Постанова

від 11.03.2025 по справі 686/7211/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7211/24

Провадження № 22-ц/820/173/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.

секретаря Шевчук Ю.Г.,

за участю представника апелянта адвоката Шкодяка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Байрачний Андрій Іванович, Гвардійська сільська рада Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» про визнання наказу недійсним, скасування наказу та визнання недійсними договорів,

в с т а н о в и в:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - Держгеокадастр), ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Байрачний Андрій Іванович, Гвардійська сільська рада Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» про визнання наказу недійсним, скасування наказу та визнання недійсними договорів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 2017 року він як учасник антитерористичної операції набув право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6820686500:07:002:0050), розташовану на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Він був заінтересований в отриманні цієї земельної ділянки, користувався тривалий час нею, а в 2017 році передав її у користування на підставі договору оренди землі ПП «ГВМ-Агро».

У лютому 2019 року він отримав від Віньковецького районного суду матеріали цивільного позову по справі № 670/1078/18, з якої встановив, що на нього невідомими особами всупереч його волі оформлені ще три земельні ділянки на територіях Остапковецької та Чабанівської сільських рад Хмельницької області.

Зі змісту зазначеного позову йому стало відомо, що наказом Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано йому у приватну власність дві інші земельні ділянки площею по 1,0 га кожна (кадастрові номери 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374), розташовані за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Лаврентьєвою В.В. за ним зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки, після чого їх було відчужено 03 серпня 2028 року на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 , яка в подальшому за договорами оренди передала ці земельні ділянки ТОВ «СП Агропромтехніка» в оренду.

Наголошував, що він не звертався до Держгеокадастру з заявами про відведення земельних ділянок на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та не вчиняв жодних дій для набуття їх у власність.

До матеріалів справи приєднані копії заяв нібито від його імені щодо виділення йому означених земельних ділянок, про реєстрацію за ним права власності, однак він їх не підписував.

З отриманих Витягів з реєстрів щодо указаних земельних ділянок позивач дізнався що у 2017 році ці земельні ділянки нібито були відчужені ним, але він таких дій не вчиняв, тому договори - купівлі продажу просить визнати недійсними, так як він права власності на ці земельні ділянки не набув, а тому і не мав права розпоряджатися ними.

За таких обставин ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсним і скасувати наказ Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» щодо виділення та передачі йому у власність земельних ділянок із кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 на території Чабанівської сільської ради на теперішній час Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстраційний номер 2678, виданий 03.08.2017 року про купівлю-продаж земельної ділянки площею 1га кадастровий №6825089000:05:001:0374 на території колишньої Чабанівської сільської ради, на теперішній час Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстраційний номер 2677, виданий 03.08.2017 року про купівлю-продаж земельної ділянки площею 1га кадастровий №6825089000:05:001:0372 на території колишньої Чабанівської сільської ради, на теперішній час Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки в порядку, визначеному законом.

Позивач не довів належними та допустимими доказами неправомірність одержання ним земельних ділянок у власність, що мало місце порушення його прав і інтересів у спірних правовідносинах, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У листопаді 2024 року до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що позивач ОСОБА_1 заяви у встановленому порядку на ім`я Держгеокадастру з проханням виділити йому земельну ділянку не подавав, а тому наказ про передачу йому у власність земельної ділянки на території Чабанівської селищної ради як учаснику бойових дій незаконний, є як такий, що виданий всупереч волі позивача. Такі обставини тягнуть за собою і обґрунтовані підстави для визнання недійсними наступних правочинів, які вчинені внаслідок незаконної передачі у власність земельних ділянок.

На час оформлення права власності на земельні ділянки на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району на ОСОБА_1 уже була 04 травня 2017 року оформлена земельна ділянка на території Остапковецької сільської ради Городоцького району. Оскаржуваним рішенням суду фактично узаконено повторне отримання земельної ділянки однією особою, що прямо суперечить вимогам статей 118 та 121 ЗК України, про що він наголошував у позовній заяві та у судових засіданнях суду. Позивач ніякого відношення до отримання земельних ділянок на території Чабанівської сільської ради не має, документів не подавав та не отримував. Договори купівлі-продажу про продаж спірних земельних ділянок підлягають визнанню недійсними, як укладені всупереч волі сторони та без належних правових підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу Держгеокадастр просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Вказує, що встановлені судом обставини свідчать про наявність у позивача наміру набути у власність земельні ділянки шляхом безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, а дії щодо видання позивачем довіреності іншій особі свідчать про намір реалізовувати зазначені свої права, користуватися послугами повіреної особи та наділяючи таку відповідним обсягом повноважень.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Шкодяк І.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відповідно до положень частин 4 та 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням суду у цивільних справах №686/10604/19 та №686/322/21 встановлено, що 05 січня 2017 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Лаврентьєвою В. В., якою уповноважив ОСОБА_4 бути його представником у всіх державних, господарських та інших підприємствах, установах організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, перед юридичними та фізичними особами, в тому числі в Держгеокадастрі, ліцензійних організаціях, органах державної реєстрації прав на нерухоме майно, реєстраційних службах/нотаріусів, з питань набуття у власність, оформлення та державної реєстрації права власності на будь-які земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Хмельницької області, які будуть отримані ним шляхом безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності в розмірах, що встановлені діючим законодавством.

