Ухвала

від 17.03.2025 по справі 240/6386/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2025 року

Київ

справа №240/6386/24

адміністративне провадження №К/990/9152/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 240/6386/24 за позовом Приватного підприємства «Україна ТВМ» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 03.03.2025.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, скаржник до касаційної скарги документ про оплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280 грн).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 15.10.2024 позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення: №00048500902 від 11.03.2024 (на суму 500000 грн); №00048510902 від 11.03.2024 (на суму 2053611,84 грн); №00048290711 від 11.03.2024 в частині збільшення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 575791,20 грн; №00048280711 від 11.03.2024 в частині збільшення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 656167,85 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 скасував в частині визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 11.03.2024 №№ 00048500902 та 00048510902 та розподілу судових витрат. У цій частині ухвалив нове рішення. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №00048510902 в частині застосування штрафних санкції на суму 381970,54 грн. У задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 №00048500902 відмовив.

Отже, загальна сума майнових позовних вимог, які були задоволені судами попередніх інстанцій складає 1613929,59 грн. За подання позовної заяви в цій частині позовних вимог сплаті підлягав судовий збір в сумі 24208,94 грн (1613929,59 грн х 1,5%).

Отже, за подання касаційної скарги на судове рішення в частині задоволених позовних вимог сплаті підлягає судовий збір в сумі 48417,88 грн (24208,94 х 200%).

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 38734,30 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, його обґрунтування наводиться безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Зі змісту касаційної скарги неможливо з`ясувати, який саме висновок апеляційного суду суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у зазначених скаржником постановах від 27.06.2024 у справі №580/4890/23, від 26.07.2023 у справі № 560/1002/21, від 12.10.2023 у справі № 600/3324/21-а, від 17.02.2022 у справі №520/13466/19. Більш того, за змістом постанови апеляційного суду, саме висновками, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду, і керувався цей суд. Також скаржник не обґрунтовує, в чому він вбачає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає, що під час оцінки реальності господарських операцій, суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.05.2023 у справі №816/1583/15, відповідно до якого, зокрема, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі реального проведення господарської операції, якщо ж така операція не здійснювалась, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням, викладеного, дані податкового обліку можуть формуватися лише на підставі тих первинних документів, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. ГУ ДПС звертає увагу, що при проведеному аналізі постачальників на предмет реальності здійснення вказаних операцій поставки ТМЦ встановлено, що по ряду контрагентів не встановлено фактів їх придбання по ланцюгах поставок, тобто такі СГД фактично не могло поставити зазначені в документах ТМЦ.

Однак, ГУ ДПС не зазначає висновок судів попередніх інстанцій, який би суперечив процитованому скаржником висновку Верховного Суду. Натомість, за змістом судових рішень, саме таким висновком і керувалися суди.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать висновкам Верховного Суду, в тому числі й тим, на які міститься посилання в касаційній скарзі. Підставою для часткового задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено також не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Незгода з наданою судами правовою оцінкою наявним в матеріалах справи доказам у сукупності зі встановленими у цій справі обставинами, як наслідок, незгода з результатом судового розгляду суперечить правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 240/6386/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко