Постанова

від 13.03.2025 по справі 580/9790/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9790/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон АЗС", Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон АЗС" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2024 №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 позов задоволено.

Позивач в апеляційній скарзі просить змінити вказане судове рішення в частині судових витрати, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні частини боргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності обчислення ЄСВ з період з 11.07.2018 до 31.12.2023.

За результатами перевірки складений акт від 06.05.2024 №5338/23-00-07-01-01/42301122, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- п.44.1. ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ч. 2 ст.3, ч. 1 ч. 2 ч.3 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.1, 2.14 п. 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.18, п.19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 №92, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1458448 грн., в т.ч. за 2019 рік на суму 334025 грн., за 1 квартал 2020 року на суму 15043 грн., півріччя 2020 року на суму 5399 грн., три квартали 2020 року на суму 19975 грн., 2020 рік на суму 19975 грн., 1 квартал 2021 року на суму 2128 грн., півріччя 2021 року на суму 2128 грн., три квартали 2021 року на суму 2128 грн., 1 квартал 2022 року на суму 2128 грн., півріччя 2022 року на суму 93928 грн., три квартали 2022 року на суму 196528 грн., 2022 рік на суму 394528 грн., 1 квартал 2023 року на суму 108000 грн., півріччя 2023 року на суму 421920 грн., три квартали 2023 року на суму 529920 грн., 2023 рік на суму 709920 грн.;

- п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.5, 198.6 т.198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4, п.199.5 ст. 199, п.201.1, п.201.7 ст.201, п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на додану вартість на загальну суму 410794 грн., в т.ч. за лютий 2019 року на суму 943 грн, за вересень 2019 року на суму 193834 грн., за листопад 2019 року на суму 34167 грн., за грудень 2019 року на суму 43333 грн., за вересень 2020 року на суму 47500 грн., за січень 2021 року на суму 75000 грн., за червень 2021 року на суму 9291 грн., за січень 2022 року на суму 162 грн., за лютий 2022року на суму 302 грн., за березень 2022 року на суму 94 грн., за квітень 2022 року на суму 173 грн., за травень 2022 року на суму 179 грн., за червень 2022 року на суму 240 грн., за липень 2022 року на суму 173 грн., за серпень 2022 року на суму 220 гри., за вересень 2022 року на суму 266 грн., за жовтень 2022 року на суму 124 грн., за листопад 2022 року на суму 86 грн., за грудень 2022 року на суму 516 грн., за січень 2023 року на суму 260 грн., за лютий 2023 року на суму 58 грн., за березень 2023 року на суму 663 грн., за квітень 2023 року на суму 210 грн., за травень 2023 року на суму 423 грн., за червень 2023 року на суму 431 грн., за липень 2023 року на суму 372 грн., за серпень 2023 року на суму 642 грн., за вересень 2023 року на суму 319 грн., за жовтень 2023 року на суму 200 грн., за листопад 2023 року на суму 301 грн., за грудень 2023 року на суму 312 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2024:

- №8239/23-00-07-01-01, яким ТОВ «Неон АЗС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, в розмірі 1 821 823,00 грн, з яких 1 458 448,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 363 375 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №8240/23-00-07-01-01, яким ТОВ «Неон АЗС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 510 872,00 грн, з яких 410 794,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 100 078,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що правовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування (податком на прибуток підприємств) є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Гайтан Груп», ТОВ «Керінг Систем», ТОВ «Маркетнг Груп», ТОВ «Сервіс Нола», ТОВ «Роджерс Кепітал», ТОВ «Юкон Продакт», ТОВ «Строй Сіті Менеджмент».

Так, позивачем укладалися однотипні договори щодо надання послуг з ведення бухгалтерського обліку: 01.07.2022 з ТОВ «Гайтан Груп»; 05.10.2019 з ТОВ «Керінг Систем»; 01.03.2019 з ТОВ «Маркетнг Груп»; 01.04.2022 з ТОВ «Строй Сіті Менеджмент».

Предметом вказаних договорів є:

- забезпечення дотримання на підприємстві (в установі, організації) замовника встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій замовника;

- участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням витрат від нестачі, крадіжки й псування активів підприємства замовника;

- забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах замовника;

- організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності замовника і контролю за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;

- забезпечення раціональної організації обліку й звітності на підприємстві замовника;

- організація обліку коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, що надходять до підприємства замовника, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов`язаних з їх рухом, облік витрат виробництва й обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-економічної діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових та кредитних операцій;

- забезпечення контролю за законністю, своєчасністю й правильністю оформлення фінансових документів;

- складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції (робіт, послуг);

- забезпечення правильного нарахування й перерахування податків і зборів (податкових платежів), вкладів на соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладів, заробітної плати робітників і службовців та інших виплат і платежів, погашення в установлені строки заборгованості за позиками;

- здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов`язань; витрачання фонду заробітної плати; проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і основних засобів: перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства замовника;

- участь у розробці й здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення дотримання платіжної та Фінансової дисципліни;

- участь у здійсненні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства замовника за даними бухгалтерського обліку й звітності з метою виявлення та усунення/уникнення втрат і невиробничих витрат;

- вжиття заходів щодо запобігання нестачам, незаконному витрачанню коштів і привласненню товарно-матеріальних цінностей, порушенням фінансового та господарського законодавства;

- забезпечення збереження бухгалтерських документів;

- забезпечення своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання їх в установленому порядку до відповідних органів;

- надання методичної допомоги працівникам внутрішніх підрозділів підприємства замовника, його філій, представництв, відділень з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу;

- здійснення контролю за зміною рахунків, на які перераховуються податки та збори (обов`язкові платежі);

- здійснення контролю за змінами чинного податкового, фінансового та іншого законодавства, що безпосередньо пов`язані із суттю послуг, які надаються виконавцем за Договором.

Також 10.08.2023 з ТОВ «Сервіс Нола» та 29.09.2023 з ТОВ «Роджерс Кепітал» позивач уклав однотипні договори щодо надання послуг з ведення бухгалтерського обліку товариства за плату, а саме: операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством України, та передача її замовнику для подання до уповноважених органів у встановлені строки, розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником відповідно до чинного законодавства України, та інші дії, що стосуються бухгалтерського обліку товариства замовника.

Також, позивачем укладалися однотипні договори щодо надання юридичних послуг: 05.10.2019 з ТОВ «Керінг Систем», 01.09.2019 з ТОВ «Маркетнг Груп», 29.09.2023 з ТОВ «Роджерс Кепітал», 01.10.2022 з ТОВ «Юкон Продакт».

Предметом договорів є зобов`язання надавачів послуг:

- перевіряти всі локальні акти, які видаються органами (підрозділами) Замовника, на відповідність вимогам чинного законодавства, візувати їх, надавати допомогу Замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів;

- брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між Замовником та іншими особами, візувати їх, надавати Замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів Замовника, що не виконують взятих на себе договірних зобов`язань, іншими способами забезпечувати належну Договірну роботу Замовника;

- організовувати та вести претензійно-позовну роботу за матеріалами;

- брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість Замовника та вживати разом з органами (підрозділами) Замовника заходів щодо ліквідації заборгованості;

- представляти у встановленому чинним законодавством порядку інтереси Замовника в суді, а також в інших державних органах;

- узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових та інших справ за участю Замовника, результати розгляду претензій та. практику укладення та виконання договорів, надавати Замовнику пропозиції щодо усунення виявлених недоліків;

- надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають з приводу діяльності Замовника;

- інформувати Замовника про зміни в законодавстві, організовувати спільно з органами (підрозділами) Замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами Замовника нормативних актів, що стосуються діяльності, здійснювати особистий прийом працівників Замовника та консультувати їх з правових питань.

Також позивачем надавалися послуги щодо інформаційно-консультаційних послуг з питань комерційної діяльності й керування: 05.10.2019 з ТОВ «Керінг Систем», 01.03.2019 з ТОВ «Маркетнг Груп».

05.10.2019 з ТОВ «Керінг Систем» та 01.03.2019 з ТОВ «Маркетнг Груп» позивачем укладалися договори надання рекламних послуг, зокрема: послуги з розробки, реалізації, та розміщення реклами замовника у мережі Інтернет; розміщення рекламних матеріалів на веб-сайтах; показ рекламних матеріалів на веб-сайтах; розміщення інформаційних матеріалів на веб-сайтах в якості реклами; адаптацію веб-сайту до пошукових машин в мережі Інтернет; послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення (в т. ч. Веб-сайтів); послуги дизайну, виготовлення банерів тощо; послуги з контентного наповнення та технічної підтримки сайтів; послуги з оновлення структури і функціональності сайтів; послуги з розробки промо-сторінок для розміщення на сайтах; послуги з досліджень, моніторингу та виявлення суспільної думки; інші послуги, згідно з умовами даного Договору та Додатків до нього.

На підтвердження підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем були надані акти прийму-передачі, а також звіти щодо наданих послуг.

Колегія суддів наголошує на тому, що наявність всіх необхідних реквізитів первинних документах, належна реєстрація контрагентів, правильний математичний розрахунок суми операцій, відсутність відомостей про відсутність контрагентів за місцезнаходженням тощо, безумовно не свідчить про правильність відображення позивачем у податковому обліку операцій, які зафіксовані у спірних документах, оскільки реальності здійснення таких операцій судом у ході апеляційного провадження не встановлено.

Саме лише документальне підтвердження, правильність документального оформлення певних операцій, не свідчить про правильність відображення таких операцій у податковому обліку. Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, у відповідності до якого неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію.

У даному випадку, позивач надав документи, що відображають операції з надання послуг бухгалтерських, юридичних, рекламних та інших консультаційних послуг. Проте, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та відповідні звіти, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи, не містять усіх обов`язкових реквізитів, зокрема, не містять вичерпної та детальної інформації щодо змісту господарських операцій (види наданих послуг не конкретизовані), не дають можливості визначити обсяг наданих/отриманих послуг, відсутня будь - яка інформація щодо місця (на яких об`єктах) та часу надання/отримання послуг, відсутній жодний алгоритм розрахунку вартості.

Так, зокрема, у наданих позивачем актах приймання-передачі послуг вказувалося, окрім іншого, консультаційні послуги з питань організації бухгалтерського та податкового обліку, юридичних консультацій, консультацій з питань розвитку підприємства. Проте, із зазначених актів не можливо встановити, що саме включають вказані «консультаційні послуги», в чому такі послуги полягають, як такі консультаційні послуги надавались усно, письмово чи в якийсь інший спосіб, кому конкретно надані такі послуги, конкретні дати надання таких послуг. Із наданих документів неможливо встановити, які показники впливають на розрахунок ціни послуги та як конкретно розрахована ціна послуг за конкретний період.

Також матеріали справи не містять доказів з переліком наданих консультацій та конкретних послуг із зазначенням відповідних осіб, яким вони надавались, інформації щодо отримання послуг в усному, письмовому вигляді, доказів їх фактичного отримання. Ціна послуг, зазначена в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), вказує на великий обсяг і високий рівень складності замовлених послуг, проте, позивачем не було надано жодних рекомендації, систематичних добірок, довідкових матеріалів, відповідних актів, договорів, накладних, декларацій тощо, які б були складені за результатами виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами з огляду на їх зміст та специфіку, та які б давали б можливість встановити, ким виконано роботи (надано послуги), кількість залучених людей до виконання зобов`язань, тощо.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач не надав жодних доказів щодо результатів отриманих послуг. Будь-якого підтвердження щодо підготовлених та розміщених рекламних матеріалів, укладених договорів, поданих податкових накладних, декларацій або ж складеної із залученням згаданих контрагентів бухгалтерської звітності тощо, позивач не надав.

При цьому, зважаючи, що як вказано відповідачем, податкова звітність подавалась саме за підписом директора ТОВ "Неон АЗС", то не зрозуміло як невстановлені сторонні особи, могли мати доступ до такої звітності, оскільки будь-яких доказів передачі первинної документації, договірних або ж інших матеріалів та засобів контрагентам позивач не надав.

Колегія суддів, з урахуванням наведеного, вважає, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, складені за результатом спірних господарських операцій не підтверджують фактичне виконання спірних операцій та оформленні лише документально без мети настання реальних правових наслідків.

Зважаючи на викладене, колегія суддів підтримує висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем спірних сум податкової звітності.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що викладена в пункті 32 рішення про справі «Булвес АД» проти Болгарії», в якому ЄСПЛ погоджується з рішенням Суду ЄС в аналогічному Рішенні від 06.07.2006 у об`єднаних справах C-439/04 і C-440/04 Аксель Кіттель проти Уряду Бельгії (C-439/04) і Уряд Бельгії проти Реколта Рісайклінг СПРЛ (C-440/04): « коли на основі об`єктивних факторів було встановлено, що товар поставляється особі зі статусом платника податків, яка знала чи повинна була знати про те, що купуючи товар, вона приймає участь в операції, пов`язаній з обманним уникненням сплати ПДВ, національний суд відмовляє такій особі у податковому кредиті».

Практика Європейського суду з прав людини говорить про те, що у випадку зловживання з боку певної фізичної або юридичної особи, вони (Держави-члени Конвенції) можуть вжити відповідних заходів з метою запобігти, зупинити або покарати за такі зловживання. Таким чином позбавлення особи права на формування витрат та податкового кредиту у зв`язку з виявленими зловживаннями є можливим та відповідає практиці ЕСПЛ.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон АЗС" залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області задовольнити.

Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон АЗС" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст постанови складений 17.03.2025.