Також ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 : подавати та підписувати всі документи, довідки та будь-які заяви від його імені, в тому числі заяви про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, заяви про державну реєстрацію земельних ділянок і прав на них, замовляти та отримувати проектну і технічну документацію з землеустрою, замовляти виготовлення та одержання правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зареєструвати право власності на земельні ділянки в установленому законом порядку; визначати нотаріуса або нотаріальну контору, дату місце, час оформлення договорів на свій розсуд, укладати та підписувати договори купівлі-продажу, договори оренди, суборенди земельних ділянок, які надані для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Хмельницької області, право власності на які оформлено та зареєстровано після видачі та нотаріального посвідчення цієї довіреності, визначати ціну та їх істотні умови на власний розсуд, розписуватися за нього, одержувати грошові кошти та орендну плату.

Ця довіреність була видана ОСОБА_4 строком на 3 роки (до 05 січня 2020 року) та скасована ним 16 серпня 2018 року.

19 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Держгеокадастру з заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею по 1,0 га кожна за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Держгеокадастру від 17 лютого 2017 року № 22-3005-СГ надано дозвіл позивачу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність.

23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Держгеокадастру з заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,0 га, розташованих за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та передачі цих земельних ділянок йому у власність.

Наказом Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності та передано у власність ОСОБА_1 дві земельні ділянки площею по 1,0 га кожна (кадастрові номери 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374), розташовані за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу 03 липня 2017 року приватний нотаріус Лаврентьєва В.В. зареєструвала право власності позивача на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності відповідно 21250799 і 21250495).

03 серпня 2017 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , і ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Байрачним А.І., за якими ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 (номер запису про право власності відповідно 21712742 та 21713323).

За договорами оренди землі від 07 лютого 2018 року ОСОБА_2 передала ці земельні ділянки ТОВ «СП «Агропромтехніка» у платне користування на строк до 01 грудня 2025 року (записи про речове право від 20 березня 2018 року відповідно № 25387679 і № 25387390).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 587/624/19 (провадження № 61-20464св19) вказано, що «згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша статті 117 ЗК України). За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Частиною сьомою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. За положеннями цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Частиною тринадцятою статті 123 ЗК України визначено, що підставою відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Таким чином, у разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність».

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки з дотриманням вимог чинного законодавства.

Твердження позивача про те, що він не звертався до Держгеокадастру з заявами про відведення земельних ділянок і не вчиняв жодних дій для набуття їх у власність є необґрунтованим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями заяв (т. 1, а. с. 22, 114) з підписами позивача. Факт підписання ОСОБА_1 вказаних заяв не спростовано належними та допустимими доказами.

За таких обставин, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що мало місце порушення його прав та інтересів у спірних правовідносинах.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання наказу про надання земельних ділянок у власність недійсним, скасування цього наказу.

Аналіз змісту позовних вимог та установлених судом обставин свідчить, що відповідне право позивач вважав порушеним саме внаслідок видання Держгеокадастром наказу про надання йому земельних ділянок у власність. Позивач зазначав, що ніякого відношення до отримання земельних ділянок на території Чабанівської сільської ради не має, документів не подавав та не отримував, договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок підлягають визнанню недійсними, як укладені всупереч волі сторони та без належних правових підстав. Тобто інші вимоги позовної заяви, про визнання недійсними договорів, є похідними, які ґрунтуються виключно на твердженні про видання Держгеокадастром акта, яким порушуються права позивача, та не містять самостійних підстав оскарження, з огляду на таке, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні таких позовних вимог теж є правильним.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 17 березня 2025 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк