Ухвала від 29.04.2025 по справі 915/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

29 квітня 2025 року Справа № 915/32/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

відповідача Берези О.О. (у судовому засіданні 28.04.2025),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича б/н від 18.04.2025 (вхід.№6000/25 від 21.04.2025) про скасування заходів забезпечення позову у справі

за позовом: Миколаївської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради,

до відповідача: фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича,

про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди та скасування державної реєстрації права приватної власності з закриттям розділу,-

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду з клопотанням б/н від 18.04.2025 (вхід.№6000/25 від 21.04.2025), в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою суду від 14.01.2025 у даній справі.

Ухвалою суду від 22.04.2025 розгляд клопотання призначено на 28.04.2025.

23.04.2025 від Миколаївської окружної прокуратури до суду надійшли письмові заперечення на вказане клопотання.

Відповідач у судовому засіданні 28.04.2025 підтримав таке клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні 28.04.2025 суд оголосив перерву для постановлення ухвали.

У судовому засіданні 29.04.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.

Розглянувши клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернулась до фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича за такими вимогами:

- усунути перешкоди власнику Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4820982200:12:041:0301 та зобов`язати фізичну особу - підприємця Березу Олександра Олексійовича демонтувати (знести) тимчасову, некапітальну споруду, загальною площею 9,24 кв.м, опис: А-1 - Насосна станція, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку 05.04.2023 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №49850682;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Берези Олександра Олексійовича на нежитлову будівлю - насосна станція, загальною площею 9,24 кв.м, літера А-1 - Насосна станція, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717219748060, з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 14.01.2021 задоволено заяву Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлову будівлю - насосну станцію, загальною площею 9,24 кв.м, літера А-1 - Насосна станція, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку 05.04.2023 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за Березою Олександром Олексійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №49850682 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717219748060).

В обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач вказує, що ухвала суду від 14.01.2021 є необґрунтованою через те, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

Щодо наведених відповідачем у клопотанні тверджень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 15.09.2020 по справі №753/22860/17, від 03.03.2023 по справі №905/448/22 та від 06.12.2023 по справі №917/805/23, невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходів забезпечення позову.

У позивача відсутній обов`язок доводити належними та допустимими доказами наявність обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Верховний Суд також зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Відповідно до ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.2 ст.137 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, інститут забезпечення позову передбачає вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Відповідно, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

При цьому, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена в постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б).

З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.

В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

За вказаних обставин, судом відхиляються доводи відповідача на необґрунтованість ухвали суду від 14.01.2021 через те, що прокурор не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

За такого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у даній справі.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 145, 232, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Берези Олександра Олексійовича б/н від 18.04.2025 (вхід.№6000/25 від 21.04.2025) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 14.01.2025, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу оформлено у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 30.04.2025.

Суддя М.В.Мавродієва