Постанова

від 17.03.2025 по справі 520/37475/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 р.Справа № 520/37475/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представників сторін: прокурора - Бойка В.В., Державної екологічної інспекції у Харківській області - Пивоварова О.М., Харківської обласної військової адміністрації - Подобайло Т.О.,

Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради - Батіга В.В., Харківської міської ради - Горобинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 04.11.24 по справі № 520/37475/23

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в особі , Державної екологічної інспекції у Харківській області , Харківської обласної військової адміністрації

до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради , Харківської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі ДЕІ у Харківській області, Інспекція, перший позивач), Харківської обласної військової адміністрації (далі по тексту ХОВА, другий позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (далі СКП "Харківзеленбуд", перший відповідач) та Харківської міської ради (далі ХМР, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.04.2024 (зареєстровано судом 17.04.2024 вх.№01-26/36304/24), просив суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

2) зобов`язати Харківську міську раду (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7) в межах компетенції відповідно до вимог чинного законодавства України вжити необхідних заходів щодо забезпечення проведення робіт із організації та винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники Помірки", загальною площею 163,1 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості)";

3) визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м.Харків, вул.Клочківська,195-А) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

4) зобов`язати Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03362152, 61145, м.Харків, вул.Клочківська, буд.195-А) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт та розроблення документації із організації і винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 161,9194 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості);

5) судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, з посиланням на рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 про створення ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки, у межах м. Харкова, квартали 52-54, 60, 61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид 5-9, вид. 13, вид. 15- 24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, загальною площею 163,1 га та видачу охоронних зобов`язань від 28.03.2019 за № 04.01-23-58/БППМЗ, від 29.03.2019 за № 04.01-23-59/БППМЗ, якими на Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова покладено зобов`язання щодо забезпечення охорони та збереження частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки, відповідно площею 161,9194 га та площею 1,1806 га у межах м. Харкова, цитуючи положення ч. 1 ст. 3, ч.ч. 1, 4 ст. 7, ч. 5 ст. 12, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 5 ст. 53 Закону України Про природно - заповідний фонд України" від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон № 2456-XII), ч.ч. 2, 3 ст. 2, ст. 12, ч. 1 ст. 19, ст. ст. 43-45, ст. 91, п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України), абз. 11, 15 ч. 1 ст. 1, п. «в» ч. 1 ст. 2, ст. 19, п. «г» ч. 1 ст. 20, ст. 22, п. «в» ч. 1 ст. 25, ст. 26, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858-IV), зазначив, що за результатами опрацювання інформації Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації та СКП «Харківзеленбуд» встановлено, що проект створення, а також проект організації та встановлення меж території вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду не розроблявся, компетентними органами не погоджувався та не затверджувався в порядку, встановленому ст. 7 Закону № 2456-XII, ст. ст. 25, 47 Закону № 858-IV. А відтак, СКП «Харківзеленбуд» та ХМР, як власником спірного об`єкту, допущено протиправну бездіяльність, оскільки з моменту передачі СКП «Харківзеленбуд» під охорону ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки заходи щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" в натурі (на місцевості) відповідачами не вживалися, а права на земельні ділянки залишаються неоформленими, що унеможливлює належне використання та зберігання, існування ймовірності використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

З метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, виникла необхідність зобов`язати СКП «Харківзеленбуд» та Харківську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та закріплення їх в натурі (на місцевості), а тому прокурором подано даний адміністративний позов.

Щодо інтересів держави та підстав їх представництва прокурором у суді вказано, що з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова до Харківської міської ради направлялись запити від 20.12.2022 за № 55-103-3585 вих-22 та від 06.07.2023 за № 55-104-3721 вих-23 про надання інформації щодо організації міською радою проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та закріплення їх в натурі (на місцевості), на які від Департаменту земельних відносин Харківської міської ради отримано відповіді від 14.02.2023 за № 1012/0/225-23, від 07.08.2023 за №5430/0/225-23 про те, що інформація щодо винесення меж об`єктів природно- заповідного фонду, а саме ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, а також відповідні документації із землеустрою відсутні, а СКП «Харківзеленбуд» не зверталось до Харківської міської ради та її виконавчих органів, зокрема, з питань щодо надання дозволу на розробку у встановленому законодавством порядку проектів землеустрою з організації та встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та інших об`єктів природно- заповідного фонду. Вищенаведене також підтверджується відповіддю СКП «Харківзеленбуд» від 22.08.2023 за № 1045/0/857-23.

В якості виключного випадку представництва інтересів держави в особі ХОВА, прокурор, посилаючись наст. 23 Закону України "Про прокуратуру",ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", висновки Верховного Суду у постановах від 22.12.2022 у справі №360/6282/21 та від 28.02.2023 у справі № 380/9160/21, зазначив сталу усвідомлену пасивну поведінку (бездіяльність) ХОВА в частині невжиття як державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів заходів щодо судового захисту інтересів держави в частині усунення порушень (бездіяльності СКП «Харківзеленбуд» та Харківської міської ради) та поновлення інтересів держави щодо забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні.

Наполягаючи на наявності виключного випадку представництва інтересів держави в особі ДЕІ у Харківській області, прокурор, наводячи норми ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі Закон № 1264-XII), пунктів 1,3 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, вказує, що оскільки Інспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності українського народу, та має право звертатися до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, однак з моменту проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог СКП «Харківзеленбуд» законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого встановлено, зокрема, недодержання СКП «Харківзеленбуд» режиму території частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та використання земель природоохоронного призначення режиму, та направлення Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова листів від 07.08.2023 за № 5 5-104-43 81 вих-23 та від 01.09.2023 за №55-104-4939 вих-23 не звернулася до суду, відсутні дієві заходи щодо поновлення інтересів держави.

Крім того зауважив, що сам факт не звернення ДЕІ у Харківській області із заявою до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, чим завдається шкода інтересам держави, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.0.2019 у справі № 903/129/18 та у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 380/9160/21.

У зв`язку з вищенаведеним наполягав, що у прокуратури виникло право і обов`язок вжити заходів з представництва інтересів держави в суді, враховуючи обізнаність позивачів про порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, а відтак, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжуються неналежним виконанням уповноваженим органом функцій щодо їх захисту.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 посправі № 520/37475/23 адміністративний позов Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Харківської обласної військової адміністрації до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язано Харківську міську раду (код ЄДРПОУ 04059243) в межах компетенції відповідно до вимог чинного законодавства України вжити необхідних заходів щодо забезпечення проведення робіт із організації та винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 163,1 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язано Спеціалізоване комунальне підприємство "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03362152) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт та розроблення документації із організації і винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 161,9194 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, другим відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати повністю судове рішення по справі № 520/37475/23 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати з прокурора на користь Харківської міської ради.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи щодо категорії земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові, щодо власника, землекористувача та речових прав на вищевказану земельну ділянку. Попри державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі на підставі відповідного проекту землеустрою права власності на земельну ділянку площею 1,1806 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 за державою та вже визначену її категорію, а саме: землі рекреаційного призначення, суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора. Також, суд першої інстанції погодився з доводами прокурора про те, що Ботанічна пам`ятка природи загальною площею 163,1 га належить до земель природно-заповідного фонду, хоча частина пам`ятки площею 1,1806 га має іншу категорію землі, а саме: землі рекреаційного призначення, а тому інша частина пам`ятки площею 161,9194 га не повинна мати іншу категорію землі, а саме: землі природно-заповідного фонду.

Вважає, що не витребувавши вказаний проект та відповідно не дослідивши такий проект, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про загальну площу Ботанічної пам`ятки природи, тобто 163,1 га, тому що на підставі ч. 9 ст. 47 Закону № 858-IV рішення про затвердження проектів землеустрою одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові має категорію землі: землі рекреаційного призначення, вона не може бути частиною Ботанічної пам`ятки природи, саме через вже визначену категорію землі. При цьому, Державний земельний кадастр не містить відомостей про зміну категорії земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1.1806 га з земель рекреаційного призначення на землі природно-заповідного фонду відповідно до ст. 20 ЗК України.

З огляду на те, що юрисдикція рішень Харківської міської ради щодо проведення робіт із землеустрою поширюється виключно на земельні ділянки комунальної власності, які належать на праві власності Харківській міській територіальній громаді, висновок суду першої інстанції про те, що Харківська міська рада є власником спірної земельної ділянки без врахування фактів наявності постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові та, як наслідок, наявності права державної власності у Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова на вказану земельну ділянку, є незаконним та необґрунтованим.

Не відповідають обставинам справи і висновки суду про те, що Ботанічна пам`ятка природи є об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, який підпадає під категорію земель, що перейшли до комунальної власності.

Також звернуто увагу суду апеляційної інстанції на відсутність в оскаржуваному рішенні посилання на норму права, яка встановлює повноваження міських рад щодо обов`язкового (тобто обов`язку) проведення робіт з винесення меж земель природно-заповідного фонду місцевого значення та закріплення їх в натурі (на місцевості), як підстави твердження того, що це саме обов`язок міських рад, а не їх право.

Крім того, на переконання апелянта, статтею 47 Закону № 858-IV не передбачено у складі проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду - встановлення меж територій природно-заповідного фонду та проведення робіт по винесенню вищевказаних меж в натуру (на місцевість); ані Закон № 2456-XII, зокрема ст. 7 вказаного Закону, а так само ані: ЗК України, ЦК України, Закон № 858-IV, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять саме обов`язку міських рад по «забезпеченню проведенню робіт із організації та винесенню меж земель природно-заповідного фонду та закріпленню їх в натурі (на місцевості)», таким чином, це право землевласника, а не його обов`язок.

Вищенаведене унеможливлює покладення на ХМР обов`язку формування земельної ділянки Ботанічної пам`ятки природи загальною площею 163,1 га, як об`єкта цивільних прав та її державної реєстрації.

Посилається другий відповідач і на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 47 КАС України, оскільки зменшені позовні вимоги були прийняті до розгляду без подання відповідної заяви про зменшення позовних вимог з надісланням її іншим учасникам справи з порушення стадії, протягом якої можна подати таку заяву, шляхом внесення прокурором відділу Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова під час з`ясування обставин справи та дослідження доказів 17.09.2024 змін від руки до тексту примірника адміністративного позову, поданого 15.04.2024 до суду.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу СКП «Харківзеленбуд» просив задовольнити апеляційну скаргу ХМР, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 520/37475/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховано той факт, що прокурор, який обмежився лише цитуванням положень нормативно-правових актів в частині повноважень Департаменту захисту довкілля та природокористування, що входить до складу Харківської обласної державної адміністрації, у позовній заяві не вірно визначив суб`єктний склад, зокрема у статусі другого позивача вказав Харківську обласну військову адміністрацію без належного обґрунтування.

Так, прокурором залишено поза увагою той факт, що Департамент не уповноважений на здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, в тому числі, про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Діяльність щодо планування території природно-заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати саме органи Державної екологічної інспекції України.

Дана обставина свідчить про те, що Харківська обласна військова адміністрація є неналежним позивачем у даній справі.

Крім того, СКП «Харківзеленбуд» також не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не є суб`єктом владних повноважень. Сам по собі спір про зобов`язання СКП «Харківзеленбуд» ХМР, як суб`єкта господарювання, вочевидь свідчить про наявність спору, що виникає у зв`язку із здійсненням саме господарської діяльності, що відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до ч.1 ст. 20 ГПК України.

При цьому, законом не встановлено право Харківської обласної державної адміністрації або Харківської обласної військової адміністрації, а також Департаменту захисту довкілля та природокористування, який входить до складу Харківської обласної державної адміністрації, право на звернення до суду до суб`єктів господарювання із адміністративним позовом про зобов`язання забезпечити проведення робіт та розроблення документації із організації і винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення.

Просив звернути увагу суду на те, що прокурор, визначаючи в якості відповідача СКП «Харківзеленбуд» з посиланням на охоронне зобов`язання від 28.03.2019 за № 04.01-23-58/БППМЗ, яким частину ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 161,9194 га, у межах м. Харкова, кварталах 52-54, 60, 61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид 5-9, вид. 13, вид. 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради передано під охорону та дотримання встановленого режиму СКП «Харківзеленбуд», незважаючи на наявність також іншого охоронного зобов`язання від 29.03.2019 за № 04.01-23-59/БППМЗ щодо частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 1,1806 га, яким вказану територію передано Харківському національному університету міського господарства ім. О.М.Бекетова, не визначив вказану юридичну особу у статусі відповідача, тобто припустився вибіркового підходу до вказаного питання.

Заперечуючи проти висновку суду першої інстанції щодо наявності у СКП «Харківзеленбуд» обов`язку з винесення меж ботанічної пам`ятки та закріплення їх в натурі, вказав, що такий обов`язок не передбачено жодним нормативним актом, у тому числі і охоронним зобов`язанням від 28.03.2019 за № 04.01-23-58/БППМЗ. Саме по собі посилання прокурора на норми, за якими такі межі мають бути встановлені, не свідчить про покладення такого обов`язку на СКП «Харківзеленбуд».

