунок відповідних бюджетів, здійснюється у визначеному порядку.

Відповідно до пп. 5 п. 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (у редакції станом на час укладання оспорюваних додаткових угод, далі - Порядок), зміна тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - перегляд уповноваженим органом тарифів та їх структури або коригування тарифів.

Пунктом 32 вказаного Порядку передбачено, що одноставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії розраховуються ліцензіатами та встановлюються уповноваженими органами кожної територіальної громади, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, окремо для кожного виду ліцензованої діяльності, який провадить (має намір провадити) ліцензіат.

Прокурор вважає, що укладаючи оспорювані додаткові угоди № 2 від 07.12.2021 та № 3 від 10.12.2021, підвищуючи тариф на товар з 1979,58 грн до 5900, 24 грн. за 1 Гкал, та, відповідно загальну ціну договору з 673 522,10 грн до 980 000 грн., зробили це за відсутності відповідного розпорядження (рішення) уповноваженого органу, яким затверджені нові тарифи або переглянуті у бік збільшення вже існуючі. Тому укладення Додаткових угод № 2, 3 до первісного договору з підвищенням ціни на предмет закупівлі є безпідставним та необґрунтованим і суперечить ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки згідно з п. 2 ч. 5 цієї статті зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 %) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Як зазначає прокурор, Додаткові угоди № 2, 3 укладені з порушенням чинного законодавства, та повинні бути визнані недійсними, оскільки їх було укладено всупереч інтересам держави, без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного Договору, чим суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів.

Отже, за твердженням прокурора, вказані Додаткові угоди не відповідають вимогам Закону та порушують встановлені даним Законом принципи.

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації про перерахування коштів за вказаним Договором, що міститься на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua/new/, 2-м Відповідачем на користь 1-го Відповідача у рамках вказаного договору перераховані кошти в сумі 979 998,51 грн за період січень-березень 2021 року.

Разом з тим, 2-м Відповідачем на користь 1-го Відповідача після укладання оспорюваних додаткових угод № 2 від 07.12.2021 та № 3 від 10.2.2021, тобто, після підвищення вартості тарифу на теплову енергію з 1979,58 грн. до 5900,24 грн за 1 Гкал, за надані послуги з теплопостачання за жовтень-грудень 2021 року перераховані кошти у загальному розмірі 560 109,79 грн, що призвело до фактичного завищення суми коштів, які були передбачені на час укладання Договору.

Загальний обсяг перерахованих 2-м Відповідачем на користь 1-го Відповідача коштів за надані протягом жовтня-грудня 2021 року послуги складає 560 109,79 грн (253 592,32 грн + 306 517,47 грн). Разом з тим, за той же обсяг теплової енергії за тарифом 1979,58 грн за 1 Гкал, які діяли до укладення додаткової угоди № 2 від 07.12.2021, 2-й Відповідач сплатив би 1-му Відповідачу кошти у загальній сумі 187 921,53 грн.

Таким чином, сума незаконної переплати за вказаний період складає: 560 109,79 187 921,53 =372 188 грн.

Позовна вимога про повернення коштів до Луганського обласного бюджету, розпорядником якого є 1-й Позивач, обумовлена тим, що вони були перераховані на користь 1-го Відповідача в порушення положень ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які мають бути стягнуті на користь держави.

Вищенаведене стало підставою для звернення заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури в інтересах держави до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 справу № 913/95/25 передано на розгляд судді Іванову А.В.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В обґрунтування необхідності звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає, що будь-яке порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ототожнюється із порушенням інтересів держави у сфері публічних закупівель під час використання коштів, що є комунальною власністю та потребує відповідного реагування з боку уповноважених органів.

У якості органів, уповноважених виконувати функції із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах виступають Луганська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація та Північно-східний офіс Держаудитслужби з огляду на наступне:

У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Відповідно до пункту 17 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради здійснюється розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.

Частина 2 статті 61 вказаного Закону передбачає, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Відповідно до ч. 3 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», складання і схвалення прогнозів районних і обласних бюджетів, складання і виконання відповідних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону, видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов`язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

Частина 3 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

У даному спорі на час звернення до суду з цією позовною заявою, відбулась заміна уповноваженого органу у зв`язку із наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, тимчасово, з 28.02.2015 повноваження Луганської обласної ради на території Луганської області передані Луганській обласній державній адміністрації обласній військово-цивільній адміністрації.

У подальшому, у зв`язку із початком військової агресії на території України, запровадженням режиму воєнного стану, на базі Луганської обласної державної адміністрації утворено Луганську обласну військову адміністрацію.

Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 № 68/2022 утворено Луганську обласну військову адміністрацію.

Вказаним Указом передбачено, що зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Тобто, внесення відомостей до ЄДРПОУ про утворення обласної військової адміністрації чи змін до відомостей про Луганську обласну державну адміністрацію не передбачено.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У зв`язку із утворенням Луганської обласної військової адміністрації саме вона набула та виконує на час звернення до суду повноваження у сфері формування, затвердження обласного бюджету, затвердження звіту про його виконання, контролює раціональне та законне використання бюджетних коштів, тобто є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Таким чином, на час звернення прокурора до суду з цією позовною заявою саме Луганська обласна державна адміністрації обласна військова адміністрація є уповноваженим органом у спірних відносинах, яка і залучається прокурором до участі у справі у якості 1-го Позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).

На підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016 (далі - Положення), вказаний офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Основним завданням офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей (п. З Положення).

Згідно з п. 4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Офіс вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п. п. 18 п. 6 Положення).

Отже, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі й у сфері здійснення публічних закупівель, що обумовило визначення цього органу у даному спорі у якості 2-го Позивача.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор листом від 23.04.2024 № 50-211вих-25 повідомлено Луганську обласну військову адміністрацію та листом від 21.02.2025 № 50-499вих-25 повідомлено Північно-східний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення інтересів держави, запропоновано самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про такі вжиті або заплановані заходи.

У відповідь від Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації на адресу Лисичанської окружної прокуратури надійшов лист від 12.02.2025 № 06/07-495, з якого не вбачається про намір вжити будь-які заходи, спрямовані на усунення допущених порушень.

У відповідь від вказаного органу надійшов лист № 202015-17/2108-2024 від 26.02.2024, у якому повідомлено про те, що розгляд листа окружної прокуратури доручено Управлінню Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.

Листом № 201231-17/284-2025 від 27.02.2025 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області повідомило окружну прокуратуру про те, що заходи державного фінансового контролю за результатами вказаної закупівлі не проводились, підстав для звернення до суду з позовною заявою вказаний орган не вбачає.

Прокурор стверджує, що органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах: Луганською обласною військовою адміністрацію та Північно-Східним офісом Держаудитслужби, допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави, а саме не пред`явлено до суду відповідний позов, що суперечить інтересам держави.

В подальшому прокурор листами від 05.03.2025 № 50-628вих925 та від 05.03.2025 № 50-627вих-25 повідомляв Луганську обласну військову адміністрацію та Північно-Східний офіс Держаудитслужби про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі вказаних органів із зазначеним позовом.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» врегульовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Луганською обласною військовою адміністрацію та Північно-Східним офісом Держаудитслужби не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки компетентні органи знали про порушення Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівель, однак не здійснили належних заходів щодо захисту інтересів держави шляхом ініціювання подання відповідного позову.

Разом з тим, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявна бездіяльність Луганської обласної військової адміністрації та Північно-Східним офісом Держаудитслужби, оскільки вони достеменно знали про порушення інтересів держави, але не відреагували на таке порушення та не звернулися до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З урахуванням викладеного, суд підтверджує підстави представництва заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації та Північно-Східного офісу Держаудитслужби із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (ч. 1 ст. 247 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем до стягнення заявлено 372188 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч.ч. 2 та 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості в сумі 372188 грн яка не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає, що дана справа є справою незначної складності, тому визнається судом малозначною.

З урахуванням ціни позову, обсяг та характер доказів у справі, суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) представників сторін.

Суд зауважує, що з огляду на особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, встановлені ч.ч. 1, 2 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, Луганська обласна державна адміністрація-обласна військова адміністрація та Північно-Східний офіс Держаудитслужби, набувають статусу позивачів у цій справі.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу відповідачів на необхідність невідкладно зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Керуючись ст. 12, 50, 53, 80-81, 165, 168, 172, 176, 232-234, 247, 249, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Підтвердити підстави представництва заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації та Північно-Східного офісу Держаудитслужби з заявленими позовними вимогами.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 913/95/25.

3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

4. Запропонувати відповідачам:

- у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи;

- у разі отримання відповіді на відзив, у п`ятиденний строк з дня її вручення, подати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншим учасникам справи.

5. Запропонувати прокурору та позивачам:

- у разі отримання відзивів на позовну заяву, у п`ятиденний строк з дня його отримання подати суду обґрунтовані відповіді на відзиви, з доказами направлення іншим учасникам справи.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 17.03.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Антон ІВАНОВ