Ухвала

від 11.03.2025 по справі 914/2390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2025 Справа № 914/2390/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Світчай», м. Львів,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод», м. Буськ Львівської обл.,про:стягнення 1'676'207,67 грн, з яких: 1'604'344,59 грн основного боргу, 50'296,95 грн пені, 11'607,00 грн трьох відсотків річних та 9'959,13 грн інфляційних втрат.За участю представників: від позивача:не з`явився,від відповідача:Цимбала І. З.Встановив

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Світчай» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод» про стягнення 1'676'207,67 грн, з яких: 1'604'344,59 грн основного боргу, 50'296,95 грн пені, 11'607,00 грн трьох відсотків річних та 9'959,13 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.11.2024 та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Підготовче засідання 14.11.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. Ухвалою суду від 25.11.2024 підготовче засідання призначено на 16.12.2024.

16 грудня 2024 року адвокаткою відповідача подано клопотання про закриття провадження у частині основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (вх. № 30271/24).

За наслідками підготовчого засідання 16.12.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та віклав підготовчого засідання на 10.01.2025.

09 січня 2025 року позивачем подано заяву під назвою «заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог)», у якій заявник просить суд закрити провадження у справі в частині стягненнення основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, повернути з Державного бюджету України судовий збір, підготовче засідання проводити за відсутності представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду в частині вимог про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (вх. № 96/25).

Ухвалою суду від 10.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2025.

27 січня 2025 року адвокаткою відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 2171/25).

28 січня 2025 року адвокаткою позивача подано уточнену заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та повернення з Державного бюджету України судового збору (вх. № 2212/25).

У судове засідання 28.01.2025 представники сторін не з`явились. Ухвалою суду від 28.10.2025 задоволено клопотання адвокатки відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 11.03.2025.

11 березня 2025 року позивачем подано заяву (вх. № 969/25), у якій викладено прохання:

- закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу, у зв`язку із відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та додаткових нарахувань та закрити провадження у справі, на підставі ч. 3 ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20114,49 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 221989 від 7 жовтня 2024 року;

- судове засідання у даній справі, яке призначене на 11.03.2025 о 10:00 год. та розгляд даного клопотання проводити за відсутності представника позивача.

У судове засідання 11.03.2025 з`явилась адвокатка відповідача, яка просила задовольнити, подане позивачем клопотання.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Щодо клопотань про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Предметом даного спору є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1'604'344,59 грн основного боргу, 50'296,95 грн пені, 11'607,00 грн трьох відсотків річних та 9'959,13 грн інфляційних втрат.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, суд закриває провадження у справі у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У матеріалах справи містяться, подані відповідачем платіжні інструкції, згідно з якими відповідачем після відкриття провадження у даній справі оплачено позивачу суму основної заборгованості (а.с. 89-100). Даний факт підтверджено позивачем.

Отже, враховуючи, що сторонами добровільно врегулювано спір, наслідком чого стала сплата основної заборгованості, стягнення якої є предметом спору, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення 1'604'344,59 грн основного боргу підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги й на закриття порушеного позивачем процесу.

Частиною 2 статті 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Заява про відмову від позову подана через підсистему «Електронний суд» адвокаткою Качмар А. І., яка здійснює представництво інтересів позивача на підставі Ордеру на надання правничої допомоги Серія ВС № 1313513 від 27.09.2024, де передбачено, що повноваження адвоката не обмежуються.

Враховуючи, що відмова від позову, заявлена повноважною представницею позивача не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття такої відмови від позову.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, сплаченого за подання даного позову до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У своїй заяві (вх. № 969/25 від 11.03.2025) позивач просить суд повернути 20114,49 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 221989 від 07.10.2024.

Пунктом 5 частини1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи, що провадження в даній справі в частині стягнення 1'604'344,59 грн основного боргу закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд констатує, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 19 252,14 грн.

Разом з тим, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вказану норма закону, суд дійшов висновку, що у зв`язку з відмовою від позову про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 431,18 грн.

Узагальнюючи суд вказує, що позивачу з Державного бюджету України слід повернути судовий збір у розмірі 19683,32 грн, що був сплачений за подання даного позову до суду згідно з платіжною інструкцією № 221989 від 07.10.2024.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 191, 231, 232, 233, 236 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Провадження у справі № 914/2390/24 в частині стягнення 1'604'344,59 грн - основного боргу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2.Заяву Приватного підприємства «Світчай» про відмову від позову (вх. № 969/25 від 11.03.2025) - прийняти.

3.Провадження у справі 914/2390/24 в частині стягнення 50'296,95 грн пені, 11'607,00 грн трьох відсотків річних та 9'959,13 грн інфляційних втрат закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

4.Повернути Приватному підприємству «Світчай» (79035, місто Львів, вулиця Зелена, 103; ідентифікаційний код 30051782) з Державного бюджету України 19683,32 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 221989 від 07.10.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 14.03.2025.

Суддя Трускавецький В.П.