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 823/1793/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.03.2021 року у справі № 813/716/16 у схожих правовідносинах дійшов висновку про те, що винесення меж об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення та закріплення їх в натурі (на місцевості) відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. А відтак, у СКП «Харківзеленбуд» відсутній обов`язок щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки та закріплення їх в натурі (на місцевості), що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції та відповідно наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині одночасного задоволення позовних вимог прокурора про визнання протиправною бездіяльності і СПК «Харківзеленбуд», і до Харківської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Фактично до відповідачів ставиться питання по одночасному розробленню і затвердженню двох проектів землеустрою: щодо загальної площі пам`ятки та одночасно щодо частини площі пам`ятки, однак яка входить до загальної площі. Таким чином на одну і ту саму частину земельної ділянки фактично пропонується розробити два проекти землеустрою, що неможливо реалізувати до фінального етапу, оскільки затвердженню проекту землеустрою слідує присвоєння сформованій земельній ділянці кадастрового номеру, а присвоєння ще одного кадастрового номеру на цю ж саму земельну ділянку є апріорі неможливим.

Зауважив, що інша частина пам`ятки площею - 1,1806 га рішенням Харківської міської ради від 23.12.2022 № 555/11 надана в постійне користування Харківській національній академії міського господарства ім. О.М.Бекетова (на цей час Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова) пункт 1.3. Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 01.03.2019 № 40, що залишено поза увагою суду першої інстанції.

Також повідомив, що суддя в судовому засіданні (під час з`ясування обставин справи та дослідження доказів) дозволила прокурору виправити позовні вимоги шляхом викреслення з першої позовної вимоги уточненої позовної заяви фрази «та зобов`язати Спеціалізоване комунальне підприємство «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195А)», тим самим дозволивши змінити позовні вимоги з порушенням порядку та строків, визначених ст. 47 КАС України.

В надісланих до суду письмових поясненнях щодо Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» в частині її площі 161,9194 га, яка перебуває під охороною СКП «Харківзеленбуд» відповідно до зобов`язання від 28.03.2019 №04.01-23-58/БППМЗ, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації ХМР повідомила, що 18.04.2024 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради надійшла заява Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради № 608/0/857-24 від 18.04.2024 щодо розгляду питання інвентаризації земель, зокрема, стосовно Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки». Додатком до рішення 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про проведення інвентаризації земель» від 30.04.2024 № 584/24 визначено, що Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» (Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради) підлягає інвентаризації з формуванням земельної ділянки. Земельна ділянка площею 161,9194 га несформована. Відповідно до вимог Земельного кодексу України в користування не надавалась.

Щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором в межах даного спору та суб`єктного складу сторін у наданих до суду письмових поясненнях прокурор повідомив, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Таким органом на території Харківської області є Харківська обласна державна адміністрація, до структури якої входить Департамент захисту довкілля та природокористування (далі Департамент), основним завданням якого згідно з положенням, затвердженим розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 12.11.2020 за №737, є: забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Разом з цим, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», у зв`язку з утворенням військових адміністрацій начальником Харківської обласної військової адміністрації винесено розпорядження №1В від 24.02.2022, відповідно до якого Харківська обласна державна адміністрація набуває статусу Харківської обласної військової адміністрації 24 лютого 2022 року.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним позовом прокурором вірно визначено назву позивача в даному спорі Харківську обласну військову адміністрацію. Зауважив, що про необхідність визначення обласної військової адміністрації позивачем у вказаній категорії спорів підтверджується також судовою практикою (постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі № 520/8470/22, від 17.01.2024 у справі № 520/10011/22 ).

Щодо статусу ДЕІ у Харківській області у спірних правовідносин зазначив, що оскільки відповідно до абз. 2 п. 6 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, ДЕІ у Харківській області, як територіальний орган Держекоінспекції, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, та має право звертатися до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, визначення її позивачем є правильним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 520/15363/23 та від 28.03.2023 у справі № 380/9160/21.

Також повідомив, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова на адресу Харківської обласної державної (військової) адміністрації та ДЕІ у Харківській області направлені відповідно листи від 24.11.2023 за № 55-104-6669вих-23 та від 07.08.2023 за № 55-104-4381 вих-23 та від 01.09.2023 за №55-104-4939 вих-23на адресу, у яких звернуто увагу на наявні порушення (бездіяльність СКП «Харківзеленбуд» та Харківської міської ради) та відсутність дієвих заходів щодо поновлення інтересів держави. У відповіді на вказані листи проінформовано окружну прокуратуру про те, що самостійно ХОВА та ДЕІ у Харківській області до суду з позовом не зверталися та проти звернення прокуратури з таким позовом не заперечують.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка ХОВА та ДЕІ у Харківській області, їх бездіяльність.

Вказаний механізм дій, що передує зверненню прокурора з позовом до суду, повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Наведене стало підставою застосування відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» заходів представницького реагування.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена також у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 360/6282/21 та від 25.01.2023 у справі № 380/8385/21.

Стосовно нормативно правового регулювання позовних вимог із покладення заявленого у позові обов`язку на відповідачів пояснив, що передумовою дій, які прокурор просить зобов`язати вчинити відповідачів, є розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, прокурор вказував на те, що на Харківську міську раду покладено обов`язок забезпечити проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки», закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Такий висновок ґрунтується на тому, що відповідні землі перебувають у комунальній власності та знаходяться в адміністративних межах Харківської міської ради.

Разом з цим, вирішуючи питання про те, чи виникає у відповідачів (Харківської міської ради як власника та СКП «Харківзеленбуд» - як землекористувача) обов`язок забезпечити проведення робіт з розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки», винесення меж території, закріплення їх в натурі (на місцевості) саме як у власника та користувача земель відповідно, під зазначеним об`єктом природно-заповідного фонду, слід врахувати, що за правилами ч. 2 ст. 27 Закону № 2456-XII оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

З посиланням на ч. 5 ст. 53 Закону № 2456-XII, ст. 12 ЗК України, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65, яким затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду (далі - Інструкція), а також наявність у СКП «Харківзеленбуд» та Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова зобов`язання щодо забезпечення охорони та збереження частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки», площами 161, 9194 га та 1,1806 га, у межах м. Харкова, Лісопаркового господарства СКП «Харківзеленбуд», відповідно до охоронних зобов`язань від 28.03.2019 за № 04.01-23-58/БППМЗ та від 29.03.2019 за № 04.01-23-59/БППМЗ, стверджував, що ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники Помірки» перебуває у віданні ХМР, а управління таким об`єктом природно-заповідного фонду здійснює саме зазначений орган місцевого самоврядування.

Таким чином, обов`язок щодо проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки» як в силу закону, так і взятих на себе зобов`язань покладено саме на ХМР та СКП «Харківзеленбуд», які зобов`язані були забезпечити проведення робіт із землеустрою, зокрема - виготовлення відповідного проекту землеустрою, винесення меж та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Стосовно вже наявних негативних наслідків тривалої бездіяльності органу місцевого самоврядування та СКП «Харківзеленбуд» повідомив, що моніторингом Публічної кадастрової карти України встановлено, що на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки» сформовано та передано у приватну власність або в оренду ряд земельних ділянок. Зокрема, в межах ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки» сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0169, яка відповідно до загальнодоступних даних перебуває у приватній власності, категорія землі житлової та громадської забудови.

Значний перетин (згідно даних Публічної кадастрової карти України) із межами ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники Помірки» мають межі земельних ділянок приватної форми власті з кадастровими номерами 6310136300:16:013:0118 та 6310136300:16:013:0076, категорія земель землі житлової та громадської забудови.

Крім того, рішенням 21 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 86/08 від 16.04.2008 (п. 1.32 додатку 3) надано в оренду земельну ділянку площею 0,4803 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0113 по вул. Комітетській, 10 у м. Харкові для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд строком до 01.04.2058. На підставі вищевказаного рішення між Харківською міською радою укладено договір оренди землі; категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У надісланих додаткових поясненнях другий позивач вказав, що за наслідками розгляду Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної (військової) адміністрації, за дорученням керівництва Харківської обласної державної (військової) адміністрації листа Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 24.11.2023 за № 55-104-6669 вих-23, було проінформовано прокуратуру, що Харківська обласна державна (військова) адміністрація до суду з позовом щодо забезпечення проведення робіт із визначення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» і закріплення їх в натурі (на місцевості) не зверталась та проти звернення прокуратури з таким позовом не заперечує. Таким чином, в матеріалах справи містяться всі докази, які вказують на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

Щодо створення ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» загальною площею 163,1 га повідомив, що об`єктом природно-заповідного фонду така пам`ятка оголошена рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562. Відповідно до положення про Пам`ятку природи, затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 01.03.20219 № 40 : 161,9194 га площі Пам`ятки природи розташовано в кварталах 52-54, 60, 61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид. 5-9, 13, 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради; - 1,1806 га площі Пам`ятки природи розташовано в кварталі 68 (частина вид. 4) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 555/11 надано у постійне користування Харківському національному університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

Згідно з охоронними зобов`язаннями від 28.03.2019 № 04.01-23-58/БППМЗ, № 04.01-23-59/БППМЗ відповідні частини території Пам`ятки природи передано під охорону Спеціалізованому комунальному підприємству «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Харківському національному університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

Натепер межі Пам`ятки природи, відповідно до законодавства, в натурі не встановлено.

В публічну кадастрову карту України внесено інформацію щодо земельної ділянки площею 1,1806 га, яка знаходиться під охороною Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

З посиланням на ст. 7 Закону № 2456-XII зазначив, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

В наданих до суду додаткових письмових поясненнях представник ХМР щодо меж Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» в частині її площі 161,9194 га, яка перебуває під охороною СКП «Харківзеленбуд» ХМР згідно зобов`язання від 28.03.2019 № 04.01-23-58/БППМЗ, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, повідомив, що Проект створення Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» Харківською обласною військовою адміністрацією до суду, розробка якого в силу ч. 4 ст. 52 Закону № 2456-XII забезпечується, зокрема, обласними державними адміністраціями, та на підставі якого готуються рішення про створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду, визначаються його межі, розробляється Положення про цю територію або об`єкт та Проект організації його території, Харківською обласною військовою адміністрацією не надано, а тому межі Ботанічної пам`ятки природи не визначені.

Стосовно твердження прокурора про покладення обов`язку на ХМР по забезпеченню проведення робіт з винесення меж Ботанічної пам`ятки природи площею 161,9194 га переконував, що ані позовна заява/відзив на апеляційну скаргу/пояснення прокурора, ані Закон № 2456-XII, зокрема ст. 7 вказаного Закону, ані інше законодавство України (ЗК України, Закон № 858-IV (зокрема ст. 19), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», не містять обов`язку Харківської міської ради щодо «забезпечення проведення робіт із організації та винесення меж земель природно-заповідного фонду та закріпленню їх в натурі (на місцевості)».

Щодо фінансування робіт по розробці проекту землеустрою з посиланням на Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. № 228, наполягав, що субвенція надається і спрямовується відповідно до напрямів, передбачених вичерпним переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147, серед яких відсутній «розробка проектів землеустрою».

В надісланих до суду додаткових письмових поясненнях представник ХМР звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що прокурором до суду надана копія «Проекту створення регіонального ландшафтного парку «Сокольники-Помірки», розробленого Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП) та затвердженого у 2012 році першим заступником директора з наукової роботи О.Г. Васенко. Водночас, предметом розгляду справи № 520/37475/23 є Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки». Тобто регіональний ландшафтний парк «Сокольники-Помірки» та Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» - це два різних об`єкта природно-заповідного фонду, розташованих поруч (скріншоти з публічної кадастрової карти обох об`єктів додані).

В судовому засіданні представник ХМР підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції їх задовольнити з підстав та мотивів, викладених в скарзі та додаткових письмових поясненнях.

Представник СКП "Харківзеленбуд" підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу ХМР та просив задовольнити вимоги скарги.

Прокурор, представники ХОВА та ДЕІ у Харківській області проти задоволення вимог апеляційної скарги ХМР заперечували, просили їх відхилити з огляду на правову позицію прокурора, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 створено ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" у межах м. Харкова, квартали 52-54, 60, 61, 58 (вид.1-3, частина вид.4, вид 5-9, вид.13, вид.15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, загальною площею 163,1 га.

Пунктом 1.2 Положення від 01.03.2019 № 40 визначено, що Ботанічна пам`ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні якої встановлено особливий режим охорони і використання природних ресурсів.

При цьому, зобов`язання щодо забезпечення охорони та збереження частини Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" площею 161,9194 га у межах м. Харкова, квартали 52-54, 60, 61, 65, 68 (вид.1-3, частина вид.4, вид 5-9, вид.13, вид.15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" відповідно до охоронного зобов`язання від 28.03.2019 № 04.01-23-58/БППМЗ покладено на Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради.

Водночас, зобов`язання щодо забезпечення охорони та збереження частини Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" площею 1,1806 га у межах м. Харкова, квартал 68 (частина вид.4) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" відповідно до охоронного зобов`язання від 29.03.2019 № 04.01-23-59/БППМЗ покладено на Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова.

Згідно з пунктом 1.5 Положення від 01.03.2019 № 40, територія Ботанічної пам`ятки природи не вилучається з користування СКП "Харківзеленбуд" та ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, які здійснюють на ній свою діяльність згідно з Положенням.

Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Харківській області, викладеної у листах від 23.08.2023 № 3844-09-08, від 26.09.2023 № 4298-06-08, від 07.11.2023 № 4895-06-08 на запити прокуратури, у період з 13 по 17 грудня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог СКП "Харківзеленбуд" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 17.12.2021 № 1180/12-01/06-04. Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено, зокрема, що СКП "Харківзеленбуд" не додержується режим території частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники - Помірки" в межах кварталу 54 Лісопаркового господарства СКП "Харківзеленбуд", виявлено побутове засмічення території, чим порушено вимоги ст. 5, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", також в порушення вимогЗакону України "Про охорону земель", підприємством не забезпечується режим використання земельприродоохоронного призначення та видано СКП "Харківзеленбуд" ХМР обов`язковий для виконання припис від 22.12.2021 №25/06-10, а також притягнуто до адміністративної відповідальності одну особу заст. 91 КУпАПу вигляді штрафу, зокрема, за незаконний поруб дерев. Встановлено, що вимоги припису підприємством частково залишилися невиконаними.

Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 07.08.2023 № 5430/0/225-23, інформація щодо винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду, а саме ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, а також відповідні документації із землеустрою, відсутні.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.07.2023 №10-20-9.1-3462/0/19-23, за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки".

Відповідно до інформації, наданої Департаментом екології та природних ресурсівХарківської обласної державної адміністрації № 04.01-22/2357 від 17.11.2022, №04.01-22/3526 від 06.12.2023 та інформації СКП "Харківзеленбуд" за № 1046/0/857-23 від 22.08.2023 встановлено, що проект створення, а також проект організації та встановлення меж території вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду не розроблявся, компетентними органами не погоджувався та не затверджувався в порядку, встановленому Законом України "Про природно-заповідний фонд України", статтями 25, 47 Закону України "Про землеустрій".

Таким чином, під час моніторингу стану використання земельних ділянок на території Шевченківського району м. Харкова прокуратурою виявлено факти порушення законодавства у сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки СКП "Харківзеленбуд" та ХНУМГ ім. О.М. Бекетова на території Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники - Помірки", яка єоб`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, в своїй діяльності керуютьсяКонституцією України,Законом України "Про природно-заповідний фонд України", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та Положенням про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", затвердженим наказом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 01.03.2019 № 40, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території Ботанічної пам`ятки природи (пункт 1.6 Положення від 01.03.2019 № 40), на СКП "Харківзеленбуд" покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 161,9194 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості). А відтак, невиконання наведеного обов`язку унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки межі заповідника чітко не визначені, а земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена.

З посиланням на те, що відповідно до Статуту Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, затвердженого заступником директора департаменту начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 25.01.2022, погодженого заступником міського голови директором Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 25.01.2022, засновником СКП "Харківзеленбуд", яке підпорядковане Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, є Харківська міська рада, судом зроблено висновок про те, що Харківська міська рада є і власником спірної земельної ділянки.

Цитуючи положення ст. 26 Закону 858-IV та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ (набрав чинності 27.05.2021),яким Перехідні положення Земельного кодексу України(розділ X) доповнено пунктом 24,суд дійшов висновку, що ботанічна пам`ятка природимісцевого значення "Сокольники - Помірки" є об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, який підпадає під категорію земель, що перейшли до комунальної власності з дня набраннячинностівказаним Законом.

Таким чином, зазначивши, що на даний час не сформовані земельні ділянки території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники - Помірки" відносяться до земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, суд вказав, що саме до повноважень Харківської міської ради, в силу положеньст.19 Закону України "Про землеустрій", як власника земельної ділянки, належитьорганізація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

На переконання суду, невиконання наведеного обов`язку унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки межі заповідника чітко не визначені, а земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена, а тому суд вважав, що у спірному випадку наявна бездіяльність відповідачів, що виражена у формі невжиття заходів по винесенню меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення та не закріпленню його меж в натурі (на місцевості), відсутністю інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка, не розроблення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Беручи до уваги, що доказів на спростування вищезазначених обставин відповідачами до суду не подано, та враховуючи, що 18.04.2024 до Департаменту земельних відносинХарківської міської ради надійшла заява Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради №608/0/857-24 від 18.04.2024 щодо розгляду питання інвентаризації земель, зокрема, стосовно Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", а Додатком до рішення 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про проведення інвентаризації земель" від 30.04.2024 №584/24, зокрема, визначено, що Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" (Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради) підлягає інвентаризації з формуванням земельної ділянки, суд зауважив, що зазначені дії відповідачів свідчать про початок процедури добровільного вжиття відповідачами заходів, направлених на розроблення документації та проведення робіт із організації та винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "СокольникиПомірки", але на час розгляду адміністративної справи вказана процедура не завершена.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені статтею 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 5 КАС України передбачено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 3 5 статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За положеннями частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що право на представництво прокурор набуває, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, прокурор, звертаючись із позовною заяву та обґрунтовуючи підстави звернення до суду через протиправність «не здійснення захисту» суб`єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту повинен навести не лише свою суб`єктивну думку щодо «не здійснення захисту» або «неналежність» такого захисту але й підтвердити це для суду відповідними доказами (тобто таким обставинам повинна бути надана юридична оцінка).

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Такі правові висновки та їх обґрунтування міститься у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 826/3492/18.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що звернення керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до суду з цим позовом обґрунтовано бездіяльністю ХОВА та ДЕІ у Харківській області, яка полягає у невжитті першим позивачем, як державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, та другим позивачем, як уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, заходів щодо судового захисту інтересів держави в частині усунення порушень (бездіяльності СКП «Харківзеленбуд» та Харківської міської ради) та поновлення інтересів держави щодо забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктами владних повноважень, які мали бути позивачами у цій справі, є ХОВА та ДЕІ у Харківській області. Але, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор в особі цих суб`єктів.

У контексті наведеногопершочергового значення набуває питання, чи наділено ХОВА та ДЕІ у Харківській області належним обсягом компетенції, що дозволяє йому набути статусу позивача у цій справі.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі по тексту Закон № 389-VIII).

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку Указом Президента України від 24.02.2022 утворено, зокрема, Харківську обласну військову адміністрацію.

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022

«Про утворення військових адміністрацій», у зв`язку з утворенням військових

адміністрацій начальником Харківської обласної військової адміністрації винесено

розпорядження № 1В від 24.02.2022, відповідно до якого Харківська обласна державна

адміністрація набуває статусу Харківської обласної військової адміністрації 24 лютого

2022 року.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначені положеннями Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі Закон № 586-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначенихКонституцієюі законами України, належить вирішення такого питання, як використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (пункт 7).

Згідно зі статтею 21 Закону № 586-XIV до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено : 2) розпорядження землями державної власності відповідно до закону; 4) вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; 5) внесення пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; 8) внесення пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил; 11) погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбаченийКонституцієюта законами України (пункт 5 статті 28 Закону № 586-XIV).

Повноваження військових адміністрацій визначено у статті 15 Закону № 389-VIII відповідно до частини 2 якої військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема із: 2) забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; 12) здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік); 26) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік); 31) скасування актів виконавчих органів відповідної ради, які не відповідають Конституції, законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.

