Ухвала

від 17.03.2025 по справі 369/2820/25

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2820/25

Провадження № 2/369/5882/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви без руху)

17.03.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дитини віком до 18 років на самостійному вихованні та утриманні батька, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Степанюк Андрій Сергійович звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Однак ця вимога процесуального законодавства не дотримана позивачем.

Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги заявлені до нього, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Обраний спосіб захисту цивільного права має відповідати обставинам (фактичним підставам), якими позивач обґрунтовує свої вимоги та нормам права (юридична підстава), якими передбачено захист порушених прав в порядку обраного способу захисту.

Так, Великою Палатою Верховного суду постановою від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 зроблено наступні висновки:

«81. У справі, яка переглядається, заявник просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

82. Так, у ст. 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За ч. 1 цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

83. З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини 4, 5 ст. 19 СК України) .

84. Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

87. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.»

З огляду на вищенаведені висновки Великої Палати Верховного суду, викладені у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22, факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може бути окремим предметом спору, а може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Окремо суд звертає увагу сторони позивача на те, що матеріали справи не містять підтвердження існування спору між сторонами щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, у тому числі, що підтверджують наявність спору з цього приводу між батьком та матір`ю, що відповідно до вимог Сімейного кодексу України є єдиною підставою для розгляду цього питання судом.

Разом з тим, сторона позивача посилається на те, що місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року було визначено разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дитини погодилася із вказаним рішенням та не оскаржувала його.

Крім того, представник позивача в обґрунтуванні позову також зазначає, що ніякого спору між сторонами з приводу самостійного виховання та утримання дитини не існує, з боку третіх осіб також немає заперечень.

Більше того, суд вважає за необхідне зауважити, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для позивача юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Таким чином, звертаючись до суду із вимогою про ухвалення рішення про встановлення факту перебування дитини на самостійному вихованні та утриманні батька, позивачу необхідно обґрунтувати обраний спосіб захисту з позиції норм матеріального права, шляхом приведення юридичних підстав позову (норми матеріального права) у відповідність фактичним підстав позову (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) та надати суду уточнену позовну заяву у межах ЦПК України, СК України та у відповідності до вищенаведених вимог, встановлених Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 187, 258-261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дитини віком до 18 років на самостійному вихованні та утриманні батька, - залишити безруху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА