Ухвала від 17.03.2025 по справі 915/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

17 березня 2025 року Справа № 915/32/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

прокурора: Бескровної І.І.,

представника позивача: не з`явився,

відповідача: Берези О.О. (у засіданні 10.03.2025),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Берези О.О. б/н від 15.02.2025 (вх. №2314/25 від 17.02.2025) про залишення позовних вимог без розгляді у справі

за позовом: Миколаївської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради,

до відповідача: фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича,

про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди та скасування державної реєстрації права приватної власності з закриттям розділу,-

в с т а н о в и в:

Миколаївська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича за такими вимогами:

- усунути перешкоди власнику Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4820982200:12:041:0301 та зобов`язати фізичну особу - підприємця Березу Олександра Олексійовича демонтувати (знести) тимчасову, некапітальну споруду, загальною площею 9,24 кв.м, опис: А-1 - Насосна станція, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку 05.04.2023 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №49850682;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Берези Олександра Олексійовича на нежитлову будівлю - насосна станція, загальною площею 9,24 кв.м, літера А-1 - Насосна станція, розташовану за адресою: Миколаївська обл., с.Коблеве, вул.Миколаївська, буд.№3-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717219748060, з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 17.02.2025.

17.02.2025 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 15.02.2025 (вх. №2314/25 від 17.02.2025) про залишення позовної заяви без розгляду, з наступних підстав:

- прокуратурою не доведено порушення інтересів держави у спірних правовідносинах;

- прокуратурою помилково визначено Коблівську сільську раду, в якості органу наділеного повноваженнями на здійснення відповідного захисту законних інтересів держави у даних правовідносинах. Таким органом, на думку відповідача, є відповідний орган архітектурно-будівельного контролю. При цьому, доказів нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у визначених правовідносинах з боку органу архітектурно-будівельного контролю суду не надано, що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

У підготовчому засіданні 17.02.2025 розгляд справи було відкладено на 10.03.2025 за клопотанням прокуратури з метою ознайомлення із заявою та висловлення позиції прокуратури щодо неї.

24.02.2025 від прокуратуру надійшли заперечення б/н від 21.02.2025 (вх. №2712/25) щодо заяви відповідача, в яких прокуратурою зазначено наступне:

- Береза О.О. у спірних правовідносинах діє як фізична особа-підприємець та фактично використовує земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:041:0301 для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12.03.2004 проведено державну реєстрацію Берези О.О. в якості суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця. Основним видом його діяльності є « 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщення (основний) 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах». Таким чином, як на момент встановлення земельного сервітуту, так і на даний час, відповідач є фізичною особою підприємцем;

- звернення прокурора до суду спрямоване на відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме: законності розміщення тимчасової, некапітальної споруди та набуття права власності на неіснуючий об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:041:0301 за рахунок земель Коблівської об`єднаної територіальної громади, яка для такої мети не відводилась. Органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокуратура вважає Коблівську сільську раду як власника земельної ділянки, належної Коблівській об`єднаній територіальній громаді, на якій незаконно розміщено тимчасову, некапітальну споруду та незаконно зареєстровано право приватної власності на неіснуючий об`єкт нерухомості насосну станцію. Коблівська сільська рада достеменно обізнана про порушення законодавства під час незаконного розташування насосної станції та її реєстрації, у т.ч. з переписки з Миколаївською окружною прокуратурою. Однак заходи на захист інтересів держави відносно спірного об`єкту не вживала та намірів їх вживати не виявила, що стало підставою звернення до суду прокуратури;

- доводи відповідача, що належним органом, який наділений повноваженнями у даних правовідносинах є відповідний орган архітектурно-будівельного контролю є безпідставними, оскільки виходячи з висновків Верховного Суду, саме власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану. Отже, позовна заява заявлена в інтересах держави (територіальної громади) в особі Коблівської сільської ради як власника та розпорядника земельної ділянки, який має право вимагати усунення перешкод у користуванні нею.

03.03.2025 від відповідача надійшла ще одна заява б/н від 03.03.2025 (вх.. №3208/25), в якій він просить залишити позов без розгляду з тих підстав, що прокурор може звернутись до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім своїх повноважень. При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це компетентні органи, які мали самостійно захищати інтереси держави. Надані прокурором докази не дають однозначного висновку про допущення Коблевською сільрадою бездіяльності. При цьому, саме Коблевська сільрада вправі обирати спосіб захисту свого порушеного права.

Окрім того, за загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва окружної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише у разі відсутності останнього, такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі його відсутності один із заступників. Доказів відсутності на момент подання позову керівника прокуратури та його першого заступника позивачем не надано, законні повноваження підписанта позовної заяви не підтверджені. Відповідно, на думку відповідача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

05.03.2025 від прокуратури надійшли заперечення б/н від 04.03.2025 (вх. №3340/25) щодо заяви відповідача, в яких прокуратурою, крім раніше висловлених заперечень, зазначено, що у разі звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, останній виконує свою конституційну функцію передбачену статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Право подання такої заяви, як це чітко передбачено статтею 24 вищевказаного Закону, належить у тому числі і заступникам керівників окружних прокуратур. Вказане дає підстави стверджувати, що заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури є самостійним суб`єктом, уповноваженим на підписання позовної заяви в інтересах держави. На підтвердження повноважень Савицької М.В. до позовної заяви долучено наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 28.01.2022 №103к відповідно до якого Савицьку М.В. призначено на посаду заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області.

У підготовчому засіданні 10.03.2025 відповідач підтримав усі подані заяви.

Розглянувши заяви відповідача б/н від 15.02.2025 (вх. №2314/25 від 17.02.2025) та б/н від 03.03.2025 (вх.. №3208/25 від 03.03.2025), суд дійшов наступних висновків.

У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

З наданих прокуратурою запитів (№50-1038вих-23 від 01.03.2023, №50-2698вих-24 від 18.04.2024, №50-6573вих-24 від 09.10.2024) вбачається, що Миколаївська окружна прокуратура звертала увагу Коблевської сільської ради на фактичні обставини, які прокуратура вважає порушенням законодавства та необхідність вжиття, як розпорядником земель Коблівської об`єднаної територіальної громади, заходів до усунення цих порушень.

Коблевською сільською радою повідомлено прокуратуру, що заходи захисту інтересів сільської ради не вживались у зв`язку відсутністю коштів на сплату судового збору.

У постанові від 14.07.2021 у справі № 911/3211/19 Верховним Судом зазначено, що якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то у такому випадку вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.

Таким чином, компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення прокуратури самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що, в силу приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Крім того, після подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі Коблевської сільської ради, останнє наявність підстав для представництва не оскаржило.

Що стосується посилання відповідача на помилкове визначення прокуратурою Коблівської сільської ради, як органу наділеного повноваженнями на здійснення відповідного захисту законних інтересів держави у даних правовідносинах, слід зазначити, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання наявності чи відсутності порушення прав Коблівської сільської ради як органу уповноваженого на розпорядження спірною земельною ділянкою, має вирішуватись судом при розгляді справи по суті.

Судом також відхиляються посилання відповідача на підписання позовної заяви не уповноваженою на це особою, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України (постанова від 08.04.1999 у справі № 3/рп/99), представництво прокурором інтересів держави у суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак, складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

На підтвердження повноважень Савицької М.В. до позовної заяви долучено наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 28.01.2022 №103к про призначення Савицької М.В. на посаду заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.42, 169, 226, 233, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяв відповідача б/н від 15.02.2025 (вх. №2314/25 від 17.02.2025) та б/н від 03.03.2025 (вх.. №3208/25 від 03.03.2025), - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.В. Мавродієва