Згідно з пунктами 3, 8 частини 3 статті 15 Закону № 389-VIII районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок); прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

З огляду на вищенаведені норми права, колегія суддів зазначає, що ХОВА є уповноваженим органом з належним обсягом компетенції в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, що дозволяє йому набути статусу позивача у цій справі за умови доведення прокурором протиправної бездіяльності відповідачів.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначено Законом № 2456-XII.

Відповідно до статті 11 Закону № 2456-XII уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі по тексту Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із пунктом 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр, екологічної та радіаційної безпеки, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, охорони, захисту, використання і відтворення лісів, збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання, охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів, охорони атмосферного повітря, формування, збереження і використання екологічної мережі, стану навколишнього природного середовища, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі, забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

4) проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

б) про охорону земель, надр, зокрема щодо: додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

к) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо: додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», пункту 11 частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля від 07 квітня 2020 року № 230 «Про затвердження Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633, з метою приведення актів Державної екологічної інспекції України у відповідність із чинним законодавством наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 47 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області (далі по тексту Положення № 47).

Згідно із пунктом 1 Положення № 47 Державна екологічна інспекція у Харківській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Голова Харківської обласної державної адміністрації координує діяльність Інспекції та сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань. Повноваження Інспекції поширюються на територію Харківської області.

В силу пункту 2 розділу ІІ Положення № 47 Державна екологічна інспекція у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема:

про охорону земель, надр, зокрема щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до пункту 6 Положення № 47 Інспекція звертається до суду з позовом щодо:

обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;

визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Системний аналіз пунктів 7-10 Положення № 47 дає підстави для висновку, що Інспекція наділена повноваженнями:

внесення у встановленому порядку територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Інспекції;

складення протоколів про адміністративні правопорушення та розгляду справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

пред`явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами;

вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів;

виступати позивачем та відповідачем у судах.

Отже, ДЕІ у Харківській області у спірних правовідносинах є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на територіїХарківської області.

Прокурор зазначав, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова на адресу ХОВА та ДЕІ у Харківській області направлені відповідні листи, у яких звернуто увагу на наявні порушення (бездіяльність СКП «Харківзеленбуд» та Харківської міської ради) та відсутність дієвих заходів щодо поновлення інтересів держави. У відповіді на вказані листи прокуратурі було повідомлено про відсутність намірів звернутися з позовом самостійно та заперечень проти звернення прокуратури з таким позовом.

Також, прокурор послався на проведення ДЕІ у Харківській області планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог СКП «Харківзеленбуд» законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого встановлено, зокрема, недодержання СКП «Харківзеленбуд» режиму території частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки та використання земель природоохоронного призначення режиму, у зв`язку з чим було винесено припис, який частково не виконано.

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт ДЕІ у Харківській області від 17.12.2020 № 1180/12-01/06-04, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання СКП «Харківзеленбуд» - суб`єкта господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, колегією суддів встановлено, що за висновками акту зафіксовано, зокрема, недодержання підприємством режиму території частини ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» в межах кварталу 54 лісопаркового господарства СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради з огляду на виявлення побутового засмічення території поодинокими предметами, покинутими речами, банками, пляшками, тощо, що є порушенням ч. 1 ст. 5 ч. 2 ст. 14 Закону № 2456-XII, не забезпечення додержання режиму використання земель природоохоронного призначення, що є порушенням абз. 7, ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV, не затвердження відповідальних осіб у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. «й» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР, допущення змішування відходів, яке не передбачено існуючою технологією, що є порушенням пп. «ж», «з» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР.

Приписом ДЕІ у Харківській області від 22.12.2021 № 25/06-10 СКП «Харківзеленбуд» приписано усунути вищевказані порушення до 22.05.2022, а з 22.12.2021 забезпечити додержання режиму використання земель природоохоронного призначення.

Колегія суддів зауважує, що серед вимог вказаного припису відсутня вимога забезпечити проведення робіт та розроблення документації із організації і винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 161,9194 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Не можна розцінювати такою вимогу забезпечити додержання режиму використання земель природоохоронного призначення відповідно до Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV, оскільки з огляду на назву закону, формулювання вимоги та строк (з 22.12.2021, тобто постійно з певної дати) це вочевидь не стосується розроблення вказаної документації.

Отже, ДЕІ у Харківській області в якості порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не встановлювалися такі обставини, як наявності незабезпечення СКП «Харківзеленбуд» проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

А відтак, посилання прокурора на встановлення ДЕІ у Харківській області бездіяльності СКП «Харківзеленбуд» щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості) та відповідно не виконання припису в цій частині є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Наполягаючи на наявності протиправної бездіяльності СКП «Харківзеленбуд» та

ХМР в частині незабезпечення ними проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості), прокурор зазначає, що за приписами ч. 4 ст. 28 Закону № 2456-XII власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження, а відтак, враховуючи, що ХМР в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ є власником спірної земельної ділянки, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення - Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення Сокольники - Помірки, а СКП «Харківзеленбуд» - землекористувачем, невиконання вимог закону щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження.

Колегією суддів встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду областей» прийнято пропозицію обласної інспекції Державного комітету УРСР по охороні природи обласних управлінь сільського господарства, комунального господарства та лісового господарства та лісозаготівлі міськрайонних виконкомів, про затвердження мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення області (додатки №№ 1-4); виключення заповідних територій та об`єктів місцевого значення зі складу природно-заповідного фонду області (додаток № 5).

Пунктом 3 вказаного рішення встановлено, що обласним управлінням, об`єднанням, трестам, установам та підприємствам, у віданні яких знаходяться території та об`єкти природно-заповідного фонду забезпечити належне їх утримання та охорону, передбачити виділення з цією метою необхідних коштів та матеріальних ресурсів, розробити проекти положень про кожний державний заказник місцевого значення на підставі «типового положення» та після погодження з облінспекцією Держкомітету УРСР по охороні природи представити у місячний строк на розгляд виконкому обласної ради народних депутатів, виділити до 01.04.1985 в натурі межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду із встановленням гранично-господарських стовпів, типових охоронних знаків та інформаційних аншлагів, нанести їх контури на планово-картографічні матеріали землекористувачів, оформити необхідні звітні справи.

Як вбачається з додатку до цього рішення, зокрема з розділу 2 «Ботанічне», такою територією, площею 163,1 га є «Сокольники-Помірки» Лісопаркового господарства, квартали 52-24, 60, 61, 65, 68.

Однак, зі змісту вказаного рішення неможливо достеменно встановити, що 03.12.1984 була створена саме Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» у межах м. Харкова, квартали 52-24, 60, 61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид. 5-9, вид. 13, вид. 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, загальною площею 163,1 га, як на те посилається прокурор.

Крім того, як зазначає особисто прокурор, на виконання вказаного рішення ані проект створення, ані проект організації та встановлення меж території вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду не розроблявся, компетентними органами не погоджувався та не затверджувався в порядку, встановленому ст. 7 Закону № 2456-XII, ст.ст. 25, 47 Закону № 858-IV.

Надана прокурором у подальшому копія «Проекту створення регіонального ландшафтного парку «Сокольники-Помірки», розробленого Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП) та затвердженого у 2012 році першим заступником директора з наукової роботи О.Г. Васенко не є проектом створення Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки». Крім того, регіональний ландшафтний парк «Сокольники-Помірки» та Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» - це два різних об`єкта природно-заповідного фонду, розташованих поруч, що підтверджується скріншотами з публічної кадастрової карти, які містяться в матеріалах справи.

Наявним в матеріалах справи листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.07.2023 № 10-20-9,1-3462/0/19-23, наданим у відповідь на лист прокурора від 07.07.2023 стосовно інформації щодо власників (користувачів) земельних ділянок, де розташовані ботанічні пам`ятки природи місцевого значення «Дерева Гінго» (м. Харків, вул. Сокольники, 12) та «Сокольники - Помірки», регіональний ландшафтний парк ««Сокольники - Помірки» (м. Харків, землі Лісопаркового господарства СКП «Харківзеленбуд» та Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького Дергачівське лісництво), та копій правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, підтверджено, що за інформацією відділу № 9 Управління надання адміністративних послуг Головного управління (далі Відділ), станом на 01.01.2013 року, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею за ботанічною пам`яткою природи місцевого значення «Дерева Гінго» ботанічною пам`яткою природи місцевого значення «Сокольники Помірки» регіональним ландшафтним парком «Сокольники Помірки», відсутні картографічні та інші-матеріали щодо місця розташування вказаних земель на території м. Харкова. Документації із землеустрою на земельні ділянки або інші матеріали з каталогами координат меж вищезазначених земельних ділянок до Відділу не надходили У відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року 1051, який набрав чинності 01.01.2013 року, не проводилась державна реєстрація вказаних земельних ділянок, що здійснюється під час їх формування за результатами складення документації із землеустрою відповідно до цього Порядку.

Разом з цим, з посиланням на оголошення рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562

Ботанічною пам`яткою природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» (далі - Ботанічна пам`ятка природи) відповідно до статті 53 Закону № 2456-XII, наказом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 01.03.2019 № 40 затверджено Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» (далі - Положення № 40), відповідно до пункту 1.2 якого Ботанічна пам`ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні якої встановлено особливий режим охорони і використання природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 40 Ботанічна пам`ятка природи загальною площею 163,1 га, у тому числі площею:

- 161,9194 га розташовано в кв. 52-54, 60, 61. 65, 68 (вид. 1-3. частина вид.4. вид 5-9. вид. 13, вид. 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради;

- 1,1806 га розташовано в кв. (частина вид.4) Лісопаркового господарства СКП «Харківзеленбуд» ХМР, що рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 555/11 надане у постійне користування Харківської національної академії міського господарства ім. О.М. Бекетова (на цей час Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова).

За пунктом 1.5 Положення № 40, територія Ботанічної пам`ятки природи не вилучається з користування СКП «Харківзеленбуд» ХМР та ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, які здійснюють на ній свою діяльність згідно з Положенням.

На підставі пункту 1.7 Положення № 40, межі Ботанічної пам`ятки природи встановлюються в натурі відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій», оформлюються відповідними інформаційними-охоронними знаками, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Держгеокадастру та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності, лісовпорядній та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

З посиланням на рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 та статтю 53 Закону № 2456-XII Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації було оформлено Охоронне зобов`язання від 28.03.2019 № 04.01-23-58/БППМЗ, яким Спеціалізованому комунальному підприємству «Харківзеленбуд» Харківської міської ради передано під охорону та дотримання встановленого режиму частини території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 161,914 га, у межах Харкова, кварталах 52-54, 60.61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид. 5-9, вид. 13, вид. 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради.

Також Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації було оформлено Охоронне зобов`язання від 29.03.2019 № 04.01-23-59/БППМЗ, яким Харківському національному університету міського господарства ім. О.М. Бекетова передано під охорону та дотримання встановленого режиму частини території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 1,1806 га, у межах кварталу 68 (частина вид. 4) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради.

Відповідно до пункту 3 вказаних Охоронних зобов`язань землекористувач (землевласник) зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

Згідно з частиною 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

За змістом частин 1, 2 статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

За визначенням, наведеним у статті 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

За змістом статті 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації. Майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об`єкти фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель (стаття 51 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 52 ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Колегія суддів зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначено положеннями Закону № 2456-XII.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2456-XII відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частин 1-3 статті 3 Закону № 2456-XII до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, мікологічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, мікологічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

За приписами статті 4 Закону № 2456-XII території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (частина 1 статті 5 Закону № 2456-XII).

Завдання, особливості природоохоронного режиму пам`яток природи та заповідних урочищ визначаються на основі цього Закону безпосередньо в їх первинних облікових документах (частина 2 статті 5 Закону № 2456-XII).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 7 Закону № 2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

В силу приписів частини 4 статті 7 Закону № 2456-XII, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, до встановлення в натурі межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У розумінні статті 8 Закону № 2456-XII збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

встановлення заповідного режиму;

організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів;

проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;

додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;

запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;

здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;

встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів;

проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;

проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 2456-XII уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно зі статтею 27 Закону № 2456-XII пам`ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Положеннями частини 4 статті 28 Закону № 2456-XII передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк: щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (частина 1 статті 52 Закону № 2456-XII).

Відповідно до частини 4 статті 52 Закону № 2456-XII розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на вищенаведені норми права, проект створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду документ, на підставі якого готуються рішення про створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду, визначаються його межі, розробляється Положення про цю територію або об`єкт та Проект організації його території (якщо його розроблення передбачено Законом № 2456-XII відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2018 № 306).

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Згідно з частиною 3, 6 статті 53 Закону № 2456-XII рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що створенню пам`яток природи та оголошенню території об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення обов`язково передує розробка обласною державною адміністрацією проекту створення такої пам`ятки природи, у якому відповідно зазначаються і межі цього об`єкту природно-заповідного фонду.

Отже, відсутність проекту створення Харківською обласною державною адміністрацією такої пам`ятки природи унеможливило виконання СКП «Харківзеленбуд» покладеного на нього Охоронним зобов`язанням від 28.03.2019 № 04.01-23-58/БППМЗ обов`язку щодо забезпечення режиму охорони ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 161,914 га, у межах Харкова, кварталах 52-54, 60.61, 65, 68 (вид. 1-3, частина вид. 4, вид. 5-9, вид. 13, вид. 15-24) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради в частині встановлення в натурі меж об`єкту, як території та об`єкту природно-заповідного фонду, оскільки такі дії будуть відбуватися з порушенням вимог Закону № 2456-XII.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах СКП «Харківзеленбуд» не припускалося протиправної бездіяльності в частині незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки" та закріплення їх в натурі (на місцевості), а відтак, відсутні підстави для зобов`язання першого відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт та розроблення документації із організації і винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 161,9194 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Щодо правомірності зобов`язання Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) в межах компетенції відповідно до вимог чинного законодавства України вжити необхідних заходів щодо забезпечення проведення робіт із організації та винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 163,1 га (місто Харків, Шевченківський район), та закріплення їх в натурі (на місцевості), колегія суддів зазначає наступне.

Стверджуючи про наявність підстав для вказаної дії прокурор послався на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, відповідно до якого ХМР є власником спірної земельної ділянки, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення - Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення Сокольники - Помірки, а тому невиконання вимог закону щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Сокольники - Помірки в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження.

Відповідно до пп.58 пункту 4 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX урозділі X"Перехідні положення" Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбаченихстаттею 15Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду".

З огляду на зміст вказаної норми у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

В силу вимог частини 1 та 2 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до вимог частин 1-5, 7, 10, 11 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Положеннями частин 1, 2, 5 статті 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Закон № 858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Положеннями статті 22 Закону № 858-IV визначено, що землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Нормами пункту «в» частини другої статті 25 Закону № 858-IV встановлено такий вид документації із землеустрою як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Закону № 858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Однак, як вже зазначено вище, проект створення Харківською обласною державною адміністрацією ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 163,1 га (місто Харків, Шевченківський район) не розроблявся та не затверджувався, а відтак і не визначалися межі такої пам`ятки природи.

Із матеріалів справи вбачається, що Ботанічна пам`ятка природи загальною площею 163,1 га, складається з двох частин:

1)площею 161,9194 га, що перебуває під охороною СКП «Харківзеленбуд» ХМР;

2)площею 1,1806 га, що має власника, землекористувача та перебуває під охороною Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

Згідно із Охоронним зобов`язанням від 29.03.2019 № 04.01-23-59/БППМЗ, оформленим Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, частину території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», площею 1,1806 га, у межах кварталу 68 (частина вид. 4) Лісопаркового господарства Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради передано під охорону та дотримання встановленого режиму Харківському національному університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, код ЄДРПОУ 02071151, має організаційно правову форму - державна організація (установа, заклад) та засновано Міністерством освіти України (код ЄДРПОУ 38621185).

Пунктом 12 додатку 2 до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 23.12.2011 № 555/11, Харківській національній академії міського господарства (у подальшому Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова) надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 (Дзержинський район) в межах, які визначені державним актом на право користування землею, реєстраційний № 3282, 1984 року, для експлуатації та обслуговування лижної бази.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові зареєстровано за Державою Україна в особі Харківської обласної державної адміністрації на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 687079363101; дата державної реєстрації 16.07.2015; цільове призначення земельної ділянки : землі для рекреаційного призначення, для експлуатації та обслуговування лижної бази).

На підставі договору про встановлення земельного сервітуту, серія та номер: б. н., виданого 27.05.2019, за ХНУМГ ім. О.М. Бекетова зареєстровано право користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,0853 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові, строком дії до 01.04.2058 з правом пролонгації (номер запису про інше речове право 328224851, дата реєстрації 13.08.2019).

На підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 555/11 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка. 33 у м. Харкові, за Харківським національним університетом міського господарства ім. О.М. Бекетова (номер запису про інше речове право: 11241152, дата державної реєстрації 12.08.2015, вид використання - для експлуатації та обслуговування лижної бази).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові має категорію: землі рекреаційного призначення; цільове призначення: 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; вид використання: для експлуатації та обслуговування лижної бази; форма власності: державна; власник: Держава України в особі Харківської обласної державної адміністрації; вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою у Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова.

За встановлених вищенаведених обставин, частина Ботанічної пам`ятки природи площею 1,1806 га із загальної площі пам`ятки 163,1 га (тобто, як стверджує прокурор, з земель природно-заповідного фонду (категорія землі), зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі відповідного проекту землеустрою, є державною власністю, має категорію землі - землі рекреаційного призначення, власника та землекористувача - Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова.

З огляду на викладене, твердження прокурора про належність до комунальної власності частини Ботанічної пам`ятки природи площею 1,1806 га, яка була передана під охорону та дотримання встановленого режиму Харківському національному університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, є спростованим дослідженими матеріалами справи.

Судом першої інстанції вказаним обставинам оцінки надано не було та відповідно не встановлено категорію земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 площею 1,1806 га по вул. Макаренка, 33 у м. Харкові, власника, землекористувача та вид речового права на вищевказану земельну ділянку.

Внаслідок чого, суд першої інстанції помилково погодився з доводами прокурора про те, що Ботанічна пам`ятка природи загальною площею 163,1 га належить до земель природно-заповідного фонду, хоча частина пам`ятки площею 1,1806 га має іншу категорію землі, а саме: землі рекреаційного призначення.

Отже, незважаючи на державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0506 за державою та вже визначену її категорію, а саме: землі рекреаційного призначення, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора в цій частині.

Що стосується іншої частини земельної ділянки, загальною площею 161,9194 га, то колегією суддів встановлено, що оскільки вона розташована у межах населеного пункту у Шевченківському районі міста Харкова, в той час, як пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів (і далі по тексту), посилання прокурора на даний пункт розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України є хибним. Всі детальні умови, передбачені вказаним пунктом 24, не мають значення, бо всі вони стосуються земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, а відтак, не стосуються земельної ділянки, що оголошена Ботанічною пам`яткою природи.

Колегія суддів також враховує, що у разі задоволення вказаного позову саме з таким суб`єктним складом та за обраного судом формулювання зобов`язальної частини судового рішення, відповідно до якої як Харківська міська рада так і Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" зобов`язані вжити необхідних заходів щодо забезпечення проведення робіт із організації та винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Сокольники-Помірки", загальною площею 163,1 га та загальною площею 161,9194 га, яка є частиною 163,1 га (місто Харків, Шевченківський район) та закріплення їх в натурі (на місцевості), апріорі зробить неможливим виконання такого рішення одночасно двома суб`єктами з огляду на спосіб, передбачений законодавством для реалізації такого зобов`язання, а саме розроблення та затвердження документації із землеустрою.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, у повній мірі встановлено всі обставини, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.

З огляду на викладене, враховуючи неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, в результаті чого суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/37475/23 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Так, частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системно проаналізувавши вищевказані положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 29 серпня 2022 року у справі №826/16473/15, які враховуються судом в силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення на користь Харківської міської ради, сплаченої за подання апеляційної скарги суми судового збору.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/37475/23 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Харківської обласної військової адміністрації до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін Повний текст постанови складено та підписано 17.03.